"Допомогу треба надавати свідомо" — фахівець зі спеціальних місій

"Допомогу треба надавати свідомо" — фахівець зі спеціальних місій

Допомогу треба надавати свідомо, щоб не нашкодити тим, кого ви намагаєтеся врятувати, наголошує фахівець зі спеціальних місій реагування на надзвичайні ситуації Українського Червоного Хреста Олександр Лавренюк. В інтерв'ю Українському Радіо він розповів, як правильно поводитися у надзвичайних ситуаціях, під час повітряних тривог і як діяти, коли професійна допомога ще не прибула. "Якщо ви хочете надавати допомогу, то йдіть на курси, здобудьте знання, якими будете володіти", – каже Лавренюк. Для власного ж порятунку, наприклад, з-під завалів, продовжує координаторка волонтерської мережі ГО "Сміливі відновлювати" Марія Бурʼяновська, зараз завжди із собою потрібно мати аптечку, турнікет і свисток чи будь-який інший пристрій, що допоможе дати про вас сигнал. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: facebook/mvs.gov.ua

За 3 роки війни люди вже, на жаль, звикли до повітряних тривог 

Ми всі розуміємо, що коли лунає повітряна тривога, потрібно йти в укриття, але це не завжди відбувається. Що варто знати і робити під час масованої ракетної атаки? 

Олександр Лавренюк: Важливо прямувати в укриття, тому що ми насправді не знаємо, яка ситуація в повітрі. Основним джерелом інформації для всіх громадян є сигнали повітряної тривоги. Вони йдуть або через мегафони, які встановлені на вулицях, або через додатки. І це для нас є першочерговим сигналом, що є якась небезпека, про яку ми поки ще не знаємо, і нам треба потурбуватися про свій захист і про захист своїх близьких або оточуючих. Тобто самому йти в укриття і запропонувати тим, хто поряд також пройти в укриття. Чому це не відбувається? Тому що люди, на жаль, вже звикли до цієї ситуації за 3 роки війни. Не завжди сигнали повітряної тривоги супроводжуються якимись діями, або щось насправді відбувається. Ми знаємо, що це може бути якісь пастки, якісь муляжі ракет. Але це є вашою власною безпекою і це може зберегти ваше життя. Тому треба цього дотримуватись.

Аптечка, турнікети, свисток і правило двох стін – це база

Марія, ви ходите в укриття, коли лунає тривога? 

Марія Бурʼяновська: Коли я вже бачу, що тривога, все, я вже розумію, що точно треба йти в укриття. Я беру з собою свисток у ванну, беру аптечку, турнікет, все як треба, і йду ховатись. Тим паче, коли в тебе собака або дитина, то ти, напевно, ще більше відчуваєш якусь потребу у захисті, і більшу відповідальність. Тому так, треба прямувати в укриття. Але, дійсно, люди втомлюються. Це психологічний фактор. Росія хоче нас утомити, але не можна на це піддаватися. Тому що як доводить практика, зазвичай по понеділках, коли люди найменше цього очікують, будні дні, люди збираються на роботу, лунає повітряного тривога, а ще немає світла, і людина розуміє, що поки я добіжу до метро в укриття, то я краще заховаюся в ванну. Тому зразу аптечка, турнікети, свисток, якщо будете під завалами, і правило двох стін – це база.

Від уламків дві стіни дійсно можуть врятувати 

 Ви згадали про правило двох стін. Це взагалі може врятувати чи ні?

Олександр Лавренюк: Як захисний бар'єр від якихось уламкових влучань дві стіни дійсно можуть врятувати. Вони виступають як той самий бронезахист 3-го класу, який нас рятує від уламкових уражень. Якщо лунає повітряна тривога і ви все таки вирішуєте нікуди не йти, і якщо ви чуєте, що починаються якісь активні дії в повітрі, щось пролітає, то сховайтеся за 2 стіни. Хоча б від уламків це вас зможе захистити. Якщо ви чуєте, що вже починається робота в повітрі, то не треба вже у цей час вибігати і бігти в укриття. Бо ми знаємо випадки, коли люди просто не встигали туди добігти. Заховайтеся за 2 стіни, будьте у тому приміщенні, яке вас може максимально віддалити від зовнішнього світу і захистити.

Марія Бурʼяновська: І, наприклад, якщо це ванна, то пам'ятайте, що дзеркало краще зняти, якщо є така можливість. І якщо вже ведуться бойові дії і ви чуєте вибухи, то ніколи не користуйтеся ліфтами, бо ви просто можете там застрягнути.

"Почніть із себе – йдіть на курси, постійно тренуйтеся"

Як правильно витягувати людей з-під завалів? Як це робити, аби не нашкодити собі і тій людині, якій ви хочете допомогти? 

Олександр Лавренюк: По-перше, якщо на цьому місці вже працюють якісь служби, ДСНС чи якась домедична допомога, поліція, військові чи просто лікарі, то вони повинні перші прийти туди і надавати першу допомогу. Якщо ви бачите, що ці служби є поряд, покличте їх. Якщо ви помітили щось, що нагадує, можливо, під завалами людину, то, по-перше, покличте фахівців, які в цьому розбираються, мають досвід і повинні надавати цю допомогу. По-друге, якщо ви все ж таки хочете надавати якусь допомогу, то почніть із себе – йдіть на курси, постійно тренуйтеся, здобудьте знання, якими ви будете володіти і в разі надзвичайної ситуації зможете застосувати, коли поруч не буде нікого зі служб. Просто так лізти кудись не варто, тому що ви не знаєте напевно яка саме допомога потрібна і ви можете зашкодити цій людині. Допомогу треба надавати свідомо. Треба оцінити ситуацію, оцінити безпекову ситуацію, і найперше, чи безпечно це буде для вас безпосередньо. Бо якщо це небезпечно для вас і може щось статися, то більше ви вже нікому не зможете надати допомогу і немає в цьому ніякого сенсу. Кваліфіковані служби мають можливість, мають весь необхідний інвентар. Я не буду розказувати зараз, як це робити, тому що це відповідальність. Тому сходіть на курси, послухайте, отримайте сертифікат і потім оновлюйте свої знання, постійно практикуйтеся, і ви будете напевно знати, як це правильно робити, щоб не завдати шкоди.

А куди взагалі можна звернутися, щоб отримати ці знання і скільки це коштує? 

Марія Бурʼяновська: Ми, наприклад, час від часу робимо такі курси. Зазвичай за донат, тому що треба запросити інструктора і так далі. Тому ГО "Сміливі відновлювати", дуже раджу "Солом'янських котиків". Якщо ми говоримо про ціну, то це до 2 тисяч. Це дуже нормальна ціна і це курс, де реально людина з вами буде цілий день. Ви будете цілий день практикувати навички серцево-легеневої реанімації, а також медицини у цивільних умовах.

"Вам достатньо буде програми BLS"

Червоний Хрест безкоштовні курси проводить?

Олександр Лавренюк: Є у нас на сайті, можна зайти подивитися. Там також є програми проходження курсів із першої домедичної допомоги. Але хочу зазначити, що є різні програми курсів. Для себе, наприклад, не треба йти одразу на курс TCCC (Tactical Combat Casualty Care), проходити якісь тактичні програми. Бо в реальних умовах, так, ви можете щось застосовувати, але ці програми направлені безпосередньо на зону бойових дій. Вам достатньо буде програми BLS (Basic Life Support), що допоможе вам більше дізнатися про травми, які людина може отримати в побуті. Тобто це якісь порізи, вивихи, як правильно оглянути людину, як правильно визначити зону травмування, і як правильно допомогти в цьому випадку.

Марія Бурʼяновська: Є, наприклад, ті самі дефібрилятори, які стоять у метро, і багато людей навіть не знають, як ними користуватися. Тобто є дуже багато випадків, коли людина розхвилювалася через вибухи, і в неї просто панічна атака чи серцевий напад. І вам треба розуміти, як цій людині допомогти і як користуватися тими дефібриляторами у громадських місцях, де вони встановлені.

При епілепсії людину достатньо просто легенько тримати

Я пригадую, що при епілепсії, коли у людини стається цей напад, нічого не потрібно засовувати людині в рот. Так? 

Олександр Лавренюк: Так. Дуже довго вкладалося в голови людям, що треба тримати, треба ложку в зуби і "приколоти" язика. Людину достатньо просто легенько тримати. І навіть тримати її не треба. Якщо людина на підлозі, то достатньо у максимально зручне положення покласти і просто притримувати її голову, щоб у судомах вона її собі не розбила. А коли вже припадок закінчується, коли судом проходять, і якщо вона не свідома, то покладіть її у стабільний стан, щоб вона почала дихати. Перевірте дихання і дайте їй відпочити. Вона прийде в себе. І ось цей момент дуже важливий з психологічної точки зору. Людина не знає, що з нею відбувалося. Це той часовий інтервал, який випадає з її свідомості. Її організмом може розслабитися, з ним можуть відбуватися будь-які процеси, які є природними. І це буде для людини більш стресова психологічна ситуація. Тому треба бути поряд і надати їй психологічну допомогу. Стосовно цього також є курси, як правило надавати першу психологічну допомогу. І, наприклад, під час подій в Охматдиті у нас була ланка, яка ходила і відслідковувала людей, їх емоційний стан, обличчя, втому і надавала допомогу.

Передусім спокій, оцінка ситуація і будь-який сигнал про себе 

Що робити, якщо людина опинилася під завалами і хоче подати сигнал, що вона жива?

Марія Бурʼяновська: У першу чергу, перед тим, як ви їдете на об'єкт, сказати комусь, що я туди їду. Щоб вони розуміли більш-менш, де вас шукати. Якщо ми говоримо про ситуацію, коли людина вже під завалами і є можливість дотягнутися до телефону, то перевірте, чи є зв'язок. Якщо немає, то в мене є дуже хороший спосіб – мати із собою свисток. Є також така цікава річ, як сигнал-мигалка. Це такий компактний девайс, розміром як запальничка. Ви тягнете за шнурок і воно просто пищить, поки не сяде батарейка. Ви можете увімкнути ліхтарик. Але, якщо це день, то його можуть не побачити. Тому, перш за все, це звукові сигнали і це дійсно може врятувати.

Як правильно дихати і поводитися, якщо тебе, наприклад, привалило цеглою?

Марія Бурʼяновська: Тоді просто чекати. Практикувати медитацію, дихання, намагатися якось заспокоїтись. І коли обмежений ресурс повітря, його треба берегти. Я розумію, що тебе привалило під завалами, серце б'ється і хочеться вдихнути усе повітря, але треба заспокоїтися. 

Олександр Лавренюк: Усе залежить також від ситуації, в якому місці і як вас привалило. Якщо ви потрапили в якусь капсулу, вас просто перекрила плита і ви можете рухатися, то, по-перше, заспокойтеся, це дасть вам можливість логічно тверезо міркувати. А далі подивіться чи є зв'язок і давайте звукові чи світлові сигнали. Не намагайтеся одразу якось вилізти самі, бо ви не знаєте ситуації ззовні і своїми діями можете порушити або щось змістити. Так, я розумію, якщо привалило і у вас застрягала якась кінцівка, це боляче. Але якщо ви можете оглянути себе і надати допомогу, якщо це якесь поранення, то затисніть його рукою і тримайте. А далі вже оцінюєте ситуацію і намагаєтеся якось подати сигнали.

Як волонтерам, які приходять першими на допомогу, бути в тонусі і готовими до того, що вони можуть побачити?

Марія Бурʼяновська: Мені здається, що до цього не можна бути готовим. Якщо це відбувається перший раз і ти розумієш, що тебе шокувало, то треба зразу звертатися за психологічною допомогою. На такі події виїжджає психологічна допомога. Тому не соромтесь, підходьте до тих людей і кажіть, що ви в шокові, що не розумієте, що відбувається. І чим швидше ви на це зреагуєте, тим краще. Це нормально, що ви боїтеся, нормально посидіти і поплакати. Людям завжди треба спокій, завжди треба трішки розслабитися. Тому не соромтесь просити про психологічну допомогу у людей, які прийшли вам допомогти.