Генерал Романенко: Удари України по території держави-агресорки Росії — це не ескалація

Генерал Романенко: Удари України по території держави-агресорки Росії — це не ескалація

Бої насамперед на Східному фронті та Південному розв'язаної Росією війни інтенсивніші, ніж на Харківському. У окупантів недостатньо сил, щоб сформувати угруповання у понад 150 тисяч осіб, яке б загрожувало безпосередньо Харкову, констатує в ефірі Українського Радіо генерал, заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2006-2010 роки) Ігор Романенко. Водночас він зауважує: стосовно можливості завдавання ударів по території держави-агресорки Україна має рішуче відстоювати власні інтереси. "Третій рік ми даємо можливість Європі та Америці посилювати свій військовий потенціал. І це не ескалація, якої вони бояться", — наголошує генерал. І Україні необхідно отримати нарешті не лише літаки F-16, а й швецькі "Гріпени".

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото американського винищувача F-16. Фото: Capt. Tana R.H. Stevenson, U.S. Air Force

Окупанти не мають сил загрожувати безпосередньо Харкову

— Ми бачимо повідомлення від наших військових, від речників відповідних наших військових угруповань, що ситуацію на півночі Харківщини вдається стабілізувати, ворога вдається зупинити. З іншого боку, бачимо повідомлення про накопичення нових сил на кордон з Росією.

Усім треба займатися інформаційною гігієною і постійно вчитися, тому що ворог інформаційно удосконалюється. І взагалі це базується на російській пропаганді, яка вкладає в це дуже великі кошти. Тому нам треба відходити від сприйняття будь-якої позитивної чи негативної ситуації, базуючись на емоційній сфері. В цьому сенсі хотілось би подякувати нашим союзникам-американцям, які за пів року на нас вилили досить багато холодного душу, щоб ми протрезвіли і прагматично навчилися оцінювати ситуацію. І тому під час оцінки ситуації, що в нас є на Харківському напрямку, треба виходити з такої позиції. По-перше, бої насамперед на Східному фронті та Південному інтенсивніші та важчі, ніж на Харківському напрямку. Але спрацьовує інформаційний підхід: це щось нове, а також є особливе ставлення до Харкова як міста, яке потенційно багато що значить, хоча для нас будь-яке село — це боляче, і ми хочемо, щоб воно було захищено. Але тут особливий підхід. І з боку ворога, до речі, це сакральне місто для Путіна. Тому на нове звертається більше уваги, люди хочуть розібратися.

За цей час, коли з початку травня цього року почалися бої, так складалося, що наші не зовсім були готові. До речі, відносно цього проводиться розслідування. А це дуже важливо насамперед щодо військових, які виконували завдання, а також усіх інших військових, тому що треба знати, що війна — це дуже важке, брудне явище, і поводити себе треба на війні за наказом, як би не було важко. Це вже не перший варіант дій окупантів, тобто розвідка боєм, коли на кожному напрямку, на Липці й на Вовчанськ, зайшли 4-5 батальйонів, бронетехніка ворога. Взагалі на цьому напрямку зосереджено понад 50 тисяч особового складу ворожих сил, із них десь 35 тисяч вже ведуть бої на території України, і ворог там нарощує свої можливості. І з точки зору ураження ми бачимо за добу, скільки керованих авіабомб вони застосовують, систем залпового вогню тощо. Тобто це переросло в другий варіант бойових дій — намагання ворога об’єднати два райони, тобто безпосередньо на північ і на північно-східний напрям, де Вовчанськ, щоб розтягнути наші сили і покращити ситуацію для окупантів. Так звана "буферна зона", яку Путін називає "санітарною", має за мету якомога більше просунутися до Харкова — там 26 км, а з 20 км можна інтенсивно застосовувати артилерію по обласному центру. А напрям на Вовчанськ – щоб захопити його і висуватись на угрупування навколо Куп’янська і Куп’янського залізничного вузла. Там інтенсивність боїв піднялась, вони ніяк не можуть місяцями змінити ситуацію, атакують Куп'янськ з північно-східного та південно-східних напрямів. А тепер, якщо захопити Вовчанськ і просунутися далі, то це означає зайти в фланг і тил нашого угрупування навколо Куп’янська. Тобто там є така небезпека. Але я хочу сказати, що до цього не дійшло, нам не потрібно переоцінювати ворога, у окупантів немає поки ще сил стосовно того, щоб сформувати угруповання понад 150 тисяч осіб, яке ефективно могло загрожувати безпосередньо самому місту Харкову.

"Україні треба рішуче відстоювати свої інтереси"

— Чи зможемо ми літаками F-16 (коли їх отримаємо) бити по території Росії? Зараз наші партнери починають активно обговорювати питання надання такої можливості Україні.

— Ми дотримуємося своїх обіцянок, але насамперед треба базуватися на об'єктивних законах війни. І ніяк інакше. Нам кажуть, що літаки будуть влітку, а нам потрібно ще вчора. І не обов'язково під це "підкладати" питання, щоб бити по територіях держави-агресорки. Навчімось воювати з ворогом на деокупованих територіях, щоб там літаки дозволяли. Дайте шведам дозвіл на те, щоб вони "Гріпени" передавали. Це ж не американські літаки. (JAS 39 Gripen (швед. Gripen — грифон) — шведський багатоцільовий винищувач четвертого покоління, який розробила та виробляє компанія Saab – ред.) А в американців в пустелях стоять поля таких літаків. І що? Це підхід подвійних стандартів. Третій рік ми даємо можливість Європі та Америці посилювати свій потенціал і готуватися до можливої майбутньої війни. І це не ескалація, якої вони бояться, особливо Салліван (радник президента США Джо Байдена з національної безпеки – ред.). Тому треба рішуче відстоювати свої інтереси. У нас є інтереси українців в Україні, у нас є інтереси союзників в Україні в цій війні.


Ігор Романенко. Фото: УНІАН

"Дозвіл Швеції на використання гаубиць "Арчер" на території РФ — гарний сигнал"

— Швеція нарешті дозволила Україні гаубицями "Арчер" бити по території ворога. Що нам дає це в контексті Харківщини? Чи ми можемо "Арчерами" дістати, наприклад, до пускових установок С-300?

— Можемо шведськими снарядами діставати на відстань до 40 кілометрів. Але я хочу сказати, що війна є війна. Вже впала ефективність снарядів, які ми раніше використовували більш ефективно — Excalibur і снаряди до HIMARS, які використовують космічну систему наведення. Тому що росіяни напрацювали відповідні засоби радіоелектронної боротьби, які впливають на це. І тому дуже швидко треба адаптуватися, шукати інші шляхи. Безумовно, заява Швеції — це дуже гарний сигнал. Можливо, все ж американці прокинуться і дадуть на "Гріпени" теж дозвіл, а шведи нам допоможуть. Тому що головним було питання, коли вони вступлять до НАТО (7 березня 2024 року Швеція офіційно вступила в НАТО і стала 32 членом Альянсу — ред.). А коли Швеція з Фінляндією вступили до НАТО, то Путін уже кордон провів по Балтійському морю. А наступний крок його буде — захопити острів Готланд. Адже той, хто володіє Готландом, той володіє фактичною ситуацією і контролює Балтійське море.

КОНТЕКСТ

Перша група українських льотчиків завершила навчання на літаках F-16 на військовій базі в Аризоні у США. Про це 23 травня нинішнього року, як зазначило видання Politico, повідомив речник Повітряних сил Національної гвардії США Ерін Ханніган.

Українські пілоти проходили підготовку на 162-й військово-повітряній базі Національної гвардії в Тусоні. Число льотчиків і точну дату випуску не уточнюють "із міркувань їхньої безпеки".

А 21 травня нинішнього року стало відомо, що десятеро українських військовослужбовців завершили навчання в Нідерландах з обслуговування винищувачів F-16.