Смарт-місто, смарт-будинок, сьогодні дуже вживаними стали ці неологізми. Це з англійської – «розумне місто» у нашому випадку. Але що включати у поняття «розумного міста»? Якщо вбити у пошуковик, то це якась така територія міста, села, де застосовуються новітні електронні технології, які дозволяють зробити життя у місті більш зручним, доступним, менше ресурсів витратити і поліпшити якість життя загалом.
А чи насправді тільки технології гарантують саме ту оптимізацію, розумне рішення у місті, чи селі?
Тарас Кучма: Хотів би сказати, що технології, це у першу чергу інструмент. Яким треба вміти користуватися. Як скальпель, який дається хірургу, який вміє це робити і може датися не хірургу. І тоді будуть проблеми. Але тими технологіями, якими оперують IT, чи інші міста, повинні бути системними і переслідувати якусь ціль. У нас ціль – створити комфортне життя усіх мешканців. І зробити так, щоб у житті міста брала участь громада. Тому що смарт-сіті це є перший етап до формування громади, тобто смарт-сітізен, тобто громади, яка могла б не просто управляти містом, а бути партнером для влади.
Андрій Чайківський: Я, як керівник ІТ відділу, можу сказати, що це не тільки електронні послуги, електронні сервіси, це набагато ширше поняття. Завдяки смарт-сіті можна робити економію коштів, покращувати надання послуг, у тому числі комунальних, робити життя мешканців міста комфортним. Що ми і намагаємося зробити у нашому Івано-Франківську.
Які конкретно технології у вас уже застосовані?
Андрій Чайківський:У Івано-Франківську запроваджуються такі проекти, як «Івано-Франківськ смарт-сіті». Перші сервіси були запроваджені ще у 2012 році, на даний момент вже нараховується більше 63 реалізованих проектів у таких категоріях як надання послуг, діяльність органів влади, влада і громада, екологія, охорона здоров’я, транспорт, енергозбереження, комунальне господарство, тобто усі сфери життєдіяльності міста. Один з кращих – «бюджет участі» у нас завершився буквально 21 травня. І можна сказати, що проголосувало на цьому «бюджеті участі» рекордна кількість мешканців – 43 тисячі громадян. Якщо порівнювати з тими виборами, які недавно були, то це майже половина усіх виборців, які проголосували на виборах.
Як це працює?
Андрій Чайківський: На сайті електронне голосування IDM, моб ID, електронного цифрового підпису, або паспорта ID картки, також можна було проголосувати у центрі надання адмінпослуг.
У будь-якому разі про це мінімум потрібно знати, у нас люди іноді вибори проґавити можуть. А тут половина усіх виборців бере участь у розробці бюджету участі. Як вам вдалося досягти таких результатів?
Андрій Чайківський: Звичайно, коли ми ще започатковували перший «бюджет участі», досить скептично ставилися не тільки мешканці, але й посадовці до електронного голосування. Були думки що це не піде, не запровадиться. Мовляв, мала грамотність населення. Але за два роки ми маємо 80 тисяч користувачів персонального кабінету міста Івано-Франківська. Того року у нас проголосувало 30 тисяч за «бюджет участі». Цього року ми вже маємо майже 44 тисячі. Кожен рік грамотність громадян зростає. І ми працюємо далі у цьому напрямку.
Пане Тарасе, чим ви можете похвалитися?
Тарас Кучма: Наші смарт-технології, це у першу чергу «Відкрите місто», за допомогою якого може будь-який громадянин вирішити проблему. Із 1200-т 800 проблем, як правило, вирішується через «Відкрите місто». Відкрита реклама, яка дає поповнення до бюджету, електронні петиції, громадський бюджет, запис до посадовця. Тобто, електронний запис – не треба десь іти, за допомогою комп’ютера за декілька лінків можна записатися до будь-якого посадовця. І електронні консультації, які ми надаємо. Також надання адміністративних послуг, це є запровадження електронної черги на виготовлення закордонних паспортів, запровадження реєстрації домашніх тварин з одночасним введенням ідентифікаційних кодів і жетонів. Запрацювала електронна скарга щодо неетичної поведінки держслужбовців через електронне звернення. Ну, і найбільший наш успіх – це електронна медицина. Запровадження електронного запису на прийом до лікаря, де практично немає черг, а будь-хто може записатися через електронний. Воно поки що діє у паралельному режимі. Тому що деякі люди звикли по-старинці приїхати на рецепшн і записуватися до лікаря. Їм також не відмовляється, але перевага надається тим, хто зробив це за допомогою електронного запису. Запровадження підписання декларацій з лікарем так само через онлайн. Запроваджено електронно-медичну карту пацієнта, висвітлення даних про кількість підписаних декларацій лікаря, з яким пацієнт хоче укласти договір. Відкрито дані реєстратури громадян. Також запроваджено геодані, через які лікар може переглядати мапу підписаних декларацій з пацієнтом. Тобто, він може орієнтуватися у якому будинку, скільки у нього є пацієнтів і де ще треба підійти і щоб ці електронні декларації можна було підписати.
Електронний запис до лікаря – не єдиний проект, який діє паралельно. Напевно, є багато інших речей. А якому більше надають перевагу мешканці?
Тарас Кучма :З 10 людей 8 у нас записуються через електронну. Я вважаю, що це дуже високий показник. Ми перші в Україні запровадили блокчейн. Це - записуються через технології блокчейн у нас діти до першого класу. Ну, і так далі. Мене як голову міста завжди турбували щоб ніколи нас не звинувачували у корупційних діях. Особливо наших чиновників. І для того було впроваджено блокчейн технологія, за допомогою яких люди, вже не через чиновника, а напряму записують свою дитину і чітко видно чергу – хто записався, куди записався, у яку групу дитячого садочка, у яку школу, у який перший клас, і це все робиться відкрито. Якихось маніпуляцій нереально зробити. Тобто, усі люди роблять це відкрито, і базується на тому, що не треба довіряти якомусь чиновнику, а вони просто самі усе бачать.
Технологія блокчейн передбачає, що усі ходи у ній фіксуються. Вони залишаються назавжди. І виключити їх з цього ланцюжка неможливо. Тому власне, Тарас Кучма і стверджує, що корупція у цій системі неможлива.
Тарас Кучма: Це не Тарас Кучма стверджує, це стверджують ті, хто розробив цю систему. І я їм довіряю як спеціалістам. Ну, і друге, що у нас багато, то це аналітичні модулі відкритих даних. Я тут хотів просто сказати: ми просто пішли по такому шляху – до тих пір, поки ми не показуємо чим володіємо, усе що маємо, не відкриємо свої бюджети, як проходять гранти, де витрачаються гроші, хто їх використовує, до тих пір довіри громадян до влади не буде. Так, це є ризик, але ми на цей крок пішли, і відкрили повністю усі дані які є і забезпечують життєдіяльність міста. Другим етапом були консультації , коли необхідно було разом з громадянами нашого міста вирішувати ті проблеми, які турбують конкретного громадянина. Де витрачати кошти, на що їх витрачати? Як збільшувати громадський бюджет, чи це потрібно, чи ні? і третім етапом пішла у нас співпраця, коли люди не просто вимагають від влади що нам робити, а разом з владою беруться і вирішують ті проблеми. Ну, і найбільшою є мрія, що ми доростем до того рівня, коли влада і громадянин стануть партнерами. І я думаю, що якраз електронні технології «Розумні міста» дають можливість породити розумного мешканця цей розумний мешканець на базі аналізу аналітичних відкритих даних зможе правильно робити висновки і дивитися наперед і приймати рішення, маючи перед собою весь пакет аналітичних даних.
Чи усі мешканці готові занурюватися у цей все, яким чином ви пропонуєте їм навчання?
Тарас Кучма: В першу чергу, за допомогою наших партнерів з різних грантових фондів ми готуємо підручники, книжки, класні такі візитівки. Але це дуже маленький відсоток від тієї освітньої роботи, яку проводять наші спеціалісти. В основному це є школи, це є училища , це є коледжі, це університет, де ми проводимо наші заняття, вчимо як цим користуватися. Але ефект воно дає надзвичайно великий, тому що у школах коли ми побачили, що вона дає такий аналітичний зріст, що коли ми розповідали про основи, у пенсіонерів різко збільшилось користування нашими послугами. Ми цей феномен почали вивчати і зрозуміли, що діти своїм бабусям просто показують як легше зробити, і як у декілька кліків можна полегшити своє життя.
Наші слухачі досить критично сприймають і вони так інтерполюють на свою історію у Києві часто буває: електронна черга, усе класно, записався, документи цифровим підписом підписав, оформив, і потім на якомусь етапі з’являється щось, що треба поїхати, і узяти у паперовому вигляді отримати. Наша слухачка пише: усі впровадження закінчуються фіаско, дитина вчилася у Києві з Харкова, захворіла і у недієвому стані повернулася, а паспорт ID отримати не може, треба їхати у Київ, знятися з реєстрації, вона сама не в змозі їхати, невже за даними, за комп’ютером не можна отримати паспорт?
Андрій Чайківський: Звичайно, ID-паспорти у нашому ЦНАПі почали видавати вже два роки тому, і звичайно, його можна виготовити тільки на «Главполіграфі» Україна. Звичайно, прописка-виписка не потребує самої присутності, у принципі це може бути електронна послуга, можна авторизуватися вже у персональний кабінеті, і, відповідно, цю послугу замовити. Наприклад, у нашому ЦНАПі уже 55 послуг доступно в електронному вигляді. І це не тільки замовлення, але й надання послуг. Тобто, людина, не відвідуючи ЦНАПу, заповнює, подає усі документи через електронну форму авторизувавшись перед тим у персональному кабінеті. Нещодавно ми запровадили послугу це мобайл-ID, це новітня послуга, у скандинавських країнах вона дуже поширена, в країнах Європи, у Штатах, це коли продається спеціалізована сім-карта для користувача, де вмонтований електронний цифровий підпис, відповідно ввівши свій номер телефону, підтвердивши пінкодом на своєму телефоні запит-смску, і, відповідно, потрапляєте у персональний кабінет. Замовивши послугу, ми розглядаємо її у ті терміни, що передбачені законодавством, і відповідно результат цієї послуги є також електронний документ, підписаний цифровим підписом, який відповідає закону України про електронний цифровий підпис, тобто цей документ є абсолютно на рівні з паперовим документом, з печаткою, з підписом посадової особи. Вже у деяких містах, і Івано-Франківську це можна зробити у електронному вигляді і особиста присутність цієї людини непотрібна.
Пане Тарасе, ви також брали участь у Конгресі, спілкувалися з колегами з інших міст. Чи пішли наші друзі закордоном вперед, чи насправді можна там знайти більш прогресивних рішень у них узяти, чи навпаки наші їм краще взяти на озброєння?
Тарас Кучма: Насправді, можливо так здається, що десь пішли вперед, але я думаю, що у «розумних містах» якщо брати окремі галузі – електронний квиток, освітлення, безпечне місто, можливо десь уперед пішли. Я спілкувався з Барселоною. У Катарі взагалі фантастика як роблять дорожній рух. Але, якщо взяти системний підхід, то із-за нашої бідності ми не можемо користуватися, видавати великі кошти для того, аби робити підсвітлення, або визначення камерами людей і автобуси посилати туди, де люди скупчилися, і так далі. Я не буду зараз усі технології розказувати, але я хочу сказати, що системному підходу треба у нас вчитися. І, насправді, наші спеціалісти були вже і в Німеччини, і в Австрії. Були у нас спеціалісти з Польщі і навчаються як нам вдалося не вкладаючи великих коштів, на місцевому рівні користуватися певними даними, відкривати певні сервіси, і робити те, на що потребувало багато років, а ми за півтора-два роки вийшли на системний підхід вирішення тієї чи іншої проблеми, на яку потім вже можна накладати решту. Так, ми систематизували підходи до електронного врядування, до електронної медицини, до електронної освіти, до електронного транспорту, і тепер тільки будемо накопичувати кошти щоб на цю систему накладати те, що вже у світі є, що світ вигадав, ми нічого нового вигадувати не будемо. Але найголовніше це той досвід, який ми черпаємо на таких конгресах, форумах. І від нас також беруть, з нами знайомляться, і прохають наших спеціалістів щоб ми їздили, розказували, і показували те, що ми робимо.
Слухачка пише: смарт-технології добре, а дати раду сміттю не можемо. Це у ваш огород, пане Тарасе?
Тарас Кучма: Абсолютно правильно. Сміття – це є проблема не тільки Дрогобича, а й України, цілого світу. І ми не навчилися утилізувати сміття так, як , наприклад, у Швеції, у якій просто є система, яка примушує як чиновників, так і громадян відповідально ставитися до сміття. Ми хочемо жити у Європі, але часто спостерігаємо таку картину, коли заїжджаємо до Польщі, то не викинеш навіть сірничок на подвір’я! А коли заїжджаєш в Україну, тільки перетнули кордон, як у вікно летять цілі мішки зі сміттям, які накопичили, коли перебували на території Польщі. Це факт, і тут немає про що говорити. Нам треба навчитися бути європейцями, бути відповідальними в першу чергу до себе. А потім можна говорити щось про інших. Насправді і смарт-технології дозволяють нам і зі сміттям навести порядок. Це проблематика цілого регіону. Не тільки в Україні. Це проблематика того, що ми й до сих пір не маємо цілого закону державного рівня як поводитися з твердими побутовими відходами.
Пане Андрію, кажуть, що смарт-технології і смарт-місто дозволяють оптимізувати використання ресурсів. За рахунок чого відбувається економія?
Андрій Чайківський: Безпечне місто в Івано-Франківську почали у 2013 році запроваджувати. Запроваджено по всій території області, Чернівецької і Львівської по автозаправках. Це міжнародний проект був. То можна із-за кордону приїхати до Івано-Франківська приїхати на електромобілі і заправитися будь-де. Освітлення пішохідних переходів – вже два роки усі пішохідні переходи по мірі надходження коштів освітлюються лед-освітленням. Запровадження транспортної картки. Транспортна картка – вже з телефона смскою можна сплатити – вже ми не пасемо задніх, намагаємося навіть перегнати у деяких питаннях. Повернуся до економії коштів. Якщо розумно керувати транспортом – не тільки комунальним, це буде економія, звичайно. У нас «джіпіес-трекерами» обладнано весь транспорт, який використовується нашими комунальними підприємствами і ми відстежуємо витрату пального і де ці машини були. Звичайно, якщо машина на території Івано-Франківської області знаходилася протягом дня, відповідно це буде порушення, будуть розбиратися з цим питанням завдяки смарт-технологіям. Ми не тільки відкритими даними , а й біг-DATA займаємося. І темними даними, так званими дарк-DATA. Це такі дані, які колись використовуватися, і вони десь на комп’ютері заховалися. І їх у потрібний момент через кілька років потрібно знайти. Ми їх систематизували і їх тепер дуже легко віднайти у системі електронного документообігу. Також система електронного документообігу дала річну економію майже у півмільйона гривень, це завдяки тому, що менше використовується паперу, для заправок ксерокопіювальної техніки. У нас усі комунальні підприємства, заклади охорони здоров’я, поліклініки, освіта, школи, усі департаменти мають єдиний електронний документообіг. І завдяки цьому пришвидшується прийняття управлінських рішень, а також суттєва економія коштів. Також заміна електроосвітлення. У нас не залишилося такого радянського освітлення. Усі лампи замінені на енергозаощаджувальні. Навіть якщо взяти безпечне місто. Встановлення камер, пошук злочинців – це просто сидіння за комп’ютером і відстеження куди та чи інша машина проїхала. Не треба ніяких розшукових дій робити. Тепер насправді досить легко розслідувати автомобільні злочини.
Так, певно в усіх складається враження, що усе це дуже складно, і дорого. Пане Тарасе, де брати розробників програмного забезпечення, технологій?
Тарас Кучма: Вони сидять коло нас усі, це наші хлопці. Інститут міста, який розробляє усе це, шукає, знаходить і просто втілює в життя. І кошти… головне, щоб були люди, які мають бажання, щоб була політична воля на те, щоб усе це робити. І третє – нам в Дрогобичі, напевне, повезло тому що усі співробітники Інституту міста і усі співробітники аналітичного і айтішного відділу вони просто молодці і виконують свою роботу на сто відсотків. Хотів би додати до того, що усе це дуже складно. Не дуже складно. Приміром, у нас є відкрита реклама. Кожен громадянин просто по телефону де стоїть реклама і де повинна вона стояти. Якщо її там нема - його реклами, то він телефонує. І це збільшило прибуток від реклами у нас утричі у 2018 році. Тому, про Краків – стратегічне розумне холодне планування – так, воно повинно не користуватися емоціями, а піддаватися аналізу, сприйматися критично. Тому я думаю, у майбутньому – скажімо, десять років тому скільки людей користувалося смартфонами? А тепер практично у кожного. Тому, як на мене, розумні міста з’являться по всій Україні і вже почнеться розвиток розумного громадянина, який почне усім цим користуватися. Це і вимога часу.
З одного боку,потрібні інвестиції, але потім розраховуємо на прибуток. Франківськ вже отримує прибуток від цих смарт-технологій?
Андрій Чайковський: Щодо коштів,починаючи від порталу Смарт-сіті Івано-Франківська, його безкоштовно було створено. Майже 60 відсотків проекті у його рамках – на ентузіазмі, за допомогою громадських активістів, тобто тут коштів не потрібно було. А решта проектів – звичайно економія є. Освітлення – економія електрики, безпечне місто – то підвищення безпеки завдяки камерам, не треба витрачати кошти на якісь патрулі, можна усе віддалено відстежувати, якщо брати електрозаправки, у тому числі по місту, також економія і навіть для держави. Якщо взяти надання послуг для населення – то це для мешканців великий плюс.
