Як долучення до Болонського процесу вплинуло на освітню систему України?
"В 2005 році Україна формально вступила в Болонський процес, хоча фактично ми почали багато що робити ще до того. Основною його метою є гармонізація освітянських систем та створення єдиного європейського простору вищої освіти, де освітні кваліфікації, дипломи є зрозумілими та якісними. Тому підписана в 1999 році Болонська декларація має дві цілі: зрозумілість та якість кваліфікації", — розповів Юрій Рашкевич.
За його словами, один з міфів про Болонський процес — це те, що він щось нав’язує, стандартизує. Проте насправді він лише задає певні напрямки розвитку, тренди і на кожному етапі підкреслює, що національні системи освіти — унікальні: "Інструменти Болонського процесу треба використовувати відповідно до національних особливостей".
"Основне, на чому Україна зосередила увагу в перші роки в рамках Болонського процесу — це запровадження кредитно-трансферної системи. Також взяли сучасний європейського зразка додаток до диплому, адже наші додатки були інформаційно біднішими. Окрім того Україна займалася розбудовою зовнішньої системи забезпечення якості освіти, чого в нас взагалі не було. Була створена та імплементована Національна рамка кваліфікацій. Ключовим питанням була розбудова автономії на всіх рівнях. Всі ці речі знайшли своє відображення в новому законі про вищу освіту 2014 року. Він вже вісім років перебуває на стадії імплементації і ми ще далекі від того, щоб досягнути всього, що передбачено цим законом", — пояснив експерт.
В подальшому головним завдання Україні, на думку Рашкевича, є повне запровадження засадничих речей з нового закону про вищу освіту: "Адже закон є дуже прогресивним і ще дотепер випереджає реалії. Зокрема, нам слід й надалі розбудовувати автономію закладів вищої освіти на всіх рівнях. Також треба здійснювати подальше впровадження академічної доброчесності і в освіту, і в наукові дослідження. Також дуже важливим є створення національної системи кваліфікацій і налагодження співпраці освіти з ринком".
"Якщо говорити про європейський рівень, то основні тренди задаються на конференціях міністрів країн-членів Болонського процесу. Зокрема, можна говорити про запровадження широких інновацій в освіту, інклюзивність, поглиблення, розширення міжнародної співпраці і посилення ролі освіти в досягненні цілей сталого розвитку ООН. Тому, коли почалася пандемія й країни мали витрачати величезні гроші на медицину, європейський простір та інші інституції звернулися до країн із закликом не зменшувати видатки на освіту. Тому що економія на освіті — це стратегічний програш в розвитку регіону і окремої держави", — зазначив член Національної команди експертів з реформування вищої освіти в Україні.
Національна рамка кваліфікацій: навіщо вона?
"Національна рамка кваліфікацій — це дуже загальний та дуже потужний інструмент впорядкування системи кваліфікацій. Цей інструмент можна використовувати для проєктування, порівняння чи визнання освітніх програм, для гармонізації освітніх програм та професійних стандартів. Національна рамка кваліфікацій — це як книжкова шафа: коли ми хочемо мати порядок з книжками, ми розкладаємо їх за окремими поличками. При чому ми знаємо, на якій поличці які книжки лежать. Рамка кваліфікацій від книжкової шафи відрізняється тим, що вона є ієрархічною: чим вищий рівень рамки, тим вищі вимоги ставляться до освітніх програм та випускника", — пояснив Юрій Рашкован.
Він додав, що роль Рамки на міжнародному рівні — давати можливість здійснювати визнання кваліфікацій, здобутих в Україні, за кордоном та визнання іноземних кваліфікацій в Україні: "Й додатковим макроінстументом, який покликаний це робити, є Європейська рамка кваліфікацій, через яку порівнюються національні Рамки, а за ними — вже окремі кваліфікації".
"Наприклад, до нас приходить фахівець з Польщі з дипломом ліцензіата. Ми не знаємо, що таке ліцензіат, адже в нас такого ступеня немає, але нам треба визнати його навчальні досягнення. Ми дивимося в польській національній рамці кваліфікацій, якому рівню це відповідає. Й так ми дізнаємось, що польський ліцензіат — це менш-більш еквівалент нашого бакалавра", — розтлумачив експерт.
Фото: Укрінформ
