Не існує техніко-економічного обґрунтування необхідності побудови Чигиринської АЕС - Рябцев

Не існує техніко-економічного обґрунтування необхідності побудови Чигиринської АЕС - Рябцев

Найбільш коштовним ресурсом для української енергетики є час. Ми не встигаємо відновлювати енергетичні об’єкти і заповнювати той дефіцит електричної енергії, який утворився внаслідок руйнування понад 9 гігаватів потужності. Про це в ефірі Українського Радіо розповідає директор спеціальних проєктів у науково-технічному центрі "Псіхея" Геннадій Рябцев. На його думку не існує  техніко-економічного обґрунтування необхідності побудови Чигиринської АЕС, оскільки це коштуватиме десятки мільярдів доларів, які під час війни можна використати ефективніше. Крім того, слід враховувати неминучі зміни майбутньої архітектури енергосистеми України, якою вона має бути і який попит споживачів вона має задовольняти. Необхідно якнайшвидше розвивати децентралізовану електрогенерацію, - наголосив експерт.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Ілюстративне фото: Главком

Будівництво Чигиринської АЕС припало на період застою, коли економіка мала бути економною

Чому будівництво Чигиринської АЕС так і не завершили за часів СРСР і за яким принципом обиралося місце для будівництва атомних електростанцій?

Тоді радянське політичне керівництво не звертало увагу на якісь дрібнички на кшталт козацьких столиць чи чогось іншого. Заради торжества розвинутого соціалізму переступали через багато що. Водосховища, які затоплювали були дуже цінні з погляду історії. Основною метою було забезпечення електричною енергією того великого промислового кластера, який мав бути збудований в цьому районі трішки південніше. Це Кременчук, Дніпро і вся Дніпровсько-Донецька западина, якщо казати геологічними термінами. Там прогнозувався розвиток великих промислових підприємств, які потребували величезну кількість електроенергії, тому що були зовсім не енергоефективними. Тобто Чигирин мав значення з точки зору логістики і об’єднання з уже існуючими об’єктами. Навіть зараз, коли структура промисловості в Україні впродовж років незалежності дуже змінилася, Дніпропетровська область у нас залишається найбільшим споживачем електричної енергії.  І такою залишатиметься і надалі. У радянські часи усі станції будувалися паралельно з промисловими об’єктами. І введення в дію великих заводів зазвичай супроводжувалося введення в дію і енергетичних станцій, які живили ці підприємства електроенергією.  Проте усі ці плани з будівництвом АЕС припали на той період, коли економіка мала бути економною. Це був розквіт періоду застою. Виявилося, що коштів на будівництво великих промислових підприємств не вистачає. І тоді рішення про подальше будівництво та про роботи пов’язані з атомною електростанцією було відтерміновано до кращих часів, а потім і взагалі було скасовано.

Необхідно якнайшвидше розвивати децентралізовану електрогенерацію

У чому суть гасла, що економіка має бути економною?

Це глибокий термін, якщо його торкатися. Він стосувався того, що потрібно було отримувати якомога більші результати, витрачаючи якомога менше. І в цьому полягає принцип економності економіки. Зараз також потрібно згадати цей принцип, а не гасло. Нам зараз дуже потрібні швидкі результати для того, щоб якнайкраще відновлювати те, що знищує РФ. Тому в основних наших документах, які ухвалює уряд  йдеться про необхідність якнайшвидшого розвитку децентралізованої генерації. У зв’язку з цим виникають дуже великі питання до керівництва "Енергоатома", яке фонтанує різноманітними проєктами: то добудови за радянськими технологіями третього і четвертого реакторів Хмельницької АЕС, то зведення на тій же станції п’ятого і шостого реакторів за американською технологією, то відродження давно забутої Чигиринської АЕС.

Не існує  техніко-економічного обґрунтування необхідності побудови Чигиринської АЕС

Яка логіка стоїть за відновленням Чигиринської АЕС? Чи не може вона стати об’єктом атак росіян?

По-перше, ніхто нічого зараз не збирається будувати. По-друге, логіка тут в тому, щоб так би мовити застовпити місце. Будь-якого техніко-економічного обґрунтування необхідності побудови цієї станції ніде не оприлюднено і навряд чи таке техніко-економічне обґрунтування існує. Чому в мене такі здогадки? Тому що те техніко-економічне обґрунтування, яке  було прикладене до законопроєкту, який зараз пройшов перше читання у Верховній Раді  і стосується добудови третього і четвертого реакторів на Хмельницькій АЕС датоване ще доковідними часами. Тобто воно базується на уяві про співвідношенні між генерацією та споживанням електричної енергії 2018 року і зовсім не враховує всі ті зміни, які відбулися в Україні впродовж останньої п’ятирічки. А ці зміни достатньо великі. Це стосується не лише ціни будівництва, інфляції, девальвації тощо. Це насамперед стосується змін уявлень про майбутню архітектуру енергосистеми України, про те, якою вона має бути і який попит споживачів вона має задовольняти.

Геннадій Рябцев. Фото: ФБ-сторінка Геннадія Рябцева

Збитковий "Енергоатом" розраховує на багатомільярдні інвестиції

Скільки може коштувати відбудова Чигиринської АЕС?

Це питання до ініціаторів відбудови. Мені дивно, як збиткова компанія ("Енергоатом" себе позиціонує як збиткову компанію), яка не може похвалитися високими доходами і прибутками може розраховувати на якісь величезні багатомільярдні інвестиції. Побудова однієї енергостанції коштує десятки мільярдів доларів. Якщо такі проєкти зараз будуть реалізовуватися, ці кошти можна спрямувати на дещо інші потреби, особливо якщо йдеться про кошти міжнародної фінансової допомоги. Нульовий цикл будівництва – це використання великих обсягів бетону. На мій погляд цей бетон варто було б використати для забезпечення захисту трансформаторних підстанцій "Енергоатома", як це робить "Укренерго". "Укренерго" захистило свої підстанції таким захистом і збитки від ударів зменшилися в 5-6 разів. В "Енергоатомі" думають що Путін не зможе вдарити по атомним станціях чи по підстанціях, які забезпечують зниження чи підвищення напруги на виході з цих об’єктів? На мій погляд у Путіна немає щодо цього обмежень. 

Найбільш коштовним ресурсом для української енергетики є час

Чи можна додати нові блоки до вже існуючих електростанцій?

Якщо йдеться про "Енергоатом" потрібно подивитися чи формується належним чином фонд виведення енергоблоків з експлуатації. Такий фонд повинен не зникати, а збільшуватися. Тому що з часом потрібно буде виводити енергоблоки АЕС з експлуатації, а на це потрібні кошти.  По-друге, потрібно подумати над тим, щоб вивести компанію на корпоративний рівень і зробити її привабливою для іноземних інвесторів. Поки що корпоратизація "Енергоатома" незавершена. Зараз там залишаються ознаки державного підприємства з відповідними недоліками для цієї компанії. Якщо щось будувати, то напевне потрібно думати про побудову чогось нового, сучасного, а не купувати непотрібні деяким нашим європейським партнерам реактори радянської технології виробництва. Скільки було розмов про те, що потрібно розвивати технології малих модульних реакторів. Потрібно будувати реактори наступного покоління і встановлювати їх в Україні. Тому я не розумію, в чому полягає мета такої метушні поміж проєктами і намагання вкласти кошти в будівництво чогось великого під час війни. Зараз найбільш коштовним ресурсом для української енергетики є час. Ми просто не встигаємо відновлювати енергетичні об’єкти і заповнювати той дефіцит електричної енергії, який утворився внаслідок руйнування понад 9 гігаватів потужності.

Останні новини
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Новини по темі
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
"Рамштайн" без США та Євросоюз без Орбана – Дикий про допомогу західних партнерів у 2025 році
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Якщо немає сильних морозів, будинок тримається 2-3 доби — Сергієнко
Інтерес Заходу до відновлення польотів в Україні є, але все залежить від війни — Шевченко