Порт "Чорноморськ". Фото: ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ"
Як вдалося організувати сам процес переправлення людей поромом?
Йдеться не так про людей, як про вантажі. Люди тут ― це водії або експедитори, які супроводжують безпосередньо вантажі. З технологічної точки зору, не відбулося нічого екстраординарного. Термінал у Чорноморську пристосований саме до перевезення поромів і має для цього спеціальне обладнання. Інша річ, що з погляду логістики це черговий крок у процесі розблокування повноцінного цивільного судноплавства в північній частині Чорноморського регіону, зокрема до українських портів. І бачимо, що раніше обрана стратегія про те, що ми не будемо йти на якісь нав’язані угоди з Росією, на "зернові коридори" тощо, а просто розблокували власний коридор і знайшли способи захистити безпеку цих перевезень ― ця стратегія діє. Спочатку ми розблокували такі великі вантажі, як зерно, залізна руда; у поточному році поступово розблоковуються контейнерні вантажі ― це дорожчі вантажі, відповідно, дорожчі судна та вартість страхування. Сподіваюся, що матимемо повноцінні судозаходи і великих контейнерних суден в Україну. А зараз дійшла черга до поромних перевезень. Ця подія є досить важливою не так з погляду логістики, як з точки зору значення. Завдяки цьому Україна показує свою можливість бути повноцінним учасником так званого Транскаспійського транзитного маршруту. Це маршрут вантажів з Європи до Китаю і назад. Дуже перспективний напрямок для залізничного сполучення. Зараз головний маршрут проходить через територію країни-агресорки, але ми сподіваємося, що європейський бізнес буде послідовним й обиратиме ті маршрути, які не пролягають через територію Росії. На початку цього року було заявлено, що у Транскаспійський маршрут Європа вкладатиме близько 11 млрд євро, це величезна сума для підтримки країн, які є його учасниками. Україна активно працює з Азербайджаном, а зараз буде і Грузія, це дуже добрий індикатор того, що ми можемо розраховувати на повернення транзитного вантажопотоку. Важлива складова ― цей поромний термінал є також об’єктом концесії, тобто українська влада заявила про те, що вона має намір віддати цей термінал у концесію на 40 років, залучити міжнародного інвестора, який має достатній досвід, репутацію та фінансові потужності для розвитку цього бізнесу. Зараз ми показуємо, що операційно цей термінал може працювати, тож це ще один вагомий аргумент на користь концесії у порту Чорноморськ. Сподіваюся, ми будемо мати приклади залучення інвестицій навіть під час воєнних дій в Україні, що стане дуже позитивним сигналом для інвестиційного клімату в країні загалом.
Хто може потенційно стати інвестором?
Якщо говорити про концесію контейнерного терміналу в порту Чорноморськ, то це міжнародні компанії рівня Moller-Maersk, яким цікавий український ринок та які розглядають можливості для розвитку бізнесу в нашому регіоні. Щодо поромної переправи, це більш вузький сегмент, але він також може бути привабливим як для міжнародних гравців, так і для українських операторів, зокрема для компанії UkrFerry, які здійснює це перевезення. Проєкт було презентовано в Берліні, де Україна підтвердила, що ми рухаємось у цьому напрямку.
Сергій Вовк. Центр транспортних стратегій
Дуже важливе питання безпеки. Як вдалося забезпечити транзит через Чорне море, де є загроза з боку РФ?
Ця загроза існує, безперечно, і спрогнозувати дії РФ ― дуже невдячна справа. Але порушення цивільного судноплавства у міжнародних водах ― це піратство і злочин, за який передбачена дуже серйозна відповідальність у міжнародній системі права, в тому числі й симетричні відповіді, тобто блокування російських суден. Це не вигідно зараз нікому в Чорному морі, зокрема і самій Росії, вносити якусь дестабілізацію в роботу цивільних суден. Тому що залежність російської економіки від поставок нафти, зерна, які здійснюються з Чорноморського регіону, є в рази вищою, ніж залежність української економіки. І коли вони побачили, що Україна може діяти асиметрично у відповідь на їхні спроби піратства щодо українських суден, то подальша ескалація у напрямку цивільного судноплавства стала недоцільною. А ми бачимо, що судна заходять і виходять в українські порти з різними вантажами. Але росіяни, на жаль, не полишають спроб ракетних і дронових ударів по території портів та припортових зон. Наше завдання номер один ― захистити порти та припортові території від цих ударів. Тут питання до наших партнерів, наскільки вчасно вони надаватимуть нам комплекси ППО та ракети до них.
Подорож поромом триватиме 60 годин. Це досить довго, тож навряд чи ми будемо говорити про туристів?
Грузія ― дуже цікава країна з точки зору туризму, і сьогодні інший варіант поїхати туди навряд чи буде коротшим. Адже треба дістатися котрогось із аеропортів за кордоном, а потім здійснити переліт. Це може бути навіть довше. А на пором людина може заїхати своїм автомобілем, поставити його у відповідний бокс, проїхати в каюті три доби, а потім на своєму автомобілі мандрувати по Грузії. Це досить цікавий вектор. Подивимося, чи вийде компанія UkrFerry на заявлені 3-4 судозаходи на місяць.
Наприкінці травня було повідомлення, що Україна на завершальному етапі переговорів щодо відновлення поромних перевезень із Азербайджану в Україну.
Транскаспійський маршрут ― це Китай, Казахстан, Азербайджан, Каспійське море, Грузія, Чорне море і порти України. Це потенційно мільйони тонн вантажів транзитом через Україну. У нас вже були пілотні відправлення, проте операційно ми не дуже добре спрацювали, на жаль. А зараз маємо можливості показати, що Україна є надійним транзитером вантажів. Робота з Грузією та Азербайджаном покаже, що є пілотні відправлення, тож клієнт може замовляти цю послугу.
Фото: asstra.com.ua
Чи є інші країни, які готові відновити з нами поромне сполучення?
У нас було традиційно добре поромне сполучення з болгарською Варною. І навіть зараз Болгарія є досить популярним маршрутом серед українських туристів. Основний вид транспорту ― автобус, але це досить довго, бо треба об’їжджати. Можливо, поромні перевезення до Грузії стануть першим пілотним проєктом, а далі зможемо говорити про Болгарію і Туреччину, адже ці маршрути були добре розвинені до війни.
