Повернути дім Григорію Савичу: в зруйнованому музеї Сковороди на Харківщині закликають допомогти з його консервацією

Повернути дім Григорію Савичу: в зруйнованому музеї Сковороди на Харківщині закликають допомогти з його консервацією

Другу зиму музей, який зазнав значних руйнувань, коли в травні 2022 року в нього поцілила російська ракета, може й не витримати. Тож працівники музею оголосили збір, який назвали "301 справжній друг Сковороди".  Акцію приурочили до 301-ої річниці з дня народження мислителя, який відзначатимемо 3 грудня. А зібрати планують 3 000 001 грн. До слова, наприкінці минулого року з бюджету Харківської ОДА виділяли 2 млн грн на консервацію музею, але через технічні причини роботи так і не розпочали. Музей має статус пам’ятки історії національного значення. В цій будівлі Григорій Савич провів останні роки свого життя. На території музею знаходиться могила, а також криниця й дуб, біля яких філософ любив працювати. На щастя, найцінніші експонати працівники музею встигли врятувати. Вціліла й статуя філософа — ще один символ незламності українців. Відновлювати музей планують вже після закінчення війни. Поки ж кожен з нас може стати другом Сковороди й подарувати йому можливість знову відчути себе вдома. Про те, як долучитись до збору та як вмів дружити сам Григорій Савич, на шоу РанокПро в ефірі Радіо Промінь розповіла ініціаторка акції, заступниця директора Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди Настя Іщенко.

 

Фото: skovorodamuseum.com.ua

"Головне наше гасло — покажемо силу дружби. Тому що Григорій Савич часто говорить про чесноти й одна з них — це дружба. І ми вирішили таким чином зібрати справжніх друзів музею". 

Мені цікава назва, чому "301 справжній друг"?

По-перше, тому що сам Григорій Савич у листах до своїх друзів підписувався "твій справжній друг Григорій Савич".  Ідея цього проєкту до мене прийшла, якщо чесно, ще в вересні. Я прочитала всі його листи до Ковалинського (М.Ковалинський — учень, товариш і перший біограф Г.Сковороди — ред.) й дуже розчулилась по-людськи. Насправді, це для мене особиста історія, тому що це важлива постать в моєму житті. Це те, що  змінює мене внутрішньо. Це як зустріти вчителя, коли ти готовий. 

І ще 3 грудня ми будемо святкувати 301 рік з дня народження Савича, тож ми це об’єднали в ініціативу "301 справжній друг Сковороди". Головне наше гасло — покажемо силу дружби. Тому що Григорій Савич дуже часто говорить про чесноти й одна з них — це дружба. І ми вирішили таким чином зібрати справжніх друзів музею. 

Ми закликаємо допомагати нам не тільки фінансово. Ми розуміємо, що країна зараз у стані війни й не у всіх є можливість долучитись фінансово, тому в нас є ще декілька додаткових атракцій. Ви можете збирати експонати, дарувати книги в фонд музею, можете розповідати про музей та Сковороду, ділитись цим у соцмережах, тому що для нас важливо, щоб про музей почули, щоб про нас згадали. Тут ще важливо зазначити, що ми виходили з цим проєктом в комунікацію без претензій. Ми зробили новий сайт, це таке повернення музею Григорія Сковороди в медійне поле, щоб сказати, що ми тут, працюємо й продовжуємо досліджувати Григорія Савича, розповідати про його чесноти, про його дружбу, ми продовжуємо шукати рішення по музею. 

Наскільки важлива ця місія, що, власне, означає консервація музею?

Коли зруйнований музей, на жаль, їх таких багато в Україні, є перший комплекс робіт — протиаварійних та консерваційних. Це такий умовний саркофаг, захист будівлі від подальшого руйнування. Є ще реставрація будівлі, але це вже більш серйозний етап. Протиаварійні та консерваційні роботи націлені на збереження того, що залишилось від музеїв, які постраждали від війни. 

"Григорія Савича часто показують як самотнього мандрівного філософа, але, насправді, він обожнював своїх друзів, писав їм в листах "не дави прищі", "одягай шапку", надсилав їм сир". 

Отже, кожен, хто хоче долучитись до цієї ініціативи, може допомагати не тільки грошима, а й стати просто другом музею.

Григорія Савича часто показують як самотнього мандрівного філософа, але, насправді, він дуже цінував дружбу. Він обожнював своїх друзів, писав їм в листах "не дави прищі", "одягай шапку", надсилав їм сир. Погодьтесь, це дуже схоже на наші стосунки з друзями. І дуже б хотілось через цей проєкт розкрити його з цієї сторони, тому що мені особисто здається, що Україна й світ до кінця ще не розуміють, наскільки нам всім потрібен Григорій Савич. Тому що він настільки про спільнотворення, про оцей пошук балансу, про пошук рішення, пізнання себе як людини й, звісно, про дружбу, тож ця назва у багатьох відгукнулась. Всі такі: дійсно, друг, справжній друг України.