Серебрянський ліс, серпень 2023 року. Фото: Олександра Новосел/Суспільне Харків
Слов’янськ і Краматорськ – ідеологічна та політична мета для окупантів
Для початку розкажіть розлогіше, що таке Серебрянський ліс. Наскільки він важливий. В одному з інтерв’ю ви говорили, що доки стоїть Серебрянський ліс, доти стоїть і Сіверськ. У чому важливість і особливість цього напрямку і безпосередньо лісу?
Метою оперативного рівня для ворога є агломерація Слов’янськ і Краматорськ. Слов’янськ і Краматорськ – це ідеологічна і політична мета для росіян. Відповідно, поки стоїть і Білогорівка на схід від цієї агломерації, поки стоїть Серебрянський ліс по інший берег річки Сіверський Донець, до того часу ця агломерація захищена. Тому важливий і східний фланг, і північно-східний – це Серебрянський ліс. Серебрянський ліс має свою географічну специфіку. Окрім того, що це ліс, і це впливає на ведення вогню навіть з міномета, тому що банально заважають дерева, варто зауважити, що ця географія ще й змінилася. Тому що Серебрянський ліс, коли ще тільки починалися бої під час повномасштабного вторгнення, був досить густий, і підрозділам, які потрапляли туди вперше, було дуже важко. Вони губилися, особливо вночі. Зараз Серебрянський ліс дуже сильно прорідився, тому що такий натиск ворога і такі активні бойові дії, які були протягом останніх півтора року, випалили дуже багато дерев. Особливо в це спекотне літо. Погода також впливає на ситуацію з вогнем. Тільки-но десь трапляється підпал, тільки-но десь трапляється займання через вибухи, снаряди чи міни запалювальної дії, зупинити вогнище дуже важко. Як з нашого боку, так і з боку ворога. І тому ліс в цьому році став ще рідшим. І дерев стає ще менше. Мені здається, що, враховуючи інтенсивність боїв, через пів року-рік від Серебрянського лісу може нічого не залишитися.
Утворена сіра зона нам на руку
В кількох інтерв’ю, починаючи з травня, щодо напрямку Серебрянського лісництва повідомлялося про досить непогані новини і певні успіхи Сил оборони України. З об’єктивних причин тоді ми не могли говорити про це розлогіше. Чи можете щось повідомити зараз?
Вже є офіційна інформація, і Генштаб повідомляв про те, що в Серебрянському лісництві є просування українського війська. Ворог відкинутий в різних ділянках лісу від кілометра до півтора кілометра. Таким чином ворог втратив обладнані облаштовані позиції. І зараз він намагається облаштуватися в непідготовлених позиціях, окопах і траншеях. Це нам, звісно, зіграло на руку. І ми не даємо ворогу закріпитися. Звісно, у ворожого війська є інші лінії, зокрема, друга лінія, і навіть третя лінія ближче до Кремінної, де вони мають свої підготовлені, ешелоновані позиції. Але треба розуміти, що вони значно далі. І сіра зона, яка утворилася, вона, звісно, нам на руку. Звичайно, і українським військовим потрібно проводити інженерні роботи. Тому що мають бути не просто підготовлені позиції, вони мають бути захищені з повітря. Тому що зараз у Серебрянському лісництві дуже активно працюють дрони з обох сторін. Тож позиції мають бути облаштовані та укріплені ще й з неба.
Усе як на долоні
Серебрянський ліс висаджений квадратами. Немов би люди, які його саджали, передбачали бойові дії. Які в Серебрянському лісі особливості ведення бойових дій?
Бронетехніку там використовувати дуже складно. Однак ще з минулого року вона використовується в ситуаціях, коли використовуються танки або БМП із закритих позицій, як просто гармати. Так було завжди, і так залишається досі. Сам екіпаж захищений, навіть якщо прилетить FPV-дрон, але з закритої позиції і танк може стріляти, і так само БМП може стріляти 73-міліметровою гарматою. Танки і БМП також виїжджають, тому що між цими квадратами, які ви згадали, є дороги. Так, ці дороги мінуються обома сторонами. І я не відкрию секрет, мінування доріг відбувалося, відбувається і буде відбуватися. Але все одно, танки ворога працюють таким чином, що вони виїжджають ближче до лінії зіткнення, відпрацьовують і ховаються в свої облаштовані місця. Тож, бої ведуться і бронетехнікою. Але повноцінних боїв, скажімо, по три БМП, по кілька танків, з колонами бронетехніки, не відбувається зі зрозумілих причин. Тому що це ліс, і у нього своєрідна географія. Все як на долоні. І на південному напрямку, звісно, вороги використовують таку тактику бронегруп. Але і там потрапляють під удари FPV і під заміновані території. А також додається той фактор, що тут дерева. Якщо підбитий танк потрапить в ситуацію, де є повалені дерева, йому буде дуже важко виїхати, і він може просто там застрягнути.
Рашистські гелікоптери і літаки
Яка нині ситуація з авіацією? Як часто її ворог використовує? Чим послуговується? Влітку і восени 2023 року ворог дуже часто використовував гелікоптери. Чи використовує противник їх зараз?
Я не знаю, в чому конкретно причина, але в Серебрянському лісництві ворог майже перестав використовувати на нашому напрямку гелікоптери. Можливо, це пов’язано з тим, що вони бережуть свій авіапарк і підготовлений особовий склад. Це, насамперед, стосується ударних гелікоптерів Ка-52. Справді в серпні-вересні-жовтні минулого року гелікоптери ворога використовувалися досить часто. Вони підлітали на якусь відстань від лінії фронту, відпрацьовували так званими "НУРС"-ами, некерованими реактивними снарядами і потім ховалися. Працювали парами. Зараз такі ситуації, якщо й трапляються, то дуже-дуже рідко. Штурмова авіація й далі працює, але теж рідше. Зараз частими стали удари КАБами, особливо по містах, містечках в районі Ямполя, Лиману. Тут ворог, на жаль, активно б’є КАБами. Це, можливо, і не найточніша зброя, але вона руйнівна. Тому що може потрапити і на дорогу, і в магазин. І, зрозуміло, що після удару КАБа від того магазину нічого не залишиться. Тому що КАби використовують не лише Ка-500, а й потужніші. Я не знаю, як з приводу 3000-х КАБів, чи є якийсь доведений факт їхнього використання, але ворог, принаймні, заявляє в своїх ресурсах, про те, що вони їх використовують. Тобто маса цієї бомби 3 тонни.
"Наші оператори дронів мають кращий рівень підготовки"
Спілкуючись з військовими з різних напрямків, постійно чую, що ворожі крила висять активно, FPV росіяни використовують дуже потужно. Нестачі дронів, на жаль, у противника немає. Яка ситуація на вашому напрямку?
Зараз, дійсно, ворог дуже-дуже активно використовує FPVдрони. Так само складається враження, що у них просто нескінченна кількість розвідувальних дронів Mavic, тому що вони не рахуються із втратами. Якщо вони втратили кілька Mavic, одразу запускають каруселькою нові борти. Щодо FPV. Вони почали їх масовано використовувати пізніше, ніж українська армія. Але зараз вони не те, що в паритеті, а в більшій кількості. Але питання не лише в кількості, а й в якості. Наші оператори дронів мають все ж кращий рівень підготовки. Я не можу сказати, з чим це пов’язано. Напевно, тому, що в Україні сформувалася школа підготовки операторів FPV-дронів. І це все передається не лише через офіційні методички, а, насамперед, з вуст у вуста. Одні підрозділи діляться досвідом з іншими підрозділами. Таким чином, наша школа операторів FPV-дронів вже відбулася. Лише потрібно щоб вона зацементувалася в освітніх військових вищих навчальних закладах. І це все формалізувалося на державному рівні. Тому що знизу це все працює. Хотілося б, що все працювало систематично і системно згори.
Олександр Мамай. Фото: facebook.com/oleksandr.mamay.1
Ставка на невеличкі РЕБ
Яка ситуація з системами РЕБ? Багато було і фото, і відео, як противник намагався убезпечити себе такими технологіями, ставили і на автівки, і на бронетехніку. Як змінилися технології у ворога, і наскільки у противника ефективний РЕБ? Адже десятиліттями росіяни рухалися в цьому напрямку, розробляли різні системи і вдосконалювали їх? Треба визнати, вони такі технології мають.
Це ще спадок Радянського Союзу. Такі великі комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ) на важких шасі, на гусеничних шасі, на автомобільних шасі. Зрозуміло, що Росія інвестувала у війну, у військові технології. Україна теж розвивала на стратегічних державних підприємствах великі стаціонарні або пересувні комплекси РЕБ. Але Росія мала набагато більшу номенклатуру і могла набагато швидше їх виробляти. Але разом з тим війна показала, що великі громіздкі неповороткі машини є легкою ціллю для противника. Тому все пішло шляхом модернізації, мініатюризації і мобільності. Тому як і українське військо, так і ворог, робить ставку на невеличкі системи РЕБ. Коли по суті на кожній точці на передньому краї, біля кожної бійниці буде стояти окопний невеличкий РЕБ, який буде робити певний купол і захищати від ворожих скидів та від FPV дронів. Ворог теж намагається наситити окопними купольними РЕБами всі свої позиції. Українські сили оборони теж намагаються це робити. Але це питання фінансів. Не може держава забезпечити абсолютно всі підрозділи ефективними потужними окопними РЕБами. Це дуже-дуже дорого. Наприклад, якщо ми беремо підрозділ, де є 100 людей, то потрібно мінімум 4 РЕБи. А кожен РЕБ коштує чверть мільйона гривень. Тобто на кожен підрозділ потрібен тільки мільйон гривень лише на РЕБи. Треба врахувати, що РЕБи виходять з ладу по тій причині, що вони можуть битися осколками, вони бояться, наприклад, піску, а деякі – води. Є більш захищені РЕБи, але вони дорожчі. І все ж вони зношуються. Є вандалостійкі РЕБи, але ця техніка боїться жорсткого використання. Це розхідний матеріал, і не буде служити вічно. Якщо він служив на ліній фронту хоча б 3 місяці – це вже прекрасно.
У спеку важко, але "у нас логістика добре працює"
Яка ситуація з погодою і температурою? Складно навіть уявити, як важко нині нашим військовим працювати в спорядженні та екіпіруванні.
Спека впливає на ситуацію з пожежами. Тому що, тільки-но десь трапляється невеликий обстріл, де використовуються запалювальні боєприпаси, одразу здіймається пожежа, яку потрібно одразу гасити. Якщо бійці не встигли це зробити в перші хвилини пожежі, то є ризик, що в Серебрянському лісництві пожежа розростеться дуже сильно і швидко. На це температура теж впливає.
А якщо ми говоримо про побутові питання, то, зрозуміло, що в спорядженні бійцю не солодко. Бійцям нині допомагають хороші системи, в які заливається вода, і до бійця просто тягнеться шланг. Навіть якщо у нього зайняті руки, він може випити води. В цю ємність можна залити 3 літри води, і це дуже допомагає. Не всі мають такі системи, але ті, хто працює на передньому краї в динамічних штурмових діях, вони зазвичай беруть з собою такі питні системи. Всі передові підрозділи користуються такими системами.
Наступне питання – регулярний підвіз води. З цим проблем немає. У нас логістика добре працює. А щодо перебування в бліндажі, то спека під землею так не відчувається. Якщо ми говоримо про нормальну окопну лінію, яка є глибокою, то боєць перебуває в тіні, і він захищений від палючого сонця. Якщо командир поклопочеться про особовий склад, ніяких проблем, навіть у +38 градусів, для особового складу не буде.
