Коноплі. Фото: Суспільне
"Я поки що не готовий кричати ані "зрада", ані "перемога""
— Для вас, як лікаря-онколога, закон про легалізацію медичного канабісу що означає?
Для мене це подія, якої я прагнув кілька років. Якщо дійсно закон зробить доступними ці ліки для хворих, для пацієнтів, то тоді це дуже величезний крок у бік цивілізованої медицини. І це додаткова можливість допомогти пацієнтам з важкими симптомами.
— Ви вжили слово "якщо". У вас є причини вважати, що це може бути не так?
Так, причини є. Вони пов'язані з думками, які я читаю від Тараса Ратушного, який є активістом і більш глибоко в темі, ніж я. І є пояснення певних політичних сил, чому вони не підтримали цей закон. Бо дійсно було здивування, не побачивши там певних голосів. Є підозра, що може бути "зроблено вигляд", грубо кажучи, що законом не все регулюється. Тобто звалено на підзаконні акти і на Кабінет міністрів дуже багато роботи. Зокрема, щодо переведення речовини з таблиці, де заборонено її використання, у таблицю, де можна контрольовано використовувати саме в медичних цілях. Тобто я поки що не готовий кричати ані "зрада", ані "перемога". Я все одно зберігаю певний, дуже обережний, оптимізм. Сподіваюся, що українські пацієнти зможуть отримувати лікування не гірше, ніж в країнах Західної Європи, в Сполучених Штатах Америки, в Канаді. Я радію, що закон прийнято, бо це краще, ніж коли взагалі нічого не було, і ліки чомусь були забороненими. Це нонсенс для мене, що якісь ліки заборонені. А чи стануть доступними ліки для наших пацієнтів? Подивимось.
"Держава вміє контролювати виготовлення і застосування цих препаратів”
— Щодо міфів довкола медичного канабісу. Як ще пояснити людям, що це не про наркотики, а про доступність ліків для тих, хто їх потребує?
Ми живемо в країні, в якій тривалий час і виготовляються, і застосовуються в медичних цілях опіоїдні анальгетики, тобто наркотичні лікарські засоби. Наприклад морфін, але їх насправді багато. Держава вміє контролювати виготовлення і застосування цих препаратів. По тих самих рецептах на наркотичні лікарські засоби лікар може виписувати рецепт. А пацієнт зможе купити доступний препарат, який не буде завозитись за кордону і коштувати тисячі доларів на курс лікування, а буде доступним для пацієнта. Той самий морфін пацієнтам доступний тільки завдяки тому, що він має невелику вартість і є певні державні програми, які забезпечують за державний кошт цими лікарськими засобами. Я не можу зрозуміти, хто взагалі може повірити, що канабіс є дуже небезпечним в той час, коли ми вже маємо досвід застосування наркотичних і психотропних лікарських засобів. З якого дива канабіс, як речовина, опинився в таблиці саме заборонених? Морфін можна контрольовано використовувати в Україні, а канабіс заборонено. Це треба було міняти ще 10 років тому. Тому що кожного дня, поки заборонено використання цього препарату, ми не маємо цього інструменту для певних пацієнтів. Це просто постійні пожиттєві муки від важких симптомів, починаючи від нейропатичного болю, судових скорочень при епілепсії, нудоти і виснаження у паліативних пацієнтів. Це один з інструментів. Він буде потрібен не кожному пацієнту. Є пацієнти, які будуть відповідати на інше лікування. Але тих пацієнтів, яким це лікування потрібне, ми маємо забезпечити. І лікарям ми маємо дати можливість призначати ліки.
— Наскільки медичний канабіс може бути ефективним при лікуванні поранень? Він реально допомагає військовослужбовцям тамувати біль і давати собі раду?
Це дуже важливий аргумент. Але це вже питання професійного застосування. Тобто є лікарська спільнота, яка спеціалізується на наданні певної допомоги. Мені, як онкологу, некоректно вказувати, яким чином застосовувати канабіс для допомоги саме військовим. Але, тим не менше, є відповідні фахівці, які вивчають питання показань і протипоказань. І дійсно, вони говорять про те, що це також можлива опція застосування даних лікарських засобів. І це реально дуже важливий аргумент.
— У вашій сфері, в лікуванні онкозахворювань, це стало відліком якихось нових викликів, яких не було раніше?
Це дуже велике питання. Наприклад, я вже згадував про те, що в Україні майже не проводяться клінічні дослідження, і це суттєва проблема, в першу чергу для пацієнтів, які отримують можливості для лікування сучасними і новітніми методами. І якщо держава здатна, наприклад, підтримати все ж таки роботу в клінічних дослідженнях, то це дуже є важливим. Дуже важливо суспільству прослідкувати, щоб були доступними ліки для наших пацієнтів. Щоб Кабінет міністрів і Міністерство охорони здоров'я попрацювали і впровадили ті підзаконні акти, щоб цей закон працював. Дуже важливим є створення системи паліативної допомоги, яка потрібна і пацієнтам онкологічного профілю у зв'язку з воєнними діями, які відбуваються. І в мирний, і в воєнний час дуже важливою є робота над протоколами лікування. В принципі, вона вже потроху починається Міністерством охорони здоров'я. Але треба стежити за тим, щоб вона повноцінно застосовувалась. Тому що це також впливає на якість лікування. А зараз пацієнтам дійсно важче, тому що з багатьох регіонів їм доводиться їхати через кілька областей, щоб отримувати лікування. А це перевантажує і лікувальні заклади, і пацієнтів, яким треба ще перенести дорогу. І це реально впливає на якість лікування.
