Ілюстративне фото: facebook/ZAKcustomsUA
Цей законопроєкт є необхідним, але недостатнім
Верховна Рада цього тижня ухвалила в цілому законопроєкт № 6490-д про перезавантаження митниці. Дещо раніше було рішення про перезапуск Бюро економічної безпеки (БЕБ). І буквально вчора депутати розглядали реформу Рахункової палати, яка має бути основним контролюючим органом, стояти на сторожі фінансових інтересів держави. Яка ваша думку щодо всіх цих рішень?
Ми з вами вже не вперше обговорюємо реформи в сфері митної, податкової політики, в сфері фінансових розслідувань. І вже навіть за останні 10 років слово "реформа" саме себе дискредитувало. Тому що постійно кожна влада обіцяє рішучі реформи і всі, хто приходять наступні, говорять, а де ж ті реформи? Тому вже ця влада відмовилися від слова "реформа", замінивши його на "перезавантаження". І чесно кажучи, я зі стриманим оптимізмом дивилася на ті баталії, які відбувалися і в профільному комітеті, і на майданчику Міністерства фінансів щодо так званого перезавантаження митниці. Давайте пояснимо слухачам, що ж відбулося цього тижня. Верховна Рада ухвалила в цілому як закон законодавчий акт, який, якщо його звичайна людина прочитає, то вона навіть не зрозуміє, а де ж там те перезавантаження, чи та рішуча реформа. Але експерти, читаючи між рядками, розуміють, до чого це призведе. Цим законом передбачено внесення змін в Митний кодекс, за якими буде обиратися голова Митної служби на конкурсі. Його буде проводити конкурсна комісія, куди входитимуть 3 представники міжнародних організацій, які надавали останні 3 роки Україні фінансову, матеріально-технічну допомогу, або допомогу у сфері структурних реформ. Тобто, наше МЗС має визначити перелік таких організацій. Це можуть бути, наприклад, USAID, МВФ, інші установи, які або кредитували Україну, або давали нам "дорожні карти", як нам рухатися в структурних реформах. Це можуть бути антикорупційні організації. Ці установи справді мають у світі бездоганну ділову репутацію і вони мають запропонувати своїх делегатів в конкурсну комісію. Тобто 3 особи в конкурсній комісії буде від цих іноземних інституцій, і 3 особи буде визначено Кабінетом Міністрів України. Зрозуміло, що наші можуть десь зшахраювати і протягнути необхідного кандидата, який буде лояльним чи виконуватиме вказівки. Тому, враховуючи допущені помилки при формуванні конкурсних комісій в БЕБ, в інших правоохоронних органах, закон говорить, що у разі, якщо при голосуванні за того чи іншого кандидата на посаду голови Держмитслужби складеться ситуація 3 на 3, то ніби перевагу матиме голос іноземців. Тому є всі підстави вважати, що коли буде сформована ця конкурсна комісія і вона проведе конкурс, тобто в перспективі за пів року, ми отримаємо керівника Державної митної служби, який буде мати не тільки необхідні компетенції, а й бездоганну ділову репутацію. І якого підтримують міжнародні фінансові та інші інституції. Тобто, ми проводимо зараз аналогію з НАБУ. Це перший здобуток. Далі ця особа має призначити собі заступників, уже без конкурсів. Тобто, він приходить з командою, йому не тицяють з різних правоохоронних органів по заступнику. І далі проводиться переатестація всіх працівників митної служби, в тому числі з використанням поліграфа (детектора брехні), дисциплінарної комісії, куди входить бізнес, громадськість і представники міжнародних організацій. І це все призводить до того, що просіються через сито ті співробітники митних органів, які є на сьогодні. Залишаються тільки ті, які справді мають бездоганну репутацію і їхній спосіб життя відповідає їхнім доходам. В Митному кодексі окремого прописаний щей моніторинг способу життя. І саме цим працівникам передбачається підвищення заробітної плати, щоб вони мали гідну винагороду за свою роботу. Такий законопроєкт ухвалений. Він є першим кроком. Він є необхідним, але недостатнім. Це поки що лише привід для стриманого оптимізму. А далі, звичайно, треба говорити про низку інших кроків, які нашу митницю приведуть у той стан, в якому є митниці європейських країн, куди ми йдемо.
Зараз треба уважно слідкувати за імплементацією цих законів
У нас на редакційному ресурсі з'явилася таблиця про те, у яких держорганах наступного року найбільше зростуть зарплати. Бюро економічної безпеки, те, яке підлягає перезавантаженню, там на 75% зростає заробітна плата. Державна податкова служба – майже на 40%. Рахункова палата – середня зарплата буде від 200 до 300 тисяч гривень. Соціальні видатки ми обмежуємо, позбавляємо багатьох вимушено переміщених осіб соціальної підтримки, а такі немислимі з точки зору держави, яка воює, зарплати чомусь залишаються. Плюс суди – на 8%, Офіс президента – на 11%, Держмитслужба, про яку ми говоримо, на 15%. У вас які думки виникають при перерахуванні цього "достойного" списку?
Як громадянку, як звичайну людину, звісно, мене це обурює. Але давайте ж ми розкажемо слухачам іще про одну "рішучу реформу", яка була ухвалена цього тижня в першому читанні – це закон про підвищення податків. Тобто, всі ми з 2014 року сплачуємо із своїх доходів, зарплат військовий збір – 1,5%. І ось пропонується його зробити 5%. Пропонується на ФОПів 1% додатково накласти, зокрема, 3 групи. ФОПам 1-2 групи підвищити також платежі. Тобто ти розумієш, що тобі доведеться отримувати на руки зарплати менше, а при цьому будуть збільшувати зарплату на митниці чи в БЕБ, які ще не перезавантажені. Це ж тільки ухвалені закони. Тому ми зараз з вами маємо уважно слідкувати за імплементацією цих законів. Тобто, як буде створюватися комісія, хто туди увійде, які кандидати будуть подаватися, як цей конкурс буде рухатися. Це все треба відслідковувати, це буде ще та боротьба за ці посади на митниці і в БЕБ. Я думаю, що почнеться це десь уже наступного року, а зарплати їм голосують зараз, щоби підвищити в 25-му році. Звісно, мене як людину, це дещо обурює. Але з іншого боку, якщо зробити більш експертний підхід, то якщо людина адмініструє мільйони, то в неї має бути більш-менш гідна винагорода, на яку сьогодні можна прожити. Інакше ми не можемо вимагати від цієї людини вести якийсь гідний спосіб життя, який відповідає її доходу.
Тетяна Острікова. Фото: facebook/Tetiana.Ostrikova
Наші партнери вже втомились
Передбачається, що протягом кількох років цей законопроєкт має збільшити надходження в бюджет на 100 млрд гривень. Водночас, за приблизними оцінками експертів, щороку Україна на митниці втрачає до 120 млрд гривень. Тобто йдеться не про якесь суттєве збільшення надходжень до держбюджету, а фактично лише про повернення тієї суми, яку недоотримує кошторис. Так що ми матимемо – зростання чи лише надолуження недоотриманого?
Чому митниця є важливою з точки зору послів G7, з точки зору наших американських колег? Чому навіть представники американського Держдепу говорять, що замість підняття податків, ви краще пошукайте ресурси в тих місцях, де вони сьогодні зникають і недоотримуються бюджетом, бо осідають в кишенях якихось чиновників чи корупціонерів? І, зокрема, постійно лунає митниця. Ми ж читаємо, що затримали фуру, яка ніби мала їхати пустою, а вона повна. Інші якісь речі. І звісно, наші партнери вже втомились. Бо вони отримують інформацію від своїх спецслужб, що вони дають нам гроші (гранти, кредити або просто допомогу), а в цей же час наш бюджет недоотримує від схем, які панують і "кришуються" зокрема правоохоронними органами. Тому вони роблять ці меседжі, і вирішили наполягати на тому, і нашу владу до того підштовхувати, щоб нарешті відбулося призначення гідних людей в керівництво. Я не кажу, що зараз митницею керують не гідні. Але зараз у них немає такої великої управлінської самостійності, тому що всі призначення погоджуються, нав'язуються, людина, яка приходить, не може навіть призначити свою команду. А так прийде людина, яка переможе в конкурсі, яка пройде жорнова і міжнародних партнерів, і спецперевірки, і моніторинг способу життя, і, зрештою, поліграф. Вона приведе свою команду, організує переатестацію співробітників митниці по всій Україні. І відповідно ми маємо отримати сильний орган, який на паритетних началах зможе співпрацювати з європейськими митницями. Тоді в них буде більше довіри до нашого нового органу. Тоді вони будуть більш охоче ділитися своєю інформацією.
Реформована митниця має вирівняти правила гри для бізнесу
Чи можна сказати, що загальна ситуація в оновленій митниці буде залежати від стану боротьби з корупцією в межах всієї держави?
Абсолютно з вами згодна. Цей законопроект – це, насправді, не вся реформа, це лише її певна передумова. Тобто, якщо ми будемо говорити, що керівництво Держмитслужби призначене, в тому числі за участі іноземних організацій і партнерів, то далі відбуватиметься…, як у нас було із створенням і становленням НАБУ. Пригадуєте, на перших порах була велика підтримка і допомога зокрема від американського уряду, від їхніх фахівців у сфері антикорупційної діяльності. Але далі вони відійшли від цього, тому що орган утворився і почав функціонувати. І ми сьогодні читаємо, що висуваються підозри і топ-посадовцям, і народним депутатам, і міністрам, і заступникам міністрів. Тобто, для НАБУ немає ніяких "священних корів". І тому за цією моделлю намагаються зараз перезавантажити і митницю, як орган, який адмініструє митні платежі. А це імпортний ПДВ, імпортний акциз та мито. І це величезна частина доходів державного бюджету. Тому нам треба не тільки виловлювати тих, які всередині країни отримують корупційну вигоду, а й тих, хто організовує якісь схеми на в'їзді в країну, коли державний бюджет недоотримує, а гроші осідають в кишенях корупціонерів. І бізнес в цьому зацікавлений. Реформована митниця має вирівняти правила гри. Тому що коли сьогодні одні імпортери завозять товари із сплатою всіх митних платежів, а інші завозять їх "в чорну", то на виході ці компанії не можуть конкурувати. Відповідно, "білий" бізнес страждає. Тому реформована митниця не тільки поверне мільярди в бюджет, а й створить для бізнесу зрозумілі правила гри, коли ти конкуруєш виключно своїми бізнес рішеннями і сервісом. А не тим, кого із знайомих (кума, брата чи свата) ти маєш на митниці, в прокуратурі чи ще в якійсь установі.
