Як інтерпретувати подорож Ненсі Пелосі
"Насправді Китай не говорив, що буде застосовувати військову силу. Він досить інтенсивно розповсюджував меседжі, що народно-визвольна армія не сидітиме склавши руки і Китай обов’язково відповість. На багатьох пабліках у соцмережах були повідомлення, що Китай готується до війни. Але офіційна влада КНР не говорила про те, що вони почнуть бойові дії у зв’язку з візитом Ненсі Пелосі до Тайваню. Звісно, для Китаю це досить неприємна ситуація, тому що він дотримується "принципу єдиного Китаю". Цього принципу дотримуються і Сполучені Штати Америки. Відповідно до нього існує єдина Китайська держава. І материкова КНР, і острівний Тайвань мають входити до цієї держави. Але різниця в інтерпретації цього принципу від США і Китаю полягає в тому, що США кажуть: так, Тайвань може бути об’єднаний з Китаєм, але це об’єднання повинно пройти обов’язково мирним шляхом і не в односторонньому порядку. Для КНР візити високих політичних представників є особливо чутливими, а США продовжують не визнавати Тайвань, вони визнають лише КНР. А з Тайванем розвивають відносини економічного, військового і культурного плану. Тому Китай не був готовий до здійснення якихось радикальних дій, які б призвели де реальної ескалації конфлікту. Адже він не готовий до війни зі Сполученими Штатами, бо стратегічне завдання Китаю сьогодні ― стати наддержавою і виграти конкуренцію із США. Для реалізації цього завдання Китаю потрібен економічний, технологічний і військовий розвиток. Принципи глобалізації та вільної торгівлі стали найбільш позитивними для розвитку Китаю. Тому що його економічна модель побудована так, що Китай отримує дешеві ресурси з інших країн, на своїй території виробляє дорогі товари, отримуючи додану вартість, та експортує у розвинені країни. Це дає можливість розвиватися й отримувати надприбутки, китайська економіка розвивається приблизно на 5-6 відсотків на рік. Сьогодні Китай є другою країною світу за ВВП. За оцінками аналітиків, через десять років Китай стане першою економікою у світі".
Як сталося, що в США є відносини і з КНР, і окремо з Тайванем? Чому засновником ООН був спадкоємець не Китайської народної республіки, а саме Китайської республіки, яка є зараз Тайванем?
"Після закінчення Другої світової війни у 1945 році в Китаї продовжувалась громадянська війна між комуністами і націоналістами. На чолі комуністів тоді перебував Мао Цзедун. У результаті націоналісти потерпіли поразку, їхній лідер з допомогою США евакуювався на Тайвань. На той момент компартію Китаю підтримував Радянський Союз, а націоналістів підтримували США. Таким чином у 1949 році утворилося дві держави ― Китайська народна республіка і Китайська республіка на острові Тайвань. Так сталося, що Тайвань був представлений в ООН, за підтримки США, і тривалий час посідав там місце. Відбувалася ціла низка подій, але потім стався перегляд концепції щодо того, яким чином будувати стосунки США і КНР. У 1970-х роках відбулась переконфігурація зовнішньої політики Сполучених Штатів, вона вийшла на користь КНР, тобто відчувалась певна зрада щодо Тайваню. Але ми маємо розуміти, що більшість країн сповідують принципи реалізму в міжнародних відносинах і розвивають стосунки відповідно до своїх національних інтересів, а меншою мірою до моральних принципів. Тож 1979 року США встановили дипломатичні відносини з КНР, але з Тайванем залишились відносини не політичного й не дипломатичного характеру, продовжились економічні, культурні та військові зв’язки. США залишили за собою зобов’язання надання оборонних засобів та послуг Тайваню, який для Штатів є демократичною країною та одним із ключових союзників у регіоні. Відносини з КНР динамічно розвивались, але Китай не перетворився на партнера високого рівня довіри. Сьогодні маємо новий етап відносин між США і КНР, він називається "стратегічна конкуренція", причому сторони не називають його конфронтацією або холодною війною. Тобто США продовжують співпрацю з Китаєм, але відносини мають конкурентний характер, і Штати розуміють, що Китай є зростаючою наддержавою".
Чи залагодить конфлікт подорож 82-річної Ненсі Пелосі у супроводі винищувачів?
"Наскільки вона відважна, мені важко сказати. Але ми маємо розуміти, що ухвалення рішення на політ до Тайваню, навіть під захистом збройних сил США, під час такої конфронтаційної риторики є ознакою, що ця людина дуже смілива. Адже була якась імовірність, що цей літак можуть збити. Гадаю, Ненсі була проконсультована щодо того, наскільки ця поїздка є небезпечною та які можливі дії вчинить Китай. Візит Пелосі став драйвером конфлікту, тому що Китай інтерпретував цей візит як порушення "принципу одного Китаю". США ж говорили про те, що ніякого порушення немає і що це не політичний візит, тобто ― жодних проблем. Важливо розуміти, що сьогодні Китай не зацікавлений в ескалації. Він демонструє військову силу, намагається показати свою готовність до захисту власних інтересів і територіальної цілісності, але не переходить до тих дій, які справді могли б спричинити збройний конфлікт".
Насамкінець Юрій Пойта зазначив: "Американська і китайська сторони зацікавлені у деескалації конфлікту, вони не готові до дій, які б призвели до військового протистояння. КНР є політичним режимом надзвичайно закритого типу. Це означає, що внутрішньополітична інформація, яка циркулює між елітами, практично не потрапляє у ЗМІ. Тому аналізувати, як і що там відбувається, дуже складно. Немає матеріалу".
Фото: Укрінформ
