Фото @tomiichek з інстаграм-сторінки mamarika_official
"Ми — родина, яка ніколи потайки нічого не проживала. Ми вирішили, що будемо ділитись своїм досвідом. Від перших пісень MamaRika так склалось, що кожна моя пісня майже завжди автобіографічна. Тобто я пишу музику про те, що проживаю. Тому "МАЄМО" — це пісня, коли в нас було весілля, "КАVA" — це коли я була вагітна, "Сину" — коли я народила Давіда. Тому і кризу ми проживали такою трилогією пісень, бо писалось про те, що боліло на даний момент"
Привіт тобі. Знаємо, що ти трохи захворіла. Скажи, будь ласка, щоб ми знали, де не ходити, аби не захворіти?
Я не знаю. Мені здається, де б ви не пішли, всюди на вас чекає якась бацила, тому бережіться однозначно. В нас же просто Давідік пішов у садочок. Всі мами зараз зрозуміють, що коли дитинка йде в садок, то, в принципі, чекай соплєй.
Бережи себе, лікуйся. Повертаючись до пісні, у вас вийшла довга драматична історія, яку можна описати трьома піснями: "Хтось йде", "Не йди", "КОЛИШНЯ". Це вже завершена історія? Ми можемо сказати, що фух, закінчили й жовта преса більше не буде розлітатись у заголовках, які так полюбляють: "MamaRika — колишня".
Я так люблю ці заголовки, хоча насправді люди роблять свою роботу, це нормально, бо ми ж нічого не приховуємо. Ми — родина, яка ніколи потайки нічого не проживала. Ми вирішили, що все ж таки будемо ділитись своїм досвідом. І ще чому так? Якось ще давно, мабуть, від перших пісень MamaRika так склалось, що кожна моя пісня майже завжди автобіографічна. Тобто я пишу музику про те, що проживаю. Тому "МАЄМО" — це пісня, коли в нас було весілля, "КАVA" — це коли я була вагітна, "Сину" — коли я народила Давіда. Тому і кризу ми проживали такою трилогією пісень, бо писалось про те, що боліло на даний момент. Тому я не знаю, чи не будуть писати заголовки, оскільки ми буквально вчора трошки посварились. Це нормально, бо хворі всі, кашляємо, ходимо всі злі, буркаємо.
Хтось на когось накашляв.
Так, ми живі люди, я не можу обіцяти, що все життя в нас буде гладко, бо ми абсолютно нормальні звичайні люди. Але найважчий період, коли штормить так, що просто капець, напевно, ми вже пройшли. Власне, я й присвятила цю пісню Сергіїчу на концерті. По-перше, це була десята річниця наших відносин, 10 років ми прожили.
Ти зі здивуванням це сказала? Мовляв, ого ми даємо!
Та ну його, це дуже багато! Знаєш, чого я в шоці? Що він так довго мене витримав. Тому що мене витримати десять років — це серйозно. Я не наговорюю на себе, він теж не подарунок, але в мене важкий характер і, напевно, тільки Сергій може це долати й жити з такою відьмочкою, як я. Знаєш, куди ми вже один від одного дінемось? Тому, в принципі, все правильно і кризу, напевно, ми все ж таки подолали.
"Я дописала її за два дні до концерту і не сподівалась, що він так відреагує. Бо насправді Сергій свої найсокровенніші моменти показує лише мені. А в цей момент ми були ніби тільки двоє, таке було відчуття, хоча навколо був цілий натовп людей. І це було так, ніби ми відключили натовп, у хорошому сенсі слова, і залишились лише вдвох, й ми двоє плакали. Це був як кадр із фільму, тобто ми ніби залишились тільки вдвох, але за цим спостерігав весь зал"
Хочу розпитати ще про концерт. Було видно, що Сергій нічого не знав про цю пісню. Ти саме таких емоцій чекала від нього?
Насправді, як було з піснею? Ми з Ваньком моїм Клименком написали її близько року тому. Але написали основу, рибу, демку, як хочете називайте, і закинули в топку. І мені відчулось за тиждень до концерту, десь за пару днів, що я хотіла б зробити Сергію якийсь подарунок і було б класно це зробити на концерті, і згадала про цю пісню. Ми її дописали за два-три дні до того, просто дописали до фіналу, Сергій її толком ніколи не чув, і з пацанами лайвом один раз зіграли на репетиції. Тому він якщо й чув колись шматочок пісні, то не чув повністю, й рік вона була взагалі так, ніби її й не було. В нас так буває, що ми пишемо наперед, до речі, якісь сенси збуваються. Ваньок взагалі якийсь пророк у моєму житті, бо він завжди пише те, що потім збувається. Я просто дописала її за два дні до концерту і не сподівалась, що він так відреагує. Бо насправді Сергій свої найсокровенніші моменти показує лише мені. А в цей момент ми були ніби тільки двоє, таке було відчуття, хоча навколо був цілий натовп людей. І це було так, ніби ми відключили натовп, у хорошому сенсі слова, і залишились лише вдвох, й ми двоє плакали. Це був як кадр із фільму, тобто ми ніби залишились тільки вдвох, але за цим спостерігав весь зал.
"Я хочу цим треком підбадьорити людей і дати їм шанс на те, що все може бути добре й вони збережуть своє кохання"
Ти кажеш, що ця пісня може бути прикладом для інших пар, які переживають кризу. Чи є в тебе рекомендації, як втихомирити шторм у стосунках?
Я б не хотіла роздавати поради, бо мені здається, що це занадто велика відповідальність. Кожна пара особлива й вони мають свої проблеми, які, напевно, не повторюються. Але базові штуки просто зі свого досвіду можу озвучити. Дуже важливо, щоб обидвоє хотіли це змінити, щоб обидвоє хотіли працювати над відносинами. Коли це робить тільки одна людина, а друга відбуває, це не працює. Коли двоє хочуть, працюють щоденно й ведуть діалог, чують один одного й роблять все, щоб зберегти стосунки, тоді це спрацює. Я вам щиро бажаю зберігати це, бо найлегше піти, а найважче залишитись і щось із цим зробити. У нас вийшло, це дуже важко, але реально. Я хочу цим треком, цією роботою підбадьорити людей і дати їм шанс на те, що все може бути добре й вони збережуть своє кохання.
Слухати пісню "КОЛИШНЯ" від MamaRika, як і багато інших прем’єр, можна в плейлісті "Промінь рекомендує 2025" на Spotify.
