Ілюстративне фото: facebook/SecurSerUkraine
"Глобальних змін у прокуратурі було небагато"
Керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній висловив думку, що в ситуації з корупцією у МСЕКах, ймовірно, потрібна була відставка не генпрокурора, а міністра охорони здоров'я, наприклад. Ви згодні чи ні?
Останній скандал із прокурорами якраз показує, що глобальних змін у прокуратурі було небагато. (Генеральний прокурор України Андрій Костін напередодні, 22 жовтня подав у відставку. Це сталося на тлі розслідувань у зв’язку з поширенням інформації про те, що 50 прокурорів Хмельницької області незаконно отримали статус інвалідності - ред.) І тільки після того, як журналіст заявив, що лише в одному регіоні майже всі прокурори мали оформлену групу інвалідності, тільки тоді Офіс генпрокурора заявив про службові розслідування. Але тут залишаються питання і до внутрішніх процедур перевірки доброчесності прокурорів, і ймовірно стосується це не лише Хмельниччини. Є додаткове підтвердження проблем у прокуратурі – історія із заступником генпрокурора, в якого журналісти теж знайшли активів на 52 млн гривень. Його теж було звільнено генпрокурором. Проте, що саме виявила службова перевірка, ми так і не знаємо. Тому проблема залишається в тому, що процедура призначення та звільнення генерального прокурора політизована досі. Бо норми про конкурсний добір на цю посаду, а також посилення гарантії від безпідставного, наприклад, звільнення, було вилучено з проєкту Антикорупційної стратегії, відповідно і Антикорупційної програми. Хоча розроблено достатньо прогресивний комплексний план реформування органів правопорядку за період повноважень цього генпрокурора, який підтримав скасування і "поправок Лозового", і просування теми розслідування міжнародних злочинів Російської Федерації. Але фактично ми не побачили реального реформування, або принаймні очищення власного органу.
На вашу думку, у відставці пана Костіна все-таки більше медійної складової, чи претензії до нього все-таки по суті?
Ми подивимось на наступні кроки, які були оголошені на засіданні РНБО про те, що стосувалося і мандату міністра здоров'я, і реформування МСЕКів. Подивимося, який буде законопроєкт внесений до Верховної Ради про їхню ліквідацію, і чи дійсно вдасться цього разу така цифровізація процесів.
Ефективність НАЗК викликає занепокоєння
Як ви оцінюєте ефективність НАЗК стосовно подібних випадків?
У нас насправді є занепокоєння ефективністю НАЗК, тому що ми бачимо конкретні факти того, що НАЗК, наприклад, оголосило повну повторну перевірку пані Тетяни Крупи (йдеться про колишню керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи, звинувачену правоохоронцями у незаконному збагаченні), яка потрапила якраз у заголовки медіа. Хоча перша ітерація повної перевірки декларації за 23-й рік, яка була завершена НАЗК до скандалу, виявила тільки незначні розбіжності адміністративного характеру. Тобто, там навіть на кримінальне правопорушення не назбиралося. Одна з можливих причин цього полягає в тому, що НАЗК "закрило очі" на певні дивні речі, не ринкові, які присутні в декларації і в Реєстрі щодо нерухомості. Наприклад, у 22-му році було набуто декларантом низку земельних ділянок, житлових будинків у Хмельницькій області за досить дивні кошти – 2 тис гривень, 3 тис, 15 тис гривень. І коли прочитати довідку на сайті НАЗК про перевірку цієї декларації, можна побачити, що в принципі НАЗК не розвиває далі цей напрямок. Вони просто вказали, що така сума в Реєстрі нерухомості зазначена як вартість, і все. І НАЗК не зверталося до експертиз, до КНДІСЕ наприклад, як експертної установи, щоби визначити, чи справді коштує земельна ділянка в Хмельницькій області в 2022 році 200 тис гривень. Чи житловий будинок, умовно, 10 тисяч. Тому тут є певні прогалини.
"Потрібно перевіряти і майновий стан дарувальників"
Чому провисає робота НАЗК і багато цікавої та важливої інформації залишається поза увагою? Я припускаю, що це не обов'язково умисно. Може не вистачає ресурсів, кадрів?
Ми звертаємо увагу на низку проблем у функціонуванні НАЗК. Ми бачили інтерв'ю голови НАЗК, який казав, що якраз декларація Тетяни Крупи є першою серед найризикованіших декларацій за результатами логічного та арифметичного контролю, тобто автоматизованої перевірки комп'ютером. Але самі ці правила перевірки, як комп'ютер перевіряє, на жаль, закриті для громадськості з 21-го року. Ми не можемо бачити, чи справді вони ефективні, чи справді вони можуть виявляти належні ризики у деклараціях автоматично. Адже справді трохи дивно звучить, коли декларація керівниці МСЕК одного з регіонів вважається однією із найризикованіших декларацій у країні. Можливо, трошки треба ці правила переналаштувати, але ми не знаємо як, тому що ми їх не бачимо.
Інша проблема. У НАЗК нещодавно з'явилася так звана автоматизована повна перевірка, яка передбачає звірку з реєстрами в автоматичному режимі. НАЗК заявляло, що її можуть успішно пройти до 300 тисяч декларацій, наприклад, якщо переводити в наші масштаби. Ми подивилися інші декларації голів обласних МСЕК і бачимо, що є непоодинокі випадки, коли в декларації міститься, наприклад, готівка в сумі 10-ти, 15-ти, 16-ти тис доларів. Звісно, це не так вражає уяву, як ті суми, які ми чули раніше. Але я все-таки не можу до кінця зрозуміти, як можна було таку декларацію з такими сумами автоматично перевірити. У нас не існує реєстру готівки і нема з чим порівнювати. У нас НАЗК не правоохоронний орган, він і не має таким бути, він не має вдиратися до декларантів у хату і рахувати їхню готівку під матрацом. Це не мандат НАЗК, вони мають робити кабінетну перевірку. Однак дуже дивно, що такі автоматичні перевірки пропускають успішно декларації з такою сумою готівки тощо.
Ми також побачили, що НАЗК не перевіряло. У них на сайті є моніторинговий механізм, де можна побачити, чи були декларації взяті в роботу – в повну перевірку або в контроль повноти заповнення. Жодна декларація, крім пані Крупи, не була взята в роботу НАЗК. Є ще моніторинг способу життя – інший механізм, але він взагалі закритий, там навіть немає сторінки. На сайті НАЗК не можна перевірити, а щодо кого він проводиться і немає жодних довідок опублікованих, наприклад, як у випадку з повними деклараціями. Бо бачачи ці довідки, ми бачимо проблеми не тільки характеру готівки. Наприклад, в одному з випадків є також достатньо систематизована, на жаль, практика НАЗК не перевіряти майновий стан дарувальників чи того, у кого беруться позики. Хоча це потрібно було б робити в цілях декларування, для того, щоб цей інститут функціонував. Бо тут можна виявити і ухилення від сплати податків, і ознаки незаконного збагачення, тощо. Так, у нас є проблеми із законодавством трохи.
Наскільки це трохи?
Було розширено коло суб'єктів декларування на ті ж МСЕК, наприклад. Тобто вони стали новими декларантами нещодавно. Однак, вони не є суб'єктами злочину незаконного збагачення. Цей перелік суб'єктів не був розширений, тому тут теж є несинхронізація, яка мала би бути виправлена.
Звісно, є ще декілька можливих пасток у законодавстві. Наприклад, те, що деякі декларанти можуть витребовувати матеріали своєї повної перевірки від НАЗК і, можливо, вони можуть зловживати такими матеріалами. Тобто, вони можуть бачити, що саме НАЗК перевіряло, що не перевіряло і планувати, наприклад, подачу наступної декларації, виходячи з цієї інформації. Тому тут треба дивитися, наскільки це право буде використовуватися декларантом і чи не буде зловживання.
Олександр Калітенко. Фото: ti-ukraine.org
Брак прозорості і конфлікт інтересів
А механізм автоматичної перевірки декларації – це взагалі закрита інформація?
Щодо логічного та арифметичного контролю так, це закрита інформація. Такі правила були оприлюднені раніше. З одного боку, це логічно, щоб люди не знали, а з іншого – це брак прозорості. Там правил більше сотні і людям, яких перевіряють, м'яко кажучи, досить важко підлаштуватися під ці правила, щоб не попасти під жодне з них. Але наприклад, у тих же МСЕКах, у деклараціях ми бачимо, що багато хто отримує пенсії. Реєстр декларацій не деталізує якого характеру ця пенсія. Можливо, за вислугу років або за інвалідність, ми не знаємо. І тут є конфлікт інтересів. А в цілях декларування є не тільки побачити брехню в деклараціях, незаконне збагачення або необґрунтовані активи. Тут ще й конфлікт інтересів треба бачити. І тут НАЗК теж не доопрацьовує. Бо можна було б запитати, на якій підставі, хто призначив вам таку пенсію? Чи не трапилось так, що ви самі призначили собі таку пенсію, як голова МСЕК?
Наскільки нові декларанти збільшили навантаження на НАЗК?
Я не думаю, що це було суттєве навантаження, тому що у нас і так велика кількість декларантів-чиновників кожного року. НАЗК рапортує про 700-800 тисяч декларацій щорічно. У нас немає такої кількості працівників МСЕК, тому таке додаткове навантаження не було критичним. А те, що в НАЗК перевіряють наразі тільки 23 уповноважені особи і те, що на всю країну саме стільки інспекторів, це теж суперечить нещодавній практиці. Тому що до повномасштабної війни в НАЗК було пів сотні таких перевіряючих. Можливо слід повернутися і також посилити свої ресурси, щоби брати в роботу більше декларацій для перевірки.
"Усі радники і помічники посадовців теж мають потрапляти під декларування"
Тобто, у нас недостатньо перевіряючих, враховуючи, що додалася ще одна категорія декларантів? І чи є ще якась категорія держслужбовців, яким також варто було би стати декларантами?
Зараз перевіряють тільки 23-ри і це звісно, на перший погляд видається, трохи замала кількість на весь цей масив декларацій. Звісно, я би не очікував перевірки навіть половини чи третини декларацій, бо в багатьох країнах Європи, схожих на наш регіон, на перевірку потрапляють тільки 0,5-2% декларації. І це нормально, це відповідає міжнародним підходам. Бо головне – що ти перевіряєш. Тут суть не тільки у перевірці, а й в превентивній функції. Однак, ми давно говоримо про те, що слід повернутися до законодавчого регулювання, наприклад, 19-го року, коли декларування поширили на Патронатну службу. Потім це скасували. Але ці всі радники і помічники посадовців теж мають потрапляти під декларування.
А вони не потрапляють зараз?
Якщо, наприклад, на громадських засадах, і ти не отримуєш за це кошти, то у тебе немає такого обов'язку. Але в рамках тієї форми, наприклад, лобізму, який склався історично в нашому регіоні, в нас багато таких можливих зловживань може відбуватися і на цьому рівні. У нас забагато помічників, наприклад, народних депутатів. У них забагато повноважень, якщо порівнювати з європейськими стандартами. Тому тут теж варто посилювати декларування в цьому напрямку.
НАЗК МАЄ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ ЩОДО ЦИХ ТВЕРДЖЕНЬ ЮРИДИЧНОГО РАДНИКА TRANSPARENCY INTERNATIONAL UKRAINE ОЛЕКСАНДРА КАЛІТЕНКА В ЕФІРІ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО.
