Фото: medplatforma.com.ua
Корупція у медичній сфері є доволі значною
4 жовтня пресслужба ДБР повідомила, що бюро підозрює керівницю Хмельницького обласного центру МСЕК та її сина у незаконному збагаченні. Під час обшуку було знайдено майже 6 млн доларів у різних валютах. Ми читаємо різні повідомлення про "торгівлю інвалідністю" та подальші звільнення очільників МСЕК. Що ви можете сказати про цей обсяг зловживань? Суспільство просто заплющувало очі?
Мені видається, що корупція у медичній сфері є доволі значною. У невеликих обсягах вона може бути у сфері енергетики та відбудови. Тут питання більше не до суспільства, а до Кабміну та урядових органів, які не здійснювали дії щодо цифровізації та реформування МСЕКів та інших медичних установ, які визначають ступінь інвалідності. Бо план мінімізації корупційних ризиків НАЗК розробило ще наприкінці 2022 року, зробило аналітику, виділило топ-10 корупційних ризиків і запропонувало рекомендації, як їх уникнути. Але ніяких дій уряд не вчиняв. А ще раніше, у 2018-19 роках, була створена міжвідомча робоча група, якою теж напрацьовувалися механізми реформування МСЕК. Але у 2020 році уряд це не ухвалив, вважав, що не на часі. І останні події щодо вилучення корупційних коштів та відкриттям цілої низки зловживань стали каталізатором і для уряду, і для правоохоронних органів. Сподіваюсь, це призведе до якихось рішень.
Але ж треба, щоб після реформування механізм запрацював і не було інших лазівок обходити нову формулу.
Затримання керівників МСЕК ― це протидія корупції: зловити, посадити, це один з елементів. Але він не буде працювати без запобігання корупції, без системних змін, зокрема правил, норм, процедур, цифровізації, яка фактично дає результат на майбутнє. Тому зараз важливо, щоб ми цим суспільним розголосом домоглися саме системних змін. Насправді є провадження, успішні вироки суду, які ловлять на корупції працівників МСЕК, ВЛК та інших медичних установ. Але якщо проаналізувати, то можна побачити невеликі покарання ― укладається угода зі слідством, а це або дострокове звільнення, або невелике покарання, наприклад, штраф. І все це не набувало розголосу до того, як було затримано Тетяну Крупу і всі дізналися, які там масштаби корупції.
Об’єктивно цифровізація руйнує корупцію
Чи є цифровізація панацеєю, на вашу думку? Адже завжди може знайтися людина, яка знає всі паролі і може внести корективи вручну.
Об’єктивно цифровізація руйнує корупцію. Бо її основне завдання ― усунути посадовця між людиною і державою. Коли людина звертається до держави за певними послугами, то фактично є посадовець, який прагне отримати хабар. А системі ви хабаря не дасте ― це ключове. Звісно, що із МСЕК складна історія, яка потребує залученості людей. Неможливо всі МСЕКи перетворити на діджиталізовані, все одно це буде за участі людей. Але ми зможемо бачити, хто саме вносить документ, який не відповідає дійсності. На рівні МОЗ, аудиторських служб, правоохоронних органів будуть відстежувати, де ж відбуваються порушення і хто за цим стоїть. І це допоможе зменшити навантаження, бо сьогодні МСЕК ― це здебільшого паперова робота. Усі рішення, висновки, підписані лікарями, реалізовуються у папері. Щоб здійснити перевірку і притягнути до відповідальності, ми повинні витребувати ці документи, перевірити їх, допитати всіх лікарів тощо. Цифровізація це точно полегшить. Є багато хороших прикладів, скажімо, реєстрація шлюбу за добу та інші державні послуги, де зменшилась корупція. Можна навести приклад первинної медичної допомоги, тобто запровадження сімейних лікарів. На сьогодні всі дані вносять у систему "Хелсі", ви вже не ходите з паперовими документами, фактично МОЗ визначає, хто скільки пацієнтів прийняв, а НСЗУ здійснює відповідні оплати. Це допомагає контролювати роботу самих лікарів та робити безпосередній розподіл бюджетних коштів, тобто оптимізує процес.
.jpg)
Сергій Миткалик. Фото: rgk-nabu.org
Головне ― змінити структуру
16 жовтня МОЗ подало на громадське обговорення законопроєкт про реформування МСЕК. Головне ― це ліквідація медико-соціальних експертних комісій та запровадження експертних комісій з оцінювання повсякденного функціонування особи (КОПФО). Чи не буде ця заміна, як шило на мило?
Коли ми змінюємо назву, головне ― змінити структуру. Ідея правильна ― треба реорганізувати. Ми ліквідовуємо те, що було, але як будемо працювати з новими органами? Залишиться колегіальний орган чи рішення буде ухвалюватися в іншій формі? Кого ми набираємо в ці експертні комісії, адже в нову комісію можна набрати старих людей. Це ризик. І як усе це буде впроваджено? У нас ухвалюють багато законів, а на практиці вони часто не працюють. Зараз процес зміни законодавства пішов на рівні Кабміну і Верховної Ради. Сподіваюся, у законі всі ризики будуть враховані. Але найбільш критична історія тут пов’язана з виданими раніше рішеннями.
Якщо ми заберемо дискрецію, це мінімізує корупцію
Наскільки об’єктивно можна виміряти підстави для встановлення інвалідності? Чи існують чіткі критерії та чи можемо ми імплементувати в Україну міжнародний досвід?
Ключовий критерій та мінімізація корупції ― це мінімізація дискреційних повноважень (дискреція ― вирішення посадовою особою або державним органом певного питання на власний розсуд ― ред.). Тобто щоб майбутні комісії, які прийматимуть рішення, не мали б якихось альтернативних шляхів, давати чи не давати ІІ групу інвалідності, а може дати ІІІ групу. До сьогодні комісія вирішувала, покладаючись на дуже суб’єктивні фактори, і особа зі своїми діагнозами могла отримати ІІ або ІІІ групу інвалідності, наприклад. Якщо ми цю дискрецію заберемо, то це мінімізує корупцію. Є вже низка прописаних норм, які працюють, їх треба просто допрацювати. Але коли ми заберемо дискрецію, цифровізуємо процеси, то будемо бачити за всіма довідками лікарів, які їх видавали. І зможемо мінімізувати корупційні речі.
Щодо ризику складу учасників оновлених експертних комісій, є пропозиція конкурсного набору.
Однозначно треба провести конкурсний набір нових членів із залученням громадськості. Має бути обов’язкова трансляція з максимальною публічністю, відкритістю та перевіркою кандидатів на доброчесність.
