Ілюстративне фото: Третя окрема штурмова бригада ЗСУ
Це потужна бойова частина на пів тонни подвійного підриву
Почнімо із найактуальнішої теми — США надали Україні дозвіл завдавати ударів вглиб території Росії. Йдеться про дистанцію в 300 км. Водночас станом на зараз, наскільки я розумію, ця територія обмежена Курщиною. Які ж переваги дасть нам цей дозвіл?
Безумовно, це знакове рішення, в першу чергу президента США, яке додало інших рішень таких країн, як Велика Британія та Франція. Вони в цілому виступали за те, щоб якомога раніше зняти відповідні заборони, але з урахуванням того, що в їхніх ракетах Storm Shadow та Scalp є американські компоненти, то за правилами, поки американці не зняли б заборону, Британія та Франція цього зробити не могли. Тож, з одного боку, рішення важливе саме по американських ракетах ATACMS — навіть старого варіанта з касетними боєголовками, а з іншого — воно підштовхнуло відповідні рішення інших країн. Саме такої зброї нам не вистачає. 300 км, коли діють ATACMS з касетними боєголовками, і ракети від Британії та Франції — це потужна бойова частина на пів тонни подвійного підриву. Тож це ефективно з точки зору ударів і по захищених елементах. Ці цілі для ЗСУ і законні з точки зору міжнародного права, і дуже важливі. Це принципове зрушення в боротьбі за те, щоб добитися і перейти до переговорів щодо справедливого миру, на які Путін поки що ще не йде. Ми бачили, як він відповідає і на "контрольовану ескалацію" від США, і на дзвінок канцлера Німеччини Шольца та миротворців Глобального Півдня. Путін може сприймати лише силу і цю силу треба накопичувати та проявляти.
.jpg)
ATACMS (Army TACtical Missile System) – балістична ракета класу земля-земля виробництва американської компанії Lockheed Martin. Ілюстративне фото: www.army.mil
Головна сила нашої армії — підтримка народу
Перейдімо до 1000 днів війни від початку широкомасштабного російського вторгнення. Ми пам'ятаємо, які прогнози щодо міцності України давали на початку широкомасштабного вторгнення: Росія говорила про "Київ за 3 дні", але були й публікації в західних ЗМІ, що Київ простоїть 72 години, потім прогнозували 96 годин. З іншого боку, в нас були свої лжепророки, які говорили, що 2-3 тижні й усе закінчиться. Що, на ваш погляд, стало запорукою того, що Україна стоїть, ЗСУ тримають оборону протягом тисячі днів, були й блискучі операції зі звільнення української території. Назвіть три основні чинники, які дозволили Україні вистояти і боротися вже тисячу днів?
Саме це, на мій погляд, і є найважливішим підсумком цього етапу широкомасштабної війни. Треба згадувати, що війна почалася не в 2022 році, це широкомасштабний етап. Війна тримає з 2014 року, а історично ми боремося за свою свободу вже 400 років. Це важливо, адже наш народ, нація – це нація вільних людей, які цінують свободу і борються за неї. Тому головним підсумком є те, що ми встояли від такої навали імперської держави, зберегли свою державу і відстояли націю. Ця боротьба продовжується і в ній у нас фактично народилася армія, Сили оборони України, ЗСУ. Вдалося виконати таке завдання тільки завдяки тому, що наша армія формується і підтримується своїм народом. В цьому її головна сила. Все решта — питання технічні. Зараз важливо поповнити лави, провести мобілізацію, особливо для бригад, які виконують завдання на лінії зіткнення, а також — формувати резервні бригади, тому що їхнє застосування ефективне і вони потребуються вже зараз і на майбутнє з точки зору проведення деокупаційних дій.
Шлях України — новітня техніка та професійне зростання армії
Так, ЗСУ суттєво змінилися за останні майже 3 роки. Ми отримали цілий арсенал зброї від наших західних партнерів, про який три роки тому ми, мабуть, не могли б і мріяти. Водночас це озброєння нам дають досить дозовано і перемолоти наступ росіян, які не шкодують людей, повною мірою не вдається. Чи є “протиотрута” проти монстра, який суне такими юрмищами?
Росія — ресурсна держава, з нею важко боротися і рівнятися, але наш шлях полягає в інноваціях, які треба засвоювати. Йдеться про новітню техніку, технології в озброєнні, які треба напрацьовувати, виробляти й передавати Силам оборони. Також нам потрібне професійне зростання керівництва — від тактичного рівня до військового керівництва, щоб підрозділи, частини, з'єднання ЗСУ застосовувати асиметрично. Не навала на навалу, тому що з нашого боку її формувати неможливо. Треба застосовувати боротьбу за якість у всьому.
.jpg)
Ігор Романенко. Фото: УНІАН
Давайте ще поговоримо про те, чи можна вже аналізувати участь солдатів із Північної Кореї на фронті. Наскільки вони показують свою ефективність? І загалом, наскільки чинник Північної Кореї зараз впливає на війну?
На поточний час він більше спрацював на глобальному рівні. Порушилися американські алгоритми відносно контрольованої ескалації, за рахунок якого ми багато що втратили. Американці отримали зворотній ефект — в цю війну зайшла ще одна країна, держава, яка має ядерну зброю. Це дуже показово й американці теж мають на цьому навчитися змінювати підходи, вектор допомоги, зняти рожеві окуляри щодо цієї держави. Адже це не просто найманці, "дикі гуси" з Північної Кореї. Це регулярні війська — до 12 тисяч вже зосереджено на Курщині. Всі ще не задіяні активно в боях, були лише окремі елементи. Тому стан справ на тактичному рівні повʼязаний з глобальними змінами стратегічного рівня відносно безпеки в усьому світі. Але нашим оборонцям треба готуватися і дозволи були надані США в першу чергу для того, щоб зупинити північнокорейську експансію. Застосування зброї, як на мене, зокрема й ATACMS, повʼязані з тим, чи почнуть активно задіювати заведені туди війська, чи ні.
Путін робить усе, щоб виходити на переговори з повернутою Курщиною
Це тому ATACMS із касетними зарядами, які розраховані на ураження "живої" сили?
Саме так. У нас, на жаль, невелика кількість таких снарядів. Вони застрілі, але дуже нам потрібні. За рахунок їхнього застосування було вражено багато, наприклад, авіаційної техніки на аеродромах. Щодо ATACMS, то вони — по Курщині. По інших територіях навряд чи дали такі дозволи. Але найближчим часом буде відомо, як буде себе поводити Путін. Ми бачили, яким чином він відреагував на пропозиції миру — масованим комбінованим ударом всіх конвенційних засобів повітряного нападу, які є в Росії. Окреме дуже болюче питання Путіна – це те, що ми контролюємо частку російських земель на Курщині. Це актив і він робить все, щоб якщо і виходити на переговори відносно зупинення бойових дій (підкреслюю — не закінчення війни, бо для нас війна закінчиться тоді, коли ми повернемо землі та людей до складу України), то лише тоді, коли цей актив в України заберуть. Боротьба відбувається з тактичного та стратегічного рівня і все проходить дуже динамічно.
Інструментарій для ЗСУ та мобілізація
Я хотів би поговорити ще про ініціативу, якою вже рік володіють російські війська. Вони наступають на Донеччині, Харківщині, Запоріжжі. Хто зараз, на вашу думку, володіє ініціативою і чи спроможна Україна змінити стратегічно хід цієї війни?
На жаль, на поточний час збройні сили країни-агресора проводять свою стратегічну наступальну операцію з кінця минулого року. Просування повільне, але захоплення наших територій продовжується. Безумовно, що ситуацію змінити можна і це є головним завданням нашої стратегічної оборонної операції, але для цього потрібне вирішення питань щодо техніки і боєприпасів – надати ЗСУ інструментарій для цієї боротьби, а також наше домашнє завдання відносно мобілізації та поповнення частин бригад, в першу чергу тих, які воюють на лінії зіткнення.
І на завершення нашої розмови: які види озброєння Україні варто просити чи наполягати?
Багато наших громадян очікують, що буде якийсь тип зброї, який принципово змінить питання. Проте навіть ядерна зброя, яка є, наприклад, в Ізраїлю, не вирішує питання, бо він веде війну. Тому вирішення питання полягає у формуванні систем озброєнь. Нам треба підтягувати у всьому спектрі озброєння, щоб нам допомогти вийти на паритет по основних видах озброєнь із РФ. Причому доля сучасного повинна бути досить велика. Нам вкрай необхідне ракетне озброєння і ми просуваємося вперед — чотири види озброєння з 2022 року. В рамках ракетної програми не вистачає часу і коштів, але все ж ми просуваємося вперед. Потрібне також авіаційне забезпечення і американцям потрібно знімати заборони відносно поставки 60 літаків, які готувалися.
