Цьогоріч в Україні приблизно 260 тисяч абітурієнтів — Винницький

Цьогоріч в Україні приблизно 260 тисяч абітурієнтів — Винницький

Це не заради економії коштів, а задля поліпшення якості вищої освіти через формування більших академічних спільнот, де буде можливість інвестувати в ці заклади. Так пояснив Українському Радіо суть реформи з укрупнення українських вишів заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький. На період вступної кампанії цей процес формально призупинено. Але консультації на місцях тривають. "У нас є величезна інфраструктура закладів вищої освіти, яка на сьогодні не відповідає демографічній ситуації в країні", – сказав заступник міністра. Щодо вступної кампанії, то цьогоріч у Міносвіти очікують приблизно 260 тисяч абітурієнтів. Це фактично минулорічний показник. Водночас Михайло Винницький звертає увагу на достатньо велику кількість абітурієнтів, які повертаються з-за кордону.  

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото з відкритих джерел

Зараз система вищої освіти змінюється сама по собі

 – Міністерство освіти і науки на період вступної кампанії призупиняє процес об’єднання вишів. Як виші сприймають цю реформу і загалом, як вони ставляться до того, що їх укрупнюють? 

Реформа не припиняється. Ми просто призупинили формальний процес приєднання на цей період часу. Тому що формальна частина цього процесу завершується розпорядженням Кабміну і наступні 4-5 місяців питання розпоряджень Кабміну не стоятиме. Але це не означає, що ми не продовжуємо консультації на місцях. Що тут потрібно розуміти? Зараз система вищої освіти змінюється сама по собі. Тому що у великих закладах, про які йде мова, часто змінюється керівництво. У нас цього року 18 ректорів завершують свій останній термін на роботі. Мова йде про оголошені вибори вже у Київському політехнічному інституті, де чинний ректор не буде балотуватися, про Львівську політехніку, про Київський університет будівництва і архітектури, про Київський національний економічний університет, про Національний університет біоресурсів і природокористування. Отже, мова йде про зміну поколінь. Ми приєднуємо менші заклади і разом з тим у більших закладах, до яких ми приєднуємо, дуже часто змінюється культура, керівництво і взагалі система вищої освіти. Тому я говорю про те, що реформа – це не просто про приєднання того чи іншого закладу. Це один з механізмів. А насправді тут йде комплексно. Тут йдуть різні законодавчі ініціативи, які мають змінити систему бюджетного фінансування. Різні законодавчі ініціативи, які змінюють траєкторію студента. Тобто як студент буде проходити вищу освіту – чи в структурованій програмі, яка має дуже велику кількість обов'язкових курсів, чи він матиме велику частину своєї програми на вибір. Сьогодні ми хочемо збільшити вибір для того, щоб зробити індивідуальну траєкторію, бо студент сам починає розуміти, що йому потрібно. Бюджетне фінансування змінюється, змінюється навантаження викладача. Це все комплексна реформа, яка також торкається того, яка буде інституційна мережа. Ми всі розуміємо, що в нас є величезна інфраструктура закладів вищої освіти, яка на сьогодні не відповідає демографічній ситуації в країні. Якщо 15 років тому в нас було 630 тисяч випускників шкіл у рік, то в 2023 році їх було 360 тисяч. І треба розуміти, що ця тенденція не йде до покращення. Бо якщо подивитися на прогноз на 2038 рік (це діти, які народилися у 2020-му, і не враховуючи навіть питання міграції, війни тощо), то ми вийдемо на цифру приблизно 250 тисяч випускників в рік. Відповідно, інфраструктура має укрупнюватися і модернізуватися. Це дуже важливо. Ми не робимо це для того, щоби зекономити якісь кошти. Мова йде про покращення вищої освіти через формування більших академічних спільнот, де буде вибір, де буде можливість концентрації ресурсу, і де можна буде інвестувати в ці заклади. Я не втомлююся повторювати, що на кожне приєднання чи об'єднання, яке зараз відбувається, у нас є можливість інвестувати 1,5 мільйона доларів. Це немалі гроші, які можуть бути інвестовані в лабораторне, навчально-наукове обладнання. Отже ми покращуємо мережу, при тому, що ми її укрупнюємо. 

Модернізація мережі має торкатися всіх університетів

– Таврійський університет виступив проти приєднання до Могилянки і зрештою це рішення скасували. Розкажіть про цей конкретний кейс і чи це може стосуватися інших релокованих вишів? 

По-перше, не скасоване було рішення, а відтерміноване із певних політичних причин. Я особисто вважаю, що якщо ми будемо повертати університет в деокупований нами Крим, то ми маємо повертати найкращий університет. На жаль, Таврійський університет сьогодні не показує кращий результат серед університетів. Тому було призупинено цей процес. Але подивимося. Я особисто вважаю, що модернізація мережі має торкатися всіх університетів. Сильніші ми маємо робити ще сильнішими, а слабкі ми маємо приєднувати до сильніших для того, щоб вся мережа ставала сильнішою. Але тут треба розуміти, що коли ми говоримо про університети в малих містах, то ми їх обов'язково маємо зберегти. Я зараз говорю про Острозьку академію, про Глухівський університет, про Ніжин, про Умань, де має з'явитися один університет. Це насправді містоутворюючі структури. Якщо там не буде університету, там, ймовірно, не буде інтелектуального середовища міста. І це погано. Але в більших містах нам потрібно укрупнювати, щоб модернізувати мережу. При тому, що ми залишаємо конкуренцію між закладами, ми маємо все-таки забезпечити, щоб ця спільнота мала певну вагу, яка дозволить їй і науково, і освітньо надавати якісний результат.

Ми стикаємося з певними амбіціями ректорів

– Чи планується внесення якихось змін в процес об'єднання вишів з урахуванням нинішнього досвіду? І скільки часу потрібно? 

Найважливіші зміни, які зараз вносять, це швидше до методології, по якій ми працюємо. Нам було важливо, щоб у перші місяці цієї реформи ми показали певні результати. Зараз процес приєднання призупинений в розумінні підготовки розпоряджень Кабміну, але ми продовжуємо консультації з ректорами. В Міністерстві освіти є достатньо ґрунтовна статистика і критерії, як має виглядати мережа в майбутньому. Але ми стикаємося з певними амбіціями ректорів. Це перше. Друге. Я думаю, що треба буде збільшити кількість консультацій зі студентами, з трудовими колективами. Тому що ми зараз бачимо, що далеко не завжди є авторитетний ректор, а навіть, якщо авторитетний, то він не завжди представляє всю спільноту. Тому цих діалогів має бути більше. Зараз я цим займатимуся, їздитиму по країні, щоб ми створили в кожному місті певний консенсус, як розвиватиметься сектор вищої освіти. 

Михайло Винницький. Фото: facebook/mychailo.wynnyckyj

 Ми бачимо достатньо велику кількість абітурієнтів, які повертаються з-за кордону

– Стартувала реєстрація на національний мультипредметний тест (НМТ). Які основні його відмінності? На яку кількість вступників розраховує міністерство цього року? І як загалом відбуватиметься ця вступна кампанія? 

Ми маємо ухвалений закон, який передбачає, що цього року НМТ складатиметься з 4 предметів. З обов'язкових предметів – це українська мова, математика і історія України, плюс 1 предмет на вибір. Сам факт, що ми перейшли до 4-х предметного тесту, змінив дещо формат. Якщо попередньо Український центр оцінювання якості освіти міг вкладатися в 2 зміни, то сьогодні в 2 зміни дуже важко вкластися. Відповідно, буде одна зміна і 4-х годинний тест. Це дещо продовжує період проведення НМТ. Я нагадаю, що НМТ – це насправді вимушений крок. Ми б дуже хотіли повернутися до традиційного ЗНО. Але, на жаль, ми не можемо цього робити у зв'язку з воєнною ситуацією і безпекою. Тому ми розбиваємо ЗНО на менші групи, які проходять одночасно – 2 предмети, 20-хвилинна перерва, 2  предмети. Відповідно, тест триватиме майже 4,5 години. Це важко для учня. Ми це розуміємо. Але, на жаль, така ситуація.

Щодо абітурієнтів. Минулого року в нас було 260 тисяч. Ми очікуємо приблизно те саме число. Але минулого року у нас було 20 тисяч, які писали за кордоном. А зараз ми бачимо достатньо велику кількість абітурієнтів, які повертаються з-за кордону. Ми забезпечуємо велику кількість тестових центрів за кордоном, в основних містах скупчення наших громадян, але передбачаємо, що їх буде дещо менше, ніж минулого року. 

Якість освіти не буває легкою

– Чи можна було знайти якийсь інший формат, щоб знизити навантаження на дітей під час НМТ?

Якість освіти не буває легкою. Якщо ми розбиваємо на 2 частини, то ми опиняємося в тій самій ситуації, як було із ЗНО. Ми маємо проблему, що велика кількість дітей буде одночасно писати цей тест. Відповідно, через безпекову ситуацію нам потрібно зменшити групи, які одночасно його пишуть. Якщо зменшити групи, то це означає, що цей тест потрібно провести з усіх предметів одночасно. Але хочу звернути увагу, що одна з речей, яка відбувається в якісній вищій освіті – це вміння і навичка переключатися з одного предмету на інший. Це один з елементів перевірки здатності до вищої освіти. Так, це важко. Але коли ми говоримо про іспит, який є одночасно випускний зі школи і вступний у вищу освіту, то хіба він має бути простим? Насправді, наші діти гарно готуються. Так, це величезна робота готуватися до НМТ. Але ми маємо розуміти, що вища освіта має бути такою, яка ставить виклики. 

У нас є міф про те, що нібито закордонна освіта краща

– Наскільки активно реєструються діти за кордоном? Чи є якась статистика про те, скільки можливо повертатимуться для того, щоб вступати в українські виші? 

Поки що статистики немає, тому що йде процес реєстрації. Але за статистикою учнів, які повертаються з-за кордону, ми бачимо, що достатньо велика кількість за останній рік повертається. Причому, в соцмережі можна побачити дуже багато різних історій про те, що мама думала там залишитися, але дитина сказала, що хоче повертатися. Насправді таких історій в нас багато і мені здається, що це ознака двох речей. Перше – певного патріотизму наших дітей, за що ми маємо бути дуже горді. Друге – це також ознака певної якості освіти. Тому що діти бачать, яка є освіта за кордоном, в тому числі університетська. У нас є міф про те, що нібито закордонна освіта краща. Я як людина, яка закінчила декілька університетів за кордоном, можу сказати, що на рівні середньої, бакалаврської освіти в багатьох випадках наші ТОПові університети не те що конкурують, а дуже часто навіть кращі, ніж університети на Заході. Тому мене не дивує, що діти повертаються. Ми маємо це вітати і дещо, можливо, позбуватися наших власних стереотипів. 

Вступники з тимчасово окупованих територій є дуже бажаними

– Для вступників із тимчасово окупованих територій якісь окремі умови передбачені? 

Ми наголошуємо на тому, що вступники з тимчасово окупованих територій є дуже бажаними у нас. Ми хочемо, щоб вони поверталися, щоб вони вчилися в українських закладах вищої освіти. Відповідно, для них передбачена система співбесід, яка фактично перевіряє ті речі, які є в НМТ. Але в будь-якому випадку ця мова йде про співбесіди, які організовуються через освітні центри "Донбас-Україна" або "Крим-Україна". І треба розуміти, що це та річ, якою ми намагаємося створити певний магніт для наших людей, щоб громадяни України, де б вони не були, розуміли, що Україна – це їхній дім, українські заклади вищої освіти є якісними, і ми чекаємо наших громадян вдома.