"Треба знайти золоту середину" — Мірошниченко про бронювання військовозобов'язаних

"Треба знайти золоту середину" — Мірошниченко про бронювання військовозобов'язаних

Тіньовий ринок праці в Україні налічує нині до 4 мільйонів людей, тому державі треба знайти золоту середину щодо мобілізації,  вважає президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко. В ефірі Українського Радіо він зазначив, що за останні півтора року з офіційного ринку праці в України звільнилися приблизно 1,5 млн працівників. Оскільки "офіційне працевлаштування військовозобов'язаних – це зразу облік. І це перша причина переходу економіки в тінь", – стверджує Олексій Мірошниченко. "Є посади, є фахівці, без яких підприємство просто зупиниться, якщо їх не забронювати", – стверджує президент Конфедерації роботодавців України. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото з відкритих джерел

 "Треба знайти золоту середину"

 – Як зараз відбувається процес бронювання? Які зміни відбулися останнім часом і що можете сказати про заяву прем'єр-міністра щодо цього питання? 

Особливих змін не відбулося. Є закон про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, там є 25-та стаття, яка говорить про порядок бронювання. Також є основна постанова уряду, їй теж практичний рік, якою визначається вже конкретний механізм бронювання. Тобто юридичних і бюрократичних змін за цей рік не відбувається. Ми всі знаємо, що йде робота над законом про мобілізацію. Є багато до нього поправок і змін. Але я б хотів звернути увагу трохи на інше. В мене таке відчуття, що прем'єр і народні депутати говорять дещо про різне. Прем'єр говорить про те, що треба максимально зберегти економіку, щоб працювали підприємці. А депутати говорять, що треба за рахунок бронювання наповнювати бюджет. Тобто вводити додаткові платежі. Там різні суми звучать – від 6 тисяч до 50 тисяч гривень щомісячно за кожного працівника. І багато чого іншого. Тут, я думаю, треба знайти золоту середину. 

Хочу навести приклад на основі однієї конкретної галузі – будівництва. Я думаю, ні в кого  не викликає сумніву, що це надважлива галузь, особливо зараз. За останні півтора року офіційно з галузі звільнилося близько 100 тисяч працівників. Це велика цифра. Друге – середня зарплата, про яку говорив прем'єр. Середня зарплата в Україні сьогодні становить приблизно 19,5 тисяч гривень. В будівництві вона десь 14-15 тисяч. Чи зможе будівельна галузь дотягнутися до середньої і забронювати працівників за ті ж 20 тисяч? Я думаю, що ні. Тому тут треба шукати компроміс. 

Крім того, дуже мало хто говорить про кваліфікацію працівників і важливість кожного працівника на підприємстві. Є посади, є фахівці, без яких підприємство просто зупиниться, якщо в нього не буде коштів забронювати. Ідея народних депутатів – 20 тисяч щомісяця. Це 240 тисяч по року. Знайдуться кошти в підприємства чи ні? Тут виникає дуже багато питань. І дуже мало ми говоримо про тіньовий ринок праці. За різними оцінками, у нас до 4 мільйонів і навіть більше – тіньовий ринок праці. Я читав останні дані, там (на тіньовому ринку - ред.) близько 3 мільйонів чоловіків. От туди треба зусилля держави направляти, а не йти по найлегшому варіанту. Підприємство "біле", нормально працює, платить податки, давайте будемо тут шукати працівників для мобілізації.

                                                               Олексій Мірошниченко. Фото Суспільне

 "Підприємство повинно працювати"

–  Як тоді, на вашу думку, зробити так, щоб "і вовк був ситий, і вівці зосталися цілі"? 

Прем'єр-міністр почав абсолютно правильно. Він почав з того, що підприємство повинно працювати, там повинні бути працівники і забезпечувати підтримку армії і так далі. Я хочу звернути увагу на те, що коли народні депутати обговорюють бронювання, то вони починають з грошей. Що ви заплатіть 20 тисячі щомісячно, що ми збільшимо військовий збір чи щось інше, і тоді ми будемо говорити про бронювання. Це зовсім інші речі. Якщо ми говоримо про збереження економіки при бронюванні і забезпеченні Збройний Сил, то це одне. А коли ми говоримо, що давайте ми будемо любою ціною брати гроші за бронювання, незважаючи як підприємство потім буде працювати і чи зможе воно працювати, то це інше. І про це треба говорити. Тут треба ці позиції зблизити максимально.

 "Люди не хочуть офіційно працевлаштовуватися"

 – А що кажуть безпосередньо роботодавці? Шо в них на практиці відбувається? 

Про ці питання ми якраз говорили. Люди не хочуть офіційно працевлаштовуватися. По одній простій причині. Вони знають, що офіційне працевлаштування військовозобов'язаних –  це зразу облік. І це перша причина переходу економіки в тінь. За нашими даними, приблизно 1,5 мільйона людей за останні півтора року просто звільнилися з офіційного ринку праці. Вони нікуди не ділись, вони не виїхали, вони перейшли в іншу категорію. Вони не ухилянти, але вони уникають офіційного обліку. І на всю цю категорію треба посилити заходи. Але, знову ж таки, в основі бронювання повинно бути дві речі – з одного боку, збереження підприємства. Це найголовніше. Це те, що говорять і президент, і прем'єр. Він ще про одну цікаву цифру сказав. Що на одного нашого воїна мінімум 8 працівників повинні працювати в економіці. А подивіться скільки всього в нас зараз офіційно працевлаштовано в Україні. Всього-на-всього 10 мільйонів, які повинні забезпечити мільйон людей, які перебувають у Збройних Силах. І не забувайте, що в нас ще є 10,8 мільйона пенсіонерів, яких теж треба утримувати за рахунок тієї ж економіки. А ще 2,7 мільйона людей з інвалідністю є. Тобто це велика проблема, яку треба збалансувати. Я думаю, що буде дискусія і під час ухвалення закону про мобілізацію. А потім вже буде нормативний акт уряду стосовно бронювання.