Поки триває війна, логістика буде постійним викликом – Тарас Висоцький

Поки триває війна, логістика буде постійним викликом – Тарас Висоцький

Повномасштабне вторгнення Росії суттєво вплинуло на продовольчу безпеку та діяльність агросектору України. Зокрема, постраждали логістичні ланцюги експорту сільгосппродукції на світові ринки. Тому необхідно створити стійку до загроз систему постачань агропродукції, щоб гарантувати продовольчу безпеку України та світу. На цьому наголосив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час виступу на засіданні Комітету НАТО продовольчого та сільськогосподарського планування. За його словами, навіть зараз, після відновлення роботи частини українських морських портів, аграрії все ще мають обмежені можливості експорту продукції. Хоча за 2 роки ситуація з її постачанням в ЄС та інші країни покращилась. "Завдяки відкриттю українського морського коридору 85% сільгосппродукції експортується водним шляхом. Решта – залізницею та незначна кількість автошляхами. Але дуже важливо зберігати всі можливі шляхи експорту, оскільки навіть тижнева затримка критично впливає на стан агросектору і продовольчу безпеку країни. Тому українські аграрії потребують підтримки, щоб надалі забезпечувати продовольчу безпеку світу", – зазначив Тарас Висоцький. Крім того, перший заступник міністра зауважив, що на діяльність сільгоспвиробників впливає низка інших факторів. Зокрема, постійні перепони з боку сусідів із блокуванням кордонів. З Тарасом Висоцьким поспілкувався журналіст Олександр Куцак. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: facebook/Ministry.for.restoration

Ми розуміємо, що це марафон 

Як довго польське питання з блокуванням кордону буде нас турбувати?

У нас, в принципі, надалі буде постійно діючий діалог з європейськими колегами, тому що навіть сама процедура перемовин щодо членства передбачає постійну дискусію щодо умов, термінів, можливостей країни, яка долучається до Євросоюзу. А оскільки Польща є членом ЄС, зрозуміло, що вона та інші країни будуть максимально прагматично відстоювати власні інтереси, в тому числі економічні, в питаннях агросектору в цьому процесі. Тому ми розуміємо, що це марафон, це не спринт і не середня дистанція, але це нас не лякає. Ми, як країна, багато проходили змін, реформ, викликів за роки Незалежності. І, на щастя, нічого нас не зупинило. Тому в даному випадку цей марафон будемо рухати і на фактах, прагматично, з холодним розумом показувати, що в кінцевому результаті, у довгостроковій перспективі, це все-таки взаємовигідно усім сторонам, повноцінна інтеграція України у Євросоюзі.

Поки триває війна, логістика буде постійно діючим викликом

Щодо внутрішніх проблем. Що сьогодні найбільше турбує міністерство агрополітики?

Ми розуміємо, що виклики існують. В тому числі виклики, до яких призвело повномасштабне вторгнення. Ми розуміємо, що поки триває війна, логістика буде постійно діючим викликом. Тому що, на жаль, є подальше намагання країни-окупантки знищувати, в тому числі портову інфраструктуру. На щастя, в абсолютній більшості випадків військові справляються і все робиться для того, щоб цю підтримку розширювати. Але цей виклик лишається. Звісно, що зараз об'єми і саму діяльність логістики не порівняти з тим, що було 2 роки тому. Але це теж той напрям, де неможливо розслаблятися, поки ми не переможемо і не закінчиться ця війна. Також зрозуміло, що викликом для сектору і міністерства залишається забезпеченість людьми. Бо війна триває, потреба у воїнах для ЗСУ не зменшується. А кількість людей, які мають фах, обмежена. І очевидно, що треба далі проводити діяльність, яка мала би допомогти знайти цей дуже важкий консенсус в частині бронювання, з урахуванням потреб усіх сторін. 

Дуже важливо кожен квадратний метр сільгоспземлі повертати у виробництво

Чи вистачає сектору АПК фахівців для польових робіт та на підприємствах, чи рятує ситуацію бронювання?

Як відомо, з середини травня вступить в дію оновлене законодавство в частині мобілізації. Це означає також, що мають бути оновлені нормативні акти в частині бронювання, в тому числі агросектору. Тому зараз будемо активно працювати для того, щоб оновлені правила бронювання дозволяли знайти цей дуже складний баланс між тим, щоб і забезпечити безперебійну діяльність сектору, і потреби Збройних сил України та інших військових напрямків. Також постійно діючий процес забезпечення доступу до ринків збуту. Це складний процес. Так, на сьогодні є певна домовленість про продовження з певними обмеженнями зони вільної торгівлі ще на рік. Як показує практика, рік проходить швидко. Тож ми працюємо над тим, щоб все-таки побудувати більш довгострокову домовленість, тому що з точки зору інвестицій гарантія доступу на 1 рік – це недостатній період. У сільському господарстві цикл виробництва у більшості випадків рік, крім деяких видів у тваринності. Тому треба хоча б середньострокове, а в ідеалі довгострокове планування. Постійний аналіз, робота з виробниками, щоб задовольнити потреби і в тому числі відкрити, крім Євросоюзу, альтернативні ринки. Щоб був вибір. Ми продовжуємо бути експортоорієнтованим сільським господарством. Населення і внутрішній ринок, на жаль, продовжує бути обмеженим, у зв'язку з усіма викликами. І, звісно, дуже важливо кожен можливий гектар, квадратний метр сільськогосподарської землі, яка доступна, повертати у виробництво. Тому ще один довгостроковий виклик, який, на жаль, триватиме і після перемоги – це розмінування. Робота тут ведеться. Але, зважаючи на масштаби мінування в зоні бойових дій, зрозуміло, що це теж марафон. Але його обов'язково треба пройти, тому що важливо повернути в обробіток усі можливі сільськогосподарські землі, які окупант уже чи ще можуть забруднити і зробити тимчасово недоступними. 

Тарас Висоцький. Фото: minagro.gov.ua

Система бронювання має перейти в автоматичний онлайн-режим

Хотілося б більше почути про бронювання. Що саме там зміниться у травні?

Декілька аспектів вже проговорені, 100% модель ще в напрацюванні. Але що вже відомо з позитивного для сільгоспвиробників, їхніх працівників – це те, що система бронювання має перейти в автоматичний онлайн-режим, "єБронювання". Сьогодні, наприклад, бронювання відбувається на 6 місяців. Дуже часто через те, що немає онлайн-системи, а відбувається передача документів між різними відомствами, можуть бути розриви. Тобто, закінчується попереднє бронювання, а нового бронювання ще немає. Відповідно, є період, де ТЦК має всі законні повноваження призвати. А працівник може бути дійсно незамінний з точки зору критичності підприємства. "єБронювання" мало би надати можливість автоматичної пролонгації бронювання, де критерії будуть звіряться по реєстрах автоматично. Тобто, якщо всі облікові дані оновлені, податки платяться, все справно виконується, критерії відповідають, то все автоматично оновлюється і в онлайн-кабінеті військовозобов'язаного, у "Дії", є це підтвердження бронювання з QR-кодом. Це дуже важливо, щоб також мати певну довгострокову впевненість у ключових працівниках в підприємств. Це і зручно, і про клієнтоорієнтованість, і про сервіс від держави, але це і про збереження критично важливих працівників. Немає дискусії, що сільське господарство – це галузь, яка має бути в переліку критичних. Зрозуміло, що не повинно бути заборгованості зі сплати податків. Це має бути прозоре, біле підприємство, яке офіційно працює. І середня заробітна плата мала би бути не менша, ніж середня по галузі. Тобто, такі базові критерії збережуться. А основне – це дійсно трансформувати таку швидкість і сервіс, яка би дозволила довгостроково планувати, з безперервністю цього процесу.

Агросектор уже 3 рік на межі виживання

Зрозуміло, що українське сільське господарство зараз вимагає неабиякої допомоги. Які саме напрями ви нині ставите на перше, друге, третє місця в плані підтримки? 

Дійсно, сектор вже 3 рік на межі виживання, це об'єктивно. Певні культури дають прибутковість, певні збиткові. Виробники стараються хоча б в середньому по підприємству виходити в "нуль", щоб продовжувати операційну діяльність. Є ці виклики, і тут є декілька аспектів. Перший – доступне фінансування. На сьогодні якогось фізичного дефіциту засобів виробництва, на щастя, немає. Ні палива, ні насіння, ні засобів захисту рослин, ні міндобрив. Питання в економічній спроможності купити це. Тому першочергово – це доступне фінансування. А це значить пільгове кредитування і можливість цей кредит взяти. Тому ми запустили з цього року таку інституцію, як Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Допомагаємо отримати кредити маленьким в українському масштабі господарствам. Це менше 500 гектарів. Бо більшими, зазвичай, працюють банки. Продовжує працювати програма пільгового кредитування 5-7-9, де є знижена ставка. Там, де найменші, умовно 100 гектарів чи менше, іноді складно по будь-якому механізму взяти кредит, з об'єктивних причин. Тут, звісно, треба допомогти. Є 2 способи: можна допомогти безпосередньо гуманітарною  допомогою, засобами виробництва, або ж надати фінансування, за яке можна купити. У нас цього року працюватиме модель фінансування. Тобто, виплата на гектар найменшим, як фінансова підтримка. Вона цільова. Ці кошти не можна витратити на будь-що. Вони цільові на купівлю засобів виробництва або на виплату орендної плати. Це так і в Європі, і в світі. Маленькі господарства важливі для розвитку сільських територій, їм треба допомагати буквально дотаціями. В тому числі тим, хто тримає тварин. Тобто не тільки на гектара, а й на корову, на вівцю, на козу плануються такі виплати. Також потрібно, щоб працювала інфраструктура щодо збуту продукції. У будь-якому разі продукцію треба реалізовувати, незалежно від рівня виробництва. І чим буде доступніша інфраструктура, тим буде краща ціна. Це буде прямо впливати на прибутковість, або хоча б відсутність збитковості.  Далі продовжувати розвивати механізми страхування різних типів логістичних перевезень, щоб було дешевше. І була змога у будь-якого розміру підприємства за максимально можливою ціною продати вирощене. Тоді цикл буде успішно закриватися, коли є фінансування на старті, є можливість виробити і є можливість реалізувати.

Бджільництво — це стратегічний сектор сільського господарства

Сади в Україні цього року зацвіли надзвичайно рано і напрочуд рясно. Практично одночасно квітнуть усі плодово-ягідні дерева, але у цих садках практично не видно бджіл. Чому? 

Треба розуміти, що в кожного організму, в кожної живої істоти є різні періоди адаптації до зміни погодних факторів. І виглядає так, що в рослин він швидший, ніж у бджіл. Так швидко реагувати і повністю відновлювати свою поточну активну діяльність вони не можуть. Тому дійсно різке потепління спричинило бум цвітіння, але ще не дозволило комахам максимально активізуватися. Зараз ми бачимо, певне похолодання. Далі, за прогнозами, вже очікується тепло. Це дає оптимізм, тому що далі воно повернеться в природні рамки і активність бджіл, комах, буде середньостатистична.  Але все одно погоджуємося, що бджільництво — це стратегічний, важливий сектор сільського господарства. Ми оновлюємо правила в частині утримання бджіл. Зараз в процесі питання значного спрощення правил кочівлі пасік. Тому що десь є і військові ризики, де треба терміново провести релокацію. Надіюсь у квітні фіналізуємо, що значно спростить це пересування тим пасічникам, які займаються кочівлею. Також з цього року запровадили спрощену систему клінічного огляду пасік, щоб забезпечити і здоров'я бджіл, але не обтяжувати процедурами і витратами на огляд там, де благополучний район і ризиків немає.  Ці накази Держпродспоживслужбою вже підписані і цього року будуть впроваджені. Тому цей сектор залишається під постійною увагою, і будемо далі максимально його підтримувати.

Чи є ризик зниження врожайності, відповідно прибутковості, в рослинництві через дещо слабшу активність бджіл? 

Зараз ще не пройшов пік цвітіння по більшості масштабних культур. Ви праві, що є пряма кореляція між активністю бджіл і врожайністю. Але, на щастя, цей період взаємодії в абсолютній більшості напрямків ще не пройшов, а в багатьох ще навіть не розпочався. Звісно, можуть бути різні форс-мажорні погодні обставини. Але на сьогоднішній день якоїсь точки неповернення і гарантованого збитку не досягнуто. Тому сподіваємося, що далі ця взаємодія, як і в попередні роки, буде давати синергію, мед пасічникам і значний приріст урожайності фермерам.

Режим економії продовжується, але посівна триває 

Як триває посівна кампанія і з якими проблемами стикаються наші аграрії?

Перш за все, хочеться подякувати, тому що і опитування, і факт показує, що абсолютно усі площі на підконтрольній частині України планують бути засіяними. Дійсно, наші фермери стійкі і велика вдячність, що вони вже третю посівну проводять під час повномасштабного вторгнення. Звісно, виклики є. Найбільша складність – це можливість забезпечити необхідну кількість міндобрив. Скоріш за все, вчергове їх внесення буде всього на 50% від норми. Це має вплив на врожайність. Але оскільки кошти обмежені, а добрива – це одна з дороговартісних частин собівартості, то цей виклик цього року зберігається. Також, зокрема і через обмежений доступ до людського ресурсу, не всі операції будуть виконані в оптимальні терміни. І, на жаль, не всі можуть дозволити собі максимальну технологію з точки зору і якісного насіння, і засобів захисту рослин. Тому режим економії продовжується. Але важливо, що посівній кампанії триває, що є ціль максимально доступні площі засіяти, за що ми дуже вдячні українським аграріям.