Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Вдалося продати обʼєкт практично вдвічі дорожче стартової ціни"
Давайте трішки нагадаємо про історію компанії ТОВ "Аерок". Що це за компанія, хто був її власником і як сталося, що “Аерок” перебував тимчасово під опікою Фонду держмайна?
Підсанкційні активи, які вилучаються у представників держави-агресорки — а це підприємство належало російською олігарху Андрію Молчанову — через рішення українських судів передаються державі й потім Фонду державного майна України для подальшої реалізації на прозорих аукціонах. Це загальна процедура, по якій пройшло це підсанкційне підприємство. Процедура абсолютно ідентична для всіх обʼєктів великої приватизації, які ми продаємо. Єдиний нюанс — кошти від подібних активів надходять до Фонду відновлення України, тобто на те, що зруйновано ворогом. Є колишні власники, які підтримують так звану "СВО" і, відповідно, ті підприємства, які раніше належали їм, мають служити українському народу, а кошти мають надходити саме на відновлення України.
А як загалом відбувається підготовка того чи іншого підприємства, зокрема й ТОВ "Аерок", до аукціону? Розкажіть також, якою була стартова ціна?
Стартова ціна визначається на рівні балансової вартості. Тож це важливий елемент підготовки до аукціону — визначення стартової ціни. Для даного підприємства вона складала 965 млн грн. Усе майно в активах даного підприємства є в стандартному бухгалтерському обліку. Зокрема, якщо говорити про це підприємство, це діючі заводи з виробництва газобетону. Є два діючі заводи на території Київщини і один недобудований актив — у Львівській області. Це все складало вартість 965 млн. В результаті аукціону, в якому брали участь 3 учасники, актив був проданий за ціною 1 млрд 890 млн. Нескладно порахувати, що практично вдвічі дорожче стартової ціни вдалося продати цей актив. Ціна цілком адекватна, можливо навіть вище ринкової, але я думаю, що зважаючи на важливість даного активу, в тому числі для відновлення нашої держави, так чи інакше це буде успішний проєкт і ми, звичайно, бажаємо інвестору в подальшому реалізовувати ті плани, які були намічені саме при придбанні цього активу.
Виплата боргів та збереження робочих місць
Які подальші кроки для інвестора щодо цього об'єкту, та й загалом щодо об'єкту, який виставляється на приватизацію?
Інвестор має 30 днів на оплату даного активу. Від моменту проведення аукціону ми рахуємо цей термін, коли оплачується вартість активу, після цього укладається договір купівлі-продажу. І після укладання договору купівлі-продажу вже відбувається укладання акту приймання-передачі. Інвестор повноцінно може працювати на даному підприємстві. Єдиний момент — це обʼєкт великої приватизації, тож окрім оплати пакету, необхідно ще виконати цілу низку інвестиційних умов. Це стартові умови продажу даного пакету. Стандартно йдеться про дотримання основного профілю діяльності підприємства, погашення боргів. Зауважу, що на цьому підприємстві загальна сума боргів, якщо говорити про заробітну плату, податки і кредиторську заборгованість, складає 110 млн грн. Тобто підприємство має працювати ще з боргами і має термін для погашення цих усіх боргів.
Там пів року, якщо я не помиляюсь…
Так. На основні борги, що стосуються заробітної плати і податків. Щодо інших, то тут вже може бути більш в часі розтягнутий процес, але він у будь-якому разі обмежений п'ятьма роками.
Ігор Тимошенко. Фото: new.spfu.gov.ua
І, якщо я не помиляюсь, ще є піврічне зобов'язання вже нового інвестора зберігати за працівниками їхні робочі місця, вірно?
Абсолютно вірно, це вимога закону і ми її завжди виписуємо в наших умовах продажу будь-якого об'єкту. Так само тут є абсолютно дотримана ця норма.
А як держава потім контролює виконання всіх вимог, всіх норм покупцем? Тобто є якісь спеціальні комісії, які стежать за цим, як це відбувається?
Всі комісії і весь контроль покладаються на Фонд державного майна України. Будь-який об'єкт — як великої, так і малої приватизації — якщо він продається, наприклад, з умовами, підлягає контролю впродовж цього терміну як було виписано в аукціонних умовах. Якщо йдеться про пʼять років, то впродовж них ми контролюємо виконання і організовуємо це таким чином, щоб інвестор не забував, що є ці зобовʼязання і їх треба дотриматись.
"Для інвестора це вдале придбання"
На вашу думку, як продаж ТОВ "Аерок" може повпливати на будівельний сектор і які перспективи розвитку підприємства після зміни власника? Чи ставалося так, що той чи інший обʼєкт великої приватизації потім був занедбаний, не працював, не функціонував?
Якщо інвестор пішов на цей об'єкт, значить у нього є певний бізнесплан, він розраховує, що та вартість, яка була вкладена первинна у придбання об'єкту, так чи інакше має вписуватись в ту бізнесмодель, яку він собі запланував. Але якщо взагалі говорити про цей об'єкт, то він навіть із точки зору внутрішнього ринку України є досить привабливий, тому що виробництво газобетону на сьогодні — а це базовий будівельний матеріал — є затребуваним. Більшу частину ми взагалі завозимо з-за кордону, тобто це й плюс вітчизняний виробник, який може забезпечити імпортозаміщення. Окрім того, саме для відновлення України на сьогодні саме цей будівельний матеріал надзвичайно потрібен. Тому вважаю, що для інвестора це вдале придбання.
