Фото: Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка
Навколо мистецтва завжди буде дискусія
Як ви оцінюєте цей список? Чи відображає він, на вашу думку, уявлення суспільства про найкращих з кращих авторів?
Серед поданих заявок є дуже достойні претенденти. Вони, беззаперечно, будуть гідними цієї високої відзнаки, найвищої відзнаки в галузі культури – Шевченківської премії. Але я б не говорив про категорію "найкращих з кращих". Бо якщо ми говоримо про мистецтво, маємо розуміти, що воно завжди до певної міри і суб'єктивне, і об'єктивне. Навколо нього завжди буде дискусія. Не хочеться наражати його на іноді кусючі думки тих, хто постійно чимось незадоволений. Так завжди було. І так є в різних преміях. Навіть серед нобелівських лауреатів. Завжди після оголошення починається запекла дискусія.
Не може кожен член Комітету кожному претенденту по кожній поданій роботі пояснювати своє рішення
Нам впродовж кожного туру доводиться нагадувати нашому шановному товариству, культурній спільноті, а насамперед тим, хто на якомусь етапі вибув з конкурсу і не пройшов далі, алепросить пояснень, чому його не обрали: не може кожен член Комітету кожному претенденту по кожній поданій роботі пояснювати детально те чи інше рішення. У нас є експерти, які ще перед першим туром роблять аналітику, але ми не уповноважені її висвітлювати. Насправді не таке вже й велике коло нашої культурної спільноти. І люди часто сприймають критику не в контексті мистецької дискусії, а в контексті персональної образи. Тому, щоб уникнути цих проблем, ми нікому нічого не пояснюємо. І в повній таємниці тримаємо всю дискусію, яка є всередині Комітету.
Тому у нас таємне голосування і в першому турі, і в другому. В третьому турі також голосування буде таємним. Безперечно, кожного року є більш гучні претенденти, є особистості, які давно на слуху, вони медійно розкручені в суспільстві. Нібито, можна передбачити, що саме вони можуть отримати премію, хоча це також не є доконаним фактом. В Комітеті зібрані фахівці поцехово, тобто по 2-3-4 фахівця практично по кожному напрямку. Очевидно, що в третьому турі кожен ухвалює рішення сам, не залежно від номінації. Ми дослухаємося до експертів або представників тієї чи іншої номінації, які висловлюються більш глибинно і фахово по кожному напрямку: музичне мистецтво, література, публіцистика і журналістика, декоративно-прикладне мистецтво, візуальне мистецтво. Очевидно, що є дуже ґрунтовна дискусія всередині Комітету. Мені дуже приємно, що і минулого року, попри різні дискусії, спільнота беззаперечно оцінила дуже достойних лауреатів. І я переконаний, що цьогоріч у нас також є достатньо якісних претендентів а кожній номінації.
Так було з 1961 року: література найбільш амбітна номінація
В яких номінаціях ви очікуєте найбільшу конкуренцію? Адже, як на мене, всі представлені твори насправді дуже достойні.
Довго гадати не треба. Так завжди було з 1961 року, відколи була заснована Шевченківська премія. Література! Це найбільш амбітна і конкурентна номінація. В ній завжди найбільше претендентів. Навіть якщо зараз подивитися, у нас в літературі у фінальній частині залишилося 5 претендентів до третього туру, в музиці – 4, у візуальному мистецтві теж 4. Це і відображає конкурентну інтригу. Хоча, там де навіть залишилося по двоє, також буде, як кажуть в народі, "заруба". В кожній номінації є дуже достойні пари. Вони потребують великого обговорення і відповідного голосування в Комітеті.
Внутрішній консенсус в кіноспільноті
Але ж номінації "Кіномистецтво" один претендент. Я так розумію, тут інтриги не буде?
Інтрига все одно залишається.
Олесь Санін чи Олесь Санін?
Бували випадки, коли премію в цій номінації нікому не вручали. Тобто ми тримаємо цю інтригу. І я зараз теж не хотів би говорити про цю номінацію, як про довершену ситуацію. Ця команда митців – Олесь Санін, Сергій Михальчук, один з найкращих кінооператорів України і зараз військовослужбовець. Алла Загайкевич, блискуча композитора, яка працює з різними кінофільмами та театральними перформансами – всю цю команду можна оцінювати не тільки по поданому проєкту "Олекса Довбуш". Тоді, коли нічого не знімали, я маю на увазі український повний метр, з'являлися і "Мамай", і "Поводир".
Але всі перелічені мною чесноти, мабуть, спровокували ситуації, коли в кіноспільноті цю ситуацію подали, як досягнення внутрішнього консенсусу і не бажання робити зайві рухи чи то до конкуренції чи до ситуації, де хтось опиниться другим. Ми по-різному оцінювали цю ситуацію, але немає на неї ради. Ми провокували спільноту подаватися. Але склалося враження, що кіноспільнота сама домовилася і сказала, що цього року буде так.
Петриківський розпис давно потрібно було відзначити найвищою нагородою
Ви були ініціатором додавання номінації "Декоративно-прикладне мистецтво". Приємно, що цьогоріч є претенденти, пов'язані з нашим унікальним надбанням – петриківським розписом, який, до речі, ніколи не був відзначений Шевченківською премією.
Так. Від початку, коли я мав розмову з президентом України, я говорив про те, що, якщо буде можливість варто спробувати виокремити, зробити посил уваги саме до народного мистецтва. Хоча воно, без сумніву, теж є візуальним мистецтвом. Бо народне мистецтво і майстри народного мистецтва є нашою українською перлиною. Унікальні техніки різьбярства, вишивки, лозоплетіння, роботи зі склом, петриківський розпис – це наші унікальні здобутки. Ви згадали претендента, який представляє петриківський розпис. А другий претендент робить унікальні речі з металу. Це колекція кованих хрестів, яка йде лейтмотивом його творчості. Його виставку, до речі, можна відвідати в Будинку художника. А майстри петриківського розпису – це ті майстри, котрі і мотивували виокремити цю премію, коли Петриківку було внесено до світового культурного надбання ЮНЕСКО. Очевидно, що воно давно потребувало такої високої відзнаки. І я дуже радий, що в свої найважчі часи держава знайшла кошти на цю номінацію. Це дуже цінно. Бо ці майстри – це носії, які відкривають свої школи. І це дуже важливо, що є можливість відзначити їх цією важливою премією. І у нас є можливість щороку знаходити ці унікальні перлини, цих дивовижних майстрів у різних техніках народного мистецтва.
Причини зняття з номінації – чисто технічні
В номінації "Театральне мистецтво" були внесені зміни Комітетом. Максим Голенко більше не номінований за виставу "Червона рута" Львівського національного театру імені Заньковецької. В переліку робіт залишилося "Зерносховище" Рівненського театру. З чим це пов'язано?
Так само, як у Голенка "Червона рута", так само і у Вовкуна "Діалоги Кармеліток" була порушена процедура подання. Це насправді дуже просте технічно-практичне рішення. Ці роботи подані не за півроку, як того вимагає положення. Кожна робота повинна вийти за півроку до подання. Вона за ці півроку має отримати певні рецензії і відгуки. І це також дає можливість оцінити роботу і експертам комісії. Прем'єри і "Червоної рути", і "Діалогів Кармеліток" відбулися в травні-червні, відповідно, ми їх не можемо оцінювати. Тобто, самі митці залишилися, адже у них є інші роботи. Тому вони продовжують конкурувати у фіналі.
Неправдивий факт з біографії
В театральному середовищі активно обговорювали, що в цій виставі був наведений неправдивий факт з біографії режисера Сергія Данченка. Чи це на щось вплинуло?
До певної міри так. В більшій мірі – з етичних міркувань. Не буду кривити душею, є цей момент. Він справді широко обговорювався. Він торкається, в тому числі, і театру Франка, і театру Заньковецької. Там дійсно є момент, який викликав обурення серед багатьох митців, які знали Данченка.
Коли буде названо переможців, коли відбудеться вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка?
Ми розуміємо, що живемо під час війни. Тільки вона може щось змінити. Але ми повернулися в русло традиції: 9 березня буде церемонія оголошення і нагородження всіх лауреатів Шевченківської премії. Минулого року ми започаткували традицію, що церемонія буде відбуватися в місці, звідки є переможець. Оскільки минулого року це була "Конотопська відьма", відповідно, церемонія пройшла в театрі Франка. Подивимося, хто буде відзначений цього року, і на скільки гармонійно це буде виглядати в церемонії офіційної частини.
Фіналісти:
Література
Юрій Іздрик. Книга поезій "Колекція"
Світлана Поваляєва. Книга поезій "Мінлива хмарність з проясненнями"
Мар’яна Савка. Книга поезій "Навіки ніжні: 77 віршів любові і віри"
Юрій Тарнавський. Роман "Теплі полярні ночі" (авторизований переклад з англійської М. Нестелєєва), англомовний варіант WORM ARCTIC NIGNTS
Богдан Томенчук. Книга поезій "Вишийте, мамо, бронежилет"
Літературознавство і мистецтвознавство
Валерій Бітаєв, Владислав Корнієнко, Юрій Мосенкіс. Книга "Багатовікова літературно-мистецька зброя української перемоги"
Ігор Набитович. Книга "Сага мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький"
Публіцистика і журналістика
Олександр Зінченко. Книга "Як українці зруйнували імперію зла"
Павло Казарін. "Ретроспектива блогів на "Українській правді""
Музичне мистецтво
Мар’ян Пирожок, Олександр Драчук, Маркіян Турканик (виконавці гурту "Пиріг і Батіг")
Богдана Півненко (авторка концертних програм та виконавиця). Концертні програми 2019−2024
Олексій Скрипник (композитор). Хоровий концерт "Катарсис", Симфонія № 3 "Галина" для скрипки і симфонічного оркестру
Олександр Шимко (композитор). "Вирій" сакральна містерія для мішаного хору, автентичних голосів, сопрано та симфонічного оркестру на стародавні молитви, біблійні та українські народні тексти
Василь Вовкун (режисер-постановник). Опера "Лис Микита" (музика І. Небесного, лібрето В. Вовкуна), опера "Діалоги кармеліток" (музика, лібрето Ф. Пуленка), балет "Тіні забутих предків" (музика І. Небесного, лібрето В. Вовкуна), модерн-балет "Пізнай себе!" (музика Д. Данова, лібрето В. Вовкуна), театралізована кантата "Псальми війни!" (музика Є. Станковича, лібрето В. Вовкуна) Львівської Національної опери.
Максим Голенко (режисер), Юлія Заулична (сценографка), Олексій Бусько (хореограф-постановник), Марк Дробот (актор). Вистави: "Червона рута" Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, "Зерносховище" Рівненського академічного українського музично-драматичного театру за п'єсами Наталки Ворожбит.
Кіномистецтво
Олександр Санін (кінорежисер-постановник, автор сценарію), Сергій Михальчук (оператор-постановник), Алла Загайкевич (композиторка). Повнометражний ігровий фільм "Довбуш"
Візуальні мистецтва
Віра Баринова (Кулеба). Проєкт "Крик мовчання". Твори: "Додому. До мами", "Допоможіть", "Катерина", "Наймичка"
Жанна Кадирова. Персональна виставка "Траєкторія польотів"
Микита Тітов. Серія політичних плакатів "Шлях Свободи"
Анатолій Федірко. Мистецький проєкт "Відродження України" (серія вітражів для Головної Синагоги ім. родини Марбергів м. Чернівці)
Декоративно-прикладне мистецтво
Олег Боньковський (майстер художнього металу). Мистецька серія "Хресна дорога України"
Валентина Карпець-Єрмолаєва, Андрій Пікуш, Марія Пікуш, Наталія Рибак (майстри петриківського розпису). Мистецький проєкт "Петриківський розпис: на захисті ідентичності" (серія художніх робіт автентичного петриківського декоративного розпису).
