Врожай зернових і олійних в цьому сезоні складе понад 70 млн тонн – ВАР

Врожай зернових і олійних в цьому сезоні складе понад 70 млн тонн – ВАР

Аграрії вже намолотили понад 40 млн тонн зернових і олійних, а загалом в цьому сезоні Україна матиме понад 70 млн тонн врожаю, прогнозує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. В ефірі Українського Радіо він підтвердив, що посушлива погода досить істотно уповільнила темпи посіву озимих. Однак, до середини жовтня, а в деяких областях до кінця жовтня, аграрії зможуть зробити посіви. І заплановані до 5 млн гектарів землі під озиму пшеницю ще будуть засіяні, вважає експерт. Через аномально спекотну погоду, можливі втрати кукурудзи цьогоріч фахівець оцінює в майже 8-10 млн тонн. Але її загальний врожай все одно буде мінімум вчетверо більшим, ніж внутрішнє споживання. Пшениці зібрано майже стільки ж, як торік – 21,8 млн тонн. "І цього теж достатньо для забезпечення продовольчої безпеки, тому що за рік ми споживаємо пшениці в межах 6 млн тонн", – наголосив Марчук. 

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Ілюстративне фото: facebook/latifundistcom

Через недостатність опадів призупиняються темпи посіву озимини

В Україні 70% посівів перебувають під загрозою через посуху. Наскільки це серйозний для нас виклик і ризик? 

Я б переформатував це так, що близько 70% аграрних земель, через недостатню кількість опадів, "важкі" для того, щоб здійснювати посів озимих культур. Тобто недостатність опадів призводить до того, що у нас фактично призупиняються темпи з посіву озимини. Так відбулося з ріпаком, тому що в цьому сезоні все відбувається досить швидко. Ми вийшли в поля збирати ранні зернові, в момент закінчили ранні зернові,  приступили до збору пізніх зернових і ще приступили до посіву озимих культур. Погодні умови, які складаються, дійсно пришвидшують роботу товаровиробників. Тому в цілому, якщо дивитися на територію України, то сьогодні деякі опади пройшли по Західній України, на Півдні. І там трохи вже пришвидшились роботи. В цілому, якщо дивитись по пшениці, то час у нас ще є. В середині жовтня, в кінці жовтня ще можна буде виходити в поля. Тим паче, що на цей сезон багато хто з товаровиробників розширює саме посівній площі під озимі культури. Оскільки, через спекотні дні в липні-серпні, багато хто зазнає втрат зернових, наприклад, по кукурудзі чи олійних, таких як соя і соняшник. Тому що пік їхнього цвітіння, власне, у липні, а  температура на поверхні ґрунту доходила більше 60 градусів і втрати будуть відчутні. По кукурудзі ці втрати можуть сягнути від 8 до 10 мільйонів тонн. Ситуація з соняшником і соєю дещо краща, але втрати теж були суттєвими. Тому багато хто з товаровиробників переглянув свої посіви на цей сезон.

Посушливі роки були і раніше

Чи бували раніше такі ситуації, і якщо так, то як вони вирішувались?

Так, були. В історії у нас багато випадків з посухами. 2015 рік теж був дуже посушливим в цей період. Як вирішували? Чекали дощів, хтось вносив раніше, хтось пізніше. Таким чином відбувалися роботи. Хтось, можливо, тримав поле під паром, очікуючи на весняну посівну кампанію під ярі культури. Чесно кажучи, тут єдиної формули немає, тому що Україна різна, регіони різні, і кожен виходить з ситуації самостійно.

Чи є якісь технології, які б могли пришвидшити посівну чи посприяти їй в таких умовах? 

Вони частково можуть бути, але вони кардинально не вирішують ситуацію.

Заплановані 5 млн га під озиму пшеницю ми зможемо засіяти 

Якщо з посівною озимих буде зовсім кепсько, то скільки тоді втратить наш аграрний сектор?

Я не думаю, що буде кепсько взагалі. У нас час ще є. До середини жовтня, в деяких областях до кінця жовтня ми матимемо можливість зробити посіви. Тому в межах запланованих до 5 мільйонів гектарів землі, які будуть засіяні під озиму пшеницю, я думаю, це вдасться зробити.

Агросектор України є досить високотехнологічний

Наскільки аграрії спроможні вносити зміни у свій традиційний графік, зважаючи на стрімку зміну клімату, і як загалом це впливає на темпи робіт?

Звичайно, що вносять. Наприклад, зараз товаровиробники можуть вже з середини лютого виходити в поля, особливо на Півдні України, підживлювати озимі культури. На кінець лютого вже можуть готувати посіви ярих культур. Графіки дуже зміщуються. Відповідно, товаровиробники в цьому контексті мають бути мобільними для того, щоб вчасно реагувати. Адже від цього залежить благополуччя як господарства району, де вони працюють, області та й в цілому України. Від того, що вони вирощують, експортують отримує і держава валютну виручку. Тому, звичайно, доводиться бути мобільним. Багато товаровиробників почали використовувати різні технології, які дають можливість працювати у нових кліматичних умовах. Багато хто займається точним землеробством. Для цього почали більш детально вивчати ґрунти, як їх підживлювати, що вносити і яким чином обробляти, щоб волога зберігалась на кожному етапі. Це технологічні речі і на сьогоднішній день агросектор України є досить високотехнологічний. За останні 10-річчя туди проінвестована дуже велика сума коштів, що, в принципі, і дає можливість Україні посідати такі важливі місця в експорті і по кукурудзі, і по соняшниковій олії, і по пшениці. Так, це дуже велика праця, це дуже великі кошти. Але до повномасштабного вторгнення цей процес набирав оборотів. У 2021 році ми зібрали рекордні  більше 100 млн тонн зернових і цей потенціал мав наростати. Зараз ми розуміємо, що і з тимчасовою окупацією, і з замінованими полями, на жаль, нас відштовхнуло набагато років назад. Ми це відчуваємо і по експортному потенціалі, і взагалі по господарській діяльності. Тому що втрати в агросекторі теж нараховують уже не менше 10 млрд доларів прямих збитків.

Врожай зернових і олійних в цьому сезоні складе понад 70 млн тонн

У Мінагрополітики прогнозували цьогоріч скорочення врожаю зернових до 52,5 млн тонн. Якщо маємо зараз таку посуху, то на який врожай зернових ми можемо сподіватися?

В сукупності зернових і олійних в цьому сезоні має бути більше 70 млн тонн. Хоча на початку кампанії ми оцінювали, що буде в межах 77-78 мільйонів. Тобто він не буде дуже суттєво відрізнятися від минулого сезону. Але, через ці аномальні погодні умови, у нас втрати по кукурудзі будуть досить суттєвим, в майже 8-10 млн тонн. І це призводить до того, що ми переглядаємо варіанти отриманого врожаю. Але це не загрожує продовольчій безпеці країни. Навіть в умовах, коли ми зберемо кукурудзи не 33 млн тонн, а 22 мільйони, то в середньому в рік в Україні кукурудзи споживається в межах 5 млн тонн. Тобто все рівно ми будемо в 4 рази більше забезпечені. А отже, ми будемо орієнтуватися на експортний потенціал, на зовнішній ринці для того, щоб заробляти кошти. Так само і по пшениці. В цьому сезоні ми пшениці зібрали, як минулого року. Тобто торік було 22 мільйони, а в цьому – 21,8. Тобто різниця невелика і цього теж достатньо для забезпечення продовольчої безпеки, тому що за рік ми споживаємо пшениці в межах 6 млн тонн. 

Денис Марчук. Фото: facebook/marchuk.denys

Це може призвести до зростання цін на продовольство

Перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький заявляє, що цьогорічна посуха може вплинути і на 2025 рік. Які це можуть бути наслідки?

Це запізнення з посівом, це недостатньо вологи для того, щоб насіння зав'язалася. Це проблеми з тим, що можливо хтось буде переглядати сівозміну і не буде сіяти озимі культури, бо в нього не буде опадів. Він буде чекати до весни, відповідно зменшиться об'єм. Тобто ці всі фактори будуть визначальними на 25-й рік. Але така тенденція не тільки в Україні. Це, на жаль, загальна світова тенденція. Посуха, підвищення температури відбувається повсюди, а попит на продукти харчування збільшується. Відповідно, переглядаються можливості заробітку коштів. Тому і говориться, що якщо ми не отримуємо той потенціал, на який розраховуємо у 2025 році, то це може призвести до зростання цін на продовольство.

Втрата Каховського водосховища – це велика біда

У нас на Херсонщині була розгалужена зрошувальна система. Там щось збереглося після деокупації частини області, чи там все понищено? 

Вони ж знищили Каховську ГЕС. Воно на Каховський ГЕС було зав'язано, особливо Лівобережжя, частина Миколаївщини, Запорізької області, правий берег Херсонської, частково Дніпропетровщини. Це все йшло через Каховське водосховище. Воно наповнювало ті частини, де потребувало зрошення сільське господарство. І це велика біда. Тому що на сьогоднішній день, вже більше року як зруйнована Каховська ГЕС, втрати в сільському господарстві на підконтрольній Україні території сягають приблизно 2 млн тонн різної продукції – пшениця, кукурудза, соя, соняшник, овочі, все те, що є традиційним для цієї території України.

Виробництво цукру теж буде на досить високому рівні

Які цьогоріч у нас перспективи щодо цукрового буряка?

В цьому сезоні збільшилась кількість посіву буряків, тому що в нас дуже гарно працювали експортні ринки, за рахунок програми з ЄС. Нам вдалося наростити виробництво. І зараз теж показники будуть непогані. При рівні споживання цукру в межах 900 тис тонн у рік, ми виробимо більше 1,3 млн тонн. Тобто, виробництво цукру теж буде на досить високому рівні. І тепер, зважаючи на ті обмеженням, які ми отримали з боку ЄС, потрібно думати, куди ж нам цю частку цукру реалізувати.

Треба шукати нові ринки збуту? Які це можуть бути напрямки?

Виробники сьогодні відкривають для себе Азію, Африку. Власне, це один із напрямків, ці континенти теж стають перспективами разом із Євросоюзом. 

Вже намолочено більше 40 млн тонн зернових і олійних

Наскільки загалом прискорила ця посуха збір врожаю і що на сьогодні ми вже маємо у засіках? 

Вже намолочено більше 40 млн тонн зернових і олійних. Тобто ми виходимо фактично на 60% від запланованого. Але через погодний фактор, звичайно, що товаровиробники намагалися пришвидшувати, щоб якомога більше зберегти в продовольчому стані ту продукцію, яку вони вирощують. Але є проблеми, вони пов'язані з людьми. Ми знаємо, що значна кількість працівників мобілізовані, особливо водії. А робота в полі – це постійне залучення водіїв, як комбайнерів, трактористів, так і габаритних автомобілів, які вивозять збіжжя. І з цим всім, звичайно, виникають і виникали труднощі.

Для продажу продукції з доданою вартістю мають бути відкриті ринки

Наскільки ми збільшили постачання готової агропродукції, чи є такі дані? 

Це не масова історія. Ми повинні розуміти, що ми експортоорієнтовані саме в сировинних культурах. І тут немає нічого дивного, тому що це теж високомаржинальний напрямок роботи. Це по-переш. По-друге, для того, щоб продавати продукцію з доданою вартістю мають бути відкриті ринки. А кожен ринок дуже сильно захищений внутрішніми виробниками, політиками. Давайте згадаємо проблеми, які нам створили поляки. Тому коли ми говоримо про додану вартість, то перед тим, як її масово переробляти потрібно, щоб були відкриті ринки. Поки ми цього не зробимо, звичайно, що експортний потенціал залежатиме від тої сировини, яку ми виготовляємо і експортуємо. І це ті великі кошти, які дають нам можливість сьогодні підтримувати економіку і Збройні сили в тому числі.