Є небезпека залучення до бойових дій в′язнів на тимчасово окупованих територіях — Мін′юст

Є небезпека залучення до бойових дій в′язнів на тимчасово окупованих територіях — Мін′юст

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну позначилося не лише на житті мирного населення, але і людей, які відбувають покарання. Якщо цивільні мали бодай шанс евакуюватися, то з ув'язненими ситуація була і залишається складнішою. Схожа історія трапилася у 2014 році, коли близько 30 пенітенціарних установ у Донецькій та Луганській областях були захоплені. Тоді українська влада вела важкі переговори для повернення в'язнів на підконтрольну територію. Нині географія тимчасово окупованих територій розширилася. Про долю арештантів та інших утримуваних в неволі осіб, які перебувають на тимчасово окупованій ворогом території та про установи, які не під нашим контролем розповіла в ефірі Українського радіо заступниця міністра юстиції України Олена Висоцька.

0:00 0:00
10
1x

3000 в′язнів опинилися під тимчасовою окупацією

За останніми даними, що в нас були, близько трьох тисяч людей на тимчасово окупованих територіях перебувають у місцях несвободи. У представників Червоного Хреста є мандат на безперешкодне відвідування таких установ. Ми з ними ведемо співпрацю і щодо евакуації, і щодо відвідування таких установ.

Інтерес до таких установ від окупаційної влади дуже різний. Десь заходять озброєні люди безпосередньо в установу і тероризують наш персонал, розмовляють та мають контакти із засудженими та ув'язненими. Десь цього не відбувається. Є установи, які функціонують за українським законодавством і в нас з ними залишаються зв′язки. Ситуація не однорідна, вона скрізь різна.

Близько 4500 засуджених та ув′язнених було евакуйовано. Ми вивезли орієнтовно 10 установ виконання покарань, що були розміщені зовсім недалеко від лінії фронту і де військово-цивільна адміністрація ухвалювала рішення про обов'язкову евакуацію. Це не завжди рішення тільки Міністерства юстиції України. Це спільне рішення, тут задіяні й інші органи. Насамперед йдеться про Національну гвардію, бо вони супроводжують таку евакуацію.

Ті 3000 в′язнів, які нині перебувають під тимчасовою окупацією — це питання тих областей, що були захоплені у перші два дні вторгнення. Ані технічно, ані юридично гарантувати безпечну евакуацію тоді було неможливо.

Ми ведемо перемовини, щоб організувати евакуацію із тимчасово окупованих територій і не полишаємо надію, що все ж таки засуджені та ув'язнені і наш персонал зможуть бути евакуйовані у безпечні місця.

Небезпека, що окупанти залучатимуть ув'язнених до бойових дій, є. Про це турбуються і самі в′язні, їхні рідні та персонал таких установ. Однак підтверджених фактів такого залучення або розпочатого навчання військовій справі чи просто звільнення в'язнів немає. Дуже сподіваємося, що цього і не станеться.

Про в'язнів, які хочуть захищати державу на фронті

Процедура звільнення засуджених, які зголосилися йти на фронт, непроста і відбувається не швидко. Не лише від волі ув'язненого залежить. Точно є особи, які хотіли б скористатися таким правом, але вони зараз в юридичному процесі. Про таку статистику ми зможемо говорити трохи пізніше.

У перші тижні війни президентом України було оголошено помилування осіб, які мають бойовий досвід і які вчинили незначні злочини. Вони дуже корисні нашому війську у цій війні. Вони були помилувані, це приблизно 400 осіб, які гарно себе показують у супротиві. Серед них вже є загиблі у боях. Тут не можна ставити ярлики і казати, що засуджені чи ув'язнені непатріотично налаштовані і мають на меті лише звільнення будь-якою ціною. Насправді серед засуджених є люди, які готові захищати нашу країну. Ми цілком підтримуємо таку ініціативу Верховної Ради і супроводжуємо всі необхідні матеріали і документи для тих, хто справді хоче допомогти армії і долучитися до неї.

У цьому процесі потрібно дуже індивідуально підходити і це насправді правильно, бо за такою заявою може бути небезпека свідкам злочину або потерпілим від злочину. Тут треба розумно підходити і балансувати між безпекою держави і безпекою окремих громадян. Це завжди судові процеси, судові засідання, на яких таке рішення ухвалюють.

Фото: iStockphoto