Президент Польщі Анджей Дуда та журналістка Українського Радіо Світлана Мялик
"Дуже важливо для нас, щоб українське суспільство побачило цю солідарність"
— Насамперед, я хочу подякувати вам пане Президенте, і всім полякам, які допомагали і допомагають Україні та українцям. Для нас це дуже важливо в такий трагічний момент страшної війни. 10 років триває війна Росії проти України. 2 роки триває повномасштабна війна. Як пан Президент оцінює нинішній етап війни і як змінились відносини Польщі і України за цей час?
Мені дуже приємно вітати вас у Президентському палаці, особливо зараз, дійсно напередодні річниці цієї повномасштабної російської агресії проти України. Тому що, як ви правильно зазначили, війна триває загалом вже 10 років. Я також дуже часто кажу про це нашим партнерам, нашим союзникам, нашим колегам на міжнародній арені. Пам'ятайте: що насправді росія вторглася в Україну в 2014 році, саме тоді ніби сепаратисти, захопили Луганськ, Донецьк, і саме тоді коли росіяни почали окупувати Крим. Насправді все це було окуповано цілий час росіянами, і насправді ті “зелені чоловічки”, які з'явилися тоді, про яких так багато говорили, були просто російськими солдатами, які виконували завдання, поставлені перед ними Кремлем. Тож війна фактично триває вже 10 років. Але незабаром ми будемо вшановувати другу річницю з того моменту, коли російський президент вирішив розпочати повномасштабну атаку на незалежну, суверенну, вільну Україну. Для того, щоб загарбати українські землі. Для того, щоб поневолити українську націю. Коли почалися бомбардування, коли почалося скидання ракет на Україну... Це дійсно війна, яка не має прецеденту з часів Другої світової війни. Європа не бачила нічого подібного. І тут ми можемо говорити про цю війну з кількох точок зору. По-перше, що це, безперечно, порушення кордонів в Європі силою і спроба, змінити порядку, який сформувався на початку 1990-х років після розпаду Радянського Союзу, коли Україна стала вільною, суверенною, незалежною державою. Отже, це спроба змінити порядок і спроба змінити кордони в Європі силовим шляхом вперше з часів Другої світової війни. Цього абсолютно не можна допустити. І саме тому сьогодні ми підтримуємо Україну, наші сусіди підтримують Україну. Однак, і це дуже важливо, Західна Європа, Сполучені Штати і так званий “вільний світ”, як ми іноді говоримо, також стоять сьогодні поруч з Україною, стоять твердо і підтримують її, тому що це найважливіше. Але що я хочу підкреслити, так це неймовірну хоробрість української армії, українських солдатів, неймовірну хоробрість, стійкість українського суспільства, яке майже два роки протистоїть російській агресії, зазнаючи важких втрат. Дуже часто перебуваючи в драматичних обставинах, коли люди втрачають здобутки всього свого життя, коли втрачають своїх близьких, але тим не менше чинять дуже жорсткий опір. І тут дійсно велика, велика, велика шана захисникам України. Тому що вони характеризуються величезним героїзмом. І це, дійсно, є фундаментальним елементом в обороні України на сьогоднішній день. Якби не героїзм українських захисників, якби не героїзм українських воїнів, якби не стійкість і героїзм українського суспільства, Росія, напевно, вже давно окупувала б Україну. Тим, що вона її не окупувала, Україна завдячує, насамперед, власним громадянам.
— Якби не допомога Польщі…
Ну власне, але окрім того, щось ще: так Україна отримала підтримку – тут уже починаємо говорити про етапи війни – прошу згадати, що я був у Києві на зустрічі з Президентом Володимиром Зеленським. Разом із Президентом Литви Гітанасом Науседою поїхали на машинах 23 лютого 2022 року. За день до початку російської агресії. Ми виїжджали з Києва буквально на кілька годин перед... Вже було відомо, що ця агресія відбудеться. Ми знали, коли їхали, що Росія нападе, тому що це було після промов президента Путіна. Всі знали, що Росія нападе. Питання було лише в тому, коли. Ми приїхали, щоб показати, що ми не боїмося, що вільний світ, що сусіди підтримують Україну, що вони з українською владою, з Президентом Володимир Зеленським, союзники, брати. І це було дуже важливо для нас, тому що ми хотіли, щоб українське суспільство побачило цю солідарність. Це був справді дуже драматичний момент. Буквально через кілька годин після мого повернення сюди, до Варшави, я отримав звістку, що перші бомби і ракети впали на Україну. Це був, дійсно, дуже шокуючий момент, але це був також момент, коли поляки, бо я можу це сказати, це не було лише справою польської влади, поляки просто поривались, щоб допомогти. Я маю на увазі, що всі ми знаємо, що таке російська агресія. Ми історично знаємо від наших прадідів, дідів, від своїх батьків.
— А що зараз змінилось? Пане Президенте, що змінилось і як зараз оцінюєте відносини Польщі та України? Можливо, є якесь у вас розчарування Україною або, можливо, владою України?
Пані редактор, я політик, Президент Польщі, я маю свої обов'язки, але я також маю свій політичний світогляд і свій політичний досвід. І я чудово усвідомлюю дуже складну ситуацію, в якій перебуває Україна і українська влада. І я розумію, що дуже часто ті, хто відповідає сьогодні за оборону України, також перебувають у складному стані. Просто треба захищати країну. У них є всілякі очікування, що їх підтримають. Я розумію, що ці очікування є, і я розумію і приймаю кожне, кожне прохання, кожну вимогу з боку Президента Володимира Зеленського. Я беру до відома. Я в змозі піти назустріч, я в змозі допомогти. Ми, як Польща, можемо надіслати допомогу. Інше – поза межами наших можливостей. Тоді я намагаюся передати їх нашим союзникам в НАТО, в Західній Європі, в Сполучених Штатах.
— Чи є зараз спільна позиція США і Західної Європи щодо допомоги Україні?
Є, з якого боку ми б на це не дивились. Україна отримала величезну допомогу від багатьох західних країн. Погляньте на нещодавній ще один 50-мільярдний пакет допомоги для України, однак прийнятий спільно країнами Європейського Союзу. Так, звичайно, як завжди в політиці, були різні дискусії, дебати, торги, були представлені різні позиції, але врешті-решт Європа, Європейський Союз виступили єдиним фронтом. Тож справа не лише в тому, що Європейський Союз вирішив відчинити ворота Європейського Союзу для України, відкрити шлях вступу до Європейського Союзу. Отже, статус кандидата, а тепер переговори про вступ. Я пишаюся цим, до речі, і не приховую, що саме я був ініціатором листа президентів одразу після російської агресії проти України, саме з питання прийняття України до Європейського Союзу і надання їй статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Так і сталося. Через кілька місяців Україна, дійсно, отримала цей статус. Сьогодні вона вже перебуває в процесі переговорів або в процесі вступу. І є, власне, чітка підтримка, однозначна підтримка з боку Європейського Союзу, який також додатково, як я щойно сказав, прийняв цей пакет допомоги. Від самого початку війни Україну також підтримують Сполучені Штати та інші країни, в тому числі й ті, що не входять до Європейського Союзу. Допомога Вільного світу для України є. Очевидно, що завжди можна сказати "потрібно більше". Я би також сказав, звичайно, що потрібно було б більше, але я розумію, що це демократичні країни, і в цих країнах також є політика, і є платники податків, перед якими влада несе відповідальність за фінанси країн, за боєготовність армії в цих країнах. То не є простою справою. Це не така проста справа. Я сам знаю, як ми в Польщі ухвалювали рішення про передачу військової техніки Україні. Зрештою, це ми в Польщі прийняли рішення про передачу Україні понад 300 танків з наших ресурсів. Це ми відправили величезні обсяги допомоги Україні, сотні бойових машин, останнім часом, зрештою, відправили бронетранспортери "Росомаха", САУ "Краб". Так що ця допомога дійсно дуже велика. Не кажучи вже про ПЗРК "Перун", які допомагають у боротьбі з російськими гелікоптерами і літаками. Це обладнання передається. Звичайно, кожна країна робить це в міру своїх можливостей, в міру того, що вона може собі дозволити.
"Росія не може виграти в цій війні"
— Але що зараз? Україна зараз дуже потребує зброї. Критичний момент у війні з Росією. Чи буде Польща давати зброю у майбутньому? Бо пам’ятаємо, як екс-прем’єр Польщі пан Моравецький казав, що Польща вже не буде давати зброю Україні, бо сама її потребує.
Очевидно, що кожна держава, особливо якщо ми говоримо, що ми є прифронтовою державою в певному сенсі, також маємо кордон із Росією. Будь ласка, пам'ятайте, що є Калінінградська область, і це польсько-російський кордон. Тому потенційно ми також перебуваємо в небезпеці, і тому ми маємо обов'язок як польська влада, перш за все, захистити наших громадян, нашу безпеку. Це є причиною величезних витрат, які ми останнім часом робимо в Польщі на модернізацію та переозброєння польської армії, які вже становлять понад 4% нашого ВВП на це витрачається. Майже 159 мільярдів злотих, тобто це величезні, величезні суми для наших можливостей. Однак, і я хотів би на цьому наголосити, це не означає, що допомога з боку польської влади Україні, навіть військова, закінчилася. Оскільки є й інша допомога, окрім військової. Загалом, якщо підсумувати всю допомогу, яку ми надали на сьогоднішній день, то це майже 20 мільярдів євро. Для нас це величезна сума. Взагалі, якщо подивитися на нас, на співвідношення цієї суми до нашого ВВП, то це, найбільша сума допомоги такого масштабу в світі. Ми тут на першому місці. Звичайно, інші країни (якщо рахувати загальну суму – ред.) надали більше, але ми виділили на безпосередню допомогу Україні понад 4 мільярди євро, тобто, понад 4 мільярди євро у вигляді військової техніки, гуманітарної допомоги або просто фінансових траншів. Ну, і понад 15 мільярдів євро допомоги тут для біженців з України. Так що для нас це дуже важкий тягар. Але ми виходимо з того, що допомагати - це наш обов'язок допомагати. І зараз, незважаючи на те, що влада в Польщі нещодавно змінилася, тому що у нас восени були вибори і зараз є новий уряд на чолі з прем'єр-міністром Дональдом Туском. Не так давно прем'єр-міністр Дональд Туск був у Києві. По-перше, він був тут раніше для розмови зі мною в Президентському палаці, де ми обидва однозначно заявили, що політика щодо України не змінилася. Що Польща продовжує стовідсотково підтримувати Україну в цій війні, що ми зробимо все можливе для того, щоб Україна отримала якомога більше підтримки, як з боку Польщі, так і з-за кордону. І що ми також будемо проводити політичну кампанію на підтримку України за межами Польщі.
Анджей Дуда під час ексклюзивного інтерв'ю Українському Радіо. Фото: Канцелярія Президента Республіки Польща
— Ви кажете про те, що політична ситуація у Польщі не впливає на польсько-українські взаємини?
Ні, не впливає на польсько-українські відносини. У тому-то й справа, що ця позитивна тенденція в польсько-українських відносинах абсолютно збереглася. Підтримка України в політичному, військовому, економічному плані зберігається постійно. Ну, зрештою, це те, що я хотів сказати. Прем'єр-міністр Туск був у Києві. Він пообіцяв наступний транш військової допомоги Україні, тож ця діяльність триває постійно.
— Так, я була в Києві й слухала пана Прем'єра. Президент Польщі Лех Качинський, який трагічно загинув, говорив що "зараз Грузія, потім Україна, потім країни Балтії і моя Польща можуть постраждати від агресії Росії". Чи існують ці загрози для Польщі і країн Балтії?
Дякую, що нагадали мені про мого Президента. Я можу так сказати, тому що, зрештою, я був тут, у Президентському палаці, міністром, у Канцелярії Президента Леха Качинського. Я особисто слухав, що він говорив на тему України, Росії, історії. Можна сказати, що це був абсолютно візіонерський погляд. Тоді, на жаль, його слова були проігноровані політиками Західної Європи, політиками західного світу. Вони не дослухалися до нього і, в тому числі, через це Росія напала на Україну в 2014-му році, а потім і фронтально у 2022 році. Якби тоді до слів Президента Леха Качинського поставилися серйозно, можливо, цього нападу не сталося б. Тому що якби їх сприйняли серйозно, і Україну прийняли б до НАТО… Відразу після цього, після нападу Росії на Грузію. Я пригадую, що в Тбілісі він сказав ці слова. Коли Росія напала на Грузію. Скоріш за все, не було б нападу з боку Росії на Україну, на країну НАТО. Політики потужних західних країн не дослухалися. Ну, і, на жаль, ми маємо ту ситуацію, яку маємо сьогодні. Але ми зробили з цього висновки, і саме тому ми модернізуємо нашу армію. І саме тому ми підтримуємо Україну. Однозначно з дуже простої причини. У нас є глибоке переконання як учнів Президента Леха Качинського, я вважаю себе в певному сенсі вихованцем Президента Леха Качинського. Я можу сказати, що тільки перед обличчям відродження російського імперіалізму, тільки зупинення Росії, тільки покарання тих імперіалістичних тенденцій – є дорогою до збереження миру в нашій частині Європи. Якщо ні, то Росія нападе далі, вона нападе на Україну, вона може напасти на інші країни. Не можна допустити, щоб Росія перемогла в Україні. Росія не може виграти в цій війні.
"Нас об'єднує спільна довга історія націй і держав"
— Ми записуємо це інтерв’ю в Президентському палаці, історично у "палаці намісника", бо колись тут навіть був пам’ятник наміснику Російської імперії і та тінь Російської імперії є в історії і Польщі, і України. Чи наші держави об’єднує те, що ми маємо спільного ворога - Росію чи щось більше нас об’єднує?
Нас об'єднує спільна довга історія націй і держав. Тож давайте почнемо з цього. Дуже часто це була прекрасна історія. У цій історії були і дуже складні моменти. Були драматичні, трагічні моменти, але було також багато прекрасних моментів, великих перемог, яких ми досягли разом. Ця історія справді довга, але одна річ проходить через неї дуже часто, і це російська агресія, російський поділ, російська окупація, депортація до Сибіру, спроби знищення обох націй. Це, на жаль, наша довга історія. Саме історія по відношенню до такої великої сусідньої держави, якою є Росія. Так, це той палац, який часто ще називають палацом Наместніковським, тому що хоча він був збудований до приходу сюди росіян, до російської анексії, то очевидно було так, що царський намісник зайняв цей палац для своєї садиби, для своєї резиденції, і він жив тут. Тож те, що росіян врешті-решт прогнали, коли вони покинули Варшаву, коли вони покинули Польщу, що сталося після Першої світової війни, і палац знову опинився в польських руках, і сьогодні це резиденція польського Президента – це має для нас таке символічне значення. Адже саме вільна, суверенна, незалежна Польща є тут і тріумфує. І це для нас надзвичайно важливо. Ми добре пам'ятаємо свою історію, і саме тому, коли на Україну напала Росія, поляки так масово допомогли своїм українським сусідам. Тому що ми знаємо з нашої історії, що таке російська агресія і російський імперіалізм, російська окупація, що тоді відбувається з людьми і що можуть зробити росіяни.
— Щодо багатьох ваших ініціатив запроваджених спільно з Президентом Литви. Як ви оцінюєте співпрацю країн у рамках Люблінського трикутника?
Я оцінюю її дуже високо. Ми працюємо з Президентом Гітанасом Науседою щодо України з самого початку війни, в усякому разі повномасштабної війни. Це ще м'яко сказано, тому що, як я вам щойно сказав, за день до початку цієї повномасштабної агресії ми разом поїхали до Києва, щоб підтримати Україну і Президента Володимира Зеленського. Тож це наше спільне ставлення нас обох, я можу сказати в певному сенсі сусідів України, тому що Литва, хоч і не межує безпосередньо з Україною, також вважає себе сусідом України. Хоча б з погляду цих історичних, культурних, ментальних причин, а крім того, волі українського суспільства, приналежності до Європейського Союзу і Північноатлантичного альянсу, де Литва перебуває. Тому Литва вважає себе братньою державою. І саме тому ми сьогодні стоїмо разом з Україною. Не тільки ми, поляки, литовці, але й також інші народи країн Балтії - латиші, естонці. Ми, як президенти, демонстрували це багато разів також перебуваючи в Києві, також вже під час війни.
Анджей Дуда під час ексклюзивного інтерв'ю Українському Радіо. Фото: Канцелярія Президента Республіки Польща
— Чого Польща не зробила для України?
Чого вона ще не зробила? Ну то завжди знайдемо гігантський каталог речей, яких Польща не зробила, що ще ніхто не зробив для України. Можна перераховувати до безкінечності і придумувати. Тому важко сказати. А я можу сказати лише одне: як Президент Республіки Польща я вважаю, що ми зробили дуже багато. Але перш за все я хотів би підкреслити, що прості поляки, звичайні люди, зробили дуже багато для своїх українських сусідів. Тому що це не тільки ця допомога як ви, пані редактор, сказали, що відкрили свої домівки, що вони прийняли біженців, що вони поділилися з ними цим хлібом насущним. Але також і в тому, що вони зі спокоєм сприйняли те, що ми надіслали в Україну зброю, що ми надіслали в Україну стільки допомоги з польського бюджету як би не було. Тобто з того, що збирають поляки, з того, що збирають польські платники податків, тобто поляки. То є велика допомога зі сторони польського суспільства. І ця допомога надається постійно. Мені здається, що це дуже важливо.
Протести польських фермерів і блокування ними польсько-українського кордону
— Ви, пане Президенте, згадали про хліб. Що ви думаєте про протести польських фермерів і блокування ними польсько-українського кордону? Чи можливо блокувати кордон у часи повномасштабної війни?
Перш за все, ми повинні усвідомлювати, що фермери – це не тільки польські фермери, але й фермери з інших країн, тому що ці протести на даний момент, можна сказати, прокотилися практично по всьому Європейському Союзу. Простіше кажучи, фермери бояться величезного напливу української сільськогосподарської продукції на ринки країн Європейського Союзу. Вони бояться цього. Вони вважають, що це треба контролювати, тому що вони бояться за своє існування. Важко не зрозуміти, що вони бояться за свої засоби до існування. Вони вимагають, щоб Європейський Союз на рівні Брюсселя врегулював це питання. І переговори з цього приводу зараз ведуться і тривають. Однак, це дійсно складна проблема, тому що проблема з українським продовольством існувала від самого початку. Вона почалася через російську агресію проти України. Тому що давайте пам'ятати, що в усьому винна саме російська агресія проти України, а не хтось інший. Якби не було російської агресії проти України, то цієї проблеми не виникло б взагалі. Проблема в тому, що Росія напала на Україну.
— Тобто, це головна причина протестів – Росія?
Звичайно, все це сталося через те, що Росія напала на Україну, це спричинило ціле потрясіння. Це також спричинило продовольчу кризу у величезній частині світу, де часто говорять, що Україна є житницею світу. Так що ООН довелося втрутитися і був укладений зерновий пакт, щоб зерно могло бути експортоване з України хоча б до країн Африки чи інших країн, які цього потребують. Ми у Польщі після початкової кризи, пов'язаної з цим, коли величезна кількість українського зерна потрапила на наш внутрішній польський ринок, що викликало велику плутанину, а також призвело до протестів з боку фермерів, ми були змушені, тодішній польський уряд був змушений, заблокувати можливість імпорту зерна до Польщі. Але ми створили транзитні коридори для того, щоб це зерно можна було транспортувати до портів через територію Польщі, щоб його можна було перевезти туди, де воно було потрібне. Важливо пам'ятати, що цих коридорів раніше не існувало. Вони були створені щойно, і за цей час кількість сільськогосподарської продукції, що перевозиться через Польщу з України, збільшилася в 300 разів завдяки цим заходам. Ніколи не було такої ситуації, щоб Польща закривалася від сільськогосподарської продукції з України. Ні, Польща закрила свій внутрішній ринок для українського зерна у зв'язку з кризою на цьому ринку і різким падінням цін на продукцію, сільськогосподарську продукцію, в тому числі на зерно, але вона не перекрила можливість транзиту зерна через Польщу. І це дуже важливо. Не всі про це знають, що цей транзит відбувався весь час, так що ми ніколи не блокували Україну.
"Мені шкода, що виникли такі ситуації, але прошу також пам'ятати, що Польща – демократична країна, де існує право на протест"
— Пане Президенте, до мене звертається багато людей з України, мої колеги, мої друзі і кажуть: "Світлано, поясни нам, як так може бути, що Україна бореться з ворогом і не лише за свою незалежність за свою державу, а за Європу, за весь демократичний світ. А нам блокують кордони". Аграрна українська продукція – це кошти до бюджету України, який потребує фінансів. І українці були шоковані тією ситуацією, коли польські фермери висипали українські збіжжя з машин на дорогу, на землю. Українці пережили Голодомор. Моя бабуся Мальвіна була полькою, але народилась і жила в Україні під Києвом і розповідала мені про Голодомор. Наша родина пережила Голодомор. Для нас, як і для мільйонів українців, хліб це є святиня. І я знаю, що і для багатьох поляків так само хліб - це святість. То як могла бути така ситуація зі збіжжям?
Мені шкода, що виникли такі ситуації, але, з іншого боку, прошу також пам'ятати, що Польща - це демократична країна, де право на протест просто існує і воно гарантоване Конституцією. Якщо є законний протест, цей протест просто толерантно сприймається і захищається. У Польщі функціонують незалежні від польської влади сільськогосподарські профспілки, з якими польська влада, якщо щось йде не так, просто зобов'язана вести переговори. Ну, такі принципи демократичної системи, і такі принципи свободи об'єднання, що профспілки мають право захищати своїх членів, у даному випадку фермерів.
— Посольство України у Польщі звернулось до поліції щодо цього випадку із українським зерном…
У певних ситуаціях профспілки мають, звичайно, можливість протестування. Однак я знаю, що зараз відбуваються переговори між польським урядом і фермерами, а також профспілками, для того, щоб розблокувати кордони, щоб зробити це можливим. Але це блокування кордону - це не є рішенням польського уряду, це не рішення жодної польської влади. Це просто рішення ухвалене фермерами, фермерськими організаціями.
— Але ж влада Польщі дає на це дозвіл! Дозволяє блокувати кордони з Україною…
Ну, тому що вона має діяти на підставі та в межах чинного законодавства. Тому в певних аспектах, якщо пропозиція є законною, якщо йдеться про форми протесту, влада не може її не схвалити, тому що навіть якщо не дасть згоди, то організатор звернеться до суду, і, правдоподібно, що це рішення влади буде скасовано судом на тій підставі, що просто право на протест гарантоване законами і Конституцією.
З іншого боку, що я хочу сказати? Що ми намагаємося розв'язати цю проблему. Це певний конфлікт інтересів між фермерами і виробниками сільськогосподарської продукції в Україні, фермерами, які бояться за своє існування. Вони просто бояться за свої засоби до існування, вони бояться за свої ферми, вони теж мають кредити, які потрібно повертати, вони теж мають сім'ї, які потрібно утримувати, вони теж несуть витрати на ведення своїх господарств. Якщо ціна на сільськогосподарську продукцію різко падає, тому що раптом виявляється, що ринок заполонили якісь сільськогосподарські продукти, ну, це, дійсно, величезна проблема в національному масштабі, з якою польська влада, найважливішим обов'язком якої є просто захист громадян Республіки Польща, ну, вона повинна якось справлятися.
"Сподіваюся, що таким же чином можна буде вирішити і це питання мирним шляхом, шляхом переговорів"
— У який спосіб можна розв’язати цей конфлікт? Бо в тій чи іншій ситуації я завжди питаю себе - хто виграє у конфлікті? Виграє тільки Росія… Коли ми сваримось виграє тільки Росія…
Я знаю… Тільки, пані редактор, прошу звернути увагу, що у нас були певний час тому протести водіїв, профспілок, також асоціації водіїв вантажівок. І цей протест був зупинений саме в результаті переговорів з владою, в результаті домовленостей, які були досягнуті, можна сказати, в тристоронній формулі Польща-Україна-водії. Сподіваюся, що таким же чином можна буде вирішити і це питання мирним шляхом, шляхом переговорів. Як я вже казав, у нас в Польщі демократична система. У Польщі ніхто не може напасти на людей, які мирно протестують, які відстоюють свої інтереси. Це не дозволено. Це протизаконно.
— Пане Президенте, Ви раніше говорили про те, що Польща буде допомагати Україні на дорозі до ЄС. Але це означає, якщо Україна стане членом ЄС, що ми будемо мати спільний економічний ринок. То у зв’язку з цим чи не змінились плани підтримувати євроінтеграцію України?
Україну підтримують і, я сподіваюся, будуть підтримувати. Тому що я сказав, що ми не повинні дозволити Росії виграти цю війну. Але я сподіваюся, що майбутнє членство України в Європейському Союзі буде врегульоване на таких умовах вступу, які також відповідально захищатимуть ринки європейських країн. Ви повинні пам'ятати, пані редактор, що ця ситуація - це великий виклик для Європейського Союзу, тому що Європейський Союз ще не стикався з ситуацією, подібною до тієї, з якою ми зараз маємо справу по відношенню до України. Україна – країна, вдвічі більша за Польщу. Польща – одна з найбільших країн Європейського Союзу, і найбільша країна, прийнята до Європейського Союзу за останні 20-25 років. Я можу наважитися на таке твердження. Наскільки я пам'ятаю, напевно, найбільша з прийнятих за останні 25 років. Якщо уявити, яка величезна територія України у цьому зв'язку, удвічі більша ніж Польща, якщо уявімо, що Україна недарма називається житницею світу, тому що вона має чудові землі, надзвичайно родючі землі і величезне сільськогосподарське виробництво, величезне виробництво продуктів харчування… То цей вступ України, з точки зору сільського господарства і виробництва продуктів харчування, повинен відбутися таким чином, щоб сільське господарство в решті країн Європейського Союзу не занепало. Через це, ми не можемо допустити, щоб це сталося. Тут повинні бути підготовлені спеціальні правила.
Наступного року Польща головуватиме в ЄС
— Наступного року Польща буде головувати в ЄС.
Так, головування у Раді Євросоюзу.
— І ви казали, що головним завданням буде членство України в ЄС. Чи це можливо?
Так, звичайно, у нас це записано в пріоритетах польського головування. Серед іншого, якраз підтримка вступу України до Європейського Союзу серед цих пріоритетів, які ми, як польська влада, прийняли. Так, ми підтримували, підтримуємо і будемо підтримувати Україну на її шляху до Європейського Союзу. Хто як хто, а ми очевидно робимо це в абсолютно однозначний спосіб з самого початку.
— Пане Президенте, я хочу запитати про українських вимушених переселенців у Польщі. Є рішення польської влади, що тимчасовий захист буде продовжений до 30 червня цього року. Єврокомісія рекомендувала подовжити до березня 2025 року. Це питання турбує українських біженців у Польщі, яке майбутнє у них буде. Бо багатьох українців Росія позбавила дому, знищила будинки і помешкання, позбавила праці й позбавила минулого життя. Забрала дитинство в українських дітей.
Продовження того періоду, яке вже відбулося в Польщі з березня по червень, саме по собі вже коштує понад один мільярд 800 мільйонів (злотих – ред). Тобто це, це в будь-якому випадку великі витрати для нашого бюджету. Тому це впроваджується поступово, по кілька місяців. Тоді, як я знаю, що на даний момент уряд вже працює над черговим продовженням, і йдеться про те, щоб просто зробити це продовження до того моменту, який був встановлений Європейською комісією.
— Тобто, статус буде продовжений до березня 2025 року?
Ну, якщо уряд так вирішить, то до наступного року. Але він має точно визначитись.
"Україна повинна відновити контроль над усіма своїми міжнародно визнаними територіями, включаючи Крим"
— Юзеф Пілсудський колись казав, що якою б не була Росія, вона завжди буде імперська. Я не буду у пана Президента запитувати, як деякі західні медіа, про те, що буде якщо Україна програє цю війну. Я запитаю пана Президента, що треба зробити, щоб Україна виграла у війні з Росією?
Перемогла — для мене це означає дві речі. По-перше, Україна повинна відновити контроль над усіма своїми міжнародно визнаними територіями, включаючи, звичайно, Луганську, Донецьку області та Крим. Це модельна ситуація, коли ми говоримо, що верховенство міжнародного права відновлено. Ситуація війни завершилася тим, що російські війська або були змушені відступити, або були вигнані з української території. Це для мене б, дійсно, означало перемогу України. Натомість другим надзвичайно важливим елементом, про який, на мою думку, не можна забувати, є створення такої ситуації, в якій ймовірність того, що Україна могла б у майбутньому бути атакована Росією про яку, як ви самі згадали, маршал Пілсудський колись сказав, що вона завжди буде імперською, є прийняття України до НАТО. Щоб вона мала гарантії безпеки, щоб вона була частиною Північноатлантичного альянсу і також мала гарантії союзницької оборони.
Майбутнє Польщі та України
— Насамкінець. Як пан Президент бачить майбутнє Польщі та України?
Я думаю, що бачу його добре і дуже оптимістично. Але я завжди оптиміст. Я не єдиний, хто бачить це добре і оптимістично. Але я думаю, що також дуже багато поляків. Прошу пам'ятати, що 600 польських компаній все ще працюють в Україні, незважаючи на те, що йде війна, вони все ще там, вони працюють, вони функціонують. І прошу звернути увагу, що понад дві тисячі польських компаній вирішили, що вони хочуть взяти участь у процесі відбудови України. І це свідчить про те, що поляки не тільки вірять в це і польські підприємці не тільки вірять в те, що вдасться відбудувати Україну, тобто, що війна закінчиться і Україна залишиться вільною, суверенною і незалежною. Але, перш за все, вони вірять, що варто їхати в Україну, підтримувати і допомагати, тому що це будує відносини між нашими країнами, а також між нашими націями. Я вважаю, що та підтримка, яку ми надаємо один одному, та добра воля, яка склалася за останні два роки насамперед, це великий скарб, який, якщо його добре берегти, може приносити дивіденди на десятиліття, на століття у відносинах між нашими націями. Я дуже на це сподіваюся. Що велика відроджена Україна, відбудована Україна, сучасна Україна, буде братньою державою для Польщі, буде партнером Польщі в Європейському Союзі, в НАТО. Що ми зможемо разом працювати на економічному ринку, що ми зможемо разом вести бізнес, що ми будемо жити в дружбі. Для мене це надзвичайно важливо.
Анджей Дуда під час ексклюзивного інтерв'ю Українському Радіо. Фото: Канцелярія Президента Республіки Польща
— Пане Президенте, я дуже дякую за розмову і за підтримку України і українців. Хай живе Польща! (польською)
Щиро дякую! Нехай Україна переможе, хай живе Україна! Я підтримував Україну з самого початку і вірю, що справедливість переможе. Для мене це також є питанням елементарної справедливості. Щоб Україна, яка без будь-якої провокації, я маю переконання, у абсолютно неспровокований спосіб, зазнала брутального нападу з боку Росії, повинна мати можливість захистити себе, повинна перемогти і повинна мати можливість твердо стояти в Європі і в нашій частині світу як незалежна, суверенна, все більш сильна і все більш добре функціонуюча держава, яка забезпечує добробут своїх громадян. Я вірю в це, тому що це те, на що заслуговує український героїчний народ.
— Ми всі цього прагнемо і сподіваємось на це. Але дуже потребуємо допомоги союзників і дуже потребуємо зброї.
Пані редактор, я також намагаюся підтримувати Україну політично, де це можливо, і в кожному своєму виступі на міжнародній арені я наголошую і прошу, щоб усі, хто може, надсилали підтримку Україні. Цей мій голос має значення, бо всі знають, що я є сусідом України. Щодо України, то кілька днів тому я говорив з президентами африканських країн, окреслюючи, якою насправді є ситуація перед обличчям масованої російської пропаганди. Показуючи, хто насправді зазнав нападу і хто є агресором. І я це роблю. Я вважаю, що це моє завдання, як сусіда України, як президента демократичної країни, а також моє завдання перед моїми співвітчизниками - забезпечити безпеку нам і нашій частині Європи, а наша частина Європи – це також Україна. Дуже вам дякую!
— І ми це дуже цінуємо. Дякую, пане Президенте!
