Ілюстративний фотоколаж Суспільного
Трамп "намагався викрутитися", але Гарріс його "притиснула" на дебатах
Як вам дебати?
Це було гаряче та дуже добре, оскільки попередні дебати між Джозефом Байденом та Дональдом Трампом були провальними для чинного президента. Щодо оцінки цих дебатів, то традиційно прихильники кандидатів кажуть, що їхній кандидат виступив краще, "задав жару" і таке інше. Я зранку подивився пресу і, наприклад, Financial Times проводить опитування, де 86 % читачів віддають перевагу Камалі Гарріс і лише 14 % – Трампу. Дуже цікаво також, що на 6 пунктів вирвалася вперед Камала Гарріс з точки зору тих, хто робить ставки на дебати або якісь політичні події. Також на 7 центів впали акції соціальної мережі Трампа Truth Social. Проте, звісно, це більше емоційна оцінка і вона точно не буде конвертована в голоси в листопаді на виборах.
Цікаво, що в переддень дебатів демократи хотіли змінити одне з правил. Вони хотіли, щоб мікрофони не вимикалися, коли говорить один із кандидатів, щоб робити якісь зауваження. Це було зроблено для того, щоб дозволити Трампу бути Трампом, щоб він вносив хаос, коментував емоційно по питаннях політики, таким чином створюючи ще кращу ситуацію для Каміли Гарріс. Проте республіканці не погодилися і все залишили так, як є.
.jpg)
Кандидати у президенти США Дональд Трамп і Камала Гарріс потискають один одному руки, піднімаючись на свої трибуни для участі в президентських дебатах на телеканалі ABC у Філадельфії, США, 10 вересня 2024 року. Фото: REUTERS/Brian Snyder
Серед ключових тем для нас – Україна та зовнішня політика. Але для американців це були історичні дебати. Камала Гарріс підійшла і потисла руку Дональду Трампу, представившись. Це, до речі, вперше, коли вони зустрілися. Була тема абортів, яка є дуже болючою для Трампа. Він намагався викрутитися, але вона його притиснула, коли запитала, чи він накладе вето, якщо Конгрес США ухвалить рішення про заборону абортів. Він не відповів, що, звісно, є сигналом американським жінкам. Також дуже цікаво, що команда Гарріс порахувала, що 70 % донатів під час цих дебатів надійшли саме від жінок, тож, звісно, що Камала намагається до цього апелювати.
"Байдуже, що думають про ці дебати всі американці. Ці емоції потім не конвертуються у вибори"
А де закінчується шоу-бізнесова частина дебатів і починається, власне, електоральна? Яким, на вашу думку, буде вплив дебатів на результати виборів?
Ви маєте рацію. В них непрямі вибори і зареєстровані виборці фактично делегують свій голос виборщикам, які потім й голосують. Будь-які вибори в США вирішуються двома чинниками. Перше – це штати-"гойдалки", які в один рік можуть голосувати за республіканців, в інший – за демократів. Друге – це невизначені незалежні кандидати, які можуть по певних питаннях бути ближче до республіканців, а по інших – до демократів.
Нам, за великим рахунком, байдуже, що думають про ці дебати всі американці. Ці емоції потім не будуть конвертовані в самі вибори, тому опитування та інше – це лише індикатори. Якщо є великий розрив у думці, цифрах, то, можливо, це щось може сказати. Проте ці вибори важливі тому, що як і під час виборів 2016 року, очевидною є велика поляризація американського суспільства. Республіканці та велика їх частина пішли в дуже правий бік, вони радикалізувалися і з точки зору своїх поглядів. Також важливим моментом є те, що є реальні проблеми, а є – вигадані. Зокрема, одна з пʼяти тем, які обговорювалися, – це буцімто мігранти в Америці їдять своїх домашніх улюбленців. Це теорія змови, яку почали розповсюджувати минулого тижня, і Трамп про це сказав. Також цікавим моментом на цих дебатах були так звані "фактчекери" – люди, які дивляться на заяви кандидатів, а потім перевіряють їх одразу в ефірі і кажуть, чи це відповідає дійсності. Так от, зрозуміло, що огаїтянці не їдять котів в Америці. Але це було зроблено конспірологами тому, що Каміла Гарріс має змішає расове походження – її батько з Ямайки, і тут для улюбленців Ку-клукс-клану це додатковий сигнал, що нам такий кандидат не потрібен.
Афганістан: спільна пляма на адміністраціях і Байдена, і Трампа
Тут питання в тому, що емоційний удар від брехні часто сильніший, ніж спростування від фактчекерів. Маніпулятори цим, я так розумію, успішно користуються.
Так. Давайте згадаємо про Ющенка і "три сорти України" (експерт має на увазі чорну антирекламу проти кандидата у президенти України Віктора Ющенка, застосовану в тому числі російськими політтехнологами, які працювали на Віктора Януковича на президентських виборах в Україні 2004 року – ред.) Ми на власній шкірі це відбували і ще будемо. Людина – істота ірраціональна, емоції заливають всіх, крім тих, хто має певну стійкість до маніпуляцій, аби вони не працювали або працювали меншою мірою. Є люди, які не визначилися щодо того, що вони хочуть почути від кандидатів про майбутнє. Тут, до речі, теж різниця між Камалою Гарріс і Трампом: Трамп намагався постійно забруднити Гарріс, привʼязуючи її до політики Байдена та неуспіхів, які були. Цікаво, зокрема, вийшло по Афганістану, бо фактично адміністрація президента Трампа вирішила свого часу розмовляти з Талібаном, вони звільнити 5 тисяч увʼязнених злочинців. Це шалений негатив. Але Трамп намагався накинути негатив на Гарріс за рішення Байдена вивести війська з Афганістану, коли загинуло 13 американських військовослужбовців. Це дві однакового погані події та є плямами як на адміністрації Байдена, так і на адміністрації Трампа. Проте Трамп намагався використати цю карту. Камала Гарріс, як на мене, непогано з цього вийшла, сказавши, що чотири президенти обіцяли вийти з Афганістану і лише Джо Байден це зробив. Адже фактично афганська та іракська кампанії для американського суспільства та політичної еліти є великою травмою. Вони почалися після 11 вересня і якщо Афганістан був легітимною ціллю з самого початку, бо там були терористи Аль-Каїди, то потім американські адміністрації почали "будувати демократії" в Афганістані, незважаючи на те, що СРСР там провалився у 1980-х роках, а брити ще в ХІХ столітті.
Теми, по яких Трамп "бив", – економіка й інфляція. А Гарріс намагалася сфокусуватися на майбутньому
Пане Олександре, а от те, що дебати відбулися якраз напередодні річниці масштабного теракту проти США 11 вересня, – це випадково? Як це наклало відбиток на дебати?
Ні, воно не наклало відбитку. Порядок денний, який був у Трампа, він намагався продовжувати далі. Теми, по яких він "бив", – це економіка й інфляція передусім. Що цікаво, хоча інфляція після пандемії коронавірусу зменшилася і є на рівні трохи більше 2 %, але американці все одно відчувають певний негатив. Друга тема – це мігранти і ремарки про котів теж лягали й сюди також.
Олександр Хара. Фото: uacrisis.org
Натомість Камала Гарріс критикувала Трампа, були й персональні нападки, але й намагалася більше сфокусуватися на майбутньому, зокрема й на економіці, можливостях для будь-кого. Плюс вона постійно каже, що є кандидатом від середнього класу і тих, кого можна назвати робітниками.
Гарріс намагалася проявити себе як боєць
А з оцим "цвяхом" Трампа, що, мовляв, "ви 3,5 роки при владі й нічого не зробили", як ви гадаєте, Гарріс впоралася?
Камала Гарріс – цікавий персонаж, тому що під час каденції Байдена вона не відігравала помітної ролі будь-де. Фактично вона була на других ролях і для великої кількості американців вона невідома. Дебати були першим важливим загальнонаціональним заходом, де вона могла би себе проявити як боєць. Вона і є бійцем, адже бути прокурором щось означає. Тож вона себе, як мені здається, непогано показала і спрямовувала свої меседжі в майбутнє, звісно, критикуючи Трампа. А Трамп зосередився на критиці того, що було в адміністрації Байдена. Це головна різниця того, що відбувалось.
По Україні, що цікаво… Дивно, що такі меседжі розповсюджуються і немає критики щодо них, бо Трамп каже про нереальне минуле. "Якщо б я був президентом, то Путін сидів би в Москві й не втратив 300 тисяч своїх людей, не було би цієї війни". Але зрозуміло, що альтернативної історії не буває. А Камала Гарріс критикувала його за те, що якби він був у Білому Домі, то Путін уже сидів би в Києві, дивлячись на Варшаву". Вона апелювала ще й до виборців польського походження в ключових для неї штатах. Це емоційні речі, але аргумент "якби я був" серйозна людина точно не має розглядати.
"Червоні лінії" можна розтягнути аж до Курської області
Я хотів би ще поговорити про те, що ми приймаємо "високих" гостей сьогодні, 11 вересня – держсекретаря США Ентоні Блінкена та міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі. Американські ЗМІ пишуть, що вони привезли хороші новини – дозвіл бити вглиб по Росії. Як ви вважаєте, чи Іран з його постачанням Росії балістики вплинув на це рішення?
По-перше, США не здатні стримати Іран від такого кроку. Понад 200 тактичних ракет понад 120 км – це буде проблема для наших прикордонних міст, передусім Харківщини. Зрозуміло, що це посилить здатність Збройних сил РФ. Звичайно, що на цьому тлі є абсолютно безглуздим продовження заборони Україні використовувати західну зброю по російській території та легітимних російських цілях. Адже яке б не було у нас ППО, воно не є чарівниками і не може збивати всі ракети. Передусім ми не можемо збивати балістику - С-300, С-400, які використовуються як ракети "земля-земля". Зрозуміло, що додаткові ракети у Росії – це проблема. Й ми казали абсолютно правильну річ: давайте ми будемо збивати не ракети з незрозумілою імовірністю, а платформи, які їх запускають. Давайте будемо зміщувати засоби Росії, які накопичуються на кордоні, щоб потім не викурювати їх по посадках. Наші аргументи абсолютно залізобетонні. Думаю і сподіваюся, що врешті-решт американці знімуть цю стратегічну рамку, яка обмежувала нас, починаючи з 2022 року. Нам не давали велику кількість різноманітного озброєння, побоюючись ескалації. Але, як виявилося, ескалації немає і ці "червоні лінії" можна розтягнути аж до Курської області. Тому я сподіваюся на дозвіл та оголошення додаткових пакетів допомоги, де будуть ракети Storm Shadow та французькі Scalp. Також сподіваюся, що дотиснуть Олафа Шольца, що не треба йти розмовляти з Путіним, а треба надати зброю, щоб українські Сили оборони завершили цю війну.
Державний секретар США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі прибувають на залізничний вокзал у Києві, Україна, 11 вересня 2024 року. Фото: REUTERS/Mark Schiefelbein/Pool
Повертаючись до Трампа, коли Гарріс питала про Україну, чи він хоче перемоги України, він сказав не дуже приємну для нас річ, що він хоче зупинити цю війну. Він повторює мантру, що посадить Володимира Зеленського та Путіна за стіл переговорів і дотисне їх, щоб вони досягли мирної угоди. Ми розуміємо, що це маячня.
