Посольство РФ у Києві. Фото: commons.wikimedia.org
Хто вирішуватиме долю ділянки та будівлі?
На думку Олександра Алфьорова, ця справа стосується безпосередньо КМДА, тому долю ділянки вирішуватиме міськрада. "Але в контексті того, що там розташована будівля з окремим статусом, то має бути рішення уряду. Отже, хто вирішуватиме долю комплексу ділянки і будівлі, поки остаточно незрозуміло. Я висловив свою позицію, як історик, і вона знайшла потужний відгук серед знайомих і незнайомих людей. Бачу, що вона може конкурувати з іншими пропозиціями, якщо вони надходитимуть, із приводу того, що ж робити з будівлею посольства РФ в Україні", — зазначив історик.
Єдиний у світі правдивий музей Московії
"Коли ми говоримо про музей, то маємо розуміти, що музей розповідає історію. Хтось скаже: забагато честі робити "музей Московії" у Києві. Але — це буде єдиний у світі правдивий музей Московії. Нам треба розуміти, що коли російські дітки ідуть у музей, їм показують якісь пам’ятки археології доби Київської Русі — а найкращі пам’ятки були знайдені в Україні та вивезені — і дітки дивляться, що це все нібито їхнє і яка у них начебто прекрасна батьківщина, а потім ідуть на нас окупантами. А музей Московії — це музей правдивої історії останньої в Європі імперії, яка невдовзі розпадеться".
Олександр Алфьоров. Фото: Суспільне
"Ми відкриємо світу, що не Путін, не Сталін, не Ленін, не Олександр ІІІ…"
"Починати треба з того, хто вони є насправді. Чому немає "англійських", "французьких", але є "русскіє"? Насправді це історія фіноугорських племен, які були периферією Русі. І поступово це треба роз’яснювати. Але в чому основна логіка? У світі є музеї окупації або тоталітарних режимів, наприклад, у Празі, Будапешті. Це народи, які відчули окупаційні комуністичні режими у ХХ столітті. Тож на території посольства РФ можна зробити музей окупації або тоталітаризму. Проте, на відміну від Чехії та Угорщини, Московія була з нами поруч. І цей тоталітарний режим треба простежувати і пояснювати не лише комуністичними злочинами чи різноманітними утисками, які вони здійснювали наприкінці ХVIII століття, коли ліквідовували Січ, або ж коли забороняли українське слово. Треба продемонструвати всю тяглість і наголосити, що це не комуністи, не імперські шовіністи, а це той справжній ген зла, який присутній протягом усієї історії їхньої держави. І тоді ми відкриємо світу, що не Путін, не Сталін, не Ленін, не Олександр ІІІ, а насправді це тяглість абсолютно їхньої поведінки. Недоєвропейської держави євроазійської за своєю суттю. І такий музей демонструватиме, що росіяни мають мало стосунку до Русі та слов’янства, бо вони є ординцями. Ординцями за ментальністю, а за початками культури вони належать до периферії Русі. Це зовсім окремий народ, який вкрав нашу назву і почав називатися "Росією". Але так греки казали на Русь, це грецький термін, яким позначали Русь у Х-ХІ століттях. А скільки вони вкрали видатних письменників, діячів культури, освітян?! І в цьому музеї треба продемонструвати, де їхня лубочна культура, де їхні науковці, де їхня корінна історія — продемонструвати так, як це мала б зробити будь-яка адекватна країна".
Чому Московії, а не Російської Федерації чи Росії?
"Тому що їхня оригінальна назва — Московщина або Московія. Це і є назва їхньої держави. До речі, була навіть петиція до президента з приводу перейменування назви цієї країни у нашій документації. Це абсолютно правильно треба робити. Нам австрійці жодних докорів не закидають, що ми називаємо їх Австрією, адже їхня оригінальна назва "Остеррайх". Так само ми кажемо "Німеччина", а хтось "Германія". Це звичайне явище, коли ми маємо певні наші назви до сусідів. Треба підкреслити, що ми демонструємо історію держави Московія як такий певний апендицит історії, що панує над іншими поневоленими 190 народами. Він є абсолютною системою зла, котра з’явилася не з танками в Будапешті чи Празі. Ці танки ми бачили не лише рік тому в Києві, ми їх бачили у 1918-19 роках, у 1708 році в Батурині, бачили у ХІІІ-ХІV столітті з їхніми ордами. Тобто нам треба продемонструвати цілісність системи. І на мою думку, це має бути музей не просто окупації, а історії цієї держави".
"Антимузей", де експонати можна взяти в руки
"Для нас музей — це чомусь завжди кімната з предметами, які лежать. Тому набагато більше може зробити "антимузей", де експонати можна взяти в руки. Щоб діти побачили у своїх руках, що таке кирзовий чобіт, в якому росіяни окуповували Європу. Цей музей має бути інтерактивним, з онлайн-входом, він має стати науково-освітнім центром. Гадаю, ніхто не буде проти, якщо в певному крилі цього посольства буде кілька кабінетів, які представлятимуть дипломатичні установи, наприклад, Чувашії, Мордви, Ерзя, Тиви. Це був би додатковий цікавий бонус для дипломатів".
