До війни у Маріуполі було 530 тисяч людей, а зараз 80 тисяч — Андрющенко

До війни у Маріуполі було 530 тисяч людей, а зараз 80 тисяч — Андрющенко

У тимчасово окупованому місті Маріуполі на Донеччині Росія чинить суцільне мародерство, констатує в ефірі Українського Радіо радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко. У рамках окупаційної політики заміщення українського населення російським до міста наразі прибуло до 80 тисяч осіб, завезених із РФ (включно із військовим контингентом). А із 530 тисяч маріупольців, котрі мешкали тут до великої війни, залишилося приблизно саме 80 тисяч людей. Хоча ще рік тому дана пропорція була такою: 30 тисяч окупантів і тих, хто понаїхали з Росії проти 120 тисяч маріупольців.  Це і є той геноцид з боку Росії, "про який ми постійно кажемо і який ніхто чомусь не хоче побачити", – зазначає Андрющенко. 

0:00 0:00
10
1x

Центр тимчасово окупованого Росією Маріуполя, лютий 2024 року. Фото: тг-канал "mariupolrada"

 

Немовлята перебували у драмтеатрі в епіцентрі потрапляння скинутої російським пілотом бомби

— 16 березня сталася найбільш трагічна сторінка в історії Маріуполя під час російського повномасштабного вторгнення. Йдеться про драмтеатр, куди зійшлися люди звідусіль, ховалися з дітьми і туди цілеспрямовано полетіли скеровані росіянами бомби. Чим можна пояснити ці накази? Великий напис "ДІТИ" не зупинив нелюдів…

Так, і це дуже показово. Сьогодні ми розмовляли з цього приводу з нашими людьми. Важливо, що напис був не "ДІТИ", а "ДЕТИ", тобто пілот російського літака не міг не бачити два написи російською мовою з обох боків драматичного театру про те, що там є діти. Й коли вони скидали бомби, вони не просто знали, що там люди, що це цивільний об'єкт, а що там є й діти. Це нюанс, який має ввійти в нашу історію й використовуватись як символ всього того, що зробила Росія. Російські солдати прийшли визволяти російськомовне населення і бомбардували його, коли там був напис російською мовою. Маріупольці пішли на крайні заходи, адже ми знаємо, хто робив цей напис, – україномовні люди, які були в драматичному театрі, це були наші волонтери, які, на жаль, також потрапили під удар, тому що саме в цей час вони привезли їжу, готували там, привезли речі для людей, які переховувались в драмтеатрі. Тож цей напис зроблено російською свідомо, щоб не дати можливості росіянам можливості сказати, що ми не розуміємо української мови.  Окрім того, є ще один символ, повʼязаний із драматичним театром, тому що там на той час були немовлята, які народилися після бомбардування пологового будинку, за декілька днів до того. Вони перебували в гримерках на третьому поверсі, в самому епіцентрі падіння бомби.  

Зруйнований внаслідок бомбардування російським літаком драмтеатр у Маріуполі. Фото: 0629.com.ua

Росіяни намагаються приховати свій злочин

— А що зараз на місці драмтеатру? Відомо, що вороги розібрали цеглини, як вони обійшлися з тілами людей?

Епіцентр, страшне місце, де це все трапилося, розібраний, всі трупи ексгумовано, проте місце, де їх поховали, невідоме. Ми знаємо, що вони мають бути на цвинтарі в нашому Старому Криму, де є одне з масових поховань, але не знаємо, які саме могили. Росіяни почали демонтажі й розбір завалів та ексгумацію саме з драматичного театру, тобто все було зроблено для того, щоб максимально приховати те, що вони зробили. Якщо в інших випадках не завжди можна сказати, що якісь дії спрямовані на те, щоб приховати злочин, то драматичний театр – це точно історія про приховування. Вони розібрали завали, ексгумували трупи, всі, які там були, витравили все білизною, щоб позбутися слідів, залили все бетоном і зараз росіяни на стадії, коли намагаються перебудувати драматичний театр, залишивши лише фронтон. Підрядники із Санкт-Петербурга (це їхній "подарунок" місту Маріуполю) мають цього року закінчити і перебудувати цю будівлю, відбудувати її наново. Як це може бути і як потім взагалі можна відвідувати цю споруду як театр, незрозуміло. Все, що повʼязане з драматичним театром, його знищенням в Маріуполі – це одна нібито маленька, але велика історія всієї війни. Вона про все: нелюдяність росіян, героїчні вчинки наших маріупольців, про зрадників, які навколо нас.

Друга хвиля заміщення українського населення на російське і чергова хвиля мародерства

— Чим і як зараз живе місто?

Йде повна русифікація Маріуполя. Ціни в місті навіть не московські. Як не дивно, але в Маріуполі ціни на побутові речі, продукти – одні з найвищих, порівняно з цінами на території РФ. Якщо казати про сьогодення, то ми якраз знаходимося в точці, коли росіяни запускають другу хвилю міграції в процесі заміщення українського населення на російське. Якщо минулого року це були мігранти з Середньої Азії, Кавказу, то тепер і їх, і українців-наших маріупольців росіяни намагаються замінити на етнічних росіян з європейської частини РФ. На жаль, ми впевнені, що так само, як попередня хвиля, вона буде надуспішна. Адже, по-перше, вони будують достатньо велику кількість іпотечного житла для росіян, яке недоступне для маріупольців і на пільгових умовах, які існують винятково на окупованих територіях (а якщо говорити прямо, то винятково на території Маріуполя). З іншого боку, дуже велика кількість квартир залишилася після нас. На сьогоднішній день росіяни проводять інвентаризацію і всі квартири маріупольців в евакуації, всіх, хто не може підтвердити росіянам своє право власності, якби дико це не звучало, визначається як власність так званої "ДНР", а в підсумку – РФ. Вони вже почали видавати їх як ордерні. Перші 180 квартир вже стоять на обліку як власність "ДНР", частина передана так званим "героям" так званої "СВО". Тобто цей процес, коли росіяни почали заїжджати в наші квартири, розпочався. Це велике мародерство навіть на державному рівні триває. 

Петро Андрющенко. Скриншот із відео

На побутовому рівні на лівобережжі, яке й так зруйноване та демонтоване, росіяни вчергове взялися за демонтажі та вчергове мародерять по квартирах все те, що залишилося.  З початку повномасштабного вторгнення я вже заплутався, яка хвиля мародерства по приватних оселях і все одно вони знаходять, що в нас вкрасти. Це дивує, тому що як насправді непогано ми жили до повномасштабного вторгнення і як погано живуть росіяни, що вони доходять до такого, що останнє виносять із квартир людей, які були змушені залишити місто. 

— Ви, пане Петре, згадали, що росіяни заміщають українців. А куди діваються українці, які зараз у Маріуполі? Чим вони займаються, де працюють, як їм взагалі виживати?

Значною мірою вони пристосовуються і терплять. Роботи не так багато й вона або на будівництві, або у так званій "бюджетній" сфері, але й тут дуже погано зараз ситуація складається, тому що в рамках запровадження політики заміщення українського населення на російське, наших не беруть на роботу. Безробіття зростає і це спонукає людей виїжджати з міста.

— А окупанти загалом випускають? Складно залишити Маріуполь?

Це залежить від того, куди ти їдеш. Сам Маріуполь можна залишити, але якщо ти виїжджаєш із Маріуполя, ти щонайменше проходиш фільтрацію на природному кордоні в районі міста Новоазовськ. Там перша велика фільтрація. Потім – залежно від того, куди ти рухаєшся. Якщо ти залишаєшся на Росії, то теж без проблем. Якщо ти виїжджаєш на територію України, то є поки що три шляхи, але всі вони пов'язані з подальшою небезпекою, з повторною фільтрацією. Адже це або безпосередньо з кордону Росії в країни Балтії, або через Білорусь до Польщі, а там ще білоруси додають прикростей наших співгромадянам. Також є шлях безпосередньо з території Росії на Сумщину. Там російський кордон, чергове знущання, потім 2 км пішки до українського кордону, але йдуть і продовжують виїжджати.

До війни було 530 тисяч людей у Маріуполі, залишилося 80 тисяч 

— Нагадайте трохи цифр: скільки людей жило в Маріуполі до повномасштабного вторгнення, скільки зараз і скільки тих, хто приїхав?

До повномасштабного вторгнення станом на серпень 2021 року, коли ми проводили останнє велике дослідження, в Маріуполі було 530 тисяч людей. На зараз у Маріуполі залишається, за нашими підрахунками, близько 80 тисяч людей усіх вікових категорій. А росіян – із військовим контингентом – від 70 до 80 тисяч. Тут треба зауважити, що цифри минулого року були такі, що в місті залишалось близько 110-120 тисяч осіб, а росіян загалом було 30 тисяч. Які зміни всього за рік. Тож триває політика Росії із заміщення. Це і є той геноцид, про який ми постійно кажемо і який ніхто чомусь не хоче побачити.