До кінця цього року очікується повернення "скіфського золота" в Україну — Карандєєв

До кінця цього року очікується повернення "скіфського золота" в Україну — Карандєєв

Музей у Нідерландах скасував борги за зберігання "скіфського золота", до кінця нинішнього року очікується повернення українських артефактів додому. Про це в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Культура повідомив т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв. Міністерство культури України та Музей Алларда Пірсона – археологічний музей Амстердамського університету – домовились про повернення музейних предметів державної частини Музейного фонду України з чотирьох кримських музейних установ. З 2014 року вони експонувалися на виставці у Нідерландах. Ростислав Карандєєв та археолог В’ячеслав Баранов розповіли в ефірі Радіо Культура про повернення "скіфського золота" в Україну і значення цієї події докладніше.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: Офіс генерального прокурора України 

"Ми розраховуємо до кінця року прийняти на своїй території цей цінний і важливий для нас вантаж"

Верховний суд Нідерландів затвердив рішення про повернення Україні золотих артефактів із Криму, відомих як "скіфське золото". Вони протягом дев'яти років були предметом судової суперечки із Росією, яка анексувала Крим. Коли РФ окупувала у 2014 році півострів, "скіфське золото" демонстрували у музеї Алларда Пірсона (Археологічний музей столиці Нідерландів). Верховний суд Нідерландів повністю задовольнив позовні вимоги держави Україна, зобов’язавши музей Алларда Пірсона передати Національному музею історії України ці експонати.

А днями було остаточно підписано документ між т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростиславом Карандєєвим та виконувачем обов'язки директора університетської бібліотеки Амстердамського університету доктором Фредом Вірменом про повернення артефактів. Ростислав Карандєєв пояснив в ефірі Радіо Культура, чому цей процес був таким тривалим. "Причиною є досить ретельно виписані й обережні процедури, які використовуються в європейському судочинстві. Ризики ухвалення помилкових рішень запобігаються саме тривалістю і ретельним розглядом усіх аспектів. Усі необхідні судові рішення вже ухвалені. Ми вийшли на фіналізацію процесу, припиняємо юридично перебування колекції 4 українських музеїв, які перебувають в Амстердамі і розпочинаємо процедуру фізичного повернення їх в Україну. Відповідно до судового рішення Україна була зобов'язана сплатити Амстердамському музею кошти за зберігання українських артефактів протягом усього періоду після завершення виставки. А це майже за 9 років. Ми попросили колег відмовитися від цих вимог. І отримали позитивний результат через підписання відповідних документів. Ми розраховуємо до кінця року прийняти на своїй території цей цінний і важливий для нас вантаж. Питання безпеки, проходження митних і прикордонних процедур займе певний час". 

Ростислав Карандєєв із підписаною угодою із виконувачем обов'язки директора університетської бібліотеки Амстердамського університету. Фото: mcip.gov.ua

"Це унікальна знахідка, яка не має аналогів у світі та яка має загальносвітове значення"

В’ячеслав Баранов називає головною окрасою колекції два дерев'яних ларця, які були знайдені в Усть-Альмінському некрополі: це район села Піщане Бахчисарайського району – по узбережжю між Сімферополем і Севастополем, де в грунті дуже добре зберігається деревина. "Це унікальна знахідка, яка не має аналогів у світі та має загальносвітове значення. Це китайські ларці I ст н.е. Вони були знайдені ще у 1970-х роках, довго реставрувалися в Японії". В’ячеслав Баранов, відповідаючи на запитання, чому саме тут були знайдені ці китайські ларці, зазначив, що якраз в цей час почав функціонувати Великий шовковий шлях. Тоді це були дуже коштовні речі. "Ми не зовсім розуміємо, чому існує лакуна між зникненням класичних скіфів і появою в степах Криму пізніх скіфів. Скіфи існували до 4 століття. Що потім сталося – питання складне. Всі їхні місця були знищені пожежами або були закинуті. Кримські готи проживали в Криму до 16 століття. А потім вони зникають. Класичні скіфи були кочівниками. А Кримський півострів був замаленьким для них. Тому скіфи починають просуватися далі в гори. Південніше вони не проходили. І в степах їх теж не було. Вони жили контактно із кримськими греками. Кожен народ, який заходив в Крим, вливався в єдиний масив, перемішувався із ним, щось залишав. І це тривало століттями", – констатував археолог В’ячеслав Баранов.