Глава МЗС Німеччини в Україні: з якими заявами Бербок поїде до Росії? Аналізує міжнародник

Глава МЗС Німеччини в Україні: з якими заявами Бербок поїде до Росії? Аналізує міжнародник

Глава Міністерства закордонних справ ФРН Анналена Бербок під час першого візиту до Києва 17 січня зустрінеться з керівниками держави та очільником українського МЗС Дмитром Кулебою, а також німецькими представниками в СММ ОБСЄ та уповноваженим ОБСЄ в Тристоронній контактній групі Микко Кіннуненом. Після Києва Бербок поїде до Москви, де зустрінеться з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Доктор історичних наук, міжнародник Андрій Мартинов в ефірі Українського радіо прокоментував, якою буде позиція Німеччини щодо Росії і України.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Позиція Німеччини напередодні візиту Бербок

Візит відбувається на фоні досить знакової події. Понад 70 німецьких експертів, які займаються міжнародними справами, зокрема україністикою та справами Східної Європи звернулися до федерального уряду з проханням переглянути досить обережний підхід до Російської Федерації і нарешті звернути увагу на російську агресію та гібридну війну Росії проти України і проти Заходу загалом. Тобто фактично мова йде про те, щоб Німеччина більш відповідально поставилася до підтримки України, зокрема переглянула питання, пов'язані з блокуванням надання зброї Україні, з тісною енергетичною співпрацею з Російською Федерацією. Вчора, напередодні цього візиту, відреагував на ці дискусії зокрема лідер опозиції, лідер християнських демократів Фрідріх Мерц, який висловив стурбованість тим, що можливе поступове відключення Росії від міжнародної розрахункової системи SWIFT може призвести до непередбачуваних наслідків у глобальній фінансовій системі. Тобто у німецькому суспільстві відбувається досить жвава дискусія. Крім того, федеральний уряд не поспішає з сертифікацією "Північного потоку-2". І сподівання Російської Федерації цю сертифікацію провести, можливо, і стримують її агресивні наміри, оскільки зрозуміло, що будь-які агресивні кроки все ж таки можуть призвести до остаточного ш=зриву цієї сертифікації, але це не дуже обнадійливо для нас. 

На цю тему — Чого очікувати від візиту очільниці МЗС Німеччини до Києва. Прогноз експертки

Про відновлення нормандського формату 

Нам треба вирішувати більш нагальні стратегічні питання, зокрема питання, пов'язані з позицією Німеччини та Франції стосовно нормандського формату. Російська Федерація вважає, що Берлін та Париж все ж таки ближче до української позиції, і, можливо, тому федеральний уряд так обережно ставитися до ідеї постачання зброї в Україну, оскільки це було б однозначно свідченням позиції німецького уряду на боці України, а не позиції як посередника легше. Хоча нам від цього легше не стає. Німеччина і Франція зараз активізують свою дипломатію, зважаючи на російський ультиматум стосовно неприйняття України в НАТО, ультиматум, пов'язаний з російськими амбіціями у Східній Європі, тобто і Німеччина, і Франція намагаються повернути Європейський Союз до російсько-американських переговорів стосовно європейської безпеки, і в цьому сенсі і візит Анналени Бербок, і французькоого міністра закордонних справ Жана-Іво Ле Дріана можна розглядати в контексті спроби лідерів Європейського Союзу активізувати власне свою дипломатію в безпековому вимірі і спробувати реанімувати нормандський формат. Але Росія, на превеликий жаль, не готова до компромісу. Тому в даному випадку у нас не широке поле для компромісу з Росією, зважаючи на послідовну агресивну позицію російської сторони, яка вважає, що треба дотиснути Україну. Проте українська дипломатія намагається створити більш потужний міжнародний фонд підтримки України, тобто дипломатія ще не сказала своє останнє слово в процесі мирного врегулювання. І Бербок вже заявляє, що Німеччина має зробити все для перезапуску нормандського формату. 

Чи варто очікувати підписання домовленостей 

Цей візит складний з політичних німецьких міркувань. Питання "Північного потоку-2" може стати тим подразником, адже в коаліційній угоді немає цього пункту. Тому є ризик того, що це питання може поховати "світлофорну" коаліцію Німеччини, якщо партія "Зелених" займе позицію стосовно несертифікації "Північного потоку-2". Це питання загрожує внутрішньополітичній стабільності німецької правлячої коаліції. Тому зрозуміло, що за підсумками цих переговорів ми не отримаємо ніяких дипломатичних документів, які б нас обнадіяли на те, що наприкінці січня або на початку лютого можлива зустріч міністрів закордонних справ у форматі нормандської четвірки. На жаль, практичний результат може бути більш віддалений у перспективі, тобто в березні-квітні, якщо Російська Федерація займе раціональну позицію і спробує відійти від такого брутально-хамуватого стилю ведення міжнародних справ та спробує дослухатися до позиції Європи та Сполучених Штатів Америки. Як кажуть, надія помирає останньою, і будемо без надії сподіватися.

Про лідерську роль Німеччини у роботі Кримської платформи з метою деокупації Криму 

Це цікава заява Бербок напередодні візиту до Росії. Німеччина була представлена минулого року на установчій зустрічі Кримської платформи, як і всі країни Європейського Союзу, тому це крок, який полягає в тому, щоб посилити тиск на Російську Федерацію. Почуємо, якою буде реакція Москви, але зрозуміло, що вона буде негативною. Крім того, у російсько-німецьких відносинах накопичилося дуже багато негативних моментів, зокрема заброна в минулому році неурядової громадської організації "Меморіал", що серйозно змусило задуматися німецьких політиків стосовно справ у Російській Федерації. Водночас зрозуміло, що уряд Ангели Меркель досить жорстко не визнавав анексію Криму, тому у цьому сенсі є послідовність.

Про візит на лінію розмежування

Російська сторона неодноразово перешкоджала місії ОБСЄ до доступу всієї території ОРДЛО, і це обумовлює не досить ефективну роботу місії ОБСЄ безпосередньо в зоні конфлікту. Важливо, що міністр закордонних справ на власні очі побачить ситуацію, яка склалася на сьогоднішній день. Тим паче, що лунають досить тривожні попередження стосовно готовності Російської Федерації вдатися до провокаційних дій і спровокувати конфлікти збройний конфлікт і розширення цього конфлікту на Сході України шляхом свідомої провокації. І не хотілося б, щоб з провокації почалася активна фаза переходу російської гібридної війни в гарячу війну проти України. 

Фото: Christoph Soeder/dpa