Підвищення рівня мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму у 2022 році є очевидною причиною того, що ставки податків зростуть. Щодо фізичних осіб-підприємців, то першочергово вони повинні будуть сплачувати за себе єдиний соціальний внесок. Ця сума становитиме 1430 грн на місяць, як і зараз. у жовтні вона збільшиться на 44 гривні. Закономірно зростуть і податки. Для підприємців першої групи єдиний внесок становитиме 248 грн — 10% від прожиткового мінімуму, для ФОПів другої групи цей відсоток буде вже вдвічі більшим, тобто 20% від мінімалки — 1300 грн. Третя група сплачуватиме 5% від доходу або ж 3% доходу і податку на додану вартість разом взяті. Підприємці на загальній системі оподаткування сплачуватимуть 18% податків на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.
З урахуванням так званого "ресурсного закону" держава донарахує ще ряд податків. Акциз на алкоголь зросте на 5%. Підлягатимуть оподаткуванню також операції з нерухомістю. З доходу від продажу другого і наступних будівельних об'єктів фізична особа сплачуватиме 5%. Починаючи з реалізації третього об'єкту, власник доплачуватиме 18% з різниці між сумою продажу та ціною, за якою він її придбав.
Торкнуться зміни і землевласників. Кожен сільгоспвласник відтепер сплачуватиме 5% податку від вартості землі. Якщо вся сума податків за землю, прибуток і єдиний податок буде меншою за мінімальну заробітну плату, тобто менше 6500 грн, то власник буде доплачувати різницю. Однак це не стосується городів, дачних ділянок, садів, а також земель, які перебувають за межами населених пунктів.
Про оподаткування також попередив і Facebook. За українським законом тепер ця мережа буде зобов'язана знімати плату за рекламодавців, тобто податок збільшиться на 20% до вартості надання відповідних послуг.
"Facebook за свої послуги нараховував відповідний ПДВ і раніше з юридичних осіб. Питання по фізичним особам залишалося фактично відкритим. Тобто незважаючи на те, що у нас перед законом всі рівні і всі мають сплачувати податок на додану вартість за послуги, що надаються в межах країни, проте фактично не це оподатковувалося, і іноземні компанії, які надають різноманітні послуги у сфері інформаційних технологій, цей податок не сплачували. Тому в даній ситуації я вважаю абсолютно обґрунтовано те, що вони тепер будуть сплачувати податки, як і у всіх інших розвинутих країнах, де стягуються податки з тих послуг, які надають українські компанії у сфері інформаційних технологій. Тому це вирівнювання ситуації, яка була, як на мене, несправедлива до цього моменту. Податок збільшується на 20% для кінцевих споживачів, які не сплачували податок на додану вартість, проте не всі компанії збільшили саме на таку суму, тому що є конкуренція, і вони залишають ціну такою ж самою, як вона була і до того, як був впроваджений цей податок, зменшуючи свої прибутки. Тому це також дає можливість українським виробникам інформаційних послуг всередині країни мати таке ж саме конкурентне середовище, як і в інших країнах", — зазначив Ілля Несходовський.
Про мінімальну заробітну плату та податки
Зростання мінімальної заробітної плати відбулося 1 грудня з 6000 до 6500 грн, і тому ЄСВ, наприклад, уже безпосередньо в грудні місяці, якщо ви його оформуєте від мінімальної зарплати, треба сплачувати уже 1430 грн, а не як було раніше. Тому в даній ситуації з 1-го січня зростання не відбудеться.
З 1 січня відбувається зростання саме платежів для платників єдиного податку другої групи, тому що в них якраз вимірюється 20% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня, і тому для них відповідно сума податків, які вони сплачували, зросла з 1200 до 1300 грн. Проте, враховуючи, що індекс інфляції за 2021 рік складає 10%, то якщо до 1200 грн додати 10%, то вийде фактично 1300 грн. Тому я не вважаю, що це зростання не є критичним для тих, хто працює на другій групі оподаткування. Це фактично індексація на рівень інфляції. Звичайно, неприємно, коли податки зростають, і тому дуже важливо, щоб людина, яка сплачує податки, відчувала, що за свої податки вона отримає високу якість послуг, які надає держава.
Про податок для землевласників
Тваринництво абсолютно ніяк не змінилося у випадку, якщо там є норма в розмірі не оподаткування доходів і якщо він не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, а в нас на 1 січня мінімальна заробітна плата складала 6000 грн. Відповідно якщо за рік ви продали на 300 тис грн продукції тваринництва, то це не оподатковується ніяк.
Оподаткування стосується насамперед тих, хто виробляє продукцію рослинництва. В Україні на четвертому місці в рейтингу щодо ухилення від сплати податків є тіньовий сектор використання землі. Це коли продукція вирощується, продається, отримуються гроші, а жодних податків не сплачують. Тому запровадження податку — це певне вирівнювання тої ситуації, яка склалася на цьому ринку.
Рівень оподаткування, який був зазначений в законопроєкті №56-200, є прийнятним, тому що великі обсяги обробки землі відповідно оподатковуються. Якщо або обробляли свою землю, отримували доходи і сплачували податки, то вас це абсолютно не буде стосуватися, тому що ви вже сплатили податки. Це буде стосуватися тих, хто не обробляв і не сплачував податки. Також це, можливо, буде стосуватися тих, хто зараз має землю, але абсолютно ніяк її не використовує, тобто не здає в оренду і не обробляє сам. Фактично цей податок певним чином стимулює вас здати цю землю в оренду, і таким чином ця ділянка буде не лише тільки як елемент капіталовкладення, а також буде приносити вам дохід.
Про зниження оподаткування як вияв держпідтримки
Я вважаю, що мінус законопроєкту №56-200 глобально полягає в тому, що якщо інші країни в період пандемії та в період виходу з тих економічних потрясінь, які вплинули на їх підприємства, надають різноманітні форми державної допомоги і зменшують податки для добросовісних платників податків для того, щоб вони легше пережили цей складний період. Україна обрала інший шлях. Тобто вона збільшує рівень оподаткування при тому, що це ніби й правильно, що ми боремося з різними формами зловживань, які є, щоб не це далеко не та сума, яка мала би допомогти українського бізнесу пережити ці платити податки, але, з іншого боку, де ж ця державна підтримка? 8000 грн — складні періоди. Також ми спостерігаємо жодних кроків по зменшенню рівня оподаткування, зокрема експерти тривалий час говорять про необхідність зниження рівня оподаткування заробітних плат, тому що у нас один з найбільших рівнів оподаткування заробітних плат людей з найнижчими доходами. Якщо в Європі це зазвичай близько 10%, то у нас 19,5%, тобто бідні українці платять більше, ніж багатий європеєць і, звичайно, це не дуже добре. На мою думку, треба знижувати оподаткування і таким чином підтримати тих людей, які отримують низькі доходи. Тобто добре, що законопроєкт №56-200 закриває схеми, але він не дуже добре тим, що не пропонуються способи підтримки українського бізнесу або зниження оподаткування для українців, зокрема які отримують низькі доходи.
Читайте також — Нові правила для ФОПів: що зміниться для підприємців з 1 січня 2022 року
Про касові апарати
Касові апарати впроваджуються для всіх, хто знаходиться на другій, третій на четвертій групі спрощеної системи оподаткування. Вони будуть зобов'язані їх використовувати. Звільнили від використання касових апаратів в сільській місцевості відповідними змінами до постанови. Проте я не підтримую тотальну фіскалізацію. Є певні категорії підприємств та підприємців, для яких застосування цього касового апарату не зовсім обґрунтовано з економічної точки зору. З іншої боку, були впроваджені програмні РРО. Це означатиме, що ви можете отримати безкоштовно від податкової спеціальне програмне забезпечення, поставити його на телефоні або на іншому пристрої, який має вихід в інтернет, і безкоштовно передавати всю інформацію в податкову. Таким чином забезпечується повний контроль ваших оборотів і воно для вас фактично нічого не варто. Найголовніше — це контроль того, як мають бути відповідно пробиті ваші товари, які ви використовуєте. Але проблема в тому, що відсутні консультації та роз’яснення з боку податкової для підприємців, які готові поставити собі ці програмні касові апарати.
Фото: НБУ
