Гончаренко: "Закон про олігархів — це декларування заради декларування"

Гончаренко: "Закон про олігархів — це декларування заради декларування"

28 лютого Кабмін переніс термін формування реєстру олігархів, який мали запустити навесні 2022 року. Розробкою документу займатимуться РНБО та Міністерство юстиції. Затвердження положення про реєстр олігархів має відбуватися через три місяці після опублікування висновку Венеціанської комісії. Ці зміни буде внесено до закону про олігархів. Олігархами в Україні вважаються ті громадяни, які беруть участь у політичному житті таі мають значний вплив на засоби масової інформації, є кінцевими бенефіціарними власниками суб'єкта господарювання, який має монопольне становище на ринку та протягом одного року підтримує або посилює це становище, має активи на понад один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб. Нагадаємо, що в листопаді 2021 року Президент України підписав ухвалений Верховною Радою закон про олігархів. Наприкінці червня 2022 року Зеленський ввів у дію рішення РНБО про створення реєстру олігархів. Отже, про те, чому відтермінували реєстр олігархів слухачам Українського Радіо розповів член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, член фракції партії "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Фото: eurosolidarity.org, Олексій Гончаренко 

"Не розраховано на те, що люди будуть розбиратися в нюансах"

Ця історія від початку виглядала дивною, вважає Олексій Гончаренко, бо всі механізми щодо обмеження впливу осіб, які мають велику фінансову та політичну вагу, вже існують. "Це правоохоронні органи і (органи — ред.) боротьби з корупцією. Якщо ми кажемо про вплив через економічні інструменти, тоді мова йде про Антимонопольне законодавство, яке в Україні також є. Треба, щоб просто працював Антимонопольний комітет. І людей, які мають вплив на певні галузі, треба обмежити. Який сенс "плодити" нові інструменти, якщо наявні не використовуються у боротьбі з корупцією? Треба, щоб працювало те, що вже є в нашій державі". Олексій Гончаренко каже, що якщо олігарх підкуповує чиновників, то це злочин. І якщо чиновники беруть ці гроші, то це також злочин, який має бути розслідуваний. Винні мають бути покараними. Каже, що через війну все зараз відступило на задній план (щодо закону про олігархів — ред.) і стало не таким головним. "Була вигадана історія з законом про олігархів. І це вже є певною тенденцією, коли з'являються якісь речі, а потім вони ніколи не виконуються. Бо зараз закон про олігархів ніби є, боротьба проти олігархів також ніби є, а далі вже не розраховано на те, що люди будуть розбиратися в нюансах. Головне, що закон ухвалено і про це озвучено всіх. А це всього-на-всього декларування заради декларування", – каже саркастично Олексій Гончаренко. І переконаний, що про цей закон більшість людей давно забули.

"Логічно було б спочатку отримати висновок, врахувати побажання у законі, а потім голосувати за нього" 

На слова журналістки про те, що Федір Веніславський (член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, представник Президента в Конституційному Суді України, депутат партії "Слуга народу" — ред.) вважає розумним таке відтермінування строку формування реєстру олігархів до висновку Венеціанської комісії, Олексій Гончаренко відповідає: "Нащо тоді треба було ухвалювати цей закон, не отримавши одразу висновку? Бо після закону ми все одно чекаємо на цей висновок. Логічно було б спочатку отримати висновок, врахувати побажання у законі, а потім голосувати за нього". Каже народний депутат, що ні в Америці, ні в жодній розвиненій країні немає закону щодо боротьби з олігархами. Але там впевнено і вправно ставлять всіх на місце, хто хоче використовувати державу, як джерело прибутку.