Ілюстративне фото: ФБ-сторінка "93 ОШМБр Холодний Яр"
Спершу потрібні знання
— Торік уряд України дозволив бойовим медикам робити переливання крові пораненим бійцям на догоспітальному етапі. Що це за процедура? За яких умов здійснюється таке переливання крові та кому дозволено це робити?
Постанова Кабінету Міністрів від 30 червня 2023 року дійсно дозволило проводити трансфузії донорської крові та її компонентів медичним працівникам, кваліфікаційні характеристики яких передбачають володіння цими методами трансфузії. А також медичним працівникам або військовослужбовцям, які пройшли навчання щодо основ трансфузійної терапії згідно з навчальною програмою, яка відбувається в Українському центрі трансплант-координації. Але ще до цього, під час повномасштабної війни вже були випадки переливання крові на догоспітальному етапі, коли евакуація була неможливою або дуже затримувалась. Що таке переливання крові на догоспітальному етапі? Це переливання, коли поранений ще не може отримати кваліфіковану допомогу в умовах госпіталю. І ця трансфузія проводиться у польових умовах, якщо дозволяють тактичні умови. Це на етапах евакуації або у стабпунктах.
— Які потрібно мати технічні засоби, обладнання, щоб у польових умовах мати можливість це робити? Чи мають бойові медики все, що для цього потрібно?
Почнемо з того, що спершу потрібно мати знання, розуміння, для чого це робиться і кому це потрібно робити. Навички. Тобто, володіти всіма прийомами переливання крові. А потім уже обладнання. Обладнання досить серйозне. Є два способи переливання крові на догоспітальному етапі – це формування холодового ланцюга. Тобто, системи для зберігання та транспортування крові від донора до реципієнта при сталій температурі. Температура зберігання крові та її компонентів – плюс 2-6°.
— А скільки вона може в такому стані зберігатися?
Це залежить від консерванта, який використовується при заборі донорської крові – від 21 до 42 днів. Тобто досить великий проміжок часу кров зберігається і має свої лікувальні властивості.
Основна причина смерті поранених на полі бою – кровотеча
— Чому лише зараз у нас дозволили застосовувати цю практику переливання крові? І що робили лікарі до цього дозволу?
Тут треба зрозуміти, коли і кому треба переливати кров? Не всім пораненим потрібна кров. Основна причина смерті поранених на полі бою – це кровотеча. Якщо поранений не загинув у перші хвилини від масивної кровотечі, він має шанс загинути в результаті геморагічного шоку, який розвивається після кровотечі. Пряме показання для переливання крові, і це дійсно є правильним шляхом для збереження життя пораненого з шоком після кровотечі – це переливання крові та її компонентів. Раніше протоколи передбачали вливання кристалоїдів. Тобто сольових розчинів, яким відновлювали об'єм крові організмі. Але ці дії приводили до поглиблення шоку. Тобто таким чином ми могли поглибити стан шоку пораненого, що може призвести до смерті. Зараз протоколи конкретно лікування стану геморагічного шоку – тільки переливання або цільної крові, або її компонентів.
47-50% загиблих воїнів можна було врятувати своєчасним переливанням крові
— А які симптоми цього шоку і як він виявляється?
По-перше, має бути достатньо велика кровотеча. Зовнішня або внутрішня. Шок розвивається при втраті пораненим 30% і більше об'єму циркулюючої крові. Перші ознаки – це порушення свідомості й зникнення пульсу на периферії, тобто на зап'ясті. Це дві основних ознаки у польових умовах, на які можна орієнтуватися.
— Наскільки можна зменшити смертність від втрати крові, якщо вже на догоспітальному етапі почати застосовувати цю процедуру?
Якщо раніше ми застосуємо переливання крові шоковому пораненому з кровотечею, то у період від 24 годин до 30 діб цей відсоток сягає 47-50%. Тобто 47-50% поранених, які померли, можна було врятувати своєчасним переливанням крові або її компонентів.
Фото: ФБ-сторінка "Тактична медицина Північ"
Переливання крові у польових умовах – це великі ризики
— Чи проходять бойові медики навчання саме з догоспітального переливання крові і як організований цей процес?
Треба розуміти, що переливання крові у польових умовах – це великі ризики. І знаючи, що на шальках терезів стоїть життя пораненого, ми повинні все зробити, щоб це життя врятувати. Якщо цим рятівним пунктом буде переливання крові навіть в окопі, то цим треба буде скористатися. Але. Ми розуміємо що це дуже відповідальна маніпуляція. Переливання крові можна віднести до малих хірургічних втручань. Для того щоб його провести потрібно мати певні навички і знання. Тому благодійний фонд PULSE у співпраці з Українським центром трансплант-координації (УЦТК) запровадив проведення таких занять у підрозділах, які мають потребу в цій процедурі. Заняття передусім проходять лікарі, бойові медики.
— Наскільки масштабні ці навчання і як швидко ці навички вдається опанувати лікарям?
Говорити про тисячі поки рано. Спираючись на досвід нашого фонду в співпраці з УЦТК – це декілька десятків. Саме навчання розраховано на 4 дні. Працівники Центру трансплант-координації дають теоретичну базу. Потім курсанти, які проходять ці курси, відпрацьовують навички від постановки внутрішньовенного катетера і забору крові до всього процесу забору донорської крові та його переливання. Наприкінці цього курсу курсанти складають тести, за результатами яких вони отримують довідки на дозвіл використовувати переливання крові на догоспітальному етапі.
— Тобто без такої довідки бойовий медик не має права застосовувати переливання?
Згідно з логікою, якщо він не має довідки, то він не вміє це робити. Відповідно, ми не можемо йому дозволити це зробити.
— Наскільки широко ця практика зараз застосовується на лінії фронту?
Багато підрозділів застосовують. У принципі, ця інформація не є дуже відкритою. Але можу сказати, що цей варіант порятунку життя пораненим застосовують багато підрозділів.
"Кров – зброя медиків"
— Ваші напутні слова для потенційних донорів, щоб заохотити їх здавати кров.
Я хочу сказати, що кров – це наша зброя, зброя медиків у боротьбі за життя наших поранених бійців. Тому я закликаю всіх активно ставати донорами, здавати кров і розуміти, що кожна крапля крові донора – це чиєсь врятоване життя. А це щасливі діти, щасливі батьки. І більше мертвих ворогів.
