Ira Luzina: Ми постійно почуваємося так, ніби не вписуємось у якийсь тренд

Ira Luzina: Ми постійно почуваємося так, ніби не вписуємось у якийсь тренд

Колишня учасниця гурту Panivalkova Ira Luzina повернулася у світ музики з новою піснею Never Fit In. У своїй композиції артистка торкається теми відчуття невідповідності суспільним очікуванням, яка знайома багатьом. Нині виконавиця живе у Великій Британії та разом з однодумцями працює над створенням нового музичного матеріалу.

В ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь Ira Luzina розповіла ведучій Марії Бурмаці про виклики еміграції, роботу над створенням нового музичного матеріалу та поділилася думками про повернення на українську сцену.

0:00 0:00
10
1x

Фото: Kosuke Ikea

Для багатьох моїх знайомих британців я стала першою українською людиною, яку вони бачать у своєму житті

Сьогодні ти презентуєш пісню Never Fit In, яку можна перекласти як "Ніколи не вписуйся". Яку ідею ти хотіла донести цією композицією?

Це таке цікаве відчуття, яке, на мою думку, знайоме кожному, незалежно від віку чи країни. Ми постійно почуваємося так, ніби не вписуємось у якийсь тренд, який відбувається навколо нас. Люди одружуються, розлучаються, народжують дітей, розвивають кар’єри, купують будинки, а ти стоїш і думаєш: "Я якось не вписуюсь у цю ситуацію". Цей досвід починається ще зі школи, коли всі навколо здаються "крутими", а ти — не дуже, і продовжується в дорослому житті. Це таке постійне відчуття, ніби з тобою щось не так, ніби ти самозванець. Усі інші, здається, знають, як існувати й бути успішними, а ти – ні.

Як ти відчуваєш, чи вписуєшся ти в теперішню свою реальність? 

Я відчуваю, що ніколи не вписуюсь. От дійсно, never fit in. Я ж і в Україні відчувала, що не вписуюсь, як в дитинстві, так і в дорослому житті і в Україні, і зараз у Лондоні. В Україні я теж мала це відчуття — і в дитинстві, і в дорослому віці, і зараз у Лондоні. Але в Лондоні, це зрозуміло, бо українців тут набагато менше, ніж в Україні. Тому це просто таке вічне відчуття, що ти не вписуєшся, і нічого з цим не зробиш.

Тобто в "хіт-параді", де ти не вписуєшся, зараз Британія на першому місці?

Ні, на першому місці Енергодар. Це завжди Україна, Запорізька область, місто Енергодар, звідки я родом. Там відчуття, що ти не вписуєшся, було максимально сильним. Бо це дитинство, тінейджерство і це дуже специфічна атмосфера маленького міста, коли в тебе є якісь амбіції, то ти дійсно не вписуєшся. Це назавжди в моєму серці.

Чи спілкуєшся ти в Лондоні з українською громадою?

Так, я спілкуюся з українською громадою. Тут є благодійні організації, які допомагають різними способами і, звісно, я спілкуюся з ними, і представляю Україну. Цікаво, що для багатьох моїх знайомих британців (я ходжу тут на роботу, винаймаю житло), я стала першою українською людиною, яку вони бачать у своєму житті. І це дуже дивне відчуття, бо вони оцінюють українців по тобі. І ти в якомусь сенсі репрезентуєш цілу націю, що дуже дивно, хоча ти й не підписувався на таку роль. І, так, ти намагаєшся допомагати, пояснювати, розповідати, бо це більше культурна й соціальна робота, це в якомусь сенсі політика. І тут багато українців, які намагаються робити таку роботу: розповідати що відбувається, хто ми й чим відрізняємося від росіян.

Де і ким ти працюєш у Британії?

Я працюю в архітектурній студії, але я не архітектор. Я працюю як студіо-менеджер, займаюсь менеджерством цієї практики.

Я ніколи нічого не планую. Я йду за тим, що відбувається.

Ти пишеш і записуєш пісні в Лондоні. Ти знайшла там однодумців?

Так, я витратила багато часу на пошук музичного ком'юніті, бо тут здається, що їх дуже багато, і це правда, але вони всі різні. Я шукала і знайшла людей, чий підхід до музики й до роботи з нею дуже близький до мого. Я не можу сказати, що це якась постійна стабільна команда, але це один і той самий саундпродюсер, з яким ми зробили Never Fit In і ще три пісні, які вийдуть цього року. Відчуття стабільності тут ніколи немає, бо ти емігрант і намагаєшся якось пристосуватися з пошуком музикантів і команди.

Якщо говорити словами твоєї пісні, в музичну сферу ти вписалася?

Ти робиш це своїми надзусиллями, тому що ніхто тебе не чекає. Інколи важко й сумно, але ти відчуваєш, що треба йти, комунікувати, знайомитись, нетворкати, ходити на івенти й презентувати себе. Хоча на душі в цей час може бути зовсім інша атмосфера. 

Чи є у твоїх планах повернення на українську сцену з українськими піснями?

Я ніколи нічого не планую: Panivalkova, сольну кар'єру та переїзд до Лондона. Це все просто ставалось. І я йду за тим, що відбувається: якщо пісня пишеться якоюсь мовою, я пишу її, як вона є. Так було в Panivalkova, і так є зараз. Коли у мене з'являться українські пісні, звісно, я їх писатиму, не стримуватиму себе, і повернуся з ними.

 

Редакторка текстової версії — Олена Кірста.

Відеоверсії інтерв'ю дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.

Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.