НБУ підвищив облікову ставку до 8%: що буде з курсом гривні

НБУ підвищив облікову ставку до 8%: що буде з курсом гривні

Національний Банк 23 липня ухвалив рішення підвищити облікову ставку до 8% річних. Голова НБУ Кирило Шевченко заявив, що в умовах суттєвішого посилення фундаментальної інфляційного тиску це є необхідним для повернення інфляції до цілі 5% у 2022 році та утримання під контролем інфляційних очікувань. Головний редактор журналу "Деньги" Олександр Крамаренко в ефірі Українського радіо прокоментував, що означає підвищення облікової ставки з 6% до 8%, для чого Національний банк це робить і як це вплине на українців.

0:00 0:00
10
1x

Як підвищення облікової вплине на фінансовий стан українців

Ми відчуємо це певним чином, хоча в Україні Національний банк доволі стримано надає кошти комерційним банкам — так звані кредити рефінансування для того, щоб вони могли кредитувати далі економіку. Загалом облікова ставка — це вартість грошей. Національний банк оголошує, що вартість грошей така, і це означає, що банки не можуть отримувати під менший відсоток, ніж цей кошти у вигляді кредитів рефінансування. Крім того, Національний банк ще сказав, що він буде не просто під облікову, як раніше, надавати ці кредити, а облікова плюс 1%. Тобто це доволі жорстке стримування припливу нових грошей в економіку. Я думаю, що це призведе до невеликого подорожчання кредитів. Йдеться не про пільгові, які є по програмах і субсидіюються державою, а про звичайні комерційні кредити. І це може призвести до невеличкого збільшення вартості запозичень через державні облігації, які розміщує на ринку Міністерство фінансів. Тобто можуть збільшитись видатки державного бюджету на обслуговування державного боргу.

Чому НБУ підвищив облікову ставку

На жаль, я буду вимушений критикувати Національний банк. За теорією вважається, що якщо пришвидшується інфляція, то Національний банк має підвищувати облікову ставку, дещо зменшувати пропозицію грошей, і оскільки грошей в економіці стає не настільки багато, як раніше, то стримується попит і це стримує темпи зростання цін. Але в нашому цьогорічному випадку це не спрацює. 

Голова ради Національного банку Богдан Данилишин дуже часто посилається на те, що у світі зростають ціни на енергоносії, нафтопродукти, зерно тощо, тобто це насамперед імпортована інфляція. Там зростають ціни, і це впливає на наш внутрішній ринок і ми отримуємо зростання цін. На жаль, це так. І Національний Банк у поточних умовах не зможе за рахунок підвищення облікової ставки стримувати інфляцію. Тому це не є виходом. 

Проте збільшення облікової ставки — це фінансові ліки, які, і як будь-яка інші ліки, мають побічні ефекти, зокрема пригальмування ВВП та пригальмування економіки. Нам це зараз не потрібно і ми не можемо собі це дозволити, тому що у нас економіка доволі сильно впала минулого року і ми ще не оговтався від шоків, які були у 2014-2015 роках, коли почалася війна. Тому нам зараз скоріше важливіше, щоб швидше зростала економіка, ніж ганятись за примарою того, що ми зможемо за рахунок підвищення облікової ставки стримувати інфляцію.

Якими будуть наслідки, якщо облікову ставку підвищать до 8,5%

8% та  8,5% — це доволі суттєва різниця. Я б не сказав, що Шевченко оголошував про перспективу збільшення до 8,5% як невідворотність. Він сказав, що якщо інфляція буде зростати надалі, то ми будемо вимушені це зробити. 

В умовах кризи дуже багато країн, наприклад, Польща, на яку ми можемо орієнтуватися, бо у неї доволі схожа з нами економіка, в умовах кризи дозволяють собі тримати облікову ставку нижчу за рівень інфляції. У нас намагається бути трішки святішими, ніж Папа Римський, і слідувати до останньої літери підручникам економіки, які кажуть, що облікова ставка не може бути меншою за темпи інфляції. Зараз у нас дещо надзвичайні умови і тому потрібно виходити за межі звичних ідей, формул тощо.

Як облікова ставка вплине на курс гривні  

Збільшення облікової ставки — це гальмо для курсу. І якщо збільшення призводить до стримування пропозиції гривні, тобто її нібито стає менше на ринку, то, звісно це впливає таким чином, що їй курс до долара піднімається. Тобто коли менше гривні, вона стає дорожчою. Але ця історія доволі тимчасова і вона дуже залежить від того, що у нас відбувається з зовнішньою торгівлею, тобто співвідношенням імпорту та експорту, що в нас з виплатами по зовнішньому боргу, що в нас з можливостями залучати нові борги, якщо це потрібно. 

Про транш від Міжнародного валютного фонду 

В нас зараз буде дві лінії отримання цих коштів. Одна лінія — звична, кредит stand-by, який нам почали надавати, потім припинили і далі йшли доволі жорсткі переговори. Там мова йде приблизно про 800 млн доларів наступного чергового траншу, і вони пов'язані з прийняттям законів про антикорупційну систему, про інституційну спроможність Національного банку, тарифи на газ. Це звичні для нас речі і по них нічого не змінилося. Проблема насправді є, суперечки точаться і поступ є доволі повільним. 

Інша річ полягає у тому, що глобально керівництво Міжнародного валютного фонду домовились з основними пайщиками Міжнародного валютного фонду щодо збільшення його можливості, щоб розвинені країни перерахували до фонду 600 млрд доларів, щоб за рахунок цих коштів, країни, які потребують цього, могли отримати в межах своїх квот майже без умов ще трошки коштів. Для України йде мова про 2,7 млрд доларів. Тобто нам дуже поталанило. 

Я сподіваюсь, що ці кошти будуть отримані. Я не впевнений, що там будуть у такі умови, що можна буде їх одразу витратити на підтримання бюджетних видатків. Скоріше за все, вони просто підуть до золотовалютних резервів Національного банку, але і навіть в цьому випадку це буде дуже добре, тому що це буде підтримувати спроможність НБУ стримувати певну паніку, коли вона може спричинитись з якихось подій. Адже під час кризи краще мати більше грошей, ніж менше. 

Чи є підстави говорити про те, що очільник НБУ Кирило Шевченко може незабаром піти у відставку

Я дуже скептично налаштований щодо перспектив відставки у найближчий час, тому що якщо дивитись на ситуацію навколо управління і на події, які відбулися за останній рік з призначення Шевченка, то можемо побачити, що він оглядини в Міжнародному валютному фонді пройшов тільки восени 2020-го року. Тобто в нього вже тоді налаштувались стосунки з керівництвом Міжнародного валютного фонду, його там прийняли і можна сказати погодили. І навіщо зараз міняти його? Для чого? Щоб наражатися на проблему втрати часу? Тому що навіть якщо знайдуть кращу кандидатуру за поточну, то тій людині все одно доведеться приблизно щонайменше півроку налагоджувати стосунки, входити у процеси тощо. Тому я не думаю, що це на часі і мені чомусь здається, що керівництво України це розуміє. Наразі Шевченко є доволі молодою людиною, тобто не видно, щоб він мав якісь проблеми зі здоров'ям, тобто з цієї причини його не можуть посунути. Можуть хіба що натиснути, щоб він подав заяву про добровільну відставку, але я не бачу зараз для цього реально підстав. Із 12 балів НБУ на тверду вісімку проходить цю кризу.

Фото: НБУ