Фото з інстаграм-сторінки aspengrove1
"Крим — це мій дім, крім нього в мене більше нічого немає. І в цьому сенсі мені дуже подобається підхід кримських татар, які кажуть, що нам нема куди їхати, це наш дім, це наш Крим"
Данило, привіт. Я так зрозуміла, що в Криму ти був до початку повномасштабного вторгнення і тільки потім звідти виїхав.
Історія така, що в березні 22-го я планував переїзд до Києва, а власне початок повномасштабки я застав у Севастополі і вже тоді намагався виїхати. Не з першого разу в мене це вийшло, тому що коли я намагався перетнути кордон, у мене побачили український паспорт, то ФСБшники мене не пропустили й допитували. Але десь через місяць після початку повномасштабного мені вдалось полишити Крим.
А чому ти залишався до початку повномасштабного вторгнення в Криму? Можеш про це розказати?
По-перше, в мене бабуся була хвора на деменцію. І в якийсь момент стало так, що я був єдиний, хто був там із нею, мені просто необхідно було бути там. Потім я зрозумів, що хочу побудувати свою домашню студію. І взагалі в мене ставлення до Криму, як до свого дому. Я розумію, що багато кримчан поїхали на початку 14-го. Розумію, що якщо було куди їхати, то це цілком логічно. Крим — це мій дім, крім нього в мене більше нічого немає. І в цьому сенсі мені дуже подобається підхід кримських татар, які кажуть, що нам нема куди їхати, це наш дім, це наш Крим.
"Після окупації прийшло все те, чим країна-окупант і відома. Це страх і закручування гайок. Але я продовжував періодично виступати в Криму й грати українські пісні, і багато людей співали разом і підтримували"
Як тобі там жилось? Я розумію, що питання болісне насправді.
Можливо, трохи дурна аналогія, але я пам’ятаю весну й останнє літо в українському Криму в 2014 році. Я міг грати на гітарі на набережній, міг виїжджати на море, ставати з наметом у лісі. Після того, як Крим окупували, за гру на гітарі на набережній почали тебе "пакувати" в автозак, з наметом там не станеш, там не станеш. Це такі дрібниці, але вони мені почали тоді показувати, що свобода твоя обмежується в, здавалось би, таких простих, абсолютно природних речах. І ти почав розуміти, що все, тепер не можеш себе відчувати, як раніше. Скажімо, коли бачив поліцейських, то підходив і нормально міг спілкуватись, не було страху перед ними. А після окупації прийшло все те, чим країна-окупант і відома. Це страх і закручування гайок. Але я продовжував періодично виступати в Криму й грати українські пісні, і багато людей співали разом і підтримували. Це єдине мені дозволяло відчувати, що є ще якась моя внутрішня свобода, я можу співати пісні українською і я знаю, що навколо знайдуться люди, які мене підтримують у цьому.
"Я почав співпрацювати з місцевим локальним лейблом. В мене вже пісень двадцять готові, питання в тому, щоб їх записати. Звісно, багато пісень про дім, про Крим. Мені здається, що в кожній другій пісні я співаю про повернення додому"
Як просувається робота над твоїм перший україномовним альбомом? Тим більше, що вже є перший трек. Він називається "Коли ти пішла".
Я почав співпрацювати з місцевим локальним лейблом. Вони послухали мою історію і вирішили мені допомогти, тому що їх вразило і розчулило те, що вони почули. В мене вже пісень двадцять готові, питання в тому, щоб їх всі записати. Звісно, багато пісень про дім, про Крим. Мені здається, що в кожній другій пісні я співаю про повернення додому. Тому скоро з’являться мої улюблені пісні. А зараз я розпочинаю з того, що плюс-мінус можна записати швидше й легше. Просто з чогось почати, бо, по факту, я невідомий виконавець для України взагалі, не з’являвся в просторі, і тому це дуже великий шлях, тим паче для кримчанина, який виїхав із Криму, щоб про нього хтось почув.
Слухати пісню Aspen Grove "Коли ти пішла", як і багато інших прем’єр, можна в плейлисті "Промінь Рекомендує 2024" на Spotify.