Аби компенсувати втрати від крадіжок, магазини вдаються до податку на товари — Кривонос

Аби компенсувати втрати від крадіжок, магазини вдаються до податку на товари — Кривонос

Президент Володимир Зеленський підписав закон про декриміналізацію крадіжок на суму до 3000 грн. Відтак це спростить життя для правоохоронців і звільнить їх від великої кількості дріб'язкових злочинів, переконаний голова Асоціації франчайзингу України Андрій Кривонос. Водночас в ефірі Українського Радіо він зазначив, що торговельні мережі, аби компенсувати втрати від крадіжок, вдаються до внутрішнього податку на "споживацький тероризм". Відтак вартість товарів зростає.

0:00 0:00
10
1x

Фото: pixabay

"Це спрощує життя правоохоронцям"

Що передбачають зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно з законом №11068?

3000 грн — це поріг, від якого буде фіксуватися кримінальна та адміністративна відповідальність за крадіжки, фактично використання чужого майна. Довгий час у нас сума була фіксована — 500 гривень. І коли сьогодні з одного боку піднімається сума, але деталізується сам склад правопорушення, виглядає, що це спрощує життя. Але, як на мене, це спрощує життя саме правоохоронцям, тому що кількість справ буде меншою, а також патрульній поліції, тому що не треба виїжджати на виклики, коли крадіжка меншої суми.

Відтак закон про декриміналізацію дрібної крадіжки є на користь поліції та судової системи, щоб звільнити їх від великої кількості дріб'язкових злочинів. На жаль, через вартість у 500 гривень можна завалити будь-який відділок великою кількістю заяв і тим самим зупинити роботу поліції. І підняття цієї суми — це натяк на те, що ми розуміємо, що держава і суспільство будуть виховуватись спільно і шукати можливості для подальшого цивілізованого розвитку, відходячи від банальних крадіжок, але при цьому нині формально необхідно надати можливість державним інституціям звільнитися від цього.

"Щоб компенсувати втрати від крадіжок, магазини додають відсоток до вартості товарів"

Водночас якщо говорити зі сторони підприємців, то виникає питання, а що робити охоронцям в супермаркетах, коли крадуть товари на меншу суму. Це залишається відкритим питанням. Насправді кожна компанія, яка створює регламенти і протоколи для діяльності своїх охоронців, вирішує по-своєму. Але проблема все ж таки буде постійною.

Як на мене, значна частина супермаркетів для себе вже давно знаходила різні способи рішення. Один з них — так званий внутрішній податок на "споживацький тероризм", коли докладаємо невеликий відсоток до кожних продажів і цю суму ми використовуємо для покриття збитків від крадіжок і зловживань споживачів. Такий підхід, з одного боку, простий, але він ускладнює процедуру внутрішнього обліку і здорожчує сам товар дещо суттєвіше, ніж якби ми просто додали охоронця. Тому кожен по-своєму буде вирішувати та будемо бачити різні приклади.

Але якщо говорити в цілому, то зі сторони економії державних коштів, це може бути плюс, а також може бути спрощення процедури діяльності судів, поліції тощо. І може бути, що за рахунок підняття цієї суми зменшиться кількість фактично "наїздів" на людину, що її можна буде спіймати на якомусь дрібному порушенні, а потім шантажувати — як зі сторони правоохоронних органів, так і зі сторони сусідів, друзів, які могли б цим зловживати щодо конкретної людини.

"Крадіжка і в воєнний, і в мирний стан буде крадіжкою"

Якщо говорити загалом про умови воєнного або надзвичайного стану, що змінюється у законодавчій площині щодо крадіжок, щодо злочинів, є якісь особливості?

Ні, формально особливостей немає, і в юридичній площині суттєвих змін тут не відбувається. Через те, що крадіжка і в воєнний стан, і в мирний стан буде крадіжкою. Єдине, що процедури, до яких звертатимуться поліцейські, на різних територіях будуть здійснюватись по-різному. Я думаю, що на прифронтовій території поліцейські дозволять собі фіксувати, але ігнорувати подальше розкриття цього злочину. Тому що просто немає часу. Є певний момент відбору щодо того, чим насамперед займатися.

Шляхи мінімізації крадіжок у магазинах

Яким шляхом зараз йтиме бізнес далі? Що буде в пріоритеті, щоб убезпечитися від дрібних крадіжок?

"Споживацький тероризм" — це не просто крадіжка. Це може бути і забудькуватість людини, наприклад, коли взяв три товари в руки, один потрапив кишеню, тому що в руки не поміщалось, біля каси розрахувався і вийшов. Хоча не хотів вкрасти. Така ситуація буває, і магазини розуміють, що це може бути. Тому простіше ввести внутрішній податок, наприклад, 1-1,5% на продажі, і знати, що якщо чогось не вистачає за інвентаризацією, це будуть компенсувати з цього резерву. Частина магазинів покладає дрібні збитки та нестачі за інвентаризацією на продавців. Спосіб виглядає, начебто, добрим, але, як правило, виникає ситуація, що одна зміна не має нестачі, а інша має, і внутрішній конфлікт між трудовим колективом вже виник.

У деяких випадках навіть постачальники товарів надають рекомендації, що робити з їх товаром, тому що мають досвід роботи з цим товаром на інших територіях, чи інших магазинах. Найпростіше — зменшувати кількість товарів, які викладаються на полицю. Тобто завдання продавцю — щопівгодини виходити й перевіряти, скільки товарів залишається і докладати внаслідок витрачання, а також реагувати, скільки було продажів. Цим крадіжки не зупинити, але можна локалізувати їх кількість.

Камери спостереження як захист від крадіжок

Наскільки камери спостереження виконують свою функцію?

По-перше, камери мають емоційний вплив. Навіть напис на вході, що працюють камери, для частини людей може бути фактом, що зупиняє фривольну поведінку в закладі. Тому не треба дуже ховати камери. І це рекомендація багатьох торговців. Якщо ви дуже ховаєте камери, що їх не видно, то людям здається, що їх немає, їх ніхто не контролює й не перевіряє.

По-друге, камери треба дивитися. Якщо ми бажаємо зупинити крадіжку, нам треба дивитися в онлайні всі камери. Це технічно неможливо. Уявіть, що за кожну камеру ви маєте посадити людину. І з точки зору техніки є питання, де це все поставити і перевіряти, адже чим більший торгівельний заклад, тим складніше це робити.

Але ж зазвичай сидить охоронець і перед ним велика кількість камер з усіх ракурсів. Він добре бачить, що і де відбувається. Чи цього недостатньо?

Проблема в тому, що велика кількість камер не дає можливість людині швидко відреагувати на кожну подію. І це ускладнює сам процес. Якщо охоронець побачив, що він має робити? Бігти в зал чи інформувати поліцію? Тобто процедура має бути централізована. І тому третій етап — це камера як факт фіксації правопорушення. І вже коли розбираємося чи визначаємо, що і хто зробив, тоді вже використовуємо камеру.

Але камери мають і зворотний план. Вони мають можливість фіксувати порушення і працівників. І це є на користь торгівельній точці. Вона бачить, що роблять її працівники в магазині. І по-друге, процедура самого навчання і контролю роботи точок також відбувається через камери охорони.

Які товари крадуть найчастіше?

Дрібні товари, які можна покласти в кишеню, які не суттєві. Наприклад, це товари у прикасовій зоні, які є дріб'язковими. Частина навіть крадеться випадково, людина може, дістаючи інший товар, скинути одягом чи сумкою інший товар чи на підлогу, чи собі в пакет.

 

Останні новини
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Новини по темі
"Росіяни не лише крадуть зерно, але й погрожують фермерам з тимчасово окупованих територій забрати 70 % майбутнього врожаю" — Висоцький
20-30 трильйонів доларів: скільки коштів в оборотах офшорних компаній? Розповідає експерт
Скандал навколо російського супермаркету в Україні. Хто дає дозвіл на роботу і контролює торговельні мережі?
"Продаж помади впав на 70%". Експерт розповів про те, як пандемія вплинула на онлайн-торгівлю, які товари стали популярними, що українці перестали купувати
Скасування "зарплатного рабства": що змінюється у роботі різних банків