В альбомі DUAL зібрані два різні настрої
Ксенія Івась: Твій новий альбом називається DUAL. Це ж LAUD навпаки?
Влад Каращук: Так. Це і LAUD навпаки. А ще це означає "подвійний".
Ксенія Івась: LAUD – це слава, похвала. Тобто "подвійна похвала"?
Влад Каращук: Насправді, ми спочатку придумали назву DUAL, а вже потім зрозуміли, що це – LAUD навпаки.
Ксенія Івась: Що тебе наштовхнуло так назвати альбом? Окрім того, що він другий.
Влад Каращук: Були ідеї назвати його "Два" або "ІІ", але це якось дуже сухо було б. І ще чому DUAL – тому що в цьому альбомі зібрані два різні настрої. Один настрій романтичний, легкий – це пісні "Парашут", "Там, де ти", вони на такому романтичному вайбі. Інша сторона альбому більш глибока – це "NANANE", "Люблю/Ненавиджу", "Медленная". Тому ми вирішили назвати альбом DUAL, щоб зробити акцент на цьому розподілі настроїв
Ксенія Івась: З ким створювався цей альбом?
Влад Каращук: В основному цей альбом створювався з моїм саундпродюсером Дімою DredLock, який писав "Грязные танцы", "Посейдон" і практично всі пісні на цьому альбомі. Також брали участь у створенні альбому Олександра Макаровська, Володимир Шариков — це музиканти, які робили такі пісні, як "Парашут", "Там, де ти". Також наш текстовий редактор Дар'я Федоренко зробила декілька класних текстів на "Люблю/Ненавиджу", на "Там, де ти". Тобто цей альбом є авторською колаборацією. Якщо перший альбом ми практично повністю робили з Morphom (Романом Череновим) і Катею Роговою, то в другому ми з різних куточків щось додавали. Наприклад, пісню "Парашут" ми взагалі зробили за кілька тижнів до випуску альбому. В нас не було цієї пісні: мені прислали демку, вона нам сподобалася і ми почали її доробляти. Мені подобається, що цей альбом зроблений командою.
Ксенія Івась: В одному з ефірів Morphom Рома Черенов розповідав, що ти його навчав співати, а він тобі робив аранжування. На яких умовах ти співпрацював із DredLock?
Влад Каращук: З Дімою ми працювали за гроші, тому що це нормальна історія. Дуже багато було роботи, дуже багато було задач. В нас, звісно, були свої домовленості. Я можу сказати, що в останній день, коли ми вже цей альбом доробляли, я вийшов зі студії дуже втомлений. От для вас усіх ці пісні звучать як щось нове, а коли ми слухаємо їх, то навіть не розуміємо, класні вони чи ні. Бо ми вже стільки разів їх прослухали, з ранку до ночі сиділи на студії, практично кожен день працювали, писали якісь беки.
Ксенія Івась: Фоззі з "ТНМК" розповідав, що порядок пісень в альбомі визначає саме він, тому по тисячі разів може слухати пісні, щоб зрозуміти, в якому порядку вони мають бути. Щось схоже, мабуть, і в альбомі DUAL у тебе відбувалося?
Влад Каращук: Так, звісно. Ми розділили альбом на кілька блоків. Спочатку п'ять пісень, а потім – другий блок, де пісні російською. А в кінці ще бонус-трек Head Under Water. Якраз три блоки по суті. І якось ми розставили їх по настрою. "Там, де ти", звісно, була першою, тому що це сингл і зараз всі його чують.
Ксенія Івась: В ефірі шоу "Селекція" ти розповідав, що цей альбом демонструє зміни, які відбулися у твоїй творчості й твоєму житті за останні три роки. Що саме змінилося?
Влад Каращук: Змінилося так багато, що навіть не знаю, з чого почати. Змінився я сам, місце проживання змінював кілька разів, був у тривалих стосунках, потім розійшовся з людиною, це теж на мене вплинуло. Тому багато було змін і з’явилася якась зрілість – і в розумінні того, куди далі йти в музиці, і в розумінні того, як все працює, і в житті, і якось інакше я почав мислити.
Моє дитинство – це по 3-4 години на день за гітарою
Ксенія Івась: Владе, твій тато – кларнетист, мама – піаністка. Розкажи, як це – зростати в сім’ї музикантів?
Влад Каращук: Це складно. Моє дитинство – це по 3-4 години на день за гітарою. При чому це класика, вправи якісь. Я займався на гітарі й зі мною займалися то батько, то матір. Бо це ж динаміка, вони все це контролювали, коли в них був час.
Я розумів в дитинстві, що треба на це багато часу витрачати, бо я брав участь у гітарних конкурсах і конкурував із солідними гітаристами. Тому мені треба було серйозно готуватися.
Ксенія Івась: А на укулеле ти міг би зіграти?
Влад Каращук: Я укулеле ніколи в житті в руки не брав. Там інший стрій, мені складно переключитися. Колись зі мною трапилася дуже смішна історія: мене запросили дати урок по гітарі в одну школу. Я беру з собою гітару, приходжу, мені кажуть, що дівчата з Литви й з ними треба англійською спілкуватися. Я приходжу і бачу, що в дівчини маленька гітара. Я запитав у неї, чи вона на укулеле грає, вона відповіла, що так. А на гітарі – ні. І я зрозумів, що мені підставу зробили. Ми починаємо грати, а вона каже, що укулеле треба налаштувати. І я починаю в Google шукати, як це зробити, бо не розумію. І мені так соромно, так незручно! Коли я вийшов, то спитав у людини, яка мене запросила, чому ж мене не попередили. Мені відповіли, що гітара й укулеле – це ж майже одне й те саме. Але насправді це взагалі різні речі!
Ксенія Івась: Ти з дитинства був у музичних боях на конкурсах "Крок до зірок", "Слов'янський базар", "Дитяча Нова Хвиля", "Нова Хвиля", "Голос країни". Хто більше був твоїм продюсером до Ігоря Тарнопольського – мама чи тато?
Влад Каращук: Мама. Вона зі мною їздила усюди.
Ксенія Івась: З якого віку ти навчаєшся співу?
Влад Каращук: З 7-ми років.
Ксенія Івась: А з якого віку почав писати пісні? Якою була твоя перша пісня?
Влад Каращук: Сам писати пісні я почав після "Голосу країни", десь у 18 років. А перша пісня називалася, мабуть, "Де ти?". Щось подібне "Там, де ти".
Ксенія Івась: Тепер, коли ти працюєш із лейблом "Enjoy! Records", коли є впізнаваність, звісно, і конкурси в тебе інші. Як ти плануєш про себе заявити найближчим часом? Які в тебе амбіції?
Влад Каращук: Я впевнений, що ми зараз заявили про себе новим альбомом. А далі ще багато чого буде. 14 лютого відбудеться концерт в Caribbean Club, де ми гратимемо нову програму з оновленим складом музикантів: до нас приєднались круті музиканти, в нас є тепер бас-гітара, будуть три бек-вокали. Ми вже пробували нові пісні разом грати, їм дуже подобається. Я бачу, що це буде просто епічно. Також мені цього року пропонують знову взяти участь у національному відборі на "Євробачення", але я не знаю, якщо чесно, чи подам заявку в цьому році. Трішки не направлена на це увага моя. Ми працюємо, в мене є ідея зробити візуали на кожен з треків. Щоб це було цікаво, з конкретною ідеєю. Хочеться зараз побачити відгуки на альбом, хочеться побачити статистику, які пісні найбільше заходять слухачам.
Ксенія Івась: Що б ти хотів побажати нашим слухачам в Новому році?
Влад Каращук: Я б хотів вам побажати завжди бути здоровими. Щоб все у вас було добре!
Фото: Яна Сочевічек, радіо "Промінь"
