Геть російські наративи! Володимир Ляшенко про інформаційну деокупацію Криму

Геть російські наративи! Володимир Ляшенко про інформаційну деокупацію Криму

Уже зараз потрібно робити більше контенту, який в подальшому використовуватиме Україна під час інформаційної деокупації своїх територій. На цьому наголосив в ефірі Українського Радіо представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Автономній Республіці Крим та Севастополі Володимир Ляшенко. Такий контент має бути позбавлений російських наративів та сенсів, зауважує Ляшенко. Їх взагалі треба викорінити з українського інформаційного середовища ― спочатку на контрольованій території, а потім переносити на деокуповані області.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

 

Фото: УНІАН

 

Розвивати супутникове мовлення

"Уже зараз нам потрібно робити більше контенту, який в подальшому використовуватиме Україна під час інформаційної деокупації. Цей контент має бути позбавлений російських наративів та сенсів. Їх взагалі треба викорінити з українського інформаційного середовища ― спочатку на контрольованій території, а потім переносити на деокуповані області. Щодо технічних моментів, Україні зараз треба розвивати супутникове мовлення. Це одна з головних проблем. У Криму є гори, що перекривають сигнал, тому там дуже важко робити прямий зв’язок. Із супутниковими тарілками там дуже розвинена ситуація, і якщо ми хочемо впливати на українців уже зараз, потрібно всі можливі речі транслювати через супутник. Тому що, по-перше, супутниковий сигнал дуже важко заглушити, а по-друге, для окупантів це важко відстежити, адже кожна квартира може приймати свій набір каналів. Коли людина гортає канали, то, затримавши увагу на якомусь українському каналі, вона мимоволі одержить якусь порцію інформації, й потім до цього повернеться. Якщо інформація цікава, звісно".

Починати з розважального контенту

"Чи є запит у мешканців окупованого Криму на український медіаконтент? Давайте будемо говорити про різні контенти. Якщо ми говоримо про розважальний контент, то він завжди є цікавим для людей. Відомо, що в російському телевізійному просторі українські серіали певним чином просувались і мали успіх. Тобто попит є, він зростає. Адже не можна постійно споживати інформаційне лайно, по-іншому не можу назвати. Це те, що дає російська пропаганда. А людина якимось чином хоче отримати ковток свіжого повітря. Якщо у нас буде контент досить цікавий ― а починати треба з розважального, будемо відверті ― то людина точно вживатиме цей контент".

Володимир Ляшенко. Фото: Укрінформ

Програми для дітей ― дуже потрібні

"Розкажу особистий досвід. Це був 2019 рік, я відпочивав з дитиною в Туреччині, і поруч відпочивали росіяни. На щастя, в готелі були українські канали з мультиками, саме українською мовою. Десь на п’ятий день я почув, як російські діти бігали і розповідали українською мовою про мультики. Їхні батьки були в шоці".

Цікавий контент кримськотатарською мовою ― наднеобхідно

"Не впевнений, що в Криму можна впіймати канал кримськотатарською мовою. Треба розуміти, що росіяни взагалі не хочуть розвивати жодної мови на окупованій території, окрім російської. Вони туди транслюють свій "русскій мір". Нам потрібно неодмінно використовувати мови корінних народів. Кримські татари ― найбільший корінний народ, і носіїв кримськотатарської мови багато. Тому цікавий контент кримськотатарською мовою ― це наднеобхідно для інформаційної деокупації Криму".

Українські книжки на ринку деокупованого Криму мають бути представлені одразу

"Будемо відверті, молодь зараз не дуже читає. Але книга має бути, бо якщо утвориться інформаційний вакуум на рівні книжкового ринку, то його заповнить російська продукція. Росіяни знищують все іншомовне. Українська книжка та українськомовна книжка ― це можуть бути різні речі. Треба розуміти, що інформацію можна давати російською мовою, бо носіїв багато, але ця інформація повинна мати українську спрямованість. Українські книжки на ринку деокупованого Криму мають бути представлені одразу. На сьогодні ми бачимо, що якщо відбудеться деокупація наприкінці цього року, в нас не буде книжок навіть для забезпечення навчання в Криму. Відверто кажучи, цю ситуацію ми пропустили. Так, зараз основні гроші йдуть на війну, але треба розуміти, що коли станеться деокупація, у нас буде максимум пару місяців, щоб усе це заповнити. Якщо ми цього не зробимо, то росіяни одразу намагатимуться брати реванш".

У Криму діють і приїжджі пропагандисти, і місцеві колаборанти  

"Попередній представник Нацради, який залишився в Криму після 2014 року, є зрадником. І зараз треба займатися питанням, щоб його притягнули до відповідальності. Потім треба отримати у Нацраді всю наявну інформацію про моїх "попередників". У Криму діють багато приїжджих пропагандистів, але місцеві колаборанти також є. Так сталося, що декого з них я знаю особисто ще з "докримських" часів. Мені неприємно їх бачити, але вони є".

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"