"Газ майбутнього" з Чорного моря: чи зможе Туреччина стати провідним постачальником газу?

"Газ майбутнього" з Чорного моря: чи зможе Туреччина стати провідним постачальником газу?

Заступник голови правлячої Партії справедливості і розвитку Туреччина Біналі Йилдирим заявив, що запасів газу в Чорному морі вистачить на 45 років, аби задовольнити світові потреби. Це сірководень — найчистіший газ, який називають газом майбутнього. Що це за газ? Чи може він стати альтернативою російському? Чи може Україна бути залученою до його видобутку? Про це в ефірі Українського радіо розповів президент Центру глобалістики "Стратегія 21" Михайло Гончар.

0:00 0:00
10
1x

Про "газ майбутнього" у Чорному морі

Складно сказати, що насправді висловив Біналі Йилдирим. Але можу припустити, що коли він говорив, що запасів газу Чорного моря вистачить на 45 років, то він мав на увазі водень. Дійсно, водню може бути багато в Чорному морі у вигляді як звичайного природного газу, так і метан гідратів, і Чорне море в цьому плані є дуже цікаве. І третя позиція — це сірководень.

Проте сумніваюсь, що цього вистачить на 45 років всьому світові. Хоча, дійсно, Чорне море має колосальні запаси природного газу, але вони важковидобувні. Водночас у 2023 році турецька компанія нібито хоче приступати до видобутку. Навряд чи буде якийсь великий обсяг, проте процес пішов.

Про видобуток газу з сірководню

На глибині нижче 130-150 м Чорне море є мертвим морем через насиченість шарів сірководнем. А максимальна глибина Чорного моря — 2250 м. Тобто у водних масах моря знаходяться великі обсяги сірководню. Так, гіпотетично з цього сірководню можна отримати водень, який і потрібен для чистої енергетики. Але питання у тому, що робити з сіркою, яка надзвичайно токсична. Тому я думаю, що це поки що з розряду фантастичних речей. Можна мріяти, але зараз це нереально. 

Про запаси газу турецьких родовищах

Коли у 2020 році було відкрито родовище у турецькому секторі, його оцінювали у 320 млрд кубометрів. Подальші роботи показали, що є більші обсяги, і зараз цифра сягає 540 млрд кубометрів. Але ці цифри можуть уточнюватися. 

Минулого року Туреччина імпортувала близько 27 млрд кубометрів газу з Росії. Тобто якщо зараз кажуть, що турки віднайшли 540 млрд кубів, які можна добути, то на 20 років замістити російський імпорт повністю вони можуть. Знову ж таки, у 2023 році вони планують розпочати видобуток, і спочатку це може бути кілька мільярдів кубічних метрів на рік. Потім ця кількість буде нарощуватися. Але проблема турецького газовидобутку у тому, що у них глибока вода. Це у нас шельфова зона між Кримом і Одещиною, де глибини моря там 70-120 м. А у турецькому секторі — під кілометр і навіть більше. 

Чи видобуває Україна газ у Чорному морі 

З березня 2014 року, коли наші родовища і відповідно розташовані там видобувні платформи були окуповані Російською Федерацією, видобуток газу продовжується. Але це по суті Росія краде наш газ. Загалом за 8 років окупації там видобуто близько 14 млрд кубічних метрів газу. Крім того, була перервана програма шельфового видобутку у нашому секторі Чорного моря. 10 років тому  "Нафтогаз України" придбав два сучасні самопідйомні бурові установки для того, щоб розвинути програму видобутку. Бо до 2014 року на шельфі ми видобували  близько 1,1 млрд кубічних метрів газу на рік.  Цього вистачало задовольнити потреби Криму. Решта до Кримського півострова йшла з материкової частини. А  програма передбачала у 2020 році вже вийти на рівень 5 млрд кубічних метрів газовидобутку. 

Чи може Україна долучитися до видобутку газу в Чорному морі 

Не думаю, що хтось в Туреччині буде зацікавлений когось залучати. Турки можуть впоратися самостійно, що вони і роблять. Нам потрібно дбати про те, як повернути окуповані території і прибрати російський контроль за шельфовою зоною і зайнятись своїм сектором. 

Як Росія зруйнувала газовидобувні перспективи України 

10 років тому були оголошені відповідні конкурси урядом України задля залучення в шельфові проекти міжнародних компаній, і такі конкурси були проведені. Наприклад, найбільш успішний шельфовий конкурс був стосовно ділянки Скіфська площа — там, де ближче до румунського сектору і де глибока вода. Переміг консорціум на чолі відомої американської компанії Exxon Mobil, а також брала участь компанія Shell. Передбачалось, що цей проект розрахований на 50 років і може вийти на серйозні показники видобутку — близько десятків мільярдів кубічних метрів газу на рік. Тобто це був дуже серйозний проект. Подібний мав місце також на Прикерченській ділянці, де мали намір працювати італійська компанія Eni та французька Électricité de France. 

І коли ми говоримо про російську агресію проти України, то енергетичний мотив відігравав тут не останню роль. Якраз Росія через окупацію Криму й унеможливила подальшу реалізацію проектів та нейтралізувала конкурентів. Тому що в Кремлі було зрозуміло, що прихід таких значних міжнародних гравців так чи інакше матиме успіх. Тим більше, що в румунському секторі Чорного моря Exxon Mobil вже працювала, і там були позитивні результати. А отже, "Газпром" боявся появи американських та європейських конкурентів і що Україна не тільки закриє свій газовий баланс власним газом, але й може стати експортером газу в країни Центральної та Східної Європи.

Підписання остаточної угоди про розподіл продукції мало відбутися навесні 2014 року, проте не відбулося через російську агресію та окупацію Криму та шельфової зони. Відповідно з'явились форс-мажорні обставини, високі військово-політичні ризики і компанії згорнули проекти. 

Не думаю, що вдасться швидко залучити міжнародних партнерів. "Нафтогаз" навіть за цих обставин робив спроби залучити закордонних учасників на ділянку "Дельфін". Але з урахуванням відповідних військово-політичних ризиків і проблемного військового становища в північно-західному секторі Чорного моря  активно інтересу не проявили. Тому що нікому не хочеться вкласти власні гроші та їх втратити. Тому нам необхідно прибрати російську окупацію з Кримського півострова і відновити статус-кво нашої виключної морської економічної зони. І тоді коли приберуться ці ризики, можна буде про це вести мову. 

Зазначимо, в серпні 2020 рокуу президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина знайшла у Чорному морі найбільше в його історії родовище природного газу. За його словами, родовище містить 320 млрд кубометрів газу. Його розробку сподіваються почати вже до 2023 року.

Фото: Reuters