Даниїл Лещинський (Циферблат): Участь в Нацвідборі не змінила нас, ми залишилися собою

Даниїл Лещинський (Циферблат): Участь в Нацвідборі не змінила нас, ми залишилися собою

Участь в Нацвідборі на "Євробачення-2024" відкрила для столичного гурту "Циферблат" дорогу до масової аудиторії і став серйозною сходинкою для розвитку кар’єри. Їх не тільки належно оцінили критики, але й активно підтримали глядачі. На хвилі цього інтересу музиканти видали новий трек "Літаки", яким вчергове підтвердили — незважаючи ні на що, вони залишаються вірними собі й своєму непересічному баченню музики. 

Як вплинула на гурт участь в Нацвідборі, які нові таланти відкрилися у музикантів гурту, який прихований "message in the bottle" містить їхня нова пісня — про все це вокаліст гурту Даниїл Лещинський розповів Ксенії Івась в ефірі шоу "Вікенд нової української музики" на Радіо Промінь.

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь

Ми з величезною повагою ставимось до нових наших слухачів і намагаємося з ними комунікувати 

У нас в гостях гурт "Циферблат", переможці Нацвідбору "Євробачення" за версією журі. Які у вас залишились враження від участі у Нацвідборі? Які перетворення ти бачиш в аудиторії чи навіть у вашому колективі? 

Я на такі питання відповідаю чесно: в нашому світосприйнятті не змінилося нічого. "Євробачення" не мало вплинути на нас, бо це конкурс йде окремо від того, що ми робимо зазвичай. Тобто, навпаки — було б погано, якби я зараз сказав, що наше сприйняття і наша робота якось змінилися. Ні. Все залишилося так само, як є. І я пишаюсь, що ми залишилися такими ж. 

Що стосується аудиторії, то звичайно, що вона збільшилась в десятки разів. Але це теж частина нашої роботи, до якої ми були готові. Ми з величезною повагою ставимось до нових наших слухачів і намагаємося з ними комунікувати так, щоб було зрозуміло — ми з вами надовго, а не через "Євробачення". 

Ви випустили новинку, яка називається "Літаки". Розкажи, будь ласка, яку ідею пісні ви реалізовували?

Я б розділив цю пісню на дві частини. Перша частина — це музична, тобто мелодія. Це дебют нашого барабанщика Федора як автора музики. Я хотів би на цьому наголосити, бо нас лише троє в гурті. І тому для мене внесок кожного музиканта важливий. І в даному випадку я хотів би підкреслити, що у нас потенційно можуть писати музику всі троє людей. 

А от друга частина моєї розповіді — це ідея, концепція, яка виникає з тексту пісні. Воно не було пов'язано разом. Це робили дві різних людини. Тобто, текст писав я, а Федір писав музику. 

Ідею пісні складно описати. Валя на одній з передач сказав гарну фразу, яка пояснює, що це такий "message in the bottle" для майбутніх поколінь. Ну, принаймні, на нашій землі. Щоби сказати щось конкретне — це треба слухати пісню і зрозуміти ментальні посили. Там немає жодного конкретного слова, яке хотів би почути українець, можливо, зараз — але все одно вся пісня кричить про те, що відбувається.

А якщо людина перегляне кліп на цю пісню, то чи зчитає меседж "message in the bottle"? Чи, можливо, якийсь інший?

Тут треба наголосити, що режисером кліпу виступив Ілля Дуцик — і недарма. По-перше, він вів нас з "Євробачення", ми з ним уклали таке партнерство, починаючи з "Place I Call Home". Пісня "Літаки", до речі, була знята раніше, ніж робота для "Євробачення". Ми розуміли, що Ілля зможе передати ментальну сторону пісні, тому що у нас є деякі стоп-знаки, блоки з приводу пісень про сьогодення. Ми до них хочемо підходити зовсім по-іншому, щоб було сприйняття більше в історичному контексті того, що відбувається, а не ситуативно. Ілля з цим впорався на сто відсотків і навіть більше, тому що якраз він розуміє це так само, як ми. Я про нього кажу — це наша людина. 

Я пам’ятаю, що однією з цілей вашої участі у Нацвідборі було бажання побачитися із мамою, з рідними, адже вони за кордоном. Це бажання здійснилося? 

Та ні. Ви результати бачили? Ні, це нездійснене бажання. Ми ж люди, які живуть по закону, тому ні. Це бажання здійснитись поки не змогло, але я сподіваюсь, що у нас буде спроба номер два. В схожому абсолютно стилі. В даному випадку просто треба зачекати. Знову режим очікування і роботи. Я розумію, як ми маємо підходити до музичних справ. Є бажання всередині повторити цей шлях. Він дуже складний, насправді.  Повторити більш природньо і вдало. Побачитись з рідними — це не є головною ціллю, але це такий приємний бонус.

Зараз чимало артистів дають благодійні концерти за кордоном. Чи плануються у вас виступи за межами України?

Я не хотів би піднімати цю тему. Це мій брат дуже любить. Про благодійні концерти за кордоном, їх доцільність і все тому подібне. Я не компетентний в цьому. Нас не запрошували, не запрошують і не дають нам дозволів виїжджати. Були моменти, коли ми могли це зробити, але все одно не зросталося. Тому прапор до рук тим, хто це робить. Сподіваюсь, це дійсно дуже корисна справа. Щось іще сказати з цього приводу не можу, бо наговорю зайвого.

Над чим працюєте зараз і коли наступний реліз чекати? 

Ми у квітні їдемо в тур Україною, по майже всім великим містам. Для мене це перший досвід. І це є зараз пріоритетом номер один. Ми їдемо для того, щоб побачитись з усіма слухачами, з якими ми познайомились. А потім сісти, сподіваюсь, на якийсь певний час, і робити нову велику роботу. 

Що це буде, альбом чи щось у іншому форматі, це для нас завжди складне питання, бо ми постійно вигадуємо ситуативно прямо на місці. Але в нас є така ціль, щоб зайнятися великим матеріалом, ще більшим, ніж "Перетворення", вже в цьому році, після закінчення туру влітку. Ось такий у мене план. А план на наступний рік я не буду розкривати. Він теж є, але не хочу зараз наврочити.

 

Редакторка текстової версії — Міла Кравчук.

Відеоверсії інтерв'ю дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.

Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.