Софійський собор. Фото: commons.wikimedia.org
Україна починалася в Києві й історія наша починалася саме з Софійського собору
Кому належить ідея будівництва Софійського собору та хто врешті втілив її у життя? У літописах згадується, що саме за часів Ярослава Мудрого було побудовано Софію Київську. Водночас новіші дослідження свідчать, що ідея побудови собору виникла трішки раніше і відноситься до часів Володимира.
Ця полеміка триває вже давним-давно. У науковому світі існує кілька дат заснування Софії. І вже останні двісті років фігурують дві дати 1017 і 1037 рік. Проте років сорок тому виникла інша дата – 1011 рік. Здається невелика різниця – 6 років, але ж яку полеміку вона викликала у науковому світі, особливо в традиційних істориків, таких як Петро Толочко. У 2012 році мене і ще 70 працівників Софії Київської, найкращих науковців, дослідників і реставраторів було звільнено з роботи, аби догодити пану Толочку, який сидів "на голці" Москви і розповідав про "триєдиний народ"" і відсутність української нації як такої. Тому завдання українських вчених довести, що Україна починалася в Києві й історія наша починалася саме з Софійського собору. Державницька історія. Наші вчені доводять початок будівництва 1011 року за великого князя Володимира Хрестителя і його дружини Анни Багрянородної, візантійської царівни.
"Осло на той час було великим селом"
Як подібні суперечки сприймаються в науковому світі? Чи підтримують українську версію закордонні історики і який вплив на них має російська пропаганда? Поділіться історією ваших суперечок з російськими вченими.
За останні два з половиною роки, що триває війна, я відвідала багато наукових конференцій. До речі, російських вчених майже не запрошують на такі події. Проте є місцеві вчені, які навчені на історіографії Росії і вони донині сповідують їхні наративи. Я запитувала, чому вони не цікавляться новітньою історією України? На жаль, багато з них навчалися в Росії, яка друкувала їхні книги, вкладала в них великі кошти. Тому тут немає нічого дивного. Ми втратили інформаційне поле. Навіть під час війни Росія вкладає величезні кошти в ці наративи. Проте, коли розмовляєш з людьми мовою аргументів і доказів, вони починають заглиблюватися в тему. Ми відправили до Оксфордської бібліотеки понад сімдесят книги з історії України. Їх перекладатимуть англійською мовою. Представники бібліотеки були надзвичайно вдячні за такий подарунок. Також великий інтерес до історії Софії Київської має німецька аудиторія. Їм ми теж надіслали електронні книги, перекладені англійською мовою, за що також отримали велику подяку. І у мене був дуже цікавий момент в Осло на конференції, коли ми розповідали, який вигляд мав Київ у Х-ХІІ столітті на основі нашого макету, який стоїть у Софії. Після мене мав виступати професор із доповіддю про те, який вигляд мало Осло на той час. У них побутує історія, що нам вікінги побудували Київ. Коли ми показали, який вигляд мав Київ, ту доповідь одразу зняли. Осло на той час було великим селом. Статус міста йому надала наша Єлизавета, дочка Ярослава Мудрого, яка вийшла за Гаральда заміж і якій наступного року встановлюватимуть пам’ятник. Ми також долучилися до ідеї зробити пам’ятник нашій княгині, їхній королеві.
Президент Франції у 2022 році візит до Софії спершу не планував, проте відвідав. І це стало переломом
Що відкривають для себе високопосадовці різних держав, відвідуючи Софію Київську? Чи вони ототожнюють сучасну Україну з тією історією, ламаючи в своїй голові російські наративи?
У мене склалося подвійне враження. За цей багато політиків, а це і президенти, і спікери, і прем’єр-міністри, і міністри відвідали нашу святиню. Бувають люди, які приїжджають із Південної Америки чи Південної Африки і їх це не зачіпає. Які б аргументи ти не наводив, їх це не вражає. Натомість для європейських політиків ми завжди знаходимо їхню сторінку в історії нашої Софії. Для поляків ми показуємо графіті польською мовою, для вірмен ми розповідаємо про Анну, дружину Володимира, яка мала вірменське походження. Коли в ХVI столітті спалили всі вірменські церкви в Києві, один приділ був у розпорядженні Вірменської церкви. Коли приїздив президент Франції у 2022 році, візит до Софії не планувався, проте він захотів її побачити. І це стало переломом у його свідомості у ставленні до України. Я показала йому напис рукою Анни, такий самий як на грамоті, яка зберігається у Франції. Така ж сама рука. Там два написи. Один пізніший, впевнений, а інший – мабуть ще дитячий. Я бачила, як після цього змінилася політика Франції.
Президент Франції Еммануель Макрон і Неля Куковальська під час відвідування у 2022 році Софійського собору. Фото: st-sophia.org.ua
Ставимося як до людей
Очевидно, що Собор потребує уваги і постійних реставраційних робіт. Чи є на це час, можливості, зусилля і звісно кошти під час того, як нас активно атакує ворог?
Знання є, можливості також. Ми маємо дуже потужну систему комплексного моніторингу за станом території наших пам’яток. Це дає нам змогу бачити, як почуваються ці пам’ятки, чи їм щось болить, чи потрібна їм пігулка. Ми ставимося до них, як до людей. Щодо фінансування, то жодної копійки на Собор не виділяється, але ми все одно робимо роботу. Ми залучаємо меценатів.
Усі шість хрестів стоять
Яке значення Софія Київська має для українців? Коли перед початком повномасштабного вторгнення із Собору впав хрест, мабуть, навіть атеїсти зрозуміли, що це недобрий знак.
В історії і раніше були такі знаки, тому ми доклали усіх зусиль, аби все відновити. На жаль, у держави грошей на хрести не знайшлося. Нам лише в тому році дали кошти на їхнє встановлення. Усі хрести ми зробили за меценатські кошти. Усі шість хрестів стоять. Ми завершуємо реставрацію центрального хреста, на який дала кошти мерія Лісабона. Слід зазначити, що екскурсії у цей час тривають. Дуже багато охочих, особливо киян, відвідують Софію Київську на вихідних. За тиждень ми заробляємо 500-600 тисяч гривень по всіх наших пам’ятках. Це і Кирилівська, і Андріївська церква. Це дуже гарний показник на сьогодні. Перед війною і ковідом ми заробляли 800-900 тисяч на тиждень в екскурсійний період від квітня до жовтня. У нас цікаві екскурсії для дітей. Це і майстер-класи, і квести, і різноманітні заняття, де діти можуть уявити себе у ролі дослідників, реставраторів чи науковців. Ми дозволяємо дітям робити усе. Хоча такої спеціалізації у нас немає. Музей – не педагог. Ми неодноразово зверталися до Міністерства освіти і науки з проханням ввести таку спеціалізацію, особливо зараз, коли музеї беруть на себе виховну функцію. На сьогодні дуже багато музеїв 50% свого часу присвячують дітям. Шкільні підручники з історії викликають іноді лише сльози. Тому ми долучаємося до цієї ініціативи, щоб виправити сторінки історії.
Поки стоїть Оранта, допоки буде Київ і Україна
Символ Софії Київської – знаменита Марія-Оранта, яка підняла руки і оберігає нашу Україну. В якому стані зараз мозаїка?
Символ Марії-Оранти привіз Володимир Хреститель із Візантії, де його і донині дуже шанують. Коли я прийшла працювати десь у 2008 році і ми почали досліджувати її, вона була в дуже занедбаному стані. Шар, на якому є вкраплення мозаїки, відстав від тіла самої споруди. Там були відшарування до 10 см. Ми запросили львівських хірургів і провели ендоскопічне дослідження Оранти. За допомогою камер ми побачили, що достеменно відбувається за шаром мозаїки. Ситуація була серйозна і діяти слід було швидко. Закачувати розчини було небезпечно, оскільки це збільшило б вагу конструкції, тому ми все посадили на нагельні системи – це спеціальні мідні цвяхи, які закручують в тіло споруди і зверху тонують. Ці нагелі розширюються і звужуються майже так само, як сама споруда. Тобто все працює як одна система. Де були маленькі відшарування, ми позакачували розчин, ідентичний автентичному. Реставрації радянського часу, які виконували полімерами, наробили великої шкоди. На певний період вони скріпили, але потім вони розклалися, що спричинило ще більше відшарування. На щастя, ми це зупинили. Існує повір’я: поки стоїть Оранта, допоки буде Київ і Україна.
Неля Куковальська і Наталія Грабченко у студії Радіо Культура
