Ведучий: поговорімо про важливість розвитку альтернативних джерел електроенергії: екологічна та економічна складові. На території Бобринецької ОТГ біля селища Дібрівка будується сонячна електростанція потужністю 10 мегават. Пане Валерію, чи добудовано, чи вже діє?
Валерій Сніжко: на сьогодні є необхідність системного підходу до альтернативних видів енергоефективності й енергозбереження. У Бобринецькій ОТГ, чесно кажучи, започатковано було не мною, попередником, але на той час, коли ми вже об’єдналися, земельна ділянка вже була виділена. Ті, хто її взяли під електростанцію, вони відмовилися і не сплачували відповідні податки до міської ради і заборгували понад 150 тисяч гривень. Ми знайшли власників, провели відповідні переговори, потім вони змінили власника і новий власник також заборгував. І лише на третьому етапі ми знайшли тих людей, які справді зайнялися підходом і ефективним будівництвом. На
сьогоднішній день сонячна електростанція вже рік, як працює.
Ведучий: а щодо стратегії вашої ОТГ? Вона вже є, чи ще плануєте розробити? Які основні напрямки? Валерій Сніжко: На сьогодні енергоефективність – це більш поширене поняття, адже сюди входить і утеплення, і модернізація… А те, що стосується енергетики… У нас
також є ще одне звернення на 10 гектарів, де хочуть встановити сонячну електростанцію. Є така пропозиція. Ідуть перемовини з депутатським корпусом. Вони подали заявку і ми обговорюємо питання щодо виділення земельної ділянки, яка не використовується.
Ведучий: пане Петре, в інтерв’ю засобам масової інформації ви говорили, що побудована одна сонячна електростанція, а друга будується. На сьогодні, чи вже збудували другу?
Петро Кіяшко: дуже правильно ви сказали. У нас одна вже збудована на 28,5 гектарах, потужність її 16 мегават. Зараз вже виділена земля і закінчена підготовка документів на 13 Га, де встановлять сонячні батареї. Я думаю, що навіть цього року вже розпочнемо. Щодо закінчення не буду обіцяти, але все робимо для того, щоб у цьому році ми обов’язково запустили цю електростанцію на цій землі, яка справді не придатна для використання з іншою метою. Крім цього, нашій громаді вдалося залучити інвестора, який закінчив оформлювати документи. На виділеній йому землі буде встановлено 5 вітрових станцій із будівництвом підстанцій для того, щоб накопичувати електроенергію. Ціна такого проекту півтора мільярда. Я думаю, це проект теж цього року вже розпочнемо будувати. Це для нас дуже важливо, адже це дасть нові робочі місця. Зараз ми укладаємо договір, щоб частина електроенергії безкоштовно потрапляла на територію нашої громади, хоча б для освітлення вулиць. Я хочу сказати за енергозбереження. Справа в тому, що дуже правильно вчинила держава, коли все ж вирішила виділяти кошти на утримання шкіл тільки для педагогів. Далі утримання школи залишається за громадою і це дуже правильно. Це нас примусило думати, як усе ж зробити, щоб забезпечити обігрів наших шкіл, - а це основні кошти у нас і, я думаю, і в моїх колег. Зараз ми розробили цілу програму і
поступово закінчуємо утеплення нашої опорної гімназії. 9,5 мільйонів буде освоєно вже в цьому році, а половина була освоєна минулого року. Зараз ми в іншій школі міняємо котли на енергоефективні. Це дасть нам можливість за два-три роки економити, я думаю, 50 % на обігріві. Це ті кошти, які можна буде спрямувати на ті проблеми, які ще не вирішені у нас на території. Я не думаю, що держава буде весь час нам допомагати. Ми маємо навчитися працювати на своїй землі, на своїй території так, щоб ми могли жити за ті кошти, які платять наші платники податків.
Ведучий: як щодо теорії? Як населення на місцях, чи готове воно до впровадження таких технологій? Чи проводяться у вас просвітницькі акції, програми, що спрямовані на підвищення обізнаності, розуміння та використання оновлюваних джерел енергії? Чи всі члени громади підтримують проекти зі встановлення, наприклад, сонячних батарей?
Валерій Сніжко: Реформа з децентралізації влади передбачає зміну управління на місцях, у громадах. Системні перетворення щодо передачі ресурсів і повноважень на місця зумовили зміну пріоритетів у роботі голів територіальних громад та депутатського корпусу. У своїй діяльності їм необхідно надавати мешканцям максимальну кількість послуг, маючи обмежені ресурси. Енергоефективність – це перший крок до економії коштів. Саме тому в об’єднаних територіальних громадах нині шукають альтернативні
джерела з енергоефективності та енергозаощадження. Проекти альтернативної енергетики, енергоощадних технологій є важливими для впровадження в ОТГ для забезпечення в першу чергу їхньої енергонезалежності та економії фінансів. У регіонах акцентується увага на необхідності використання
земельних ділянок для реалізації проектів альтернативної енергетики. Таким чином, енергоефективність – це не лише економія коштів, а й імідж громади та можливість залучення інвестицій. Реалізація проектів із впровадження альтернативних джерел енергії в ОТГ повинна мати не точковий, а системний характер, а для цього необхідне розуміння представників органів самоврядування, бізнесу й державної влади.
Валерій Сніжко, голова Бобринецької міської територіальної громади справді не всі готові до відповідних змін і дехто, коли будувалася ця електростанція, підтримували будівництво, думали, що буде манна з неба падати. Але зі своїм колегою можу дещо не погодитися, тому що коли проходили переговори щодо здешевлення відповідної електроенергії або безкоштовної взагалі, ця електроенергія
йде в загальну систему, і її звідти вилучити не можна. На сьогодні користь для громади в тому, що вони є платниками податків, також створюють робочі місця. І ведемо переговори щодо того, що вони можуть частково брати участь у благоустрої міста, виділяти відповідні кошти. Можна створити відповідну програму, щоб вони частково відшкодовували кошти, які громада витрачає на сплату за електроенергію на освітлення території. Хочу зауважити, що в нас різні програми, спрямовані на те, щоб залучити кошти до громади.
Ведучий: з урахуванням сільськогосподарського спрямування вашого регіону, чому б замість будівництва сонячної електростанції не побудувати, наприклад, завод біопалива або електростанцію на біопаливі?
Валерій Сніжко: У нас створений кооператив, адже після розпаду Радянського Союзу ми, напевно, унікальні у всій країні, адже у районі у нас є 128 тисяч гектарів землі, а великих сільськогосподарських товаровиробників практично немає, є понад шість тисяч дрібних фермерів на території району. Тож для того, щоб усіх їх залучити і більш ефективно використовувати землі, їм необхідно створити відповідні умови. І ми це робимо, ми створюємо умови для відповідних кооперативів. Є у нас невеличкі господарства, які виготовляють біопаливо, але ним вони забезпечують лише лікарню і самих себе.
Реформа з децентралізації влади передбачає зміну управління на місцях, у громадах. Системні перетворення щодо передачі ресурсів і повноважень на місця зумовили зміну пріоритетів у роботі голів територіальних громад та депутатського корпусу. У своїй діяльності їм необхідно надавати мешканцям максимальну кількість послуг, маючи обмежені ресурси. Енергоефективність – це перший крок до економії коштів. Саме тому в об’єднаних територіальних громадах нині шукають альтернативні джерела з енергоефективності та енергозаощадження. Проекти альтернативної енергетики, енергоощадних технологій є важливими для впровадження в ОТГ для забезпечення в першу чергу їхньої енергонезалежності та економії фінансів. У регіонах акцентується увага на необхідності використання
земельних ділянок для реалізації проектів альтернативної енергетики. Таким чином, енергоефективність – це не лише економія коштів, а й імідж громади та можливість залучення інвестицій. Реалізація проектів із впровадження альтернативних джерел енергії в ОТГ повинна мати не точковий, а системний
характер, а для цього необхідне розуміння представників органів самоврядування, бізнесу й державної влади.
Валерій Сніжко, голова Бобринецької міської територіальної громадипане Петре, запитання і до Вас щодо програм? Чи є у вас кампанії з інформування населення щодо важливості впровадження альтернативних видів енергії й енергозбереження взагалі?
Петро Кіяшко: У наші ОТГ ця робота триває понад два роки. До нас приїжджають, консультують нас. І два будинки дали згоду і ми допомогли організувати проекти для того, щоб утеплити будинки. Це багатоповерхові багатоквартирні будинки. Я думаю, ми розпочнемо цю роботу в цьому році. Найголовніше, що ми переконали людей, що можна платити якщо не вдвічі менше, то принаймні на 30 відсотків менше, якщо нормально утеплити свій будинок – маю на увазі дах, стіни, підвали. Навіть вартість їхніх квартир зросте. Це зрозуміло. Тож у селищі ми проводимо роз’яснювальну роботу. У нас 74 багатоповерхові будинки. Власне, у нас ця робота триває понад 10 років. І зараз, можливо ми й пішли на порушення, але ми дозволили будинкам, кожній квартирі, не чекати, поки весь будинок утеплиться, ми дозволили утеплювати свої квартири. Тож зараз понад 5 бригад постійно утеплюють наші будинки.
Ведучий: чи є ефективною така робота?
Петро Кіяшко: на першому етапі вона не ефективна, але коли 51 % будинку утеплено, далі береться влада. Ми наполягаємо вже на повному утепленні будинка. І технологію, яку вибрали мешканці, бригади не порушують, хоча й утеплюють їх поетапно.
Ведучий: Тепер щодо економічної зацікавленості регіоном. Як залучати інвесторів? Хто допомагає складати інвестиційні проекти?
Валерій Сніжко: я б хотів повернутися до попередньої розмови, одна ремарка. Я почув, що деякі експерти наголошують на тому, що часткове утеплення будинків неефективне. Я тут можу не погодитися. Адже на сьогоднішній день, якщо утеплення проводять відповідні спеціалісти, вони проводять спочатку енергоаудит. Коли проводять анергоаудит, фахівці моніторять, де є втрата тепла, що потрібно утеплювати: стіни? Яким матеріалом, якої товщини? Чи правильно встановлені батареї? Тож я хочу зауважити, коли плануєте відповідні роботи, то не варто шкодувати кошти, а необхідно обов’язково залучити спеціалістів і зробити все правильно. Тільки тоді буде ефективність. Тепер інвестиційна привабливість. На сьогодні є проблема щодо документації на землі. Без власності і без розподілу жоден інвестор не прийде. Інвестори мають бути впевнені, що ця земельна ділянка справді належить відповідній громаді і що громада згодна надати її в оренду, чи у власність, чи як там. Але обов’язковою вимогою є виготовлення документації на власність відповідною ділянкою.
Ведучий: хто був постачальником електроенергії до будівництва сонячної електростанції? Чи доцільно було ОТГ переходити на нові джерела отримання електроенергії?
Валерій Сніжко: Я з впевненістю можу сказати, що це потрібно не лише нашій громаді, це необхідно Україні в цілому, тому що та територія, яка використана під електростанцією, вона на схилі і раніше вона не приносила жодного прибутку. Тож інвестори жодної шкоди землі або громаді не завдали, натомість надали робочі місця. І їх не багато на сьогоднішній день, але вони є. І також сплата орендної плати. І надалі,як мій колега вже сказав, ми будемо обговорювати питання щодо участі інвесторів у
розвитку громади.
Ведучий: як ви залучаєте інвесторів? Чим інвестиційно привабливий ваш регіон?
Петро Кіяшко: за будь-яку справу мають братися фахівці і ми це розуміємо. Наразі нам вдалося підготувати двох професійних менеджерів, які займаються енергозбереженням. Також нам пощастило, що наша громада потрапила до програми «Рівний рівному». Це дало нам змогу побачити місто, яке було збудоване ще за Радянського Союзу, і в якому нині повним ходом іде реформа з енергозбереження.
Тож ми побачили куди нам іти і як нам іти, адже ми отримали дуже багато цінної інформації для нашої громади. Інвестору потрібно показати, що громада зацікавлена в ньому. У нас дуже багато проектів, але енергозбереження це саме те, що потрібно робити у першу чергу. Залучення інвесторів, це надзвичайно важливо для стратегії розвитку нашої території.
Органи місцевого самоврядування, які дбають про ефективне використання ресурсів, активно впроваджують енергоефективні заходи: утеплюють фасади та покрівлі комунальних будівель (шкіл, дитячих садочків, лікарень тощо), замінюють двері та вікна на енергозаощаджувальні, встановлюють системи опалення на альтернативних видах палива, використовують сучасне освітлення тощо. Це дозволяє знизити енергоспоживання, а отже заощаджувати кошти місцевого бюджету. Крім того, використання енергозаощаджувальних механізмів в громаді спонукає і мешканців до ощадливості та раціонального використання ресурсів, а також покращує привабливість громади, її інвестиційний клімат, дозволяє громаді залучити додаткові кошти. І головне, пам’ятаймо, «Ми не отримали землю у спадок від предків, ми позичили її у наших дітей». (З пісні американських індіанців)
