Чи розділяють людей на соціальні групи під час цих опитувань
У цьому є величезна вада статистики. Навіть був такий жарт: якщо ви з’їли курку, а я нічого не їв, то ми на двох з’їли по пів курки. Коли Держстатистика робить узагальнюючі дані по всій Україні, то проводить опитування у різних соціальних групах, але в кінці-кінців зводить їх до єдиного показника. Ту цифру, яку ви назвали, ще треба збільшити на тютюн та алкоголь, а загалом всі показники, про які ми говоримо, будуть сягати більше 50%. Хочу сказати, що Україна за показниками витрат на їжу є лідером в Європі, адже середньостатистична європейська сім’я витрачає на харчі від 12% до 18% свого бюджету. Мова йде навіть не про те, що вони більше заробляють, а про співвідношення тих цін, які є в тих країнах. Тому у нас така ситуація, що на ринку практично європейські ціни на продукти харчування, а середня заробітна плата менша ніж 500 дол на місяць, а у сусідній Польщі цей показник за той же період становить 1500 дол. І я вже не кажу про те, що в Німеччині зарплата більше 3000 євро на місяць, а в Швейцарії ― більше 5000 євро. У даній ситуації треба розуміти, що найважливіше ― це не цифра на ціннику, а співвідношення доходів і цін. Тобто, скільки буханців хліба ви можете купити на свою місячну заробітну плату.
Чи справді українці більше їдять
Це не зовсім правда. Ми витрачаємо десь 2800-2900 ккал, а у той же час німці витрачають 3300-3400 ккал. Мова йде про те, що у нас менш калорійні, менш поживні продукти, які входять у наш щоденний раціон. Ми їмо мало горіхів і фруктів, м’яса, але споживаємо хліб і картоплю. Кажуть, що бідні нації вживають більше хліба і картоплі, а багатші ― м’ясо і фрукти. Раціональне споживання м’яса на душу населення становить 90 кг на рік. Українці у 2019 році їли 54,5 кг м’яса, а у 2020 році ― 53,5 кг, тобто ми ще зменшили споживання цього продукту. Приблизно такі співвідношення і призводять до того, що ми ніби їмо багато, але за калорійністю наша їжа менша, ніж у традиційних європейських сімей.
Чому ми так багато вирачаємо на комунальні послуги
Коли ми говоримо про 18%, які витрачає українська сім’я зі свого бюджету на комірне, то ми маємо розуміти, що ця сума йде без урахування субсидій. Є відповідні підзаконні акти, норми Кабміну, де зазначено, що якщо витрати на комірне перевищують 20 відсотків, то ви маєте право на субсидію. У нас дійсно багато людей, які повинні сплачувати значні суми, але не мають такої можливості, тому наслідком є велика заборгованість населення за комірне ― це 80 млрд грн. На жаль, ми бачимо, що ці борги ростуть. Більше того, ми дивимося на динаміку цін на комунальні послуги і спостерігаємо, що вони лише збільшуються. З 1 липня мають змінитися тарифи на електрику. Тарифи у будь-якому випадку мають приводитися до ринкового рівня, такі наші зобов’язання перед кредиторами, так роблять європейські країни, які йдуть ринковим шляхом, проте люди так мало сьогодні заробляють, що без допомоги з боку держави, ми з вами навряд чи зможемо подолати ті ціни. Поки, на жаль, можемо констатувати, що тих коштів, що були виділені у державному бюджеті на субсидії, а це 37 млрд грн, нам не вистачить. Напевно, уряд ще буде вносити до ВР зміни до державного бюджету на 2021 рік у частині збільшення видатків на субсидії.
Читати далі: Влітку ціни на проїзд у транспорті зростуть удвічі – прогноз експерта
Зазначимо, у першому кварталі 2021 року витрати українців склали 831,5 млрд грн. Це на 4,4% більше, ніж у 2020 році. Найменше грошей громадяни країни витрачали на відпочинок та освіту.
Фото: pixabay.com
