Нам є куди гатити — Криволап про далекобійні ракети ATACMS

Нам є куди гатити — Криволап про далекобійні ракети ATACMS

До нового пакета військової допомоги США можуть увійти далекобійні ракети ATACMS. Які переваги нам можуть дати ракети дальністю 160 км із касетним зарядом усередині, куди їх доцільніше спрямовувати, адже вочевидь їх не буде багато, та наскільки швидким може бути процес поставки цих ракет — в ефірі Українського Радіо ці питання прокоментував аналітик, авіаційний експерт Костянтин Криволап.

0:00 0:00
10
1x

 

Фото: armyinform.com.ua

 

З’явилась інформація, що нам передадуть ракети з дальністю враження 290 км, таке може бути? Чи все-таки 160 км?

Принципово може бути. Але це трохи інші ракети. Там дещо інша система наведення, і це в основному осколково-фугасні ракети. Враховуючи розмір нашого фронту і концентрацію накопичення нашого ворога на різних напрямках, питання можливого точкового враження можна розглядати під різними ракурсами. Мені б хотілося, щоб було більше всього і по всіх ділянках. Але треба розуміти, що наш Генштаб краще знає, де робити концентрацію, де щось послабляти і що куди переставляти.

Агентство Reuters повідомило, що в США вперше за кілька місяців готуються оголосити про пакет військової допомоги Україні. Очікується, що він сягне 400 млн доларів. Як ви оцінюєте перспективи ухвалення рішення?

Я так розумію, що наші супротивники будуть якомога довше затягувати цей процес. Вони декларують, що хочуть нам допомогти, але у них складна політична ситуація, бо Трамп вимагає від Джонсона зовсім інших рішень і до нього приєднуються деякі республіканці, .

ATACMS ― ракета наземного базування. Які модифікації цих ракет існують загалом та які саме ми отримали торік?

Спочатку ми отримували осколково-фугасні ATACMS, скоріш за все це модифікація М48 з комбінованою системою наведення ― інерційна на гіроскопах та GPS. Росіяни почали використовувати досить потужно свої засоби РЕБ, і з’явилась інформація, що вони мали можливість дуже серйозно впливати на системи наведення. Тому висока точність ATACMS не зовсім змогла зреалізуватися. Ці ракети мали обмежену дальність ― 85-90 км. Але потім, незважаючи на те, що Байден спершу був дуже проти, ми отримали ракети з касетними частинами. Достатньо було зробити невелику кількість пусків цих ракет ― Бердянськ, Луганськ ― для того щоб показати їхню ефективність. Для ураження техніки на аеродромах це мабуть найкраща система на даний час. Тому що цей касетний боєприпас зривається на запрограмованій до пуску висоті, а далі маленькі вражаючі елементи розпорошуються на значні відстані. Кожна ракета може покрити круг радіусом 200-250 м, тож легка броньована техніка, літаки прошиваються наскрізь і вже не підлягають жодному ремонту та відновленню. А якщо там будуть ще й детонувати боєприпаси, виникатимуть пожежі ― це чудовий ефект. Кількох залпів, які зробили наші військові, було достатньо, для того щоб російська авіація відкотилася за цю межу ― 160 км, навіть за 200 км. Вони побігли, аби не бути ураженими. Для тактичної авіації ― літаків-винищувачів, бомбардувальників Су-34, Су-35, Су-30, Су-27 ― це не така серйозна втрата, а для гвинтокрилів стало дуже не зручно. Бо поки вони пролітали цю відстань, треба було швидко повертатись, адже могли не повернутись на місце старту. Касетна боєголовка здатна вражати легку броньовану техніку і особливо ефективна там, де є скупчення ворога, тобто для виконання концентрованих ударів.

Костянтин Криволап. Фото: ФБ-сторінка Костянтина Криволапа

Яка подальша доля поставок ATACMS для України?

Ракет з касетним боєзарядом було вироблено в США дуже велику кількість ― близько 2 тисяч. Якась кількість була використана під час інших військових конфліктів, але багато залишилося, і американці намагалися їх утилізувати. Це десь 1100 ракет старих типів. Частина може бути застосована на полі бою, а частина ― ні. Треба проводити серйозну дефектацію цих ракет, дивитися на умови їх зберігання. Десь 30-40% цих ракет придатні для використання, це не викликає сумнівів. Треба розуміти, що американці не просто використовували ці ракети, а ще й модернізували їх. Змінювали систему наведення, боєприпас, потужність порохових двигунів. Тому якась кількість із 1100 пішла на модернізацію. Якщо б нам дали не 20 ракет, а 100 чи більше ― це було б дуже добре. Адже ціль у нас є, нам є куди гатити.

На початку літа ми почнемо одержувати F-16. Чи можна їх якось поєднувати з ATACMS на полі бою?

Сучасна війна потребує спочатку потужних ракетних ударів, потім ідуть бомбардування територій, далі виступає авіація, що зачищає все живе. Спочатку мають бути знищені всі комплекси ППО, всі засоби РЕБу, і лише після цього починається використання авіації. Якщо потужних ракетних ударів або бомбардувань не буде, то тоді можна пускати літаки F-16 за лінію розмежування. Але це небезпечно, бо росіяни по всій лінії бойового зіткнення мають досить потужні системи ППО ближнього, середнього і дальнього радіусу дії, а також серйозні системи РЕБ.  

Як виявилося, ми можемо виготовляти висококласні дрони. А чи можемо ми самостійно виробляти далекобійну зброю?

У нас є комплекси "Нептун", "Сапсан". Вони були майже готові ще до початку гарячої фази. Але потім все трохи застопорилось, і на початку вторгнення ми почали відновлювати ці системи. Треба розуміти, що всі виробництва розташовані на нашій території, і перші ворожі атаки були саме по цих підприємствах. Але ж ракетний комплекс виробляє ціла низка підприємств. Ми пам’ятаємо, як 29 грудня 2023 року ворог завдав дуже серйозного удару саме по цих виробничих потужностях, були прильоти і жертви. Думаю, що зараз це все відновлюється, і сподіваюсь, за кілька місяців чи пів року ми отримаємо ці комплекси та зможемо їх застосовувати не тільки проти ворогів на наших окупованих територіях, а й по території Росії. Це наша зброя, і ми маємо повне право її використовувати де завгодно.

Що таке ракети ATACMS

ATACMS ― ракета наземного базування. ATACMS (Army Tactical Missile System) — це американський оперативно-тактичний ракетний комплекс із балістичною ракетою, які виробляє компанія Lockheed Martin. Комплекс в залежності від модифікації вражає цілі на відстані від 165 до 300 кілометрів. Для запуску ракет призначені пускові установки М142 HIMARS та M270 MLRS, які Україна вже використовує у захисті території від Росії. Ракета ATACMS завдовжки 4 метри, діаметр 610 мм, вага понад півтори тонни. Може нести як унітарні головки, так і касетні елементи ураження. Торік США передали Україні близько 20 далекобійних ракет ATACMS, які були успішно застосовані на полі бою.