Наука, престиж чи вигода? Експерт про те, чому отримання наукового ступеня серед політиків знову стає трендом

Наука, престиж чи вигода? Експерт про те, чому отримання наукового ступеня серед політиків знову стає трендом

26 квітня депутат від "Опозиційної платформи — За життя" Ілля Кива захистив кандидатську дисертацію з державного управління. Однак цей науковий ступінь політика ще має затвердити Міністерство освіти і науки, тому вчене звання народного обранця ще не є вирішеною справою. Що таке наукове звання, які вимоги його отримання, навіщо воно потрібно чиновникам в ефірі Українського радіо пояснює експерт програм освіти "Українського інституту майбутнього" Микола Скиба.

0:00 0:00
10
1x

Що таке наукове звання

Я б розділяв поняття наука і адміністрування. Весь цей процес, який у нас навіть складно назвати адміністрування, на мою думку, — це вже рента доступу до фетишзованого статусу, до якого, за різною мотивацією, тягнуться люди. Всі проходять одну процедуру, іноді спеціально ускладнену, щоб отримати ту саму "корочку". На жаль, у нас країна-компромісів і компромісних рішень у законодавстві. Ми почали приводити нашу систему освітніх кваліфікацій у відповідність до європейської, зокрема до болонської, яка є триступеневою: бакалавр, магістр, PhD. Але зупинилися на тому, що пішли на догоду цьому самому істеблішменту, і вивели PhD, проте залишили доктора наук. Компроміс не завжди має позитивний характер, бо він не розв’язує ситуацію, а відкладає конфлікт. Жодна сторона не почуває себе переможцем, і це дуже кепська ситуація. PhD має бути верхньою ланкою освітньої кваліфікації. PhD — це доктор філософії, тобто не технічних наук чи державного управління  — це людина, яка може оперувати певними концептами. Коли ми отримуємо ступінь магістра, наприклад, у журналістиці чи філології  — це означає, що ми розуміємо, як проводити дослідження у цих сферах, навіть маємо попередні результати. Ступінь PhD, або доктора філософії, — це означає, що ми можемо пропонувати свої ідеї. Все це навіть не про науку. Наука — це вже коли відбуваються відкриття, відбуваються публікації, що треба чітко розуміти. Наука — це вищий кваліфікаційний статус. Вища освіта у нас— це карго-культ. Кожен випускник, під тиском суспільної думки, прагне отримати диплом про вищу освіту, бо її відсутність начебто свідчить про лузерство, що у батьків не вистачило грошей підготувати дитину. Дуже часто саме на такому рівні так считує суспільство. У нас бракує питомої дискусії на цю тему. Крім того, доступ до багатьох професій потребує цього ступеня. Наприклад, якщо ви захочете в університеті відкрити нову кафедру, то отримаєте багато вимог, серед яких буде і кількість кандидатів та докторів наук, без яких вам просто не акредитують її. Попри геніальні дослідження і блискучих фахівців, які можуть робити інновації у своїх сферах без жодних ступеней. Для політиків це бажаний ступінь тому, що це просто додаткові надбавки або наукова пенсія. Але, на мою думку, це треба залишати лише в науковій сфері, чиновники не повинні цього торкатися. Це має залишатися на рівні університету. З коштів платників податків людині доплачується за минулі заслуги, а не за майбутні, і неважливо, чи зробить вона щось далі. По суті ми залишаємося у цій парадигмі табелів та рангів столітньої давності.

Для чого політикам наукові ступені

У тих політиків, які ви перелічили, справа не в грошах. Для них — це спосіб довести щось собі та іншим. Дуже часто за них пишуть інші, адже не не секрет, що є "тіньові" автори — це ціла індустрія сьогодні. 

Зазначимо, після отримання ступеня народний депутат зможе отримати надбавку 15% до посадового окладу. Крім того, нині серед 44 членів народних депутатів фракції ОПЗЖ  нараховується 12 кандидатів наук.

Фото: pixabay.com

Останні новини
Штучний нагрів акумулятора. Експерт про вибухи пейджерів у Бейруті
Штучний нагрів акумулятора. Експерт про вибухи пейджерів у Бейруті
Жоден українець не залишається осторонь. Чекановська про допомогу постраждалим від повеней у Польщі
Жоден українець не залишається осторонь. Чекановська про допомогу постраждалим від повеней у Польщі
Повені в Україну не пустив антициклон. Синоптикиня про затоплення в Європі
Повені в Україну не пустив антициклон. Синоптикиня про затоплення в Європі
Законопроєкт про перезавантаження митниці дає привід для стриманого оптимізму — Острікова
Законопроєкт про перезавантаження митниці дає привід для стриманого оптимізму — Острікова
Таємниці "батька радіо". Що відомо про Гульєльмо Марконі
Таємниці "батька радіо". Що відомо про Гульєльмо Марконі
Новини по темі
Київрада ухвалила рішення назвати сквер у центрі столиці "Сквером Українського Радіо"
Перенапрявляти шахеди в Білорусь ― це занадто великі інвестиції. Нарожний про РЕБ
Учитель Пройдаков: працювати наживо — неймовірна розкіш
Небезпеки питному водопостачанню немає – Листопад про забруднення Сейму і Десни
Ми маємо йти шляхом, який надає крила учнівству – Міносвіти про оцінювання за новою типовою програмою