Хто буде правити служби в українських лаврах? Коментує Ірина Констанкевич

Хто буде правити служби в українських лаврах? Коментує Ірина Констанкевич

З Києво-Печерської Лаври виселятимуть Українську православну церкву, оскільки сплив термін договору оренди. Однак УПЦ МП не має наміру залишати святині і домагається в суді повернення оренди Успенського собору і Трапезної церкви. Водночас міністр культури Олександр Ткаченко повідомив, що від 11 березня працюватимуть робочі групи, утворені заповідником для інвентаризації майна та обстеження технічного стану будівель і споруд Лаври. Перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич переконана, що всі чотири Лаври мають бути очищені від Московської церкви, яка "була і є рупором ідей Путіна". В ефірі Українського Радіо вона також заявила, що про "виселення ченців не йдеться, однак вони мають зробити вибір, зокрема чи є вони з українським народом".

0:00 0:00
10
1x

Фото: shutterstock

Які шанси остаточно виселити УПЦ МП з Лаври

Тривалий час значною частиною споруд комплексу "Києво-Печерська Лавра" на правах оренди користувалися виключно представники Української Православної Церкви Московського патріархату. 1 січня цього року сплив строк договору оренди Успенського собору та Трапезної церкви в Лаврі, і Національний заповідник "Києво-Печерська Лавра" угоду не продовжив. Відтак 7 січня на Різдво в Успенському соборі вперше відбулося богослужіння предстоятеля Православної церкви України Епіфанія. Відтепер разове право на проведення богослужінь може отримати будь-яка церква — для цього треба подати спеціальне звернення до заповідника.

Однак УПЦ МП має право на одноосібне користування Нижньою Лаврою, яке Московський патріархат отримав від уряду Миколи Азарова у 2013 році. Стосовно цього договору Національний заповідник збирав міжвідомчу робочу групу, яка зафіксувала порушення умов договору щодо використання державного майна, і тепер Національний заповідник наполягає на розірванні договору — 29 березня.

"Те, що відбувається в цивілізованому і правовому полі щодо Московської церкви є цілком логічним. Очевидно, ці процеси мали відбуватися раніше, але з огляду на те, що українська влада хотіла демонструвати правові підходи, це відбувається у той рік, коли, дійсно, завершилися умови контракту. Відтак юридично все робиться правильно. Крім того, побіжні ознайомлення зі станом Лаври продемонстрували, що, по-перше, є порушення в будівельних історико-культурних аспектах. По-друге, встановлено, що деякі елементи пам'яток щезли, і комісія має встановити, що і як. Голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв звернувся з листом про те, що потрібно з'ясувати долю історико-культурних пам'яток, які зберігалися в Лаврі, і їх, на жаль, поки що не можуть знайти. Тому це цілий комплекс проблем, їх треба вирішувати, і я бачу, що Міністерство культури та інформаційної політики послідовно це робить, дотримуючись чинного законодавства. 29 березня — це одна із можливих наступних дат, тому що це тривалий процес, і, очевидно, ми є свідками того, як відбувається очищення від Московської церкви і в площині лавр, яких у нас чотири", — зазначає Ірина Констанкевич.

Водночас у пресслужбі УПЦ МП заявляють, що "висновки робочої групи складалися упереджено та з грубими порушеннями юридичних норм. Єдиною підставою для виселення монахів з православної святині є лише забаганка чиновників Мінкульту, так само як це було за радянської влади у 60-х роках минулого століття". Митрополит Онуфрій закликав вірян молитися, щоб "Господь поміняв думку тих людей, які хочуть видалити братію". Крім того, настоятель Києво-Печерської Лаври митрополит УПЦ МП Павло лякає своїх прихожан "апокаліпсисом, який починається з України".

 

Зараз УПЦ МП домагається в суді повернення оренди Успенського собору і Трапезної церкви. Їм вже відмовила перша інстанція, однак це рішення вони оскаржують в апеляційному суді.

На думку Ірини Констанкевич, це "достатньо цинічні заяви". "За весь час української незалежності люди, які перебували в лаврах, послідовно демонстрували антиукраїнську позицію. І що б вони зараз не коментувати і які б заяви не робили, українська влада і українське судочинство повинні бути послідовними і виходити лише з інтересів української держави. Відтак якщо всі аргументи і докази будуть на належному рівні, ці процеси не затягнуться на десятиліття".

Які ризики для вірян в Україні?

Констанкевич вважає, що це просування російських наративів з метою розхитати й дестабілізувати ситуацію всередині України. Тобто це пропаганда, спрямована на розкол українського суспільства. Однак вона переконана, що такого не станеться. "За Московською церквою стоїть Путін, який привів військо. Й українці мають розуміти, що Московська церква була і є рупором ідей Путіна", — наголошує народна обраниця.

"Про виселення ченців не йдеться, однак вони мають зробити вибір"

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко зауважив, що про виселення ченців з Лаври не йдеться, але "вони мають свою визначитися з тим яким, чином можуть залишитися".

"Про виселення ченців не йдеться, і на цьому треба поставити у крапку. Хоча інтерпретується і, напевно, в багатьох церквах повторюється, що здійснюється наруга над схимниками Києво-Печерської Лаври. Однак священники, які правлять в московських церквах, вже давно повинні були б визначитися — де вони і з ким. А я вважаю, що вони мали б розуміти, що вони з українським народом, що прихожани в них громадяни України і що їхні приходи знаходяться саме в Україні", — коментує перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич.


На фото: Олександр Ткаченко, ФБ-сторінка 

Головна вимога України стосовно УПЦ МП — це відмежування від санкційних осіб, зокрема Вадима Новинського та митрополита Павла.

"Це тягне за собою багато обмежень, і це не лише про репутаційні втрати. Московська церква, яка знаходиться на території України, повинна визначитися. І ті спроби, які були зроблені в травні минулого року, коли відбувся Синод, де було потім оголошено, що вони відмежувалися від Московської церкви і сказали, що не будуть поминати Кирила у своїх проповідях. Однак у вересні, коли вдалося оригінал статуту, з'ясувалося, що все ж таки зв’язки з материнською Російською церквою збережені", — зазначає Констанкевич. Тож питання вибору лишається актуальним. За її словами, "російська пропаганда і це ідеологія "русского мира" активно працюють і за кордоном, зокрема в тих міжнародних інституціях, де вони мають своїх потужних агентів і відстоюють інтереси Російської церкви, демонструючи себе жертвою, мовляв, їх переслідують в Україні".


На фото: Ірина Констанкевич, ФБ-сторінка

Що буде з Почаївською Лаврою?

Договір про оренду Свято-Успенської Почаївської Лаври заключений у 2003 році і діє до 2052 року. Однак вже є перше засідання робочої групи, яка намагається перевірити, як УПЦ МП там поводиться зі святинями та історичними архітектурними пам'ятками.

"У цьому випадку ситуація буде відмінною від Києво-Печерської Лаври, адже Почаївська Лавра є комунальною власністю. Відтак місцева влада має продемонструвати свою позицію й ухвалити рішення. Правильно, що почала комісія роботу, і від фаховості та аргументації як підсумку роботи цієї комісії залежить, наскільки будуть надалі логічні та правильні дії. Я не один раз була у цій Лаврі і хочу сказати, що література, яка знаходилася у тих книжкових крамницях, мене просто шокувала. Тож зараз час для очищення", — каже Ірина Констанкевич.


На фото: Свято-Успенська Почаївська Лавра, УНІАН 

Почаївський монастир з 1713 до 1832 року належав до греко-католицької церкви, і сьогодні Українська греко-католицька церква хоче отримати право проводити богослужіння в Почаївській Лаврі.

На думку Констанкевич, греко-католики мають право демонструвати своє бажання, але було б правильно, якби це вирішувалось через консультації та перемовини. "Оскільки все було правильно зроблено щодо Києво-Печерської Лаври, а тому відбулися і перші богослужіння ПЦУ, і резонанс і піднесення в суспільстві, тому думаю, що нам так треба зробити і з Почаївською Лаврою — провести нормальну підготовчу роботу, синхронізувати всі процеси, надати їм правильну оцінку, а у підсумку — чому б і ні", — резюмує перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.