Мобільний додаток

Культурна децентралізація. Чому мистецькі проєкти "тікають" зі столиці?

16.09.2020 р., 09:47

Відразу дві мистецькі події відбулися днями у вітчизняному просторі. І обидві — не в Києві. Це презентація проєкту "Геотексти" художниці Анни Миронової в арт-галереї об’єднання "ЧервонеЧорне" в Каневі та відкриття першого в Україні публічного парку сучасної скульптури PARK3020 на Львівщині. Українське мистецтво все більше надає перевагу провінції, виникаючи не в столиці. Чому так відбувається та яка перспектива нових мистецьких "резиденцій", обговорювали в ефірі Українського радіо.

Програма:
Ведучі:

PARK3020 на Львівщині – новий простір для сучасних скульпторів

З 15-го вересня відвідувачів почав приймати PARK3020, що відкрився у селі Стрілки поблизу Самбора на Львівщині. У ньому наразі представлені близько сорока робіт авторства, зокрема, Назара Білика, Анни Звягінцевої, Олексія Золотарьова, Антона Логова, Анни Надуди та Богдана Томашевського. Більшість тем скульптур пов’язані з навколишнім світом, екологією, природними ресурсами.

Художниця Анна Недуда розповідає про серію своїх скульптур "Біоморф", які представлені у парку: "Мій основний меседж –– екологічний. Адже саме екологія в широкому сенсі є глибинною ідеологією моїх робіт. Людина має усвідомити себе як одну з рослин нашої планети, підтримувати і не руйнувати загальний біобаланс. Серія "Біоморф" має зосередити увагу на нашому внутрішньому світі й гармонійній взаємодії людини та природи".

Скульптура "Вухо" Олексія Золотарьова акцентує увагу на важливості прислухатися до світу. "Уміння чути –– великий дар всесвіту нам. Сьогодні у потоці нескінченної інформації необхідно бути уважними й акуратними в тому, що саме сприймати. Адже в цьому наше життя, майбутнє, сенс", –– розповідає художник.

За словами курторки PARK3020 Каті Тейлор, з 2021 року передбачається запуск комплексної освітньої програми та міжнародного обміну, а також постійне щорічне оновлення експозиції парку. "PARK3020 –– це довготривалий проєкт розбудови художньої спільноти та формування конкурентоспроможної української культури не лише на національному рівні, а й за кордоном. Парк є місцем, де українське мистецтво та скульптура, зокрема, стають ближчими до визнаних експертів та до широкої публіки: сучасне мистецтво в Україні є вартим того, щоб про нього говорили", –– говорить кураторка проєкту Катя Тейлор. 

Зазначається, що вхід до парку буде безкоштовним, але за попередньою реєстрацією.

Анна Миронова і її "Геотексти" в Каневі

Напередодні художниця Анна Миронова презентувала у галереї Канева "Мистецьке об’єднання "ЧервонеЧорне" свій проєкт "Геотексти".

В ефірі Українського радіо мисткиня розповіла, чому вирішила творити не в столиці, чи вдалося реалізувати проєкт та чому українське мистецтво все більше "тікає" з Києва.

"Я люблю працювати в таких місцях, — каже художниця, — це (мається на увазі проєкт "Геотексти" — ред.), в основному, кропіткі роботи, виконані олівцем, що є досить трудоємкою технікою. І основне – побути в тому місці, відчути його, почати основні моменти, а вже доопрацювання, остаточне втілення, занурення в себе можна вже доробити і в іншому місці, і зробити це так, як це треба.

Художниця говорить, що її проєкт може сприйматися й у іншому місці, але але це вже буде інше сприйняття: "Це – не просто я прийшла і розвісила роботи в цій галереї, я від початку працювала з цим простором, працювала в галереї. Стіни, сходи, сам будинок треба сприймати як цільне".

Про тенденцію "окультурення" "околиць", а не великих міст

Щороку в Каневі, у межах арт-резиденції "ЧервонеЧорне", живуть і працюють художники світового рівня, які реалізують свої індивідуальні або колективні проекти. Тут створювалися цілі концептуальні серії робіт відомих художників Влади Ралко, Володимира Буднікова, Олександра Бабака. Засновник мистецького об’єднання "ЧервонеЧорне" та арт-галереї у Каневі Юрій Сташків в інтерв’ю Українському радіо розповів, чому створив середовище, яке дає можливість художникам і скульпторам працювати саме у Каневі: "Тут жодного політичного тренду немає. Все дуже просто. Тут є місто Канів. Тут є колишня турбаза. І все це треба відродити. І увесь той рух, що Ви бачите, це бажання, щоб люди, які до нас приїхали, зрозуміли, що ми розібрались в культурі".

Мистецтвознавиця Олена Мітякіна вважає, що у "культурної децентралізації" є дуже гарні перспективи: "В історії світового мистецтва є безліч прикладів, коли художник хотів вирватися із мегаполісу і потрапити до таких "місць сили", які художники дуже відчувають. За такими резиденціями – майбутнє".

фото - Facebook

Культурна децентралізація. Чому мистецькі проєкти "тікають" зі столиці?

Новини по темі