Децентралізація і оптимізація навчальних закладів: чи покращиться якість освіти?

 Децентралізація і оптимізація навчальних закладів: чи покращиться якість освіти?

Як відбувається оптимізація навчальних закладів у контексті децентралізації та чи покращиться якість освіти — про це в ефірі Українського радіо говорили з головою Дунаєвецької міської ОТГ Хмельницької області Евеліною Заєць, головою Зимнівської ОТГ Волинської області В’ячеславом Католиком та начальником Управління освіти науки і молоді Волинської облдержадміністрації Людмилою Плахотною.

0:00 0:00
10
1x

Давайте на прикладі  ваших громад, вашого досвіду, обговоримо цю проблематику. Якщо говорити загалом широко про питання шкільної освіти, які проблеми ви б виділили найбільше – ті, які залишаються невирішеними зараз, навіть  через 5 років після старту децентралізації?

Людмила Плахотна: Перша проблема сьогодні у Волинській області у волинській освіті— це потреба у додаткових коштах освітньої субвенції. Тому що сьогодні наша мережа не зовсім відповідає тій, яка передбачена формулою щодо бюджету на 19 рік. І ми сьогодні декларуємо уже заборгованість із заробітної плати в окремих територіях.  І взагалі загальна потреба до кінця року у нас 39 мільйонів, на жаль.  Це пов'язано, звичайно, із оптимізацією.Розраховуємо ми швидше оптимізувати і приводити у відповідність мережу нашу, але не все так просто вдається. Сьогодні ми говоримо, як це пов'язано з децентралізацією, то я хочу сказати, що значно важче було три роки тому закривати, чи реформувати заклади. І коли вони були в районному підпорядкуванні. Сьогодні, коли переважна більшість шкіл перейшла у нас в ОТГ, по-господарськи депутати місцевих рад розпоряджаються вже своїми коштами, відповідно оптимізація відбувається значно краще.

А якщо говорити саме про створення опорних шкіл і про оптимізацію цього процесу?

В’ячеслав Католик:Багато громад пройшло процес реформування освіти. І я скажу, що він був складний, але чудово наші пояснення спілкування з людьми, забезпечення роботою освітян, яких реформувалася плюс забезпечення довезення дітей, воно пройшло. І сьогодні ці діти, які доїжджають до опорної школи, вони задоволені, адже база в опорній школі надзвичайно багато сильніша. Ми постійної її підсилюємо. Закупляємо спеціалізовані класи, матеріально-технічнубазу,покращуємо умови всередині школи. Це дозволило надзвичайно краще дітям відчути що таке освіта якісного рівня. Не кажу, що в школах які ввійшли в опорну, освіта була гірша, але рахунок бази педагогічного складу опорного закладу ми маємо хороші результати. І наша опорна школа завжди на високому рівні по ЗНО та іншим показникам, а цейучасть в олімпіадах обласних, і мала академія наук і тд.

Для багатьох громад освітня сфера є найбільш витратною в бюджеті громади . І  часто цей показник становить 50-70 відсотків від загального бюджету. У бюджеті вашої громади який відсоток виділяється на освіту?

 В’ячеслав Католик: Крім загального фонду бюджету, який дійсно складає близько 50%, у нас є ще капітальні видатки. І  ми пріоритет поставили на власне розвиток освіти. І ми сьогодні з впевненістю скажу, після об'єднання ми маємо більше 70% капітальних видатків розвиток освіти. Це дуже важливо. Сьогодні в наших школах тепло, у наших школах комфортні умови забезпечені, основними класами. І це дуже важливо, бо наші діти повинні мати майбутнє, майбутнє якісне. І це дозволить нашій громаді бути у майбутньому високорозвиненою і професійною.

Евеліна Заєць:  Дунаєвецька міська ОТГ працює з 2015 року. Звичайно, вже є певний досвід. І маємо 23 заклади загальної середньої освіти, а також маємо 31 дитячий навчальний заклад, сім з них у складі НВК. Маємо дві опорні школи,  маємо міську опорну, де підвозиться 58 учнів сільських. І маємо сільського опорну школу, де підвозиться 106 учнів. Якщо говорити про бюджет, то наведу абсолютні цифри. Бюджет міської ради складає загальний бюджет —280 мільйонів, з них 150 йде на галузь освіти.  

Що кажуть батьки? Зрозуміло, що довелося навчальні заклади вам позакривати, скільки до речі?

Евеліна Заєць:Ми оптимізували 2 освітні заклади. Взагалі за період нашої роботи ми закрили лише одну школу, але то вже була воля батьків. Тому що ми оптимізували її до першого ступеня. Разом з тим виникло питання про те, що батьки виявили самі бажання разом відвозити діток перших-четвертих класів в школу, де надаються більш якісні освітні послуги.Батьки хвилюються за те, що дитина буде далеко від дому, що не дай Бог дитина заболіла! А вони будуть далеко, як вони нададуть допомогу? Звичайно, ми перед тим, як оптимізовувати школи, вивчаємо інфраструктуру доріг. Наприклад, у цьому році ми оптимізувати навчальний заклад, але в минулому році ми зробили під’їзну дорогу. І тому якби це пройшло не так болісно… То в 2019-му році оптимізували 2 освітні заклади. 

Батькам ви влаштовували, можливо якийсь там тури,  чи роз'яснення?

Евеліна Заєць:Ми зустрічалися з батьками, пояснювали, переконували відвозили на екскурсію в школу. Коли батьки побачили своїми очима матеріально-технічну базу, можливості для занять  спортом, багато питань відпадає. Саме інформаційна політика і не тільки перед батьками, але перед депутатським корпусом, що це не може зробити один сільський голова! А це все виноситься на розгляд сесії. Депутати віддають свій голос, ми розуміємо, що сьогодні склад депутатський — це різні політичні партії.  Вони мають бути добре проінформовані, щоб ми їх переконали, що це тільки робиться задля того щоб діти отримували якісну освіту, щоб вони були конкурентоспроможними коли вони підуть у життя. Таким чином, працюємо.

В’ячеслав Католик: Що стосується реформування, скажу що за період об'єднання ми зупинили діяльність двох початкових шкіл і понизили ступінь, яка вийшла в опорну. Звичайно, це проходило досить болісно. Але завдяки тому, що ми запрошували батьків до опорної школи, проводили їм спільні заходи, новорічні ранки, об'єднували їх. І це дозволило відчути хорошу сферу в опорній школі. І воно завершились досить добре. Сьогодні навіть учні початкової ланки ідуть напряму в опорну школу щоб отримати якісну освіту. Звичайно закриття шкіл проходить,особливо першого ступеня, болісно. Ми намагаємося забезпечити робочими місцями освітян, забезпечити довезення учнів і натомість щось впроваджуємо в селах щоб люди не відчули що ми тільки закриваємо, навпаки впроваджуємо.  У селі Володимирівка ми спільно з адміністрацією та іншими благодійними фондами змогли відкрити стадіон із штучним покриттям за сприяння фермерського господарства і не змогли відкрити стадіон штучним покриттям, дитячий майданчик. І батьки відчули, що на місці залишається увага влади. І це дозволило не надто болісно сприйняти призупинення даної школи. 

У багатьох громадах скаржаться що дороги недостатньої якості саме ті, якими їздить шкільний автобус. І навіть при тому, що вкладаються гроші в освіту, при тому що закуповується автобус, і при тому що реформуються освітні заклади. Але доїхати – дорога Інша частина проблеми, яка не завжди залежить від громади. У вас була така проблема?

В’ячеслав Католик:  Вона була і залишається. Після створення опорної школи над питанням ремонту доріг. Для прикладу,  в цьому році плануємо через державний дорожній фонд скласти близько 11 мільйонів гривень ремонт дороги, яка буде забезпечувати швидке і якісне доведення дітей до опорного закладу. Далі —село Селець, це теж довезення до опорного закладу. Ми кожного року вкладаємо в цю дорогу, і сподіваємось, що на наступний рік завершимо. І це значно пришвидшить довезення дітей. І паралельно задовольнить потребу місцевих жителів якісному дорожньому покритті.  

Я пропоную поговорити далі про штат, як ви формували колектив ваших опорних шкіл, наскільки він зберігся і з того часу коли вони були звичайними школами і за рахунок кого ви оновлювали його?

Евеліна Заєць: Ну хочу сказати, що звичайно склад педагогічних працівників  зберігся і для того, щоби поповнити і мати можливість забезпечити якісну послугу наших діток, звичайно набрались нові кадри. Але хочу сказати, якщо брати наші опорні школи, то в нас у даних опорних школах молоді колективи. Ми поповнювали і там, де звільнялися вчителі. І на сьогоднішній день ми задоволені роботою сільської опорної школи. Були проблеми в міській школі, але сьогодні ми провели конкурс на керівника опорного закладу і призначено підписання контракту з новим керівником. Колишній директор школи не брав участі в конкурсі, тому що він пенсійного віку. Тому на конкурсі переміг молодий директор, керівник, на якого ми покладаємо сподівання —це міський заклад, навчається загалом 500 учнів, і взагалі-то школа розрахована на півтора тисячі, тому ми маємо тут можливості ще розширюватись. І впевнена, що все вийде добре і працюємо. Застосовуємо нові методи навчання. І взагалі освітня галузь в нас така прогресивна, тому що ми брали участь у кращих практиках і на базі  саме нашого методичного кабінету ми створили сьогодні навчально-методичний кабінет, для маємо онлайн платформу саме на базі нашого методичного кабінету. І до нас приїжджають багато з інших областей переймають досвід, заходять сьогодні на онлайн платформу, де розміщаються кращі практики, не тільки нашої міської громади, але інших громад. Щоб уже не придумувати, як кажуть,велосипеда, а використовувати кращі практики і застосовувати в себе уже на місцях. 

Чи можна зробити висновок, що в опорних школах якість викладацького складу, якість викладання загалом вища? 

Людмила Плахотна: Звичайно, якість сьогодні підготовки в опорному закладі і комплектність школи значно відрізняється. Сьогодні ми маємо 31 опорний заклад, у якому є 69 філій. Цей процес ще продовжується. У нас великі опорні заклади, у нас багато закладів, які мають 1000 і більше учнів. Найменше заклад — 350 учнів. Опорні заклади сьогодні мають кількість дітей значно більшу. І відповідно сьогодні педагогічні працівники працюють потужніше. Тому що вони розуміють,що з них спитаю ті учні і батьківська громадськість. Ми маємо створити такі умови, де педагогічному працівнику, якому буде приємно працювати, де він буде забезпечений обладнанням, методичною літературою. І відповідно, сьогодні в опорних закладах за престижність праці платимо дещо вищий відсоток. 

Якщо умови однакові, а відповідальність вища, як ви кажете,потім ще запитають наскільки якісно чи неякісно ти викладав чи вивчив, то для багатьох людей які там не надто амбітні, а шукають шлях як плисти за течією. Значно простіше знайти місто у якійсь маленький школі. 

Людмила Плахотна: У нас декілька випадків було, коли ми пропонували педагогам із оптимізованих закладів йти працювати разом із учнями в опорний заклад. Вони відмовлялися щоб, ми розуміємо, що вони самі уже розуміють, що вони в якійсь мірі деградувати у тому малому закладі, в таких умовах не бачать себе в цій новій системі. Дуже боялися працювати.

А оскільки в області Волинській загалом шкіл звичайних, яка найменша школа, з найменшою кількістю учнів?

Людмила Плахотник: 20. 

Це школа, яка сьогодні на території, яка не увійшла в громаду. У нас багато таких малокомплектних шкіл на Волині — 31 відсоток. Це ті школи,  в яких є окремі класи, в яких немає 5 учнів і діти змушені навчатися на індивідуальній формі навчання — є така вимога.

На скільки дорожче виходить навчання дітей у таких школах? 

Людмила Плахотник: Значно дорожче, при середньому середньої вартості на Волині 20000 рік на одного учня, у таких школах сягає до 60000, а результат  навпаки.

Чому вони продовжують існування?

Людмила Плахотник:  Ми оптимізовуємо вже протягом багатьох років, у нас дуже важко починався цей процес, в нас перекривали міжнародні траси біля Ягодина. Але процес пішов і після пізніше зустріч з батьками, які були на цих акціях, батьки сказали що вони дарма це робили, тому що дітям краще навчатися в хорошій сучасній школі, в опорному закладі. Сьогодні є протистояння депутатського корпусу, тому що це є непопулярні шляхи. І окремі депутати, які дуже хвилюються за майбутнє чи їх виберуть, чи не виберуть в громадах, сьогодні не голосують за те щоб школу оптимізувати, чи перетворити у філію, понизити його ступінь. Крім того,є протистояння. Зараз дещо менша, раніше було значне, мабуть, найбільше, це саме того педагогічного колективу, який підпадає під оптимізацію. Сьогодні педагоги зрозуміли уже, що не вони є найважливіший учасник освітнього процесу. Раніше всі вважали, що школа для вчителя першу чергу. Сьогодні ми вже змогли переконатись, що, в першу чергу,основний учасник —це учень, а педагоги, це люди, які прийшли працювати.

Цікаво порівняти з вашим досвідом, пане В’ячеславе, на що вистачає і на що не вистачає освітньої субвенції, чи насправді є у вас такі самі проблеми?

В’ячеслав Католик: Завдяки оптимізації маємо зараз комплектні школи. І це дозволяє там мати хороший резерв для забезпечення якісної і високооплачуваної роботи. Його апріорі не буде визначати, тому що дається невелика сума, але ніхто не обмежує в кількості коштів, які можна додавати  з місцевого бюджету. І ми, розуміючи, що є необхідність забезпечити, ми до фінансували. Є інша проблема —тендерні закупівлі, які не завжди дозволяють нам встигнути до 1 вересня з придбанням як меблів,так і технічного забезпечення, але це питання часу. Цього року теж не встигли, на жаль, але просто не відбувся, бо велика кількість закупівлі дозволила вийти на конкурентний рівень по забезпеченню торгів. Але я думаю,що це проблема буде вирішена завдяки новому закону про тендерні закупівлі, який буде набагато швидше проводити.

Існує секрет оптимального розподілу субвенції вистачало її на матеріальне забезпечення, на оплату праці? 

Евеліна Заєць: Коштів скільки не було,їх завжди мало. Якщо 2019 рік йде до завершення. Він був дуже був продуктивним для нашої галузі освіти як у матеріально-технічному забезпеченні, так і для зарплати наших освітян. В принципі, всі видатки закриваємо, всі статті закриваємо. Ми придбали багато кабінетів 13, зараз очікуємо —ще 8. Це інакше співфінансування і державне забезпечення якщо в нас буде бюджет 280 мільйонів, 150 іде на освіту. Я якраз приїхала з області — у нас був круглий стіл спільно асоціація об'єднаних громад і асоціація міст Хмельниччини з народними депутатами, де ми обговорювали вже бюджет 2020. І тут він викликає в нас тривогу, ми його доносили до народних депутатів від Хмельниччини. Тому що по проведених розрахунках ми бачимо, що у 20-му році витрати на освіту зростуть у 1,8 рази з місцевого бюджету. І потреба освітній субвенції зросте у 1,59. Тому ми просили знайти можливості додатково передбачити і внести зміни до бюджету державного, який прийнятий у першому читанні.   

 А за рахунок чого зростають витрати?  

Евеліна Заєць: У липні 2019 року постанова номер 822, йдеться про оплату праці освітянських працівників,  і там йдеться вже не про тарифні розряди, а про категорії. І зростає заробітна плата. Разом з тим ми бачимо, що видатки зменшуються, субвенція освітянська. Саме це нас сьогодні і хвилює: якщо сьогодні нам не змінять держбюджету, то якщо брати тільки по моїй міській громаді, то нам потрібно буде 111 мільйонів освітянської субвенції. Замість 71-го! Якщо це ляже на плечі  місцевого бюджету, то тоді ми не зможемо більше нічим займатися, тому що самі уявіть собі, що власні надходження — це сьогодні трошки більше ста мільйонів гривень. Із них такі кошти виділяти — ми просто не будемо мати можливості. Тому ми сьогодні звертаємося до народних депутатів, щоб вони зрозуміли нашу проблему і пішли нам на зустріч, ми сьогодні не можемо обмежувати саме наше майбутнє, дітей і ми за це дуже хвилюємося.  

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"