Пост-панк, музика 80-х, просте гітарне звучання
Дмитро Захарченко: Прихильники “Лінії Маннергейма” чули вже принаймні один сингл "Зима" на ваших виступах раніше. Він вийшов лише зараз. Спеціально тягли інтригу?
Сергій Жадан: Ми насправді ці дві пісні зробили достатньо швидко, в нас була пауза оця різдвяна, коли ніхто не працює взагалі в цій країні десь місяць. А потім ми зібралися і в нас от раптом з’явилося кілька ідей. Ми взяли і швидко їх реалізували. Записали два треки і спробували їх пограти на своїх концертах. Якось побачили, що вони дуже заходять. Ми і вирішили не відкладати в довгий ящик, а взяти і просто випустити. Ми ж усі старі люди і ми звикли до того, що сингли це реліз, на якому дві пісні. Сторона А на вінілі, сторона Б на вінілі. І хоча вінілів давно уже немає і компакт-дисків давно немає, а ми за звичкою робимо от такі подвійні презентації. Це, по-перше, а, по-друге, справді вони пов’язані і тематично, і настроєво, і мені здається, що стилістично. Зараз працюємо над новими речами і мені здається, що вони різняться музикою, звучанням, філософією. Це якийсь такий шлях уперед і ми відходимо від того, з чого ми починали.
Дмитро Захарченко: А ось дійсно цікаво, тому що це трохи змінена стилістика. Це зараз експеримент, який перетече у наступний альбом?
Сергій Жадан: Я думаю, що весь альбом має бути скоріше таким, як "Зима". Перша пісня для нас така більш програмова. Десь в цьому напрямку будемо рухатись. Такий пост-панк, музика 80-х, просте гітарне звучання.
Дмитро Захарченко: Що стосується обкладинки синглів – вона створена харківським художником Гамлетом. Це досить відома постать в Харкові та й в Україні загалом. Автором ініціативи цієї хто став? Ви зробили перший крок чи Гамлет?
Сергій Жадан: Та я зробив. Я Гамлета дуже люблю, це мій товариш і ми регулярно з ним десь працюємо. Минулого року в мене виходила книга і мені сказали, що дай якусь обкладинку, щоб вона якось передавала дух віршів і дух Харкова. Я подумав, що ніхто краще не передасть дух Харкова ніж Гамлет. Попросив його і от вийшла книга з його обкладинкою. Так само і зараз ми працювали і думали знайти щось мінімалістичне, щось таке, що відповідає стилістиці музики, стилістиці цих двох треків, я подумав що в нас король мінімалізму – це Гамлет. Я звернувся до нього, кажу, що в тебе ж точно є щось про зиму. І він дав кілька варіантів обкладинки. Ми вибрали саме ту, яка дуже добре співпадає із настроєм музики.
Дмитро Захарченко: Прикольно, що можна звернутися до Гамлета і сказати так – "є щось про весну, а про літо? Давай нам".
Сергій Жадан: Якщо ви знаєте те, що робить Гамлет – у нього є кілька проєктів, які називаються "365". Коли він щодня робить малюнок. Тобто це такий щоденник. Він його кілька разів робив і, здається, зараз знову робить. І відповідно, якщо це 365 днів, то там точно є щось про зиму, весну, літо, осінь. Якщо ти звертаєшся до Гамлета, якщо він хоче, то точно щось знайде на потрібну тематику.
Дмитро Захарченко: Сергію, Ви відчуваєте себе у проєкті "Лінія Маннергейма" вже як вокаліст чи, можливо, як репер?
Сергій Жадан: Ні, ми всі співучасники, Там всі три голоси використовуються. Тому в нас нема поділу. Це спільний проєкт.
Дмитро Захарченко: Минулого року ви презентували свій перший повноформатний альбом "Конфіскат". Я вже бачу, що слухачі і люди, яким подобається творчість "Лінії Маннергейма", вони пишуть у коментарях і у дописах про те, що вже чекають з нетерпінням новий альбом. Але в мене постало ось яке запитання, коли ви минулого року зробили альбом, ви ж не встигли ним поїздити і показати його на живих виступах. Чи буде відразу наступний альбом чи ще з цим ще варто поїздити і показати світу?
Сергій Жадан: Коли ми видали наш альбом "Конфіскат" і зіграли кілька концертів, почався карантин. Відіграли останній концерт в Івано-Франківську і пішли на канікули. Змушені були перенести кілька виступів, потім їх догравали влітку і восени. Безперечно це змазало наші можливості донести альбом до слухачів, тому що знову і знову розпочинати інформаційну кампанію дуже складно. Тому вийшло не зовсім так, як ми планували. Подібна ситуація супроводжувала дуже багато музичних колективів минулого року. Тому ми не поспішаємо з новим альбомом. Та й в принципі, я вам скажу таку річ, зараз випускати довготривалі повноформатні альбоми особливо й сенсу немає, краще випускати сингли, випускати окремі треки, на них якось більше фокусується увага слухача.
Дмитро Захарченко: Ось тоді варто запитати про інше – якщо вже в нас є ці сингли, то чи будуть на них відеороботи? Якщо будуть, то коли?
Сергій Жадан: Відео цілком можливо, що будуть. Наш Олег Каданов, автор музики і один із нашої компанії хоче сам себе спробувати в якості режисера, а ми всіляко підтримуємо його творчі пошуки. Тому цілком можливо, що буде відео. Очевидно, що будуть якісь нові альбоми, ми зараз так обережно плануємо гастрольний графік на весну, на літо. Сподіваюся, що якщо зміниться ситуація на краще із пандемією, то у нас попереду дуже багато чого цікавого.
Дмитро Захарченко: Ага, тобто цілком можливо, що живі виступи від "Лінії Маннергейма" відбуватимуться, для того, щоб про них дізнатися, варто стежити за сторінками…
Сергій Жадан: Безперечно. Ми зараз з тур-менеджерами говоримо, плануємо виступи, просто поки що не анонсуємо, тому що дуже важко анонсувати. Ви ж бачите, тільки зараз про щось починаєш домовлятися, а виявляється, що післязавтра в Закарпатті "червона зона". Якби ми там щось запланували, то довелося б скасовувати. А це великі проблеми, тому що і людей не хочеться підривати зайвий раз, тому що люди ніби зголошуються, купують квитки, чекають, а ти їм в останній момент говориш – "а ми не приїдемо".
Буде рік колаборацій і фітів
Дмитро Захарченко: З "Лінією Маннергейма" стало зрозуміліше. Хочеться перейти і до іншої творчості, бо якщо вже зв’язалися, можна і про неї було б поговорити. Що там з "Собаками"?
Сергій Жадан: Все прекрасно! Вночі повернулися з концерту, в нас було два виступи в Києві, виступ Одесі. До речі, перенесений виступ, який ми не змогли зіграти взимку, ми таки позавчора відіграли. А завтра граємо у Харкові в Качанівській жіночій виправній колонії, робимо от такий весняний концерт для жінок, які там відбувають термін покарання. От у нас такий шефський концерт, ми час від часу таке граємо. І плануємо на березень кілька концертів. Ще у нас попереду Львів, попереду знову Київ, Дніпро, Харків і Запоріжжя. Так ми собі плануємо, сподіваюся, не доведеться переносити. А далі подивимося, ми паралельно робимо кілька нових треків, паралельно думаємо про відео, і теж от є велике бажання зробити справжній нормальний тур, як ми робили до 2020 року.
Дмитро Захарченко: Є інсайдерська інформація, що у вас насправді на наступному альбомі “Жадана і Собак” буде багато різних колаборацій. Це правда?
Сергій Жадан: Я не знаю. Давайте я вам скажу так, щоб було коректно – сталося кілька цікавих колаборацій. У нас зараз, сподіваюся, вийде трек із Андрієм Хливнюком, із "Бумбоксом". Ми зробили ще кілька цікавих речей… Тому дуже сподіваюся, що цього року буде рік колаборацій і фітів.
Дмитро Захарченко: Тоді пропоную зупинитися на тому, про що можемо поговорити – про роботу з "Бумбоксом" під назвою "Правда". Коли буде анонсована, коли ми її на "Радіо Промінь" зможемо запрем'єрити?
Сергій Жадан: Я, чесно кажучи, не знаю, але сподіваюся, що найближчим часом. Ми з Андрієм все зробили, все записали, і далі це питання до продюсування з боку "Бумбокса".
Дмитро Захарченко: Тобто ви закрили цей гештальт, я так розумію?
Сергій Жадан: Так. Загалом, це була ініціатива Андрія. Я написав вірш, виклав його в мережі. Він мені відразу написав і проспівав шматок тексту. Ми з ним потім довго займались таким пінг-понгом словами, довго доробляли текст, він щось пропонував — я щось правив, я щось пропонував – він щось правив. Врешті-решт дійшли до якогось результату. Він зробив музику, зробив демку, сказав, до чого мені готуватися. Я там ще попрацював над своїм шматком. Приїхав до них на студію і ми за кілька годин прописали те, що нам було потрібно. Тепер я чекаю, що буде далі. Андрій сказав, що найближчим часом щось має з’явитися.
Дмитро Захарченко: Ви сказали, що був пінг-понг словами з Андрієм Хливнюком. Хто виграв у цій партії?
Сергій Жадан: Перемогла дружба, я сподіваюся. Але було дуже цікаво працювати, бо Андрій дуже вимогливо підходить до цих речей. Я багато з музикантами працюю і в кожного свій підхід. Для декого із музикантів, скажімо, важлива фонетична складова. Ми коли з "Kozak System" працюємо, Ваня Леньо просить, щоб була більша кількість голосних, бо так простіше розспівувати. А Андрію, окрім того, що має звучати фонетично, справді дуже багато важили якісь сенси. Він казав, що давай тут закладемо такий сенс, давай це слово приберемо, воно не зовсім підходить за змістом, воно не зовсім передає філософію нашої пісні. Дуже цікаво писати, дуже цікаво бачити, як музикант відчуває текст, що він хоче донести, що він просить поправити, а що навпаки його влаштовує. Власне, те, що я чув на студії, мені дуже подобається. У Андрія там просто якась неймовірна вокальна партія і за емоцією, і за подачею. Подивимося, як воно вийде і як воно зайде.
Дмитро Захарченко: Звучить так, наче це було не легко.
Сергій Жадан: Це було легко в тому сенсі, що це була приємна співпраця. Це була творча робота. Це були пошуки, які для нас завершилися знахідками. А ось як це буде відчуто слухачем, подивимося, бо це завжди лотерея. Тобі здається, що ти випускаєш якийсь мега-хіт, а виходить якась абсолютно прохідна пісня. Або навпаки, ти випускаєш якусь пісню, на яку ти не звертаєш увагу, а потім її співає стадіон. У нас така була ситуація – я приніс на репетицію пісню "Мальви". Я там і мелодію, здається, сам наспівав. І кажу "Собакам", що давайте зробимо, це буде народна пісня. Вони дуже довго плювалися. Сказали, що як це взагалі рок-музиканту можна грати, це не пісня, не музика. Я їх довго переконував це зробити і врешті-решт вони погодилися. А зараз це, мабуть, найпопулярніша наша пісня, її співають пенсіонери і діти.
Дмитро Захарченко: Завжди люблю слухати від пенсіонерів і дітей пісню "Мальви"…(сміється)
Сергій Жадан: Коли я кажу, що й діти, я не жартую. Загалом, як з "Собаками" пішли тривожною стежкою "Скрябіна" і групи "ТІК", і Дзідзьо – ми перетворюємося на такий дитячий гурт, нас діти дуже люблять. От ми зараз два концерти зіграли в "Докері" в Києві, а я так дивлюся, в першому ряді кілька діток стоїть. При чому, якщо ви були в "Докері", там фан-зона в барну стійку переходить відразу, там стоять пляшки з алкоголем і барні стільці. І діткам не видно за пляшками, батьки їх ставлять на барні стільці, щоб дітки підхоплювали і підспівували. І вони так радісно співають наші слова. У нас є така пісня, яка називається "Тьолка барабанщика". Правда, вони співають, як "пчолка барабанщика". Тобто дитяча свідомість бере те від життя, що їй потрібно і що їй підходить. А ми і не проти.
Дмитро Захарченко: Сергію, у вас на фейсбучній сторінці була прекрасна фотографія, де ви сидите з Олегом Сенцовим і пишете про те, що зараз відбуваються творчі потуги. І там були теж класні коментарі типу — "ой, творчі потуги, просто чекаєте, поки пиво принесуть". Це ми теж бачили. Але насправді знаємо, що ви працювали над музикою до фільму Олега. На якому етапі та робота?
Сергій Жадан: Олег зняв фільм, зараз займається постпродакшеном. У нього там є фінальна пісня, вона йому не підходить з певних причин. Олег сам все розкаже. І він звернувся, щоб допомогли з піснею. Я написав слова відразу. Якось вони легко так написалися. Дав нашому гітаристу з "Собак" і "Лінії Маннергейма" Жені Турчинов написати музику, пояснив, як це все має звучати, щоб це підходило під відеоряд, щоб корелювалося з тією піснею, яка була до нас. Женя написав музику і зараз робитимемо різні варіанти — акустичний, електронний, спробуємо з голосами, може буде співати Женя, може буде співати Олег Каданов. Подивимося, що з цього усього вийде
