Як долають проблеми зі сміттям в об'єднаних територіальних громадах?

Як долають проблеми зі сміттям в об'єднаних територіальних громадах?

Одна із основних проблем у громадах – недостатня організація збору та вивозу відходів, що, в свою чергу, призводить до утворення стихійних сміттєзвалищ у лісах, біля водойм та на землях сільськогосподарського призначення. Сьогодні в ефірі Українського радіо ми говорили з менеджером із проектів Веселівської селищної ТГ Запорізької області Сергієм Кутьєвим та директором комунального підприємства "Добробут" Іллінецької ОТГ на Вінниччині Юрієм Вишневським про те, як долають проблеми зі сміттям в ОТГ? В якому режимі працюють сміттєсортувальні комплекси і сміттєсортувальні лінії і хто переробляє сміття після сортування? Чи вдалося подолати проблему зі стихійними сміттєзвалищами?

0:00 0:00
10
1x

Пане Сергію, місцева влада спільно із мешканцями має забезпечувати умови для поводження з відходами. Адже із 1 січня 2018 року в Україні заборонено захоронення на полігонах необроблених побутових відходів. Що вдалося зробити вашій громаді? 

Кутьєв: На території нашої громади є комунальне підприємство, яке збирає у населення та ОСББ сміття.  Але для вирішення проблеми роздільного сортування сміття та захоронення було вирішено придбати сортувальну лінію. Тому що були проблеми з приміщенням, було вирішено придбати саме мобільну сортувальну лінію для того, щоб було легше боротися із стихійними сміттєзвалищами на великій території і не тільки селища, але й прилеглих сіл. 

Я прочитав цей репортаж про цю мобільну лінію - надзвичайно потужний предмет боротьби із відходами. Як зараз працює ця мобільна лінія і чи багато вже вдалося переробити сміття і тим самим позбавити від цієї неприємної проблеми територіальну громаду?

Кутьєв: В принципі, ми почали цю роботу не зі стихійних сміттєзвалищ, і цю лінію придбали не так давно. Ця  лінія була зібрана в Полтаві, і розроблена у Полтаві. Це була ідея на базі вантажного причепу створити цю лінію. Ми тільки почали працювати. В процесі в польових умовах виявили деякі недоліки. Інженери цього підприємства нам трохи підлаштували. Але на даний момент трохи призупинили, тому що на придбання відсортованого матеріалу зараз дуже низька ціна і тому що це дуже проблемно реалізовувати.

Пане Юрію, до вас запитання схоже, як і до пана Сергія. Як і що вдалося зробити у вашій громаді? Як відбувається сортування сміття у вашій  ОТГ?

Вишневський: Чому сьогодні екологічне питання стало одним з найважливіших пріоритетів розвитку нашої Іллінецької міської ОТГ? Тому що це сьогодні питання свідомості кожного з нас. З чого ми починали? На першому етапі реалізації заходів у місті та прилеглих територіях, в селах, які увійшли до складу громади було встановлено 275 контейнерів для збору твердих побутових відходів та 90 решітчастих контейнерів для збору пет-пляшки. Важко було навчити людей відсортовувати продукцію, щоб вона була більш-менш чистою, щоб мала якусь ринкову привабливість. Проте сьогодні ми вже на тому етапі, що в нас цим проблем немає. Після того, як ми ввели цю програму в життя, реалізували її, розташували контейнери, було поставлено питання будівництва сміттєсортувального комплексу. Він у нас стаціонарний, сміттєсортувальний комплекс.  Потужність його і функціональні можливості це – 120 кубометрів сміття на добу переробляти. Але ми сьогодні працюємо тільки в одну зміну. Ми працюємо в денний час, переробляємо близько 50-60 кубічних метрів сміття за зміну.

Ви співпрацюєте з якимись сусідніми територіальними громадами, чи використовуєте виключно побутові відходи вашої ОТГ?

Вишневський: Співпрацюємо. У нас вже були перші надходження сировини з сусідніх громад. Був підписаний меморандум в червні місяці.  18-го року з Оратівської ОТГ починали вже нам завозити продукцію. Навіть не завозити, а ми їздили і забирали, відсортовану продукцію – скло, пет-пляшку і плівку.

Чи може ОТГ заробляти на смітті, на вашу думку? 

Вишневський: Є перспективи заробляти на смітті. Але до цього ще треба зробити багато роботи. І дійти до того, щоб сьогодні не просто відсортувати сміття і реалізувати його. Сьогодні треба переробляти і вже випускати готову продукцію в себе на підприємстві. Тоді буде позитив, і буде реальна можливість заробляти.

Тобто, сміття може бути корисним для ОТГ,  якщо там побудувати, окрім сортувальної лінії, переробного заводу, ще і додаткові потужності промислові, які дозволяють перетворювати, приміром, той самий папір, той самий пластик, те саме скло на щось інше, корисне для економічного розвитку громади, правильно?

Вишневський: Звичайно.  До цього ми сьогодні йдемо, і ми хочемо працювати в цьому напрямку. Тому що було багато питань щодо реалізації продукції. І ми якось не могли знайти куди продати, реалізувати плівку? Тобто, вже знали, що з неї можна зробити, та не було покупця. Але ми поїхали на виробництво. Ми побачили, що сьогодні можна робити піщані полімерні вироби. І вирішили запустити в себе лінію з виробництва піщаної полімерної плитки, тротуарної. Навіть сьогодні закупили.

Пана Сергія слухачі запитують, зокрема пан Electric давно цікавиться технологіями сортування відходів. І питає чи можна дізнатися детальнішу інформацію про будову цієї пересувної сортувальної лінії, наскільки вона ефективно виконує свої поставлені перед нею задачі?

Кутьєв: Вона перероблена на базі причепу для транспортування. На місці вона там трохи висувається, шнек загрузочний і все. По суті це звичайна стаціонарна сміттєсортувальна лінія. Кількість робочих місць залежить від кількості того, що вам треба відсортувати, Загалом там треба папір, пластик і ще щось – 3 особи. Сортувати по кольорах – більше людей. Яким буде замовлення,  що буде нам потрібно, від цього і буде залежати кількість людей. 

Пане Сергію, як організовується сортування і централізований вивіз сміття в межах вашої ОТГ?

Кутьєв: В принципі встановлення баку для збору ТПВ… У нас планується у цьому році запровадити в школах з раннього віку навчати сортування. А централізовано – комунальне підприємство збирає у місцевого населення. І на сміттєзвалищі ми сортуємо.

Пане Юрію,  яким чином налагоджено сортування і централізоване вивезення сміття у вашій територіальній громаді? 

Вишневський: Це те, про що я говорив, що у нас є система збору контейнерна і без контейнерна. Сьогодні, якщо йде мова про багатоквартирний сектор, то це контейнерна система збору. Якщо мова йде сьогодні про приватний сектор, житлові будинки, то це йде без контейнерна система збору, для якої у нас є два автомобілі для нашої ОТГ, із заднім завантаженням, на якому працює 3 особи. У певний період часу визначена певна вулиця, на якій забирається сміття. І  вже у подальшому вивозиться і сортується на сміттєсортувальній лінії. 

Часто можна почути запитання від наших слухачів щодо обґрунтованості тарифів на вивезення сміття? Наскільки вони обґрунтовані і наскільки люди з цим згодні? Бо іноді вважають, що такі тарифи є завищеними.

Вишневський: Сьогодні економічно обґрунтований тариф для вивезення від населення у нас 25 грн за місяць з одної людини. Але це сьогодні не платить повністю суму людина, як споживач наших послуг, частину цих затрат на себе взяла міська влада. Сьогодні затвердили програму різниці тарифу і 10 грн сплачує за кожну особу, з якою уклало договір наше підприємство, міська рада.

Пане Сергію, а як у вас в ОТГ?

Кутьєв: В принципі вартість така ж – 25 грн з людини. Оскільки лише третина населення бере участь, тому і виникають стихійні сміттєзвалища. З населенням працюємо, переконуємо, що це необхідно, щоб жити в чистоті.  

Пан Василь запитує, що вже кілька років вони сортують сміття, - на жаль він не підписав, хто вони і звідки, – говорить, що його потрібно переробляти, але ніхто цього не робить. І ставить риторичне запитання: заради чого усе це поскидали на громади? Шановне панство, до вас обох буде таке запитання: що робити у цьому випадку? Як подолати цю проблему?

Вишневський: Це не є сьогодні проблема, це не скинули на громади, це є проблема кожного індивідуально у кожному населеному пункті, тому що сьогодні люди мають бути свідомі, мають розуміти, що в першу чергу це все залежить від них: чи буде тут нас чисто, чи буде в нас екологія, чи буде в нас порядок? Якщо ми сьогодні самі до цього дійдемо і почнемо розуміти, що треба в першу чергу ставити перед собою завдання не заробити, а в першу чергу - що потрібно сьогодні жити в гарній, чистій країні. І ми до  цього рухаємося.

Пане Сергію, а якщо до вашої думки?

Кутьєв: Я повністю згодний. Це перш за все не економічні проекти. Це перш за все  екологічні проекти. Ми повинні думати про те, де ми живемо. Ми повинні дбати про чистоту планети. Хоч це звучить і пафосно, але це так і є.

Андрій пише, що в них сміття навіть не збирають. Що робити? І він написав, що це Кириківка на Сумщині. Що робити в такому випадку?

Вишневський: Це сьогодні питання міської влади. Тому що якби не було, але  саме комунальне підприємство не може взяти на себе такі обов'язки, що будемо сьогодні витрачати кошти,  тому що звідкись має бути фінансування. І якщо міська рада достатньо приділяє цьому уваги,  достатньо підтримує в цьому плані, то цих проблем не буде. 

Відмовитися від сміттєвих полігонів дуже важко, наскільки це реально у конкретних випадках ваших територіальних громад? Чи зараз зменшилися сміттєві полігони? Якщо так, то наскільки? І що планується зробити з них у майбутньому?

Вишневський: Якщо подивитися на ситуацію в цілому, сьогодні ми відсортовуємо в об'ємі десь близько 60% сміття, в загальному. Але за рахунок того, що були ліквідовані стихійні сміттєзвалища, що сьогодні трошки стали люди більше якось по-іншому ставитися до питань екології, сьогодні стали у нас більше привозити, запитувати, чи можна привезти, чи це актуально, чи ви працюєте у вихідні? І навантаження на сміттєзвалища зменшилося, але не на 60%, так як відсортовуємо. Тому що за рахунок цієї людської позиції, сьогодні ми вже маємо все в одному місці. Воно у нас не розкидано, в Сарнах знаходиться на полігоні. 

Тобто, воно централізовано зібране, і все акуратно, так би мовити, розкладено? Пане Сергію, як щодо вашого випадку із ситуацією із Веселівською ОТГ?

Кутьєв: Ті ділянки, які мають сільгосппризначення, там ділянки під сільгоспкультури. А десь у природних місцях – місцях відпочинку, якщо це в парку, це зрозуміло. На  самому сміттєзвалищі, після сортування та реалізації відсортованої продукції, можливе якесь додаткове виробництво. Може не мобільну встановити там, а стаціонарну…. Використати більш ефективно, ніж ця. Наприклад, у нас було стихійне сміттєзвалище після того, як зруйнували підприємство, там десятки років було сміттєзвалище. Інвестор на цьому місті повністю його рекультивував і збудував сонячну електростанцію. Може бути і якась інвестиційно приваблива ділянка після повної рекультивації. 

Поговорімо про мотивуючі фактори для ОТГ щодо екологічної безпеки. У який спосіб заохочувати мешканців не спалювати і не викидати, наприклад, тверді побутові відходи у не призначених для цього місцях?

Кутьєв: Перш за все банальний, але ефективний спосіб, - це роз’яснювати людям, потрібно постійно з ними спілкуватися. У нас усі багатоквартирні будинки – це робота ОСББ – постійні об’яви робити, розповідати про шкідливість спалювання листя, у принципі розказувати для чого його можна використовувати? Наприклад, для компостів тощо. Це м’які методи. 

Пане Юрію, як щодо вашої ОТГ? 

Вишневський: У нас проводиться просвітницька робота, проводимо тренінги в школах, спілкуємося з громадянами. У нас в громаді працює два інспектори з благоустрою, які кожен день виходять і працюють з людьми. Кожен день роблять зауваження, кожен день дають приписи людям - хто порушує правила благоустрою, хто не дійшов ще поки до того стану, що цього робити не можна. 

Нещодавно мав розмову з екологом і вона розповідала мені про нагальну проблему сортування таких видів сміття як батареї та лампочки, які є або ртутними, або ледлампочки. Знаємо, що ці предмети виходять із ладу, спливає їх термін експлуатації, їх потрібно кудись утилізувати. Зазвичай це стає проблемою навіть для великих міст, не кажучи вже про територіальні громади. Але я все ж ризикну поставити до кожного з вас таке запитання: можливо у ваших територіальних громадах певним чином вирішується це питання?

Вишневський: Ви правильно змалювали проблему. Це дійсно дуже важке питання, тому що батарейки треба після сортування зберігати в спеціальних контейнерах, а потім утилізувати. Ми дуже довго чекали, шукали, хто в цьому зможе допомогти. Знайшли фірму,  яка приїжджає і забирає. 

Тобто, у вас з кимось є співпраця з цього питання? Пане Юрію, щодо вашої територіальної громади, як у вас відбуваються ці процеси?

Вишневський: Сьогодні в нас у громаді є громадська організація «Діалог». У нас налагоджена співпраця і спільний проект. Було розміщено у громаді контейнери для збору батарей. І в подальшому, коли формується певна партія, громадська організація передає їх на утилізацію. Чому громадська організація? Тому що в цьому плані нам тоді не доводиться сплачувати кошти за утилізацію. Громадським організаціям є певна знижка в цьому. 

«Кому можна поскаржитися на підпалення смітника? - не уточнюється якого саме, - це у Малому Ходачкові смітник горить. Майже щодня і неможливо дихати». Панство,  як вирішувати цю проблему? Звертатися потрібно до поліції, потрібно скаржитися до органів місцевого самоврядування і конкретно до представників ОТГ, щоб розв'язати цю проблему. Як діяти в цьому випадку?

Вишневський: Поліція може допомогти в цьому випадку, якщо ви когось конкретно вже зловили на підпалі, чи побачили. Але це ж сьогодні проблема органів місцевого самоврядування, тому що треба тримати під контролем. Що стосується сміттєзвалищ, то у нас там є постійний охоронець, який контролює ситуацію, коли  бачить якийсь там певний рух. І може дати зауваження чи заборонити якісь неправомірні дії там здійснювати. Оскільки сміттєсортувальний комплекс знаходиться на території сміттєзвалища, там є постійно людина, яка дивиться за порядком і контролює ситуацію.

Кутьєв: Проблеми підпалу сміттєзвалища – такої проблеми немає. Тому що є охорона і підкрастися непомітно неможливо.  А ось спалювання листя на приватних територіях, то такі випадки бувають, тоді – адмінпротокол, комісія, штрафуємо. 

Запитання від пана Івана.  Що робити зі спалюванням смітт? Дописувач розповідає, що працював у Дрогобицькому театрі і на внутрішньому дворику регулярно спалювали пластик, хоч цей дворик примикав до житлових будинків. На території школи біля його будинку теж дуже часто охоронець спалював сміття із контейнерів. Наскільки в такому випадку це правомірно і що робити мешканцям прилеглих територій?

Кутьєв: У нас є для цього інспектор з благоустрою, комунальна служба. Усні скарги надходять, ми перевіряємо, встановлюємо… Ми таким шляхом працюємо.

Вишневський: Є для цього в нас два інспектори з благоустрою, які спілкуються з порушниками, складають адмінпротоколи,  і ми так само можемо штрафувати порушників. 

Довготермінова стратегія - що має передбачати така стратегія, аби зменшити кількість, безпечно утилізувати такі види побутових відходів як ТПВ.  Великі побутові відходи - побутова техніка, те що не просто викинути у смітник, але час від часу воно накопичується і створює певні проблеми для екології в конкретній територіальній громаді.

Вишневський: Сьогодні переробляється і продається фактично все, якщо відсортувати і правильно сформувати якусь партію певної продукції, то її можна реалізувати. У подальшому просто реалізація – теж досить непоганий план, але якщо є можливість переробити цю продукцію в якийсь конкретний виріб, який у подальшому можна реалізувати, то це більш позитивно. Сьогодні треба рухатися в тому напрямку, щоб робити готову продукцію з відсортованого сміття. 

Кутьєв: Якщо це дійсно продукція, яку можна відсортувати, то так, якщо ні, то ми укладаємо договори, фірми приїжджають і те, що не можна використовувати, то вже все.

Навчання екологічної свідомості передбачає закладення такого наративу від найменшого віку.  Я знаю, що принаймні у Києві, навіть вже в кількох дитячих садочках, впроваджені такі екологічні ініціативи. Вже не кажучи про середні і загальноосвітні школи. Як у вас, на території ваших ОТГ, вже діючі школи, залучені до такого навчання учнів? Чи знають учні, як поводитися із побутовими відходами, як поводитися із побутовим сміттям, що таке сортування, і що робити із сміттям надалі?

Вишневський: Звичайно, проводиться інформаційно-просвітницька робота, прес-конференції щодо проблеми утилізації твердих побутових відходів, зйомки повчальних відео, організація навчальних екскурсій на сміттєсортувальний комплекс. У нас проводиться просвітницька робота з дітками, що сьогодні треба відсортувати, що сьогодні треба утилізувати сміття правильно.

Ви проводите такі заходи із збирання того ж пластику, паперу, скла?

Вишневський: Сьогодні займаються по школах, по навчальних закладах, проводять такі заходи, відсортовують. Але то їхні такі внутрішні заробітки, можна сказати. Це також для того щоб діток навчити, щоб дітки побачили що на цьому можна заробляти, не просто викинути, а принести якусь користь.

Кутьєв: У нас у межах школи проводиться робота з учителями і загальнодержавні просвітницькі  моменти є.  Діти розуміють, навіщо необхідно сортувати і яка шкода, якщо не сортувати, скільки часу воно розкладається.  Навчання проводиться і з учителями, і з активістами, і на сайті викладаємо, і при особистому спілкуванні. Зараз плануємо встановити у школах контейнери для роздільного сортування, щоб вже діти практично це бачили і робили. 

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"