Україна на Євро-2012, Євро-2016 і Євро-2020

Україна на Євро-2012, Євро-2016 і Євро-2020

З 14 червня до 14 липня на футбольний полях Німеччини відбудеться Чемпіонат Європи з футболу-2024. Для збірної України це буде четвертий, причому поспіль, виступ в її історії на такому турнірі. Якими були три попередні (в 2012-му, 2016-му й 2020-му роках), коментатори радіо Промінь Костянтин Дульцев і Вадим Власенко пригадали в другому епізоді подкасту "Футбольне ЄВРО-2024".

Євро 2012-го, 2016-го та 2020-го років — категорично різні, починаючи від способу потрапляння до фінальної частини турніру. 2012-го — це було автоматичним бонусом для збірних України й Польщі як команд країн–співорганізаторок змагань. 2016-го врешті–решт вперше був подоланий плей-офф раунду відбору великих турнірів. 2020-го українці, і цього в кваліфікації Євро раніше з ними теж не траплялось, виграли групу відбору, тож обійшлися без стикових поєдинків. До речі, і на цьогорічному турнірі в Німеччині збірна теж опинилась у новий для неї спосіб  — скористалася шляхом В кваліфікації завдяки Лізі націй. 

ЄВРО — 2012

Ідучи за хронологією, варто почати з Євро — 2012.  Цей турнір, якщо  можна так сказати, був дуже вчасним, наприклад, для зірки українського футболу Андрія Шевченка. Хто бачив ті кадри, може пригадати його щирі сльози в обіймах вболівальника після фінального свистка повторної гри плей-офф відбору чемпіонату світу — 2010 з греками в Донецьку. Після гостьової нічиєї 0:0 українці програли на своєму полі 0:1, і це був останній шанс для Шевченка зіграти ще раз на світовому форумі. Було розуміння, що Євро — 2012 стане загалом заключним великим турніром у його кар’єрі в збірній. 

Загалом дебют збірної України під керівництвом Олега Блохіна на Євро й роль Андрія Шевченка в матчі першого туру групового раунду зі шведами були максимально емоційними. Синьо-жовте море вболівальників з України й Швеції на НСК "Олімпійський", а також аншлаг на трибунах, стали  неймовірними спогадами для багатьох фанатів футболу. Власне, як і гол Златана Ібрагімовича після перерви. "Мені здається, я тоді навіть не встиг глибоко це відчути, бо вже трьома хвилинами пізніше Шевченко забив свій перший, а дещо згодом  і другий дуже схожі м’ячі. Та перемога, все, що було навколо неї, — це один із найтепліших моїх спогадів серед матчів, які я коментував. Напевно, ще й тому, що це було для радіо Промінь саме зі стадіону,"— згадує Вадим Власенко. 

Фото: Stadion.Lviv.ua

До слова, на наступних двох поєдинках збірної України на тому Євро Костянтин Дульцев і Вадим Корженко теж працювали з арени. Емоцій тоді теж було багато, але трохи інших. На початку поєдинку з французами на "Донбас Арені" в Донецьку українські футболісти були зарядженими й це надихало. Усе змінилось після справжньої тропічної зливи, через яку зупинили матч. Костянтин Дульцев з Вадимом Корженком були змушені рятувати апаратуру й бігти разом із колегами з сектору під дах. Коли ж гру відновили, впевненості в господарів стало значно менше й французи перемогли з рахунком 2:0. Ще був шанс опинитись у плей-офф завдяки перемозі в заключному турі над англійцями. Але там сталась класична для спогадів українських уболівальників ситуація: гол від Руні на 48-ій хвилині й не зарахований забитий м’яч від Марко Девіча у відповідь. Угорець Віктор Кашшаї вирішив, що той не перетнув лінію воріт. Хоча будемо відвертими, Артем Мілевський миттю раніше таки був у положенні поза грою, але його арбітр не помітив. 

Костянтин Дульцев, який з Вадимом Корженком коментував цей матч для Радіо Промінь, згадує реакцію на цю ситуацію журналістів ВВС (вони поряд коментували матч для британського телебачення). "Відомий у минулому футболіст, а зараз легенда світової і спортивної журналістики Гаррі Лінекер під час трансляції доторкнувся до мене і почав говорити  "сорі, сорі", показуючи на свій монітор, де крутились повтори. Тобто навіть Гаррі Лінекер визнав, що гол був і він був чистий. На дії Артема Мілевського Гаррі не звертав уваги,"— каже Костянтин Дульцев. 

Підсумок того Євро для збірної України — три очки, за додатковими показниками третє місце, у шведів — четверте. В одній восьмій — англійці та французи.

ЄВРО — 2016 

Євро-2016... Збірну України після попереднього циклу залишався тренувати Михайло Фоменко, земне життя якого закінчилося цього року. Перед тим турніром команда ледь не потрапила на чемпіонат світу: у плей-офф виграла в Києві у французів 2:0, проте поступилася на виїзді — 0:3. І от саме з Михайлом Івановичем на чолі українці вперше в історії змогли подолали раунд стикових ігор. У Львові словенцям забили Андрій Ярмоленко та Євген Селезньов — 2:0, а в повторному матчі в Маріборі у компенсований час Ярмоленко зрівняв рахунок 1:1. Тож нарешті це сталося: Українська збірна провела перший успішний плей-офф відбору. В групі в нас були  Німеччина, Північна Ірландія і Польща. Спортивні оглядачі схилялись до оптимістичних прогнозів, мовляв, німцям прогнозовано програємо, у Північної Ірландії виграємо, з поляками граємо в нічию і навіть з третього місяця виходимо до ігор на виліт. 

Матч Україна-Польща на Євро-2016. Фото: Getty

Це був перший Євро, в якому брали участь вже 24 команди. І формат передбачав певний бонус. До плей-офф потрапляли, крім перших двох команд кожної групи, ще й чотири найкращі збірні з шести, які будуть на третіх місцях. Але й це не дозволило українцям вийти з групи. Вони стали останніми, четвертими у квартеті. Ба більше, у вболівальників, які дивились матч із північними ірландцями, було відчуття дежавю. Це був другий тур, як і на Євро — 2012, і знову поєдинок українців зупиняли через зливу… 

А от чого не було, так це, на жаль, забитого м’яча. Українці спочатку програли німцям 0:2, причому пропустили другий гол вже у компенсований час. З іншого боку, у тій зустрічі були й позитивні моменти. Наприклад, друга частина першого тайму. Мануель Нойєр тоді витягнув м’яч після удару головою від Євгена Хачеріді, перспективно "прострілював" Євген Коноплянка, який згодом ще й сам пробив. Потім такі ж цифри, тобто 0:2, були на табло і за підсумком протистояння з північними ірландцями. Гра з поляками з результатом 0:1 для українців турнірного значення не мала: команда так чи інакше б залишалася на четвертому місці групи. Лаконічний підсумок виступу збірної на Євро у Франції:  три поразки, нуль забитих м’ячів і 5 пропущених.  

Те Євро стало останнім місцем роботи Михайла Фоменка як тренера. Якщо пригадати не лише результати поєдинків, то саме за його наставництва у національній збірній дебютували Олександр Зінченко, Сергій Сидорчук, Олександр Караваєв і Руслан Малиновський, які й нині залишаються гравцями команди. А Зінченко встиг навіть відчути себе її капітаном. Загалом за часів Михайла Івановича у збірній дебютували 24 футболісти.     

ЄВРО — 2020

Євро —2020 — найуспішніше в історії збірної України. Знову чвертьфінал, як і на чемпіонаті світу 2006-го. Та й на сам турнір команда потрапила, вперше в історії вигравши групу відбору. Вже під керівництвом Андрія Шевченка на три очки випередила португальців, з якими спочатку на старті кваліфікації зіграла внічию 0:0, а потім майже в кінці перемогла на НСК "Олімпійський" з рахунком 2:1. Це при тому, що з 72-ої хвилини матчу в Києві господарі були в меншості після вилучення Тараса Степаненка. 

А ті 5:0 у Львові й сам футбол у виконанні українців — теж чи не один із найкращих матчів в історії команди. Загалом у тому відборі шість перемог, два нічиї й нуль поразок! Тож не дивно, що після такого результату оглядачі розраховували щонайменше на 7 очок у групі. Втім, були й побоювання, здебільшого, через збірну Нідерландів, хоча перший матч із ними навпаки зарядив позитивом. Хоча б тому, що українська команда відігралась 0:2, й хоч і поступилася у підсумку з результатом 2:3, але була сміливою й навіть, у хорошому сенсі слова, нахабною. 

Фото: Павла Кубанова, uaf.ua

До речі, до заявки збірної України на те Євро потрапило лише шестеро гравців із тих, які виступали на попередньому подібному турнірі в Франції. Команда зазнала солідних перестановок. Скажімо,  воротар Андрій П’ятов перед фінальною частиною поступився місцем Георгію Бущану, який і провів усі 5 матчів на турнірі. Ще з попереднього Євро залишилися Тарас Степаненко, Олександр Караваєв, Сергій Сидорчук, Андрій Ярмоленко та Олександр Зінченко. 

Повертаючись до результатів, варто згадати гру з командою Північної Македонії в другому турі. Оглядачі очікували, що українці зіграють переконливо й ефективно, але хвилювання було більше, ніж у грі з нідерландцями. Хоча тут доречно буде не узагальнювати, бо тайми були категорично різними. Перша частина матчу була чи не найкращою для української команди на тодішньому Євро саме за якістю футболу. Ігрова ініціатива, контроль над м’ячем і темпом поєдинку, постійний тиск на суперника, Ярмоленко забиває сам і допомагає відзначитися голом Роману Яремчуку, а потім була перерва, після якої все змінилося. Північні македонці стали активнішими, більше тримали м’яч, кілька перспективних контратак українців не стали результативними, Малиновський не реалізував пенальті на 83-й хвилині. Добре, що все ж виграли  2:1, бо, як потім з’ясувалось, ця перемога в групі стане єдиною і відтак вирішальною для того, щоб хоч і за додатковими показниками, однак опинитись у плей-офф. 

Австрійці створили нам у третьому турі більше проблем, ніж хотілось: особливо пресингом, через який українцям непросто було навіть розігрувати м’яч. Замість необхідної для виходу з групи хоча б нічиєї отримали поразку — 0:1. Добре, що в заключному турі іспанці перемогли словаків, а шведи  поляків. Це й допомогло збірній Україні стати однією із чотирьох найкращих команд серед тих, які були на третіх місцях і потрапити до однієї восьмої. 

До слова, Шевченко перед однією восьмою змінив розстановку на полі — вирішив зіграти з трьома центральними захисниками (подібну схему він випробував навесні в контрольних поєдинках). Малиновський і Миколенко не потрапили до стартового складу, зліва грав Зінченко, в центрі обережний варіант із Сидорчуком, Степаненком та Шапаренком. Перший тайм був доволі рівним із голами спершу Зінченка, а потім Форсберга, а от у другому шведи були більш наполегливими, хоча забити могли обидві команди. Далі буде екстра тайм, і момент, який вболівальникам моторошно згадувати й зараз: підкат на 99-й хвилині Даніельсона проти Артема Бєсєдіна й жахлива травма українця. Втім, попри всі негативні наслідки для нападника, саме той епізод суттєво допоміг українцям опинитись у чвертьфіналі. Бо шведи залишалися удесятьох, а потім у компенсований час другої естратаймівської п’ятнадцятихвилинки Артем Довбик забиває найбільш пізній м’яч в історії збірної України. А наша команда вперше в історії виходить у чвертьфінал на Євро! 

У чвертьфіналі все було досить логічно: різні рівні й відповідний рахунок. Хоча 4:0 виглядають не дуже приємно, але тепер і на Євро в України є історичний чвертьфінал, як і на чемпіонаті світу — 2006-го. Напевно, сенсу порівнювати ці два чвертьфінали  немає. Добре, що вони є, бо, як мінімум, вони надають додаткову упевненість. Особливо тим футболістам, які грали на попередньому Євро й залишаються в нинішньому складі національної збірної України.   

Нагадаю, що це був другий епізод подкасту "Футбольне ЄВРО—2024". В наступному ми розпочнемо знайомити вас із командами–учасницями чемпіонату, тож не пропустіть.